Рішення № 71441290, 26.12.2017, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2017 р.м. ХерсонСправа № 821/1530/1709 год. 35 хв.

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Попова В.Ф.,

секретар: Васильєва В.В.,

за участю:

представника позивача (ОСОБА_1.) - ОСОБА_2

представника відповідача - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_4

до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області

про визнання протиправною відмови про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність та зобов'язання затвердити проект,

встановив:

ОСОБА_1, ОСОБА_4 звернулись до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області, в якому просить:

визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області, викладену в листі - відповіді за № Ш-9376/0-3071/6-17 від 16 серпня 2017 року, у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність ОСОБА_1 площею 1,8548 га та ОСОБА_4 площею 1,8548 га на території Білозерського району Херсонської області;

зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області затвердити проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність ОСОБА_1 площею 1,8548 га та ОСОБА_4 площею 1,8548 га для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, за межами населених пунктів, на території Музиківської сільської ради, Білозерського району Херсонської області (контур № 60, угіддя господарський двір).

Позивач ОСОБА_4 просив суд розглянути позов без його участі.

Позовна заява надійшла до суду 17.10.2017 року.

Ухвалою від 20.10.2017 року відкрито провадження та закінчено підготовче провадження у справі і призначено до розгляду на 07.11.2017 року.

07.11.2017 року за заявою представника позивача провадження у справі зупинено для надання додаткових доказів.

30.11.2017 року провадження у справі поновлено та заслухано сторони в судовому засіданні, оголошено перерву, провадження у справі зупинено до 26.12.2017 року за клопотанням позивача для надання додаткових доказів.

26.12.2017 року провадження у справі поновлено та продовжено слухання по суті.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 позовні вимоги підтримав повністю і пояснив, що на підставі рішення Білозерської РДА від 12.11.2012 року № 877 було розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 та ОСОБА_4 Позивачі тричі звертались до відповідача із заявами про затвердження розробленого проекту, але в цьому було відмовлено. Остання відмова 16.08.2017 року мотивована тим, що Головне управління Держгеокадастру не надавало заявникам дозволу на розроблення проекту землеустрою, тому відсутні правові підстави для її затвердження та передачі земельних ділянок у власність. Така відмова є протиправною, оскільки не передбачена Земельним Кодексом України. З надуманих підстав були і попередні відмови відповідача, що змусило двічі звертатись до суду, але відповідачем проігноровано судові рішення. Тому, з метою ефективного захисту порушених прав позивачі просять прийняти рішення саме про зобов'язання відповідача затвердити проект землеустрою, незважаючи на його дискреційні повноваження.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав та пояснив, що з 1 січня 2013 року набули чинності ряд нормативних актів, які змінили процедуру набуття прав на землю. Законом України від 02.06.2015 № 497-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення складу, змісту та порядку погодження документації із землеустрою" (далі - Закон № 497-VІІІ), з урахуванням зміни повноважень органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо розпорядження земельними ділянками державної та комунальної форми власності з 01.01.2013, відповідно до вимог Закону України від 06.09.2012 № 5245-VІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності", визначено граничний термін дії дозволів, наданих органами державної влади та місцевого самоврядування до набрання чинності закону № 497-VIII.

Так, п.п. 1 та 2 розділу І прикінцевих та перехідних положень Закону № 497-VIII визначено, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування (Закон набрав чинності з 07.07.2015). Прийняті і не виконані до набрання чинності цим Законом рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо створення нових та впорядкування існуючих землеволодінь і землекористувань зберігають чинність протягом двох років з дня набрання чинності цим Законом, а розроблені відповідно до цих рішень проекти землеустрою після погодження в порядку, встановленому статтею 186-1 Земельного кодексу України, підлягають затвердженню органом, який надав дозвіл на їх розроблення, та є підставою для внесення відповідних відомостей до Державного земельного кадастру.

Розробивши необхідний проект землеустрою, замість затвердження його в порядку виконання вимог Закону № 497-VIII, Позивач звернувся із заявою від 16.07.2016 року до Головного управління.

За результатами розгляду вищезазначеного клопотання Позивачам було доведено, що дозвіл на розроблення проекту землеустрою надавалось Білозерською РДА та позитивне вирішення клопотання можливо в разі чинності розпорядження РДА.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями, позивач, в черговий раз, 03 липня 2017 року звертається до Головного управління з проханням щодо затвердження тієї самої землевпорядної документації.

16.08.2017 за № Ш-9376/0-3071/6-17, позивачам було направлено листа-відмову, в якому зазначалось, що з урахуванням вимог чинного законодавства, у Головного управління відсутні правові підстави для задоволення клопотання позивачів.

