Постанова № 71438230, 04.01.2018, Василівський районний суд Запорізької області

311/3096/17

04.01.2018

Провадження №2-а/311/4/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 січня 2018 року м. Василівка

Суддя Василівського районного суду Запорізької області Задорожко Д.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Василівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - підприємства з іноземними інвестиціями у формі приватного акціонерного товариства «Запорізький залізорудний комбінат», про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити дії,

В С Т А Н О В И В:

23 листопада 2011 року вказаний адміністративний позов надійшов до суду.

27 листопада 2017 року ухвалою суду позовну заяву залишено без руху для усунення недоліків.

08 грудня 2017 року до суду надійшла заява позивача про усунення недоліків.

11 грудня 2017 року судом відкрито скорочене провадження, відповідачу запропоновано у десятиденний строк з дня одержання ухвали суду надати письмові заперечення проти позову та необхідні документи.

20 грудня 2017 року до суду надійшли письмові заперечення відповідача та клопотання про розгляд справи у відкритому судовому засіданні з викликом сторін.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2017, № 48, ст.436), яким Кодекс адміністративного судочинства викладено в новій редакції.

Відповідно до п.10 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України визначено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цієї редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цієї редакції Кодексу.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Крім того, відповідно до ч.7 ст. 260 КАС України, частини друга - шоста цієї статті не застосовуються до справ, визначених пунктами 1-9 частини шостої статті 12 цього Кодексу, якими визначаються категорії справ незначної складності, до яких, серед інших, віднесено і справи, пов'язані з пенсійними виплатами (пункт третій коментованої частини статті 12).

З огляду на визначення обов'язкового проведення розгляду справ вказаної категорії в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), підстав для задоволення клопотання відповідача про розгляд справи у відкритому судовому засіданні (за вимогами КАС України в новій редакції - за правилами загального позовного провадження) суд не вбачає.

Позов обґрунтовано наступним.

Позивач вказав, що з 1989 року він працює підземним машиністом електровозу 4-го розряду шахта «Прохідницька» ПрАТ «ЗЗРК» з повним робочим днем під землею за наказом №44 від 28.09.1989 по теперішній час і у відповідності до частини 1 п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» набув право на пенсію за віком на пільгових умовах.

В серпні 2017 року ОСОБА_1 відпрацював 25 років і відповідно статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» мав би право оформити пенсію за віком на пільгових умовах, але в його трудовій книжці є запис № 13 від 17.12.1998 виконаний за наказом №289-к від 17.12.1998 «...время работы с 04.09.1997 по 04.09.1998 не засчитывается в общий и непрерывный трудовой стаж», в зав'язку з тим, що він з 04.09.1997 по 04.09.1998 відбував покарання у вигляді виправних робіт за місцем роботи з щомісячним утриманням 10% від заробітної плати в дохід держави за вироком Василівського районного суду від 04.09.1997 в кримінальній справі за №1-436/1997.

Протягом вересня 2017 року ОСОБА_1 неодноразово звертався до Дніпрорудненського відділення та Василівського об'єднаного УПФУ із заявами про призначення пенсії, але йому відмовляли у прийнятті заяв мотивуючи тим, що у нього недостатньо пільгового стажу.

17.10.2017 ОСОБА_1 направив до Василівського об'єднаного УПФУ в Запорізькій області письмову заяву про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах.

01.11.2017 за №21/М-5, отримав від ВО УПФУ письмову відповідь, в якій зазначено, що згідно уточнюючої довідки підприємства йому не було зараховано до стажу роботи період з 04.09.1997 по 04.09.1998, тому пільгового стажу для призначення пенсії недостатньо. Крім того ВО УПФУ вважає, що нема підстав для зарахування до пільгового стажу періоду навчання в Дніпрорудненському технікумі з 01.09.1986 по 22.06.1990 та часу проходження військової служби в період з 28.06.1990 по 03.06.1992, так як до початку проходження служби ОСОБА_1 не працював за спеціальністю.

