Ухвала суду № 71438984, 28.11.2017, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Є.У. № 331/5796/17-ц Головуючий у 1-й інстанції: Світлицька В.М.

Провадження № 22-ц/778/3906/17 Суддя-доповідач: Трофимова Д.А.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2017 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Трофимової Д.А.,

Суддів: Крилової О.В.,

Кухаря С.В.,

За участю секретаря: Волчанової І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 11 вересня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, Департаменту адміністративних послуг Запорізької міської ради, треті особи - Запорізька міська рада, Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області, приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Хамула Наталія Григорівна, про визнання самочинним будівництвом та скасування державної реєстрації права власності, знесення та перебудову об'єкта житлової нерухомості,

В С Т А Н О В И Л А :

У серпні 2017 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5, Департаменту адміністративних послуг Запорізької міської ради, треті особи - Запорізька міська рада, Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області, приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Хамула Н.Г., про визнання самочинним будівництвом та скасування державної реєстрації права власності, знесення та перебудову об'єкта житлової нерухомості.

ОСОБА_3 просила суд: визнати самочинним будівництвом об'єкт житлової нерухомості, житловий будинок літ. В, розташований за адресою: АДРЕСА_1; зобов'язати Департамент адміністративних послуг Запорізької міської ради скасувати запис про державну реєстрацію цього будинку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 1190307023101; зобов'язати ОСОБА_4 та ОСОБА_5 знести самовільно збудований об'єкт житлової нерухомості, житловий будинок літ. В, розташований за адресою: АДРЕСА_1, та зобов'язати ОСОБА_4 здійснити будівельні роботи, що передбачені рекомендаціями ПНВФ «Стройіндустрія-Л» та висновком ЗО ДП «Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій» за результатами обстеження будівельних конструкцій будівлі по АДРЕСА_1.

Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 28 серпня 2017 року позовну заяву ОСОБА_3 було залишено без руху з підстав невідповідності вимогам ст. 119 ЦПК України, надано строк для усунення недоліків п'ять днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 11 вересня 2017 року позовну заяву ОСОБА_3 визнано неподаною та повернуто позивачу.

Не погоджуючись із ухвалою судді від 11 вересня 2017 року, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу та передати питання про відкриття провадження у справі на новий розгляд до суду першої інстанції.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

З матеріалів справи вбачається, що суддя залишив позовну заяву без руху з порушенням встановленого порядку, так як визначений ст.ст. 119, 120, 121 ЦПК України порядок здійснення процесуальних дій передбачає можливість їх вчинення з застосуванням відповідних наслідків лише за наявності чітко визначених підстав.

Колегія суддів вбачає, що ухвала про усунення недоліків не в повній мірі відповідає ст. 119 ЦПК України, яка дає чіткий перелік вимог, яким за формою та змістом має відповідати позовна заява. Позовна заява подається в письмовій формі та повинна містити:

1) найменування суду, до якого подається заява;

2) ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі;

3) зміст позовних вимог;

4) ціну позову щодо вимог майнового характеру;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги;

6) зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування;

7) перелік документів, що додаються до заяви.

Позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її подання. До позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору. Якщо позовна заява подається представником позивача, до позовної заяви додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження.

В ухвалі від 28 серпня 2017 року суддя зазначив, що позивачем заявлено чотири вимоги немайнового характеру, тому ОСОБА_3 потрібно сплатити суму судового збору, відповідно до ставок, встановлених Законом України «Про судовий збір».

Стосовно вимоги позивача до Департаменту адміністративних послуг Запорізької міської ради про скасування запису про державну реєстрацію будинку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, то, на думку суду, в цій частині позов не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Щодо позовних вимог про знесення самочинного будівництва, як наголосив суддя в ухвалі від 28 серпня 2017 року, відповідно до положень ст. 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» право на звернення до суду з позовом про знесення самочинно збудованих об'єктів містобудування належить також відповідним інспекціям державного архітектурно-будівельного контролю. Такий позов може бути пред'явлено до суду у разі, якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені в приписі про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил із визначенням строку для добровільного виконання припису, та (або) якщо перебудова об'єкта є неможливою. Розглядаючи зазначені вимоги відповідно до вказаної норми та положень ч. 7 ст. 376 ЦК України, суди повинні встановлювати, чи було видано особі, яка здійснила самочинне будівництво, припис про усунення порушень, чи можлива перебудова об'єкта та чи відмовляється особа, яка здійснила самочинне будівництво, від такої перебудови. Проте, позивачем не надано таких доказів.

