Постанова № 71438062, 04.01.2018, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 235/5198/17 Номер провадження 22-ц/775/34/2018

Доповідач Санікова О.С.

Категорія 69

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 січня 2018 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Санікової О.С.

суддів: Будулуци М.С., Канурної О.Д.

за участю секретаря Кіпрік Х.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Бахмут матеріали цивільної справи 235/5198/17

за заявою ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_2, заінтересовані особи Покровський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, ОСОБА_3, про встановлення факту, що має юридичне значення

за апеляційною скаргою ОСОБА_2, яка діє в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 20 жовтня 2017 року

(суддя - Філь О.Є., ухвала постановлена 20 жовтня 2017 року у м. Покровську Донецької області),

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 207 року адвокат ОСОБА_2 звернулась до суду із заявою в інтересах ОСОБА_1, в якій просила встановити факт народження дитини - дівчинки ОСОБА_4, яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 року у сімейного подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_1 у місті Макіївці Донецької області.

Ухвалою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 20 жовтня 2017 року заява ОСОБА_1, в інтересах якого діє представник ОСОБА_2, заінтересовані особи Покровський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, ОСОБА_3, про встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території України визнано неподаною і повернуто заявнику.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, яка діє в інтересах ОСОБА_1, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити ухвалу з цього питання, якою встановити факт народження дитини - дівчинки ОСОБА_4, яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 року у сімейного подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_1 у місті Макіївці Донецької області.

В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_2, яка діє в інтересах ОСОБА_1, посилається на те, що з приводу підстав, зазначених в ухвалі Красноармійського міськрайонного суду від 10.10.2017 року про усунення недоліків подано 17.10.2017 року уточнену заяву, в якій зазначено, що Законом України «Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України щодо становлення факту народження або смерті на тимчасово окупованій території України» визначено коло осіб, які мають право на звернення в судову інстанцію з метою встановлення цивільного стану, в тому числі і адвокат, з яким укладений договір; апелянт звертає також увагу на те, що законодавством не встановлено спеціальних вимог до оформлення платіжних документів, на підставі яких перераховуються суми судового збору, таке перерахування здійснюється за загальними правилами згідно з вимогами Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» і відповідних нормативно-правових актів Національного банку України, відповідно до яких платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір; апелянт також вважає, що положення ст.ст. 237-238 ЦК України та договір, укладений між нею та ОСОБА_1, надає їй повноваження для сплати судового збору; вважає, що судом порушено професійні права і гарантії адвоката а також водночас порушено право людини його клієнта.

У судове засідання сторони не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

З Покровського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області надійшов лист про розгляд справи у відсутності представника. Від адвоката ОСОБА_2 надійшла заява про розгляд справи у її відсутності.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Визнаючи заяву ОСОБА_1, в інтересах якого діє представник ОСОБА_2, заінтересовані особи Покровський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, ОСОБА_3, про встановлення факту народження на тимчасово окупованій території України неподаною та повертаючи її заявнику, суддя виходив з того, що у встановлений ухвалою судді від 12 жовтня 2017 року строк вимоги, визначені ст.ст. 119, 120 ЦПК України не виконані у повному обсязі.

Проте з такими висновками погодитися неможливо.

Як вбачається з матеріалів справи 10 жовтня 2017 року адвокат ОСОБА_2 звернулась до суду із заявою в інтересах ОСОБА_1, в якій просила встановити факт народження дитини - дівчинки ОСОБА_4, яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 року у сімейного подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_1 у місті Макіївці Донецької області.

Ухвалою суду першої інстанції від 10 жовтня 2017 року заява ОСОБА_1 залишена без руху, оскільки має недоліки, які перешкоджають відкриттю провадження у справі, викладені у ст.ст. 119, 120 ЦПК України, а саме:

- в якості заінтересованої особи необхідно вказати ОСОБА_3 з зазначенням дати її народження, повної адреси проживання та номеру засобів зв'язку, необхідно надати копію заяви та всіх документів, що додаються до неї, для вручення цій заінтересованій особі;

- необхідно зазначити номери засобів зв'язку ОСОБА_1;

- необхідно зазначити повністю ім'я та по-батькові представника заявника ОСОБА_2;

- оскільки з заявою про встановлення факту народження дитини звернувся ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_2, а згідно квитанції платником судового збору є ОСОБА_2, то необхідно надати квитанцію, де платником є ОСОБА_1.

На виконання зазначеної ухвали суду першої інстанції 11 жовтня 2017 року від адвоката ОСОБА_2 надійшла уточнена заява про встановлення факту народження дитини, в якій заінтересованою особою зазначена ОСОБА_3, зазначені також всі необхідні реквізити та додані копії заяви по числу учасників, а також обґрунтовані правові підстави звернення до суду представника та законність сплати судового збору саме представником.

Проте 12 жовтня 2017 року судом першої інстанції заява ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_2, вдруге залишена буз руху з посиланням на те, що при перевірці дубліката наданої до заяви квитанції від 10.10.2017 року встановлено, що платником зазначена ОСОБА_2 (ОСОБА_1), призначення платежу - судовий збір за позовом ОСОБА_2 (ОСОБА_1) Красноармійський міськрайонний суд, при цьому ідентифікаційний код платника взагалі відсутній, тобто в квитанції відсутні посилання на те, що судовий збір сплачений за заявою ОСОБА_1, в інтересах якого діє представник ОСОБА_2, про встановлення факту народження на тимчасово окупованій території України. Тому заявнику необхідно надати суду квитанцію про сплату судового збору, в якій буде належним чином зазначено, за яку саме заяву сплачується судовий збір.

Крім того, представником ОСОБА_2 на підтвердження своїх повноважень надана ксерокопія договору представництва про надання правової допомоги, яка містить оригінал підпису ОСОБА_2, в той час, як підпис ОСОБА_1 на цьому ж документі - у вигляді ксерокопії, тому представнику заявника, який звертається до суду з заявою від імені заявника ОСОБА_1, на підтвердження своїх повноважень необхідно надати оригінал договору відповідно до вимог ч. 5 ст. 41, ч. 7 ст. 119 ЦПК України.

20 жовтня 2017 року представником заявника ОСОБА_2 надана заява про усунення недоліків, які зазначені в ухвалі суду від 12 жовтня 2017 року, в якій вона з посиланням на положення ст. 2 Закону України «Про судовий збір», Закон України «Про платіжні системи та перекази коштів в Україні», постанову Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» обґрунтувала правові підстави оформлення платіжного документа, на підставі якого перераховано судовий збір, а також з посиланням на ст.ст. 237-238 ЦК України, ч. 5 ст. 42, ст. 44 ЦПК України зазначала, що оригінальний екземпляр договору про надання правової допомоги з оригінальними підписами сторін зберігається у представника - адвоката ОСОБА_2 та під час судового розгляду справи буде поданий для посвідчення.

Відповідно до ч.5 ст. 42 ЦПК України, яка діяла на час звернення ОСОБА_2 із заявою в інтересах ОСОБА_1, оригінали документів, зазначених у цій статті, або копії з них, посвідчені суддею, приєднуються до справи.

З матеріалів справи вбачається, що до заяви про встановлення факту народження дитини надана ксерокопія договору представництва про надання правової допомоги від 27 вересня 2017 року, укладений між адвокатом ОСОБА_2 та ОСОБА_1, яка представляє замовника з усіма правами, які надано законом позивачу (цивільному позивачу, відповідачу), відповідачу, потерпілому, третій особі, свідку, заявнику, скаржнику, у тому числі з правом пред'явлення позову тощо; підписувати та подавати документи; сплачувати від імені замовника державне мито, судовий збір та інші необхідні платежі, що не суперечило ч. 8 ст. 119 ЦПК України, яка діяла на час звернення ОСОБА_2 із заявою в інтересах ОСОБА_1

В заяві від 20 жовтня 2017 року ОСОБА_2 посилалась на те, що оригінал договору буде наданий під час судового розгляду, що також не суперечить зазначеним нормам процесуального законодавства.

Отже, повернення заяви про встановлення факту народження дитини у зв'язку з тим, що представником заявника ОСОБА_2 не надано оригінал договору саме при подачі заяви про встановлення факту народження дитини є безпідставним.

Крім того, посилання в ухвалі від 20 жовтня 2017 року на те, що представник просила залучити до матеріалів справи посвідчену належним чином копію договору про надання правової допомоги, але зазначену копію не надала, є помилковим, оскільки на це представник заявника ОСОБА_2 в заяві від 20 жовтня 2017 року не посилалась.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про судовий збір» платником судового збору виступає особа (фізична або юридична), яка звертається до суду.

Як роз'яснено у п. 26 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» законодавством не встановлено спеціальних вимог до оформлення платіжних документів, на підставі яких перераховуються суми судового збору. Таке перерахування здійснюється за загальними правилами згідно з вимогами Закону України від 05 квітня 2001 року №2346-III «Про платіжні системи та перекази коштів в Україні» і відповідних нормативно-правових актів Національного банку України.

Платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір. При цьому, наприклад, платіжне доручення повинно бути підписано уповноваженою посадовою особою банку і скріплено печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення та відміткою про зарахування суми судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Відповідні документи подаються до суду тільки в оригіналі.

З матеріалів справи вбачається, що в заяві про встановлення факту народження дитини в додатках зазначений оригінал квитанції про судовий збір, а з тексту квитанції вбачається, що відправником судового збору в сумі 320 грн. значиться ОСОБА_2, що не суперечить її повноваженням, викладеним в договорі. В графі «призначення платежу» значиться «*101; НОМЕР_1; судовий збір за позовом ОСОБА_2 (ОСОБА_1) Красноармійський районний суд Донецької області».

Виходячи із встановлених обставин апеляційний суд вважає, що посилання суду першої інстанції на необхідність заявника надати квитанцію про сплату судового збору, в якій буде належним чином зазначено, за яку саме заяву сплачується судовий збір, є помилковим з огляду також на те, що визначальним є сам факт сплати судового збору, що підтверджується відповідними документами та надходженням суми судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, а з наданих документів вбачається, що в них містяться дані про осіб, зазначених в заяві про встановлення факту народження дитини, тому є підстави вважати, що судовий збір сплачений саме за подачу заяви, з якою до суду звернулась ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_5 і ненадходження суми судового збору до Державного бюджету України судом не встановлено.

Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що ухвала суду першої інстанції є незаконною, тому підлягає скасуванню.

Відповідно до п.6 ч.1 ст. 374 ЦПК України (в редакції від 03 жовтня 2017 року) суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Разом з тим, клопотання апелянта в апеляційній скарзі, а саме: постановити ухвалу з цього питання, якою встановити факт народження дитини - дівчинки ОСОБА_4, яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 року у сімейного подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_1 у місті Макіївці Донецької області не ґрунтується на законодавстві, оскільки заявлені зазначені вимоги не розглянуті по суті судом першої інстанції, а відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 379, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, яка діє в інтересах ОСОБА_1, задовольнити частково.

Ухвалу Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 20 жовтня 2017 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Судді: