Ухвала суду № 71441905, 04.01.2018, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

04 січня 2018 р. м. Чернівці Справа № 824/14/18-а

Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Лелюк О.П., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Чернівецької обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування розпорядження,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до Чернівецької обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування розпорядження.

Позивачі просять суд визнати протиправним та скасувати розпорядження голови Чернівецької обласної державної адміністрації Фищука О.Г. №942-р від 31 жовтня 2017 року "Про припинення діяльності Буковинського міжрегіонального центру професійної реабілітації інвалідів шляхом ліквідації".

Відповідно пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали, суд дійшов висновку, що вона не відповідає вимогам, встановленим статтею 160 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно пункту 9 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначається у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

При цьому суд звертає увагу на пункт 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно якого юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до пункту 19 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Таким чином, в порядку адміністративного судочинства може бути оскаржено рішення суб'єкта владних повноважень, яке є або нормативно-правовим актом або індивідуальним актом, при цьому таким рішенням порушуються права, свободи, інтереси позивача, а у випадку оскарження індивідуального акта - права або інтереси стосуються визначеної в цьому акті особи або осіб.

Однак у даному позові позивачами не обгрунтовано порушення оскаржуваним ними рішенням їх прав або інтересів, а також те, що оскаржуване рішення стосується саме їх.

До того ж, суд звертає увагу на те, що у змісті позову вказано лише обставини щодо ОСОБА_2, в той час як позов поданий і від імені ОСОБА_1, обставини про якого у змісті позовної заяви відсутні.

Відповідно до пункту 11 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначається власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Проте, всупереч вказаній нормі, позивачами в позовній заяві не зазначено про те, що ними не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Згідно частини третьої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року № 3674-VI.

Згідно статті 1 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Розміри ставок судового збору встановлені статтею 4 Закону України "Про судовий збір". Зокрема, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як вбачається із відбитку штемпеля на конверті, в якому надійшов позов та додані до нього матеріали, такі подані 26 грудня 2017 року.

Згідно із Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2017 року становить 1600 гривень.

Абзацом другим частини сьомої статті 6 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що у разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру.

Однак, усупереч вказаним нормам, у даному випадку судовий збір за подання позову немайнового характеру було сплачено лише одним позивачем - ОСОБА_1, що підтверджується квитанцією №57 від 19 грудня 2017 року.

Відтак, ОСОБА_2 відповідно до Закону України "Про судовий збір" також необхідно сплатити судовий збір у розмірі 640,00 грн.

Відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для залишення даної позовної заяви без руху.

На підставі наведеного та керуючись статтями 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Чернівецької обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування розпорядження залишити без руху.

2. Встановити позивачам строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня вручення даної ухвали шляхом подання позовної заяви у відповідності до вимог, встановлених статтею 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

3. Роз'яснити, що в разі невиконання вимог ухвали і не усунення недоліків у вказаний строк позовна заява буде вважатися неподаною і буде повернута особам, які її подали на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя О.П. Лелюк