Позивач вважає дії відповідача неправомірними та просив суд: визнати дії відповідача з відмови у призначені йому пенсії неправомірними; зобов'язати відповідача зарахувати до страхового стажу роботи період роботи позивача з 04.09.1997 по 04.09.1998 на посаді підземного електрослюсаря черговим і по ремонту обладнання шахти «Експлуатаційна» підприємства з іноземними інвестиціями у формі закритого акціонерного товариства «Запорізький залізорудний комбінат», правонаступником якого є підприємство з іноземними інвестиціями у формі приватного акціонерного товариства «Запорізький залізорудний комбінат» з повним робочим днем під землею, зайнятий на добичі залізної руди, яка містить 10% двоокису кремнію; зобов'язати відповідача зарахувати до спеціального стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення період навчання в Дніпрорудненському індустріальному технікумі з 01.09.1986 по 30.06.1990, період проходження ним військової служби з 28.06.1990 по 03.06.1992 та оформити пенсію за віком на пільгових умовах з 17.10.2017.

Відповідачем подано письмові заперечення, зміст яких зводиться до наступного.

На думку відповідача, предмет спору у справі відсутній, оскільки станом на момент розгляду справи позивач не звертався до об'єднаного управління із заявою про призначення пенсії у встановленому порядку. Крім того, відповідач вказав, що згідно ст. 14 ЗУ «Про пенсійне забезпечення», працівники безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії,- за списком робіт і професії, що затверджується Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові,агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Тобто статтею Закону передбачено три основні умови для призначення пенсії незалежно від віку: зайнятість повний робочий день; зайнятість на роботі (професії) згідно списку, затвердженого Кабінетом Міністрів України (постанова КМУ № 202 від 31.03.1994 року), або безпосередньо цією статтею; стаж на зазначеній роботі (професії) 25 років.

Згідно ст. 62 вказаного Закону, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Зазначений порядок затверджено постановою КМУ № 637 від 12.08.1993 року.

Згідно п. 20 цього порядку у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості,що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Згідно запису № 13 в трудовій книжці позивача НОМЕР_2 час роботи з 04.09.1997 року по 04.09.1998 року не зараховується до загального та безперервного трудового стажу. Згідно довідки ПрАТ «ЗЗРК» № 14/547 від 25.09.2017, до пільгового стажу за списком № 1 зараховані періоди роботи: з 28.09.1989 року по 30.11.1989 року; з 21.08.1992 року по 03.09.1997 року; 05.09.1998 року по 25.09.2017 року.

За виключенням відпусток без збереження заробітної плати пільговий стаж складає 24 роки 3 місяці і 6 днів.

На думку відповідача на момент розгляду справи у позивача відсутнє право на призначення пенсії відповідно ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Згідно ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення», військова служба та перебування в партизанських загонах і з'єднаннях, служба в органах державної безпеки, внутрішніх справ та Національної поліції, незалежно від місця проходження служби та навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі зараховується до загального стажу роботи, який дає право на трудову пенсію (пенсію за віком).

Згідно ст. 38 Закону України «Про професійно-технічну освіту», час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

Перелік у професійно-технічних навчальних закладів затверджено ст. 18 Закону. Технікуми не належать до професійно-технічних закладів.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» № 2012-ХІІ від 20.12.1991, час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Оскільки військовій службі ОСОБА_1 передувало навчання у Дніпрорудненському індустріальному технікумі, який не відноситься до професійно-технічних навчальних закладів, зазначені періоди не можуть бути зараховані до стажу що дає право на призначення пенсії відповідно ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Суддя за результатами розгляду справи в письмовому провадженні, оцінивши обставини справи, вважає їх достатніми для прийняття рішення.

Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.3 ст. 3 КАС України, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ст.19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності

Даний спір, що виник між сторонами, відповідно до ст.4 КАС України, є публічно-правовим.

При вивченні матеріалів справи судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 з 28.09.1989 працює підземним машиністом електровозу 4-го розряду шахта «Прохідницька» ПрАТ «ЗЗРК» з повним робочим днем під землею за наказом №44 від 28.09.1989 по теперішній час.

22 вересня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпрорудненського відділення Василівського об'єднаного УПФУ в Запорізькій області із заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах відповідно статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

17 жовтня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Василівського об'єднаного УПФУ в Запорізькій області із аналогічною заявою.