Крім того, позивач зазначає одним з відповідачів ОСОБА_4 та ставить саме до нього вимогу про здійснення будівельних робіт, але суду не надано документів, які підтверджують право власності останнього на об'єкт нерухомості чи будь-який документ, який підтверджує, що таке зобов'язання стосується саме цієї особи.

Також, з технічного паспорту на житло вбачається, що власниками нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1, крім ОСОБА_3 є також інші особи, які взагалі не залучені до участі у справі, проте вирішення її по суті може вплинути на їх права та обов'язки.

Отже, позивачу необхідно усунути вказані недоліки шляхом надання оновленої позовної заяви.

З огляду на викладене, суддя дійшов висновку про необхідність залишення позову без руху та надання строку для усунення недоліків.

На виконання вимог ухвали від 28 серпня 2017 року ОСОБА_3 надала суду заяву про усунення недоліків позовної заяви з доданими до неї документами, оригінал квитанції про доплату судового збору.

11 вересня 2017 року суддя постановив ухвалу, в якій зазначив, що позивач не виконала вимоги ухвали від 28 серпня 2017 року, тому суддя приходить до висновку про визнання позовної заяви неподаною та застосування до неї наслідків, передбачених ч. 2 ст. 121 ЦПК України.

Проте, з такими висновками не можна погодитися виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 122 ЦПК України суддя відкриває провадження у справі не інакше як на підставі заяви, поданої і оформленої в порядку, встановленому цим Кодексом.

За роз'ясненнями п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 12.06.2009р. "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду", вже після відкриття провадження в справі, готуючи справу до розгляду, суд повинен визначити: обставини, які мають значення для справи, та факти, що підлягають встановленню і покладені в основу вимог і заперечень; характер спірних правовідносин і зміст правової вимоги; матеріальний закон, який регулює спірні правовідносини; вирішити питання про склад осіб, які братимуть участь у справі; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів; визначити коло доказів відповідно до характеру спірних правовідносин і роз'яснити, якій із сторін слід довести певні обставини; вжити заходів для забезпечення явки в судове засідання, а також сприяти врегулюванню спору до судового розгляду.

Як зазначалося вище, відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 119 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.

За змістом зазначеної норми саме позивач обґрунтовує свої вимоги з викладом відповідних обставин та зазначенням доказів, що підтверджують такі обставини.

Так, зазначивши в якості недоліків позовної заяви, які потребують усунення, необхідність надання доказів, суд не врахував вимоги процесуального права і не звернув уваги на те, що зазначені обставини в якості перешкод для відкриття провадження у справі нормами ЦПК України не визначені.

Відповідно до п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.06.2009р. подання доказів можливе на наступних стадіях цивільного процесу, тому суд не вправі через неподання доказів при пред'явленні позову залишати заяву без руху та повертати заявнику.

Згідно вимог ч.ч. 1, 2 ст. 131 ЦПК України сторони зобов'язані подати свої докази суду до або під час попереднього судового засідання у справі, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться, - до початку розгляду справи по суті. Докази, подані з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, не приймаються, якщо сторона не доведе, що докази подано несвоєчасно з поважних причин.

Таким чином, сама по собі відсутність доказів при поданні позовної заяви на підтвердження позовних вимог не перешкоджає відкриттю провадження у справі, оскільки подання доказів можливе на наступних стадіях цивільного процесу.

Далі, якщо суд дійшов висновку, що частина позовних вимог не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, то суд повинен був не залишати позов без розгляду, а постановити ухвалу про закриття провадження у справі у відповідній частині позовних вимог на підставі п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України.

Стосовно залучення до участі у справі співвласників житлового будинку, то це також можливо на наступних стадіях цивільного процесу та не перешкоджає відкриттю провадження у справі

Суд положень вищевказаних норм процесуального права не врахував.

За встановлених обставин колегія вважає, що висновок суду про наявність достатніх підстав для повернення в порядку ч. 2 ст. 121 ЦПК України позовної заяви ОСОБА_3 у зв'язку з не усуненням недоліків заяви не є обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам процесуального законодавства.

Зважаючи на викладене, оскаржувана ухвала відповідно до положень п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України підлягає скасуванню з передачею на новий розгляд до суду першої інстанції питання про відкриття провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312-315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Ухвалу судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 11 вересня 2017 року у цій справі скасувати та передати питання про відкриття провадження у справі на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:

Судді: