Ухвала суду № 71442730, 03.01.2018, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про повернення заяви про порушення справи про банкрутство

03.01.2018р.

№ 917/2186/17

Суддя Іванко Л.А., розглянувши документи

за заявою Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області, м.Полтава, вул.Європейська, 4, ідент. код 39461639

до товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія Докучаєвські чорноземи", Полтавська область, Карлівський район, м.Карлівка, вул.Котовського, 1-А, ідент. код 34274875

про порушення справи про банкрутство

встановив:

- дану заяву (вх.№ 2507/17 від 29.12.2017 року) подано без додержання вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а саме:

Згідно ст.2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"(надалі - Закон) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Частиною 3 статті 10 Закону встановлено, що справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора до боржника сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Відповідно до ч.3 ст. 10 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" безспірні вимоги кредиторів - грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

У зв»язку з виникненням у судовій практиці питань щодо застосування Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (у редакції Закону України від 22.12.2011 № 4212-VI) Вищий господарський суд України Інформаційним листом від 03.06.2015 № 01-06/904/15 вніс зміни і доповнення до п. 8 Інформаційного листа ВГСУ від 28.03.2013 року № 01-06/606/2013 «Про Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (у редакції Закону України від 22.12.2011 № 4212- VI) такого змісту:

«Що ж до безспірності грошових вимог ініціюючого кредитора – органу доходів і зборів, то враховуючи, що стягнення з рахунків боржника – юридичної особи коштів у рахунок погашення податкового боргу здійснюється відповідно до умов і порядку, визначених Податковим кодексом України, а не Законом України «Про виконавче провадження», доказами їх підтвердження є рішення суду про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу, що набрало законної сили, інкасові доручення для примусового стягнення коштів у дохід бюджету в рахунок погашення податкового боргу та докази вжиття відповідних заходів щодо отримання заборгованості за процедурою, передбаченою Податковим кодексом України».

Відповідно до пункту 95.3 статті 95 Податкового Кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Із змісту наведеної законодавчої норми випливає, що Податковим кодексом України встановлено особливий порядок виконання судових рішень про стягнення коштів з платника податків у рахунок погашення податкового боргу. Органами стягнення за такими рішеннями, які здійснюють процедуру їх примусового виконання, є контролюючі органи в розумінні Податкового кодексу України.

Отже, чинне законодавство передбачає окремий порядок примусового виконання судових рішень про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу. При цьому органи державної виконавчої служби до цієї процедури не залучаються. Процедура погашення податкового боргу є самостійною процедурою, яка регулюється окремими нормами, а саме Податковим кодексом України, а не Законом України "Про виконавче провадження".

При цьому, колегія суддів Вищого господарського суду України в постанові № 925/1941/14 від 17.02.2015 року звернула увагу на те, що перебіг трьохмісячного строку, визначеного част.3 ст.10 Закону, починається з моменту прийняття банком платника (боржника) інкасового доручення для примусового стягнення грошових коштів у рахунок погашення податкового боргу, оформленого стягувачем (контролюючим органом) на підставі рішення суду, що набрало законної сили.

З поданої Головним управлінням Державної фіскальної служби у Полтавській області заяви про порушення справи про банкрутство ТОВ "Агропромислова компанія Докучаєвські чорноземи" вбачається, що кредитор зазначає про наявність кредиторської заборгованості в розмірі 5380549,06 грн., з них: 4194848,97 грн. основного боргу. При цьому, додані до матеріалів заяви інкасові доручення підтверджують безпірність вимог на суму 3060 грн.: 1020 грн. - погашення податкового боргу з рентної плати за спецводокористування; 1020 грн. - погашення податкового боргу з орендної плати; 1020 грн. - погашення податкового з податку на прибуток.

У відповідності до п.1 ст.15 Закону, господарський суд повертає заяву про порушення справи про банкрутство та додані до неї документи без розгляду, зокрема, якщо заява не відповідає змісту вимог, зазначених у Законі, якщо заявник-кредитор не подав доказів неспроможності боржника виконати свої грошові зобов"язання перед кредиторами в розмірі, визначеному част.3 ст.10 Закону, протягом трьох місяців після відкриття виконавчого провадження, якщо інше не передбачено цим Законом.

З огляду на викладене, оскільки подана кредитором заява не відповідає змісту вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", подана за відсутності достатніх доказів наявності безспірних грошових вимог кредитора до боржника, тому, підлягає поверненню без розгляду.

При цьому, зазначаємо, що повернення заяви про порушення провадження у справі про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню з такою заявою до господарського суду у встановленому порядку (ст.15 п.2 Закону).

З врахуванням викладеного та керуючись ст. 15 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, суд, -

УХВАЛИВ:

Повернути заяву Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області про порушення справи про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія Докучаєвські чорноземи" без розгляду.

Додаток: заява (вх.№ 2507/17 від 29.12.2017 року) та додані до неї матеріали

Суддя Іванко Л.А.