01.11.2017 за №21/М-5 позивач отримав від відповідача письмову відповідь, в якій зазначено, що згідно уточнюючої довідки підприємства ОСОБА_1 не було зараховано до стажу роботи період з 04.09.1997 по 04.09.1998, тому пільгового стажу для призначення пенсії недостатньо. Крім того відповідачем наголошено на тому, що підстави для зарахування до пільгового стажу періоду навчання в Дніпрорудненському технікумі з 01.09.1986 по 22.06.1990 та часу проходження військової служби в період з 28.06.1990 по 03.06.1992, також відсутні, оскільки до початку проходження служби ОСОБА_1 не працював за спеціальністю.

В трудовій книжці позивача є запис № 13 від 17.12.1998, виконаний за наказом №289-к від 17.12.1998, згідно якого, період роботи з 04.09.1997 по 04.09.1998 не зараховується в загальний та безперервний трудовий стаж, в зав'язку з тим, що він з 04.09.1997 по 04.09.1998 відбував покарання у вигляді виправних робіт за місцем роботи з щомісячним утриманням 10% від заробітної плати в дохід держави за вироком Василівського районного суду від 04.09.1997 в кримінальній справі за №1-436/1997.

Вказані обставини не оспорювалися сторонами та підтверджені паспортом позивача, трудовою книжкою БТ-II № 0016122, заявами про призначення пенсій, відповіддю відповідача від 01.11.2017, вироком Василівського районного суду Запорізької області від 04.09.1997. Згідно уточнюючої довідки ПрАТ «ЗЗРК» № 14/547 від 25.09.2017 пільговий стаж ОСОБА_1 за списком 1 складає 24 роки 3 місяці 6 днів.

Предметом спору в справі є оскарження дій відповідача щодо не призначення позивачу ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст.. 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» з підстав відсутності необхідного стажу та не зарахування до стажу, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах періоду навчання позивача в технікумі та проходження військової служби, а також до загального трудового стажу - періоду відбуття позивачем покарання у вигляді виправних робіт.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який набрав чинності з 01.01.2004 року (в редакції чинній на час звернення позивача із заявою про призначення пенсії), страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до ст. 103 Виправно-трудового кодексу УРСР (в редакції чинній на час відбування позивачем покарання у вигляді виправних робіт), час відбування виправних робіт без позбавлення волі до загального і безперервного трудового стажу засудженого не зараховується, про що робиться запис у його трудовій книжці. При умові сумлінної роботи і зразкової поведінки в період відбування виправних робіт без позбавлення волі цей час може бути включений в загальний трудовий стаж особи, яка відбула покарання, на підставі рішення суду в порядку, встановленому кримінально - процесуальним законодавством України.

Після внесення змін до ВТК України його викладено у новій редакції та, зокрема ст. 95 ВТК України, визначено, що час відбуття покарання у вигляді виправних робіт може бути включений судом до загального трудового стажу засудженого.

Порядок вирішення питання включення судом часу відбуття покарання у вигляді виправних робіт врегульовувався ст. 414-1 КПК України.

Виправно-трудовий кодекс України втратив силу з 01.01.2004 з набранням чинності кримінально-виконавчим кодексом України, а положення ст. 414-1 КПК України втратили силу з 28.01.2005 на підставі закону України від 20.01.2005 № 2377-IV «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

В свою чергу, згідно ст. 8 КВК України встановлено, що засуджені мають право на соціальне забезпечення, у тому числі й на оформлення пенсій відповідно до законів України.

Згідно з ч. 3 ст. 42 КВК України, час відбування засудженим покарання у виді виправних робіт зараховується в загальний стаж роботи.

Крім того, п.3 Прикінцевих положень Кримінально-виконавчого кодексу України визначається, що Закони України та інші нормативно-правові акти до приведення у відповідність з цим Кодексом застосовуються у частині, що не суперечить даному Кодексу.

Відповідно до ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення», до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

До стажу роботи зараховується також будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в'язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків.

Конституційний Суд України у пункті 3 мотивувальної частини рішення від 3 жовтня 1997 року №4-зп у справі про набуття чинності Конституції України зазначив: «Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайно, є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акту, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, якій діяв у часі раніше». Отже, за наявності декількох законів, норми яких по різному регулюють конкретну сферу суспільних відносин, під час вирішення спорів у цих відносинах суди повинні застосовувати положення закону з урахуванням дії закону в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше.

