Рішення № 71441572, 27.12.2017, Львівський окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 грудня 2017 року справа № 813/4069/17

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коморного О.І.

секретар судового засідання Гавірко О.О.

за участю представників:

від позивача ОСОБА_1

від відповідача не прибув

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Національної поліції у Львівській області, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.

Обставини справи.

Позивач ОСОБА_2 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою у якій містяться вимоги:

- визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП у Львівській області № 3311 від 11.10.2017 року в частині накладення на ОСОБА_2 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції;

- визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП у Львівській області № 848 о\с від 31.10.2017 року про звільнення ОСОБА_2 зі служби в поліції, у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення;

- поновити ОСОБА_2 на посаді слідчого слідчого відділення Сокальського відділення поліції Червоноградського відділу поліції ГУНП у Львівській області;

- стягнути з відповідача, в особі ГУНП у Львівській області середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 12.09.2017 року мобільною групою з числа співробітників ГУНП у Львівській області здійснено перевірку несення служби членами слідчо-оперативної групи (в подальшому СОГ) за місцем проходження служби позивача та оголошено збір наряду, під час якого у одного із перевіряючих виникла підозра про наявність у ОСОБА_2 ознак сп'яніння та запропоновано йому пройти огляд на стан сп'яніння, на що останній погодився.

Відповідно до роздруківки покажчика з мобільного принтеру «Драгер 6810» у позивача зафіксовано 1,34 проміле. При цьому, як вказує позивач, така роздруківка на паперовому носієві надана йому для ознайомлення через 30 хв. після самого факту освідування на місці (з використанням алкотестеру), оскільки прилад (алкотестер Драгер 6810) показував некоректну роботу, а мобільний принтер, що йшов в комплекті до алкотестеру не мав з приладом мобільного з'єднання. Відповідач здійснив роздруківку з алкотестеру самостійно, без участі позивача поза межами Сокальського ВП Червоноградського ВП ГУНП у Львівській області з використанням іншого мобільного принтеру.

Не погоджуючись із зафіксованими покажчиками в роботі алкотестеру та порядком його застосування позивач заявив про повторне його освідування, як з використанням алкотестеру, так і в медичному закладі (про що зазначив на одному з примірників чеку з покажчиками проміле). Однак відповідач йому відмовив у цьому.

На робочому місці позивача (службовому кабінеті) чи в інших службових приміщеннях за місцем проходження служби, алкогольних напоїв не виявлено, (Акти про це відсутні), як і відсутній Акт про появу позивача на робочому місці у стані сп'яніння.

В подальшому, як вказує позивач, його було усунуто членами мобільної групи ГУНП у Львівській області від подальшого несення служби в складі СОГ.

До вказаного моменту (заміни позивача, як слідчого в складі СОГ) позивач залишався у службовому приміщенні поліції та не міг покинути приміщення для звернення до медичного закладу, оскільки вважав, що у випадку вчинення таких дій (до моменту заміни), вказане, на його переконання, могло бути розцінено відповідачем, як відсутність без поважних причин на робочому місці, що є самостійною підставою для накладення дисциплінарного стягнення.

Позивач отримавши відмову від повторного огляду на стан сп'яніння та будучи відстороненим від служби, самостійно звернувся із заявою як поліцейський до медичного закладу, де пройшов відповідний огляд, як з використанням алкотестеру, так і здачею зразків біологічного середовища. Внаслідок огляду лікарем ознак/стану сп'яніння не виявлено.

Позивач вважає, що висновок службового розслідування на підставі якого видано наказ про накладення на нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції ґрунтується на припущеннях в основу яких покладені неналежні і недопустимі докази, оскільки роздруківка показників з алкотестеру «Драггер 6810» відбувалась за межами Сокальського ВП, за відсутністю позивача, технічний пристрій був технічно не справний та не пройшов відповідного калібрування (6-12 місяців), так як останнє мало місце ще у 2013 році.

Окрім того, позивач за посадою є слідчим, до професії (посади) якого існує спеціальна правова процедура призначення, проходження служби, звільнення з посади/служби, яка, на думку позивача, ГУНП у Львівській області не дотримана.

Також позивач звертає увагу суду на те, що його звільнення мало місце в період тимчасової непрацездатності, що є грубим порушенням законодавства.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача ГУНП у Львівській області у судове засідання не прибув, проте подав в день судового засідання клопотання про відкладення розгляду справи з причин опрацювання звітів та інших статистичних документів, через що просив визнати вказану причину неявки в суд поважною. У поданому запереченні на позовну заяву відповідач проти позову заперечив повністю, представник заперечення підтримував повністю, вважав позовні вимоги безпідставними.

