Ухвала суду № 71440886, 03.01.2018, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

03 січня 2018 року м. Житомир справа № 806/3309/17

категорія 5.6

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Панкеєва В.А., розглянувши зустрічну позовну заяву приватного акціонерного товариства "Коростишівгаз" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправною та скасування постанови,

встановив:

Приватне акціонерне товариство "Коростишівгаз" звернулось до суду із зустрічною позовною заявою до первісного позову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг по справі № 806/3309/17, в якій просить визнати протиправною і скасувати постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 530 від 21.04.2017.

До зустрічної позовної заяви приватне акціонерне товариство "Коростишівгаз" долучило заяву від 02.01.2018 про поновлення строку на оскарження постанови № 530 від 21.04.2017. Заява вмотивована тим, що на рахунки товариства в банках накладено арешт виконавчою службою та зупинено видаткові операції, що не дало змоги заявнику сплатити судовий збір для оскарження постанови № 530 від 21.04.2017.

Відповідно до ч.1 ст.178 Кодексу адміністративного судочинства України зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст.178 Кодексу адміністративного судочинства України до зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Перевіряючи зустрічний позов на відповідність його вимогам законів, суд дійшов висновку, що він не відповідає вимогам норм Кодексу адміністративного судочинства України з наступних підстав.

Статтею 123 Кодексу адміністративного судочинства України визначено наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду.

Приписами ч.2 ст.123 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.

Установлений КАС України строк звернення до суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Додатково суд звертає увагу при вирішенні процесуального питання щодо дотримання строків звернення до суду і на практику Європейського суду з прав людини. У справах "Стаббігс та інші проти Великобританії", "Девеер проти Бельгії", суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

У Справі "Пономарьов проти України", Європейський суд зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 28.03.2006 (справа "Мельник проти України") погодився з тим, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. А також указав, що зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.

Тому, при визначенні початку цього строку суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції, яка діяла до 15 грудня 2017 року, передбачалося, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до адміністративного суду щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів, встановлюється місячний строк.

Як видно з матеріалів справи, оскаржувана відповідачем постанова за № 530 була прийнята Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 21 квітня 2017 року.

Зі змісту заяви приватного акціонерного товариства "Коростишівгаз" від 26.12.2017 за № 184 про поновлення строку на оскарження вказаної постанови видно, що постанова була одержана товариством 10 травня 2016 року.

Рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 0305709228213 свідчить, що оскаржувана постанова була отримана уповноваженою особою приватного акціонерного товариства "Коростишівгаз" - 10 травня 2017 року (а.с.17).

Отже, суд приходить до висновку, шо приватне акціонерне товариство "Коростишівгаз" дізналося про порушення своїх прав, свобод чи інтересів саме 10 травня 2017 року.

Крім того, як видно з поданих матеріалів, приватне акціонерне товариство "Коростишівгаз" зверталось з листами до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.05.2017 за № 76 та від 14.06.2017 за № 85/15, в яких просило відстрочити сплату штрафу, який накладено на підприємство постановою від 21.04.2017 № 530 (а.с.19-20).

Згідно вимог ст.99 КАС України (в редакції, яка діяда до 15.12.2017) приватне акціонерне товариство "Коростишівгаз" мало право звернутися до адміністративного суду щодо оскарження постанови № 530 від 21.04.2017 протягом місячного строку з дня її отримання.

Статтею 122 КАС України, в редакції, яка набрала чинності 15 грудня 2017 року, передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Зустрічний позов подано приватним акціонерним товариством "Коростишівгаз" 28.12.2017, тобто з пропуском шестимісячного строку, встановленого ст.122 КАС України.

В заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду товариство посилається на те, що з 28 березня 2017 року на рахунки товариства в банках був накладений арешт виконавчою службою і були зупинені видаткові операції, що не дозволяло товариству сплатити судовий збір для оскарження вказаної постанови. Як доказ поважності пропущення строку оскарження постанови № 530 від 21.04.2017 підприємство долучило постанови про арешт коштів боржника від 15.09.2016, 22.02.2017, 28.03.2017.

З аналізу поданих матеріалів, суд приходить до висновку про те, що вказані в заяві причини пропуску строку звернення до суду є неповажними, а надані докази не обґрунтовують наявність обставин для задоволення заяви. Інших підстав для поновлення строку судом не встановлено.

Крім того, суд зазначає, що процесуальним законодавством передбачена можливість зменшення розміру судових витрат або звільнення від їх оплати, відстрочення та розстрочення судових витрат.

А тому приватне акціонерне товариство "Коростишівгаз" мало можливість подати позов у встановлений законом строк разом з клопотанням про зменшення розміру судових витрат або звільнення від їх оплати, відстрочення та розстрочення судових витрат.

Згідно з п.9 ч.4 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених ч.2 ст.123 цього Кодексу.

Враховуючи, що зустрічну позовну заяву подано з порушенням строку на звернення до суду, і з поданих матеріалів не вбачається підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними, позовна заява підлягає поверненню.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Керуючись статтями 122-123, 166, 169, 177-178, 243, 248, 256, 294-295 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Відмовити в задовленні заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.

Зустрічну позовну заяву приватного акціонерного товариства "Коростишівгаз" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправною та скасування постанови повернути позивачу.

Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення, разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом п’ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.А. Панкеєва