Таким чином, на момент виникнення спірних правовідносин чинною є норма спеціального закону, що прийнятий пізніше, тобто ст. 42 КВК України.

В зв'язку з тим, що порядок включення періоду відбування виправних робіт без позбавлення волі в загальний трудовий стаж особи, передбачений ст. 414-1 КПК України на час виникнення спірних правовідносин втратив силу, та з врахуванням того, що чинним законодавством передбаченого безумовне зарахування часу відбування засудженими покарання у виді виправних робіт у загальний стаж роботи, з огляду на вимоги ст. 56 закону України «Про пенсійне забезпечення» щодо сплати за позивача страхових внесків, суд вважає, позивач має право на зарахування часу відбування покарання у вигляді виправних робіт з 04.09.1997 по 04.09.1998 до загального трудового стажу, а тому в цій частині позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Суд критично відноситься до заперечень відповідача про відсутність предмету спору, оскільки з матеріалів справи встановлено, що позивач звертався до органів Пенсійного фонду України із заявами про призначення пенсії та відповідачем надавалася відповідь про відсутність правових підстав для призначення ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах, а за змістом діючого КАС України, особою може бути також оскаржена і бездіяльність суб'єкта владних повноважень (частина 1 статті 5 КАС України).

Стосовно вимоги позивача про зобов'язання відповідача зарахувати до спеціального стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення періоду навчання позивача в Дніпрорудненському індустріальному технікумі, суд приходить до наступних висновків.

Згідно диплому МТ № 627093 від 30 червня 1990 року, зареєстрованого за № 3877 та трудової книжки позивача, ОСОБА_1 навчався в Дніпрорудненському індустріальному технікумі з 01 вересня 1986 року по 30 червня 1990 року за спеціальністю «гірнича електромеханіка».

Відповідно до ч.1 ст. 14 ЗУ «Про пенсійне забезпечення», працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років.

За частиною 4 ст.24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що періоди діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.

Згідно п. «д» ч.3 ст. 56 ЗУ «Про пенсійне забезпечення», до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію, зараховується навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Станом на 01 вересня 1986 року, тобто на початок навчання ОСОБА_1 в Дніпрорудненському індустріальному технікумі, й до 30 червня 1990 року (закінчення навчання), за чинним на той час Законом Української РСР від 28 червня 1974 року № 2778-VIII «Про народну освіту», технікуми відносилися до середніх спеціальних навчальних закладів (стаття 49 цього Закону), а отримана в них освіта - до середньої спеціальної (стаття 51). Відповідно до статті 54 цього Закону особам, які закінчили середні спеціальні навчальні заклади, присвоювалася кваліфікація відповідно до здобутої спеціальності.

З огляду на викладене, суд вважає, що період навчання ОСОБА_1 в технікумі має бути зараховано до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію. При цьому, суд звертає увагу, що відповідно до статей 2,14 ЗУ «Про пенсійне забезпечення», пенсія на пільгових умова є одним із видів трудової пенсії, а отже період навчання позивача має бути зараховано до стажу, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах.

Суд критично відноситься до заперечень відповідача в цій частині, оскільки їх зміст зводиться до того, що за діючим законодавством технікуми не належать до професійно-технічних закладів, проте під час дослідження матеріалів справи встановлено, що до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію, зараховується період навчання в середніх спеціальних навчальних закладах, до яких, як встановлено в судовому засіданні, згідно діючого на час навчання позивача законодавства, відносився й Дніпрорудненський індустріальний технікум, а отже положення ЗУ «Про професійно-технічну освіту» на спірні правовідносини не розповсюджуються.

Стосовно вимоги позивача про зобов'язання відповідача зарахувати до спеціального стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення, період військової служби, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до пункту «в» частини 3 статті 56 ЗУ «Про пенсійне забезпечення», до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію, зараховується військова служба та перебування в партизанських загонах і з'єднаннях, служба в органах державної безпеки, внутрішніх справ та Національної поліції, незалежно від місця проходження служби.

Відповідно до ч.1 ст. 2 ЗУ «Про військовий обов'язок та військову службу», час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 з 28 червня 1990 року по 03 червня 1992 року проходив військову службу в лавах Збройних Сил СРСР та Збройних Сил України, що підтверджено військовим квитком позивача НОМЕР_3, долученим до матеріалів справи.