Суд вважає за можливе продовжити розгляд справи за позовом ОСОБА_2 за відсутністю представника відповідача, клопотання якого є не вмотивованим, а наведена ним причина не прибуття, на думку суду, не є поважною. Також на адресу суду не надходило клопотань чи заяв про відкладення розгляду справи від свідка, допит якого був ініційований саме представником відповідача.

Суд заслухав пояснення представника позивача, з'ясував обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, а також ті, які мають значення для вирішення справи, повно, всебічно та об'єктивно дослідив докази у справі, та

встановив:

Позивач ОСОБА_2 проходив службу в органах внутрішніх справ, починаючи з серпня 2006 року. З листопада 2015 року проходив службу в поліції.

На час звільнення зі служби в поліції позивач перебував на посаді слідчого слідчого відділення Сокальського відділення поліції Червоноградського відділу поліції ГУНП у Львівській області, у спеціальному званні "капітан поліції", є учасником АТО.

З висновку службового розслідування від 04.10.2017 року (а.с.20-23) призначеного наказом №2945 від 12.09.2017 р. (а.с.24) встановлено, що 12.09.2017 року мобільною групою з числа співробітників ГУНП у Львівській області здійснено перевірку несення служби членами слідчо-оперативної групи (в подальшому СОГ) Сокальського відділення поліції Червоноградського відділу поліції ГУ НП у Львівській області та оголошено збір добового наряду, під час якого одним із перевіряючих запідозрено у позивача ОСОБА_2 ознаки сп'яніння та запропоновано позивачеві ОСОБА_2, пройти огляд на стан сп'яніння, на що той погодився. Відповідно до роздруківки покажчика з мобільного принтеру «Драгер» у позивача зафіксовано 1,34 проміле (а.с.68).

За результатами вказаного службового розслідування відповідач 11.10.2017 року видав наказ №3311 «Про накладення дисциплінарного стягнення на працівника Сокальського ВП Червоноградського ВП ГНПУ» (а.с.6) відповідно до п. 1 якого, за грубі порушення службової дисципліни, основних обов'язків поліцейського, передбачених ст. 18 Закону України «Про національну поліцію» в частині неухильного дотримання положень Конституції України, законів України та нормативно правових актів, що регламентують діяльність поліції та Присяги поліцейського, вимог п.2 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейського, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 р. №1179, що виразилось у перебуванні на службі у стані алкогольного сп'яніння, на слідчого СВ Сокальського відділення поліції Червоноградського ВП ГУНП у Львівській області капітана поліції ОСОБА_2 накладено дисциплінарне стягнення - звільнення зі служби в поліції.

Наказом ГУ НП у Львівській області №848 о/с від 31.10.207 року (а.с.5) позивача звільнено зі служби в поліції за п.6. ч.1 ст. 77 Закону України «Про національну поліцію» у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч.1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України. визначає Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року №580-VIII.

Частиною 1 ст. 19 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Закону України «Про Національну поліцію» підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Згідно з п. 4 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про Національну поліцію до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Таким чином, до затвердження відповідним законом Дисциплінарного статуту Національної поліції України підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності визначаються Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України, затвердженим Законом України від 22.02.2006 року за № 3460-1У (далі за текстом - Дисциплінарний статут ОВС України).

Службова дисципліна, відповідно до ст.1 Закону України «Про Дисциплінарний Статут ОВС» - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Відповідно до положень ст. ст. 2, 5 Дисциплінарного статуту ОВС України, підставою для притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку - невиконання чи неналежне виконання ним службової дисципліни.

Відповідно до ст. 1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Службова дисципліна в органах внутрішніх справ досягається: створенням належних умов проходження служби особами рядового і начальницького складу; набуттям високого рівня професіоналізму; забезпеченням гласності та об'єктивності під час проведення оцінки результатів службової діяльності; дотриманням законності і статутного порядку; повсякденною вимогливістю начальників до підлеглих, постійною турботою про них, виявленням поваги до їх особистої гідності; вихованням в осіб рядового і начальницького складу високих моральних і ділових якостей; забезпеченням соціальної справедливості та високого рівня соціально-правового захисту; умілим поєднанням і правильним застосуванням заходів переконання, примусу, дисциплінарного та громадського впливу; належним виконанням умов контракту про проходження служби.

Відповідно до ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку.

Згідно з статтею 12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: усне зауваження; зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну посадову відповідність; звільнення з посади; пониження в спеціальному званні на один ступінь; звільнення з органів внутрішніх справ.

Порядок накладення дисциплінарних стягнень на осіб рядового і начальницького складу врегульовано ст.14 Дисциплінарного статуту ОВС України. Зокрема, з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ.

Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу.

При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.

Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.

В силу вимог ст.18 Дисциплінарного статуту ОВС України, дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його накладення, не враховуючи періоду перебування особи рядового або начальницького складу у відпустці, відрядженні або її тимчасової непрацездатності. Після закінчення цього строку дисциплінарне стягнення не виконується. Такі дисциплінарні стягнення, як звільнення з посади та звільнення з органів внутрішніх справ, накладені на осіб рядового і начальницького складу, які тимчасово непрацездатні або перебувають у відпустці, відрядженні, виконуються після їх прибуття до місця проходження служби.

Такі дисциплінарні стягнення, як звільнення з посади, пониження в спеціальному званні та звільнення з органів внутрішніх справ, вважаються виконаними після видання наказу по особовому складу.

Підстави для звільнення зі служби в поліції визначені ст.77 Закону України «Про Національну поліцію». Зокрема, згідно з п.6 ч.1 цієї статті, поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п.4 ч.3 ст. 2 КАС України є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі.

Суд згідно ч.4 ст. 9 КАС України вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Доказами в адміністративному судочинстві відповідно до ч.1 ст.72 КАС України є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Докази суду надають відповідно до ч.3 ст.77 КАС України учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Пленум Верховного Суду України у п. 25 Постанови від 6 листопада 1992 року N 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» зазначив, що розглядаючи трудові спори, пов'язані зі звільненням за п. 7 ст. 40 КЗпП, суди повинні виходити з того, що нетверезий стан працівника або наркотичне чи токсичне сп'яніння можуть бути підтверджені як медичним висновком, так і іншими видами доказів, яким суд має дати відповідну оцінку.

Згідно з висновком службового розслідування (а.с.20-23), опитані безпосередній та прямий начальники ОСОБА_2, пояснили, що при заступленні останнього на службу та перебування у приміщенні поліції не помічали у позивача жодних ознак чи стану сп'яніння. Будь-яких пояснень інших осіб, свідків, з числа поліцейських чи громадян, які могли спростувати чи підтвердити факт появи позивача в стані чи з ознаками сп'яніння матеріали справи не містять.

Будучи відстороненим від служби, позивач самостійно із заявою (а.с.28), як поліцейський, того ж дня звернувся до медичного закладу, де пройшов відповідний огляд, як з використанням алкотестеру, так і здачею зразків біологічного середовища. Внаслідок огляду лікарем ознак/стану сп'яніння не виявлено, про що складено «Акт» та «Висновок» (а.с.26)

До матеріалів справи долучено лист-відповідь Національної поліції України від 29.11.2017 року № 638зі (а.с.136), адресований представникові позивача, згідно з яким газоаналізатори Драгер Алкотест 6810 використовуються в роботі працівниками поліції відповідно до п.6. «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» спільного наказу МВС/МОЗ № 1452/735 від 09.11.2015 року, та огляд водіїв проводиться на місці зупинки ТЗ із застосуванням (використанням) спеціальних технічних засобів, які мають Сертифікат відповідності та Свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки у присутності двох свідків або у медичному закладі.

В розумінні вимог вказаної Інструкції позивач ОСОБА_2 не був водієм транспортного засобу. При цьому Сертифікату відповідності на вказаний вище робочий засіб вимірювальної техніки та підтвердження здійснення технічної процедури періодичного градуювання (калібрування) РЗВТ «Драгер 6810» відповідачем не надано.

Згідно з п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 р. № 14 Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті, стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів.

Іншого порядку встановлення стану сп'яніння законодавство не передбачає.

Пунктом 3 розділу ІІ Інструкції Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції передбачено, що поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.

Пункт.4 цієї ж Інструкції передбачає, що огляд на стан сп'яніння проводиться з дотриманням Інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції.

Згідно з долученим представником позивача листом-відповіддю з Мінекономічного розвитку і торгівлі України від 10.11.2017 року № 3423-04 міжповірочний інтервал законодавчо врегульованих засобів вимірювальної техніки, до яких також відноситься і газовий аналізатор «Драггер 6810) складає 1 рік.