Стосовно посилання Позивача на існування діючого Розпорядження Білозерської районної державної адміністрації від 12.11.2012 № 874 "Про дозвіл на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства", відповідач зазначив, що це рішення було виконано в момент його винесення, а тому не може використовуватись як аргумент його невиконання іншим органом влади, в даному випадку Головним управлінням Держгеокадастру.

Відповідач зазначив, що вимоги позивачів щодо зобов'язання затвердити проект землеустрою не можуть бути задоволені у такий спосіб, оскільки це є виключна компетенція Головного управління і суд не може вирішувати питання, віднесення до компетенції інших органів, як зазначено в постанові Пленуму ВСУ від 16.04.2007 року № 7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ".

Судом встановлено наступні обставини.

12.11.2012 року на підставі розпоряджень Голови Білозерської РДА № 874, № 877 ОСОБА_4 та ОСОБА_1 надано дозвіл на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства.

Розробивши проект землеустрою, позивачі неодноразово звертались до відповідача із заявами про його затвердження. В судовому засіданні відповідач не спростовував того факту, що проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок позивачами розроблений та погоджений в установленому порядку.

Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області систематично відмовляло в затвердженні проекту землеустрою. Відмови відповідача позивачем були оскаржені до суду.

Так, відповідно до рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 30.05.2016 року у справі № 821/581/16 судом визнано протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області щодо затвердження проекту землеустрою про відведення земельних ділянок у власність ОСОБА_4 та ОСОБА_1, викладену у листі відповіді від 23.12.2015 року. Підставою для відмови відповідачем у затвердженні проекту землеустрою слугувало те, що згідно даних кадастрової карти України та графічного матеріалу земельна ділянка позивачів була частково забудована. Ці обставини в ході розгляду справи спростовано, відмову визнано протиправною та зобов'язано повторно розглянути питання щодо затвердження проекту землеустрою (а.с.50-51).

При повторному розгляді іншої заяви позивачів, відповідачем знову було відмовлено у затвердженні проекту землеустрою, але вже з інших підстав і ця відмова також оскаржена до суду.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 06.07.2017 року у справі № 821/146/17 визнано протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність ОСОБА_4 та ОСОБА_1, викладену у листі-відповіді від 24.11.2016 року. Зобов'язано повторно розглянути питання щодо затвердження проекту землеустрою (а.с.45-49).

03.08.2017 року позивачі втретє звернулись із заявами до відповідача про затвердження проекту землеустрою, але знову отримали відмову, яка є предметом розгляду у цій справі.

Так, відповідно до листа від 16.08.2017 року № Ш-9376/0-3071/6-17 відповідач зазначив, що Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області має право затверджувати документації із землеустрою лише по дозволах, наданих територіальними органами Держгеокадастру. Враховуючи те, що Головне управління не надавало дозвіл ОСОБА_4 та ОСОБА_1 на розроблення документації із землеустрою, в управління відсутні правові підстави для її затвердження та передачі земельних ділянок у власність (а.с.7).

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до вищенаведених рішень судів по спорам між цими ж сторонами слід зазначити, що попередні відмови відповідача були ним розглянуті по суті як органом, уповноваженим на прийняття рішення по затвердженню проекту землеустрою.

Так, відповідач, починаючи з 2015 року, виходячи із прийнятих ним попередніх рішень про відмову у затвердженні проекту землеустрою, діяв як суб'єкт владних повноважень та приймав рішення як орган, уповноважений відповідно до чинного законодавства на регулювання правовідносин у сфері земельного законодавства, а саме до компетенції якого віднесено затвердження проекту землеустрою.

Саме ці дії суд визнає як такі, що створили для позивачів впевненість та правомірне очікування на прийняття правомірного рішення суб'єктом владних повноважень, а саме що Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області є єдиним уповноваженим державою органом на затвердження проекту землеустрою.

Ці правомірні очікування змусили позивачів неодноразово протягом 2015 - 2017 років звертатись до суду за захистом порушених прав. Але навіть такий спосіб не дав позитивного результату, оскільки відповідач систематично неправомірно вишукував не правові підстави для відмови, незважаючи на те, що він не мав на це жодних підстав, що підтверджується вищенаведеними рішеннями судів.

Відмовляючи у затвердженні проекту землеустрою у цій справі, з підстав відсутності компетенції, відповідач обґрунтовано посилається на п.п. 1 та 2 розділу І прикінцевих та перехідних положень Закону № 497-VIII, якими визначено, що розроблені проекти землеустрою після погодження в порядку, встановленому статтею 186-1 Земельного кодексу України, підлягають затвердженню органом, який надав дозвіл на їх розроблення, та є підставою для внесення відповідних відомостей до Державного земельного кадастру. А оскільки дозвіл на розробку проекту землеустрою надано Білозерською РДА, то він підлягає затвердженню саме цим органом.

Суд погоджується з таким обґрунтуванням відповідача, але за умови, якби така відмова була здійснена до 07.07.2017 року.

Так, відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 497-VIIІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення складу, змісту та порядку погодження документації із землеустрою" прийняті і не виконані до набрання чинності цим Законом рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо створення нових та впорядкування існуючих землеволодінь і землекористувань зберігають чинність протягом двох років з дня набрання чинності цим Законом, а розроблені відповідно до цих рішень проекти землеустрою після погодження в порядку, встановленому статтею 186-1 Земельного кодексу України, підлягають затвердженню органом, який надав дозвіл на їх розроблення, та є підставою для внесення відповідних відомостей до Державного земельного кадастру.

Цей закон набув чинності з 07.07.2015 року і станом на 07.07.2017 року, виходячи із наведених положень Закону № 497-VIIІ, закінчився термін затвердження проектів землеустрою, які були розроблені на підставі рішень інших органів, а не органів Держгеокадастру.

При розгляді цієї справи суд вважає за необхідне застосувати ст. 19 Конституції України як норму прямої дії, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приймаючи до розгляду заяви позивачів про затвердження проектів землеустрою, розглядаючи їх по суті та приймаючи негативне рішення, відповідач порушив зазначену норму Конституції, оскільки у нього були відсутні повноваження на розгляд таких заяв та затвердження проекту землеустрою, що слідує із вищенаведених норм Закону № 497-VIIІ.

Суд вважає, що відповідач у відповідності до ст. 7 Закону України від 02.10.1996 № 393/96 "Про звернення громадян", встановивши, що якщо порушені в одержаному зверненні питання не входять до його повноважень, то він зобов'язаний був в термін не більше п'яти днів переслати заяву за належністю відповідному органу чи посадовій особі та повідомити громадянину, а в даному випадку позивачів.

Фактично неправомірні, неодноразові відмови відповідача, не роз'яснення порядку та послідовності дій у зв'язку зі зміною законодавства, змушують позивачів повторно розробляти та погоджувати проект землеустрою, який не втратив своєї юридичної сили.

Визнавши право приватної власності громадян на земельні ділянки, встановивши ст.ст. 118, 122, 186-1 Земельного Кодексу України порядок набуття цього права у зазначених нормативно-правових актах шляхом безоплатної передачі, держава має вжити всіх необхідних заходів щодо забезпечення безперешкодного набуття громадянами права приватної власності на земельні ділянки.

Закони, інші нормативно-правові акти, які визначають порядок реалізації встановлених Конституцією України прав і свобод людини і громадянина, а також органи, уповноважені на виконання та забезпечення, реалізацію їх прав, в тому числі порядок набуття права власності, не повинні звужувати, заперечувати чи в будь-який інший спосіб обмежувати ці права і свободи. Порядок безоплатної передачі у приватну власність земельних ділянок державної та комунальної власності не повинен встановлювати обмеження щодо виникнення цього права у громадян.

Відповідно до ст. 186-1 ЗК України, на сьогоднішній день органом, уповноваженим на затвердження проекту землеустрою, є Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області.

Тому, суд приходить до висновку, що єдиним способом захисту неодноразово порушених прав позивачів може бути саме зобов'язання відповідача затвердити проект землеустрою, оскільки іншого рішення, суб'єкт владних повноважень з урахуванням наведених обґрунтувань не може прийняти.

Виходячи з цих підстав, суд відхиляє обґрунтування відповідача щодо його дискреційних повноважень, оскільки ці повноваження він використовує не на виконання покладених на нього функцій та наданих повноважень, і тільки зазначений спосіб задоволення позовних вимог буде належним способом захисту порушеного права.

Керуючись ст. ст. 241-245 КАС України, суд

вирішив:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області, викладену в листі - відповіді від 16 серпня 2017 № Ш-9376/0-3071/6-17, у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність ОСОБА_1 площею 1,8548 га ОСОБА_4 площею 1,8548 га на території Білозерського району Херсонської області.

Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області затвердити проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність ОСОБА_1 площею 1,8548 га ОСОБА_4 площею 1,8548 га для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, за межами населених пунктів, на території Музиківської сільської ради, Білозерського району Херсонської області (контур № 60, угіддя господарський двір).

Стягнути з Головного управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру у Херсонській області (місцезнаходження: 73036, Херсонська обл., м. Херсон, вул. Університетська, 136 А, код ЄДРПОУ 3976681) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) суму витрат зі сплати судового збору у розмірі 640,00 грн (шістсот сорок гривень нуль копійок), на користь ОСОБА_4 (місце проживання: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_2) суму витрат зі сплати судового збору у розмірі 640,00 грн (шістсот сорок гривень нуль копійок).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 03 січня 2017 р.

Суддя Попов В.Ф.

кат. 6.3