Ухвала суду № 71440094, 02.01.2018, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 607/16740/17Головуючий у 1-й інстанції Позняк В.М. Провадження № 11-сс/789/6/18 Доповідач - Галіян Л.Є.Категорія - запобіжні заходи

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 січня 2018 р. м.Тернопіль

Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

Головуючого - Галіян Л.Є.

Суддів - Коструба Г. І., Стадник О. Б.,

при секретарі — ОСОБА_1

прокурора — ОСОБА_2

з участю підозрюваного — ОСОБА_3

захисника — ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі матеріали судового провадження за апеляційною скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23 грудня 2017 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання слідчого СВ Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_5, погодженим прокурором Тернопільської місцевої прокуратури ОСОБА_2 відносно

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого та проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_3, непрацюючого, українця, громадянина України, неодруженого, раніше судимого:

- 27.09.2011 Тернопільським міськрайонним судом застосовано примусові заходи виховного характеру за вчинення суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України;

- 04.10.2011 Тернопільським міськрайонним судом застосовано примусові заходи виховного характеру за вчинення суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ч.1 ст. 185, ч.1 ст.190 КК України;

- 27.04.2012 Тернопільським міськрайонним судом застосовано примусові заходи виховного характеру за вчинення суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України;

- 30.05.2012 Тернопільським міськрайонним судом застосовано примусові заходи виховного характеру за вчинення суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України;

- 10.07.2012 засуджений Тернопільським міськрайонним судом за ч.2 ст. 185, ч.3 ст.185, ч.1 ст.70, ст.69 КК України засудженого до позбавлення волі строком на 1 рік 1 місяць;

- 26.05.2014 засуджений Тернопільським міськрайонним судом за ч.4 ст. 296, ст.69 КК України до позбавлення волі строком на 1 рік 6 місяць;

- 06.11.2015 обвинувальний акт за ч.2 ст. 186 КК України скеровано до Тернопільського міськрайонного суду, на даний час рішення по якому немає.

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України та застосовано до нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення суми застави, терміном до 17 год. 00 хв. 19 лютого 2018 року.

Як слідує з оскаржуваної ухвали слідчий СВ Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_5 за погодженням прокурора Тернопільської місцевої прокуратури ОСОБА_2 в рамках кримінального провадження, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017210010000506 від 15 лютого 2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, звернувся із клопотанням, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_3, яке мотивуються наступним.

СВ Тернопільського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017210010000506 від 15 лютого 2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України.

14 грудня 2017 року відносно ОСОБА_3 складено повідомлення про те, що він обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України - відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно, яке вручено йому в порядку, передбаченому ч.1 ст.278 та ст.ст.111, 112 КПК України.

Відповідно до повідомлення про підозру, ОСОБА_3, будучи раніше судимим за вчинення умисних корисливих злочинів, за які судимість не знята та не погашена у встановленому законом порядку, перебуваючи у громадському місці поблизу нічного клубу «Бомба», що по вул. Б.Гжинських, 3 у м. Тернополі, наблизився до ОСОБА_6, який знаходився перед входом у даний заклад та тримав у руках свій мобільний телефон марки «Lenovo P70-t». В подальшому ОСОБА_3 ривком вихопив з руки ОСОБА_6 його мобільний телефон марки «Lenovo P70-t». Із викраденим майном ОСОБА_3 з місця вчинення злочину втік, внаслідок чого спричинив потерпілому ОСОБА_6 матеріальні збитки на суму 1565,60 гривень.

Задовольняючи клопотання слідчого СВ Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_5, погодженим прокурором Тернопільської місцевої прокуратури ОСОБА_2 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення суми застави, слідчий суддя своє рішення мотивував тим, що ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, тому суд прийшов до висновку про наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України.

В апеляційній скарзі захисник підозрюваного просить вказану ухвалу слідчого судді скасувати і постановити нову ухвалу, якою обрати ОСОБА_3 запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Свої доводи аргументує тим, що у судовому засіданні слідчим та прокурором не було надано жодних реальних доказів, що б підтверджували наявність ризиків передбачених ст.177 КПК України, що всупереч наведеним вимогам кримінального процесуального закону, слідчим суддею враховано не було.

Вказує, що ОСОБА_3 не має наміру незаконно впливати на свідків та потерпілого у кримінальному провадженні, а посилання слідчого та прокурора на таку обставину є тільки припущенням, тому обрання, щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є занадто суворим.

Зазначає, що слідчий суддя мотивував застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою тяжкістю злочину, а також тим, що підозрюваний раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, без належного обґрунтування існування ризиків.

Вказує, що відсутні відомості про те що підозрюваний переховувався від слідства та суду, а також про те, що він отримував повістки в порядку, передбаченому КПК.

Вважає, що судом не враховано, що ОСОБА_3 визнав вину у скоєному та має постійне місце проживання.

Крім того, апелянт зазначає, що слідчим суддею необґрунтовано визначено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення суми застави. Мотивує тим, що інкриміноване ОСОБА_3 дане кримінальне правопорушення було вчинено без застосування насильства чи погрози такого застосування.

Заслухавши доповідь судді, доводи підозрюваного та захисника, які підтримали апеляційну скаргу та просять постановити нову ухвалу, якою скасувати запобіжний захід у вигляді триманням під вартою, доводи прокурора, який вважає ухвалу суду першої інстанції законною та обґрунтованою, а апеляцію такою, що не підлягає до задоволення, вивчивши матеріали кримінального провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо особи міститься і в положеннях ст.177, 178, 183 КПК України.

Так, відповідно до положень ст.ст. 177, 178 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може переховуватися від органів досудового розслідування та /або суду; знищити або сховати будь – яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; продовжити кримінальне правопорушення чи вчинити інше.