Згідно з відомостями сайту компанії «Сатурн Дейта Інтернешенл» (а.с. 171) яка є офіційним представником (дистриб'ютором) концерну Drager Safety AG&CO. (Німеччина) в Україні і надає послуги , сертифікованого сервісного центру для гарантійного та післягарантійного обслуговування приладів (http://www.saturn-data.com/ukr/products/631/0/872/), для використання приладів у професійній діяльності у підрозділах ДАІ, МОЗ, службах охорони праці та безпеки підприємств, необхідно своєчасне проведення сервісного обслуговування, що включає: градуювання (настроювання електрохімічного сенсору та повірку (перевірка точності вимірювання електрохімічного сенсору, які виконуються на спеціалізованому атестованому обладнанні. Згідно з міжнародною практикою та нормативними документами, градуювання необхідно проводити 1 раз на півроку, а повірку 1 раз на рік.

Судом з представленого чеку з покажчиками освідування позивача ОСОБА_2, встановлено, що остання процедура градуювання алкотестеру відбулась ще 31.05.2013 року тобто понад 4 роки тому, що складає 8 інтервалів періодичності калібрування (градуювання приладу).

Окрім того, судом встановлено, що 10.10.2017 року, відповідно до листа начальника Сокальського ВП ГУНП у Львівській області алкотестер Драгер 6810, за допомогою якого встановлювався стан сп'яніння позивача скерований для технічної перевірки до Управління логістики та матеріально-технічного забезпечення ГУНП у Львівській області, яка не є спеціалізованою установою, що має право проводити повірку та сертифікацію газоаналізаторів (а.с.86)

Згідно з листом від 13.11.2017р року наданим на адвокатський запит представника позивача, вказаний газоаналізатор скерований до спеціалізованої організації «Сатурн Дейта Інтернашнл» для відповідної технічної перевірки, Проте упродовж жовтня-грудня 2017 року, до такої організації не надходив, про що свідчить письмовий лист відповідь вказаної спеціалізованої організації від (а.с.87).

Також з долученого представником позивача пояснення поліцейського (а.с.149-150) який є матеріально-відповідальною особою за видачу і використання Сокальським ВП Червоноградського ВП ГУНП у Львівській області алкотестеру «Драгер 6810» вбачається, що саме з причин некоректної роботи вказаного алкотестеру, збій в роботі такий (робочий засіб вимірювальної техніки) був скерований для ремонту та встановлення причин технічних несправностей.

Суд згідно ч.1 ст. 74 КАС України не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З урахуванням встановлених фактичних даних суд дійшов висновку, що результати алкотестеру Drager 6810 в даній справі не є належним та допустимим доказом, оскільки прилад не має сертифікату відповідності та не пройшов понад 8-ми разів відповідного калібрування (градуювання) на заводі-виробнику чи в іншій спеціалізованій організації. Його використання при освідувані ОСОБА_2 проведено з порушенням встановленої процедури використання спеціальних технічних засобів вимірювальної техніки, оскільки позивач в розумінні законодавчих вимог не був водієм чи іншим учасником дорожнього руху.

Акт про появу позивача на роботі у стані алкогольного сп'яніння відповідач не складав, огляд на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я не проводив.

Відтак висновок службового розслідування на підставі якого видано наказ про накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції ґрунтується на припущеннях, в основу яких покладені неналежні і недопустимі докази, оскільки роздруківка покажчиків з алкотестеру «Драггер 6810» відбувалась поза межами Сокальського ВП, за відсутністю позивача, технічний пристрій був технічно не справний та не пройшов відповідного калібрування (6-12 місяців), оскільки останнє мало місце ще у 2013 році.

Суд також звертає увагу відповідача, що Наказом МВС України від 06.07.2017 № 570, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 липня 2017 року за № 918/30786 «Про організацію діяльності органів досудового розслідування Національної поліції України у Розділі IV «Порядок призначення слідчих та керівників слідчих підрозділів на посаду, звільнення їх з посади» передбачено, що старші слідчі, слідчі та інші працівники слідчих підрозділів територіальних органів поліції та територіальних (відокремлених) підрозділів поліції приймаються на службу в поліцію, призначаються на посади та звільняються з посад та/або зі служби в поліції начальниками ГУНП в областях, місті Києві, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі за поданням заступників начальників ГУНП - начальників слідчих управлінь.

Позивач за посадою є «Слідчим». До вказаної професії (посади) існує спеціальна правова процедура призначення, проходження служби, звільнення з посади/служби, яка в даному випадку не була дотримана, оскільки відсутнє відповідне подання заступника начальника ГУНП - начальника слідчого управління про накладення на позивача дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції, а подання про його звільнення з посади/служби внесено на розгляд керівництву ГУНП у Львівській області не уповноваженою на те особою.

Крім того, звільнення відбулось в період тимчасової непрацездатності позивача.

У Постанові від 08.10.2013 року по справі №21-250а13 (реєстраційний номер 34634251) Верховний Суд України на підставі аналізу норм ст.ст.16, 18 Дисциплінарного статуту ОВС України дійшов висновку про те, що на осіб рядового і начальницького складу за вчинення порушень службової дисципліни наказ про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади видається з дотриманням строків, передбачених ст.16 Статуту, у тому числі й щодо осіб, які тимчасово непрацездатні. Подальше виконання такого наказу відповідно до ст.18 Статуту здійснюється після прибуття їх до місця проходження служби.

Тобто навіть у випадку знаходження позивача у стані тимчасової непрацездатності, відповідач вправі застосувати до нього дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення. Однак подальше виконання такого наказу мало б здійснюватись після прибуття його до місця проходження служби.

Встановлені судом обставини в сукупності свідчать про порушення відповідачем порядку накладення на позивача дисциплінарного стягнення та звільнення позивача зі служби в поліції, з підстав передбачених п. 6 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію», що є підставою для визнання протиправним та скасування спірних наказів, як про накладення дисциплінарного стягнення, так і звільнення зі служби в поліції.

Крім того, суд звертає увагу, що у випадку незаконного звільнення працівника з роботи, його порушене право повинно бути відновлене шляхом поновлення його на посаді, з якої його було незаконно звільнено.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду України від 28.10.2014 у справі № 21-484а14.

Оскільки відповідачем трудові гарантії позивача були порушені, у зв'язку із чим повинні бути відновлені шляхом поновлення його на посаді, з якої його було незаконно звільнено.

Частиною 2 ст.235 КЗпП передбачено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Якщо і протягом цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня заробітна плата обчислюється відповідно до встановленого Порядку.

Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Згідно з довідкою Головного управління Національної поліції у Львівській області від 08.11.2017 року, заробітна плата ОСОБА_2. за жовтень 2017 року становить 9723,71 грн. за вересень 2017 року 9238,95 грн., відтак середньоденна становить 462,50 грн.

Враховуючи, що кількість днів вимушеного прогулу складає 57 днів, середній заробіток позивача за час вимушеного прогулу, який підлягає стягненню на його користь з відповідача становить 26362,50 грн. (462,5 грн. х 57 днів).

З урахуванням зазначеного, на підставі встановлених в судовому засіданні фактів та обставин, враховуючи, що (представником) позивача доведено суду обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Згідно із пункту 2 та 3 частини 1 статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Враховуючи зазначене рішення суду в частині поновлення ОСОБА_2 в поліції на посаді слідчого слідчого відділення Сокальського відділення поліції Червоноградського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області та в частині стягнення з Головного управлінні Національної поліції у Львівській області суми середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу в межах одного місяця в розмірі 9 723,55 грн. грн. слід допустити до негайного виконання.

У відповідності до норм ст. 139 КАС України судові витрати стягненню зі сторін не підлягають.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 295 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Львівській області № 3311 від 11 жовтня 2017 року в частині накладення на слідчого слідчого відділення Сокальського відділення поліції Червоноградського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області капітана поліції ОСОБА_2 дисциплінарного стягнення - звільнення зі служби в поліції.

3. Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління національної поліції у Львівській області № 848 о/с від 31 жовтня 2017 року "По особовому складу" про звільнення слідчого слідчого відділення Сокальського відділення поліції Червоноградського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області капітана поліції ОСОБА_2 зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення.

4. Поновити ОСОБА_2 посаді слідчого слідчого відділення Сокальського відділення поліції Червоноградського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області з 01 листопада 2017 року. В цій частині рішення суду підлягає негайному виконанню.

5. Стягнути з Головного управління Національної поліції у Львівській області (м. львів, пл. Ген. Григоренка,3,ЄДРПОУ 40108833) на користь ОСОБА_2 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 01 листопада по 27 грудня 2017 року в сумі 26 362 (двадцять шість тисяч триста шістдесят дві) гривні 50 (п"ятдесят) копійок з врахуванням податків, зборів та обов'язкових платежів.

В частині виплати заробітньої плати за час вимушеного прогулу за 1 (один) місяць в сумі 9723,55 грн. рішення суду підлягає негайному виконанню.

6. Судові витрати з сторін не стягуються.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив судове рішення.

Рішення складено у повному обсязі 04.01.2018р.

Суддя Коморний О.І.