З огляду на викладене, суд вважає, що період проходження військової служби ОСОБА_1 має бути зараховано до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію. При цьому, суд звертає увагу, що відповідно до статей 2,14 ЗУ «Про пенсійне забезпечення», пенсія на пільгових умова є одним із видів трудової пенсії, а отже вказаний вище період має бути зараховано до стажу, який дає право на призначення пенсії позивачу на пільгових умовах.

Заперечення відповідача в цій частині суд вважає необґрунтованими, оскільки, як встановлено вище, положення ЗУ «Про професійно-технічну освіту», на які посилається відповідач, не поширюються на спірні правовідносини. Крім того, на вказані правовідносини не поширюються положення ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», оскільки відповідно до ч.3 ст. 2 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу», військовослужбовцями є громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу. Позивач ОСОБА_1 не є військовослужбовцем в розумінні вказаних вище законів, а лише проходив строкову військову службу в лавах ЗСУ, в зв'язку з чим і просив зарахувати вказаний період до стажу, необхідного для призначення пільгової пенсії.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача та вважає необхідним задовольнити позов та зобов'язати відповідача зарахувати до загального трудового стажу роботи період роботи позивача з 04.09.1997 по 04.09.1998 на посаді підземного електрослюсаря черговим і по ремонту обладнання шахти «Експлуатаційна» підприємства з іноземними інвестиціями у формі закритого акціонерного товариства «Запорізький залізорудний комбінат», правонаступником якого є підприємство з іноземними інвестиціями у формі приватного акціонерного товариства «Запорізький залізорудний комбінат»; зобов'язати відповідача зарахувати до спеціального стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення період навчання в Дніпрорудненському індустріальному технікумі з 01.09.1986 по 30.06.1990 та період проходження позивачем військової служби з 28.06.1990 по 03.06.1992 та оформити пенсію позивачу за віком на пільгових умовах з 17.10.2017.

Одночасно суд вважає необхідним не вказувати в рішенні суду в частині про зобов'язання відповідача зарахувати до загального трудового стажу період відбуття покарання ОСОБА_1 у вигляді виправних робіт про зайнятість позивача з повним робочим днем під землею на добичі залізної руди, яка містить 10% двоокису кремнію, оскільки вказані обставини підтверджуються належними доказами, зокрема, трудовою книжкою ОСОБА_1 та уточнюючою довідкою ПрАТ «ЗЗРК» та фактично не були предметом спору у вказаній справі.

Керуючись ст.ст. 5, 77, 241-246,263 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Василівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - підприємства з іноземними інвестиціями у формі приватного акціонерного товариства «Запорізький залізорудний комбінат», про визнання дій та бездіяльності неправомірними та зобов'язання здійснити дії, задовольнити.

Визнати дії Василівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області щодо відмови у призначенні пенсії ОСОБА_1 неправомірними.

Зобов'язати Василівське об'єднане управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області, розташоване за адресою: Запорізька область, місто Василівка, провулок Шкільний, 7, код ЄДРПОУ 41249121 зарахувати до загального трудового стажу роботи період роботи ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, (РНОКПП НОМЕР_1), мешкає за адресою: АДРЕСА_1, з 04.09.1997 по 04.09.1998 на посаді підземного електрослюсаря черговим і по ремонту обладнання шахти «Експлуатаційна» підприємства з іноземними інвестиціями у формі закритого акціонерного товариства «Запорізький залізорудний комбінат», правонаступником якого є підприємство з іноземними інвестиціями у формі приватного акціонерного товариства «Запорізький залізорудний комбінат».

Зобов'язати Василівське об'єднане управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області зарахувати до спеціального стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення період навчання ОСОБА_1 в Дніпрорудненському індустріальному технікумі з 01.09.1986 по 30.06.1990 та час проходження ОСОБА_1 військової служби з 28.06.1990 по 03.06.1992 та оформити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах з 17.10.2017

Повний текст рішення суду складено 04 січня 2018 року.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Василівський районний суд протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду.

Суддя Василівського районного суду

Запорізької області Д.А. Задорожко