Відповідно до ч.1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Так, згідно п.5 ч.2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Матеріалами провадження встановлено, що ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від чотирьох до шести років, що в силу вимог ст.12 КК України належить до тяжкого кримінального правопорушення.

Слідчий, звертаючись з клопотанням про застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою та прокурор при розгляді клопотання вказували про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 даного кримінального правопорушення, що свідчить про існування ризику, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на свідків, потерпілих, а відтак, перешкодити повному, всебічному та неупередженому проведенні досудового розслідування.

Висновки слідчого судді про обґрунтованість пред'явленої ОСОБА_3 підозри колегія суддів вважає вірними, оскільки вони підтверджуються доданими до клопотання органу досудового слідства та дослідженими в судовому засіданні доказами.

Також, судом встановлено та підтверджується матеріалами провадження відомості про те, що підозрюваний не з'являвся на виклики слідчого та суду, переховувався від слідства та суду, наявність підозр відносно ОСОБА_3 у вчиненні інших кримінальних правопорушень.

Задовольняючи зазначене клопотання слідчого, місцевий суд належним чином вмотивував своє рішення про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_3, зазначив про наявність ризиків, визначених в ст.177 КПК України, а саме — можливість переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; продовжувати вчиняти кримінальні правопорушення, незаконно впливати на свідків, потерпілих у кримінальному провадженні, а відтак перешкодити повному, всебічному та неупередженому проведенню досудового розслідування.

Також, слідчий суддя зазначив, що ОСОБА_3, ніде не працює, неодноразово судимий за вчинення злочинів проти власності, судимість за які не знята і не погашена в установленому законом порядку, знову обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного корисливого злочину проти власності, що свідчить про систематичність та стійкість протиправної поведінки підозрюваного, його небажання ставати на шлях виправлення та перевиховання, що вказує про підвищену його суспільну небезпеку як особи, а застосування менш суворих запобіжних заходів не буде достатнім для запобігання вищевказаним ризикам.

Враховуючи суспільну небезпечність вчиненого ОСОБА_3 кримінального правопорушення, яке є тяжким злочином, а також вказані вище обставини, дані про його особу, а також необхідність уникнення ризиків, визначених ст.177 КПК України, колегія суддів приходить до висновку, що інший більш м'який запобіжний захід може призвести до його ухилення від явки до органу досудового розслідування чи суду.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів ураховує посилання захисника на обставини, вказані у апеляційній скарзі, але вважає їх такими, що не виключають обґрунтованої підозри та наявності встановлених судом ризиків, а тому не знаходить підстав для зміни запобіжного заходу на такий, що не пов'язаний з триманням під вартою, однак вважає висновок слідчого судді про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, помилковим.

Так, відповідно до вимог ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов’язаний визначити розмір застави з покладенням на підозрюваного, обвинуваченого обов’язків, передбачених ст.194 КПК України у разі внесення застави та наслідки їх невиконання.

У відповідності до положень ч.4 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього ж Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні:

1.щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;

2.щодо злочину, який спричинив загибель людини;

3.щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.

В даному випадку злочин, у якому підозрюється ОСОБА_3 не спричинив загибелі людини, а також у цьому провадженні щодо останнього запобіжний захід раніше не обирався.

Як вбачається з доданих до клопотання слідчим копій з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст. 186 КК України - відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно.

Слідчий суддя не обґрунтував своє рішення про обрання ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави і помилково зазначив, що підозрюваний вчинив вказаний злочин із застосуванням насильства, хоч у матеріалах провадження такі дані відсутні.

Відповідно до ч.1 ст.182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання цих обов'язків.

Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до п.2 ч.5 ст.182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Визначаючи розмір застави, колегія суддів враховує дані про особу підозрюваного ОСОБА_3, який має постійне місце проживання, соціальні зв'язки одружений, має неповнолітню дитину, вину у вчиненні злочину визнав, а також доведеність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, серйозність звинувачення, пред'явленого підозрюваному та тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винним у вчиненні злочину, в якому він підозрюється.

Беручи до уваги вказані обставини, колегія суддів приходить до висновку про те, що оскаржувану ухвалу слідчого судді слід скасувати та постановити нову, якою підозрюваному ОСОБА_3 обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави, а саме 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб з покладенням на останнього відповідних обов’язків у разі її внесенння, оскільки вважає, що застава у меншому розмірі не здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, а апеляція захисника підозрюваного до часткового задоволення.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 176 – 179, 407, 422 КПК України, колегія суддів ,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 задовольнити частково, а ухвалу слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23 грудня 2017 року про застосування щодо ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою — скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого СВ Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_5, погодженого прокурором Тернопільської місцевої прокуратури ОСОБА_2 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_3 задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Встановити строк дії ухвали до 17 год. 00 хв. 19 лютого 2018 року.

Визначити ОСОБА_3 заставу у вигляді 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить в сумі 88 100 грн. ( вісімдесят вісім тисяч сто гривень) для внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Тернопільській області (р/р 37316003000474, МФО 820172, ідентифікаційний код 26198838, ОСОБА_7: Державна казначейська служба, призначення платежу - застава за «Котовича Назара Олеговича» у кримінальному провадженні №12017210010000506 за ухвалою апеляційного суду Тернопільської області від 02 січня 2018 року).

У випадку внесення застави покласти на ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, строком до 19 лютого 2018 року наступні обов'язки: з'являтися до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування із потерпілими та свідками у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання органу досудового розслідування свій паспорт громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України.

Роз'яснити ОСОБА_3, що якщо він, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Виконання ухвали покласти на слідчого СВ Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_5

Ухвала є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області ОСОБА_8