Ухвала суду № 71436886, 28.12.2017, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Апеляційне провадження № 11сс/790/2024/17 Слідчий суддя: Єфіменко Н.В.

Справа № 640/2230/17 Доповідач: Цілюрик В.П.

Категорія: ст.173 КПК України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого - Цілюрика В.П.,

суддів - Курила О.М., Чопенка Я.В.,

за участю секретаря - Леськів Е.П.,

прокурора - Гудзь В.В.,

власника майна - ОСОБА_3,

представника власника майна - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові матеріали за апеляційними скаргами представника власника майна ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 та ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 29 листопада 2017 року, якою задоволено клопотання слідчого у кримінальному провадженні № 12017220000000142 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 191 КК України та накладено арешт на майно, -

В С Т А Н О В И Л А :

Цією ухвалою слідчого судді було задоволено клопотання слідчого про арешт майна у кримінальному провадженні № 12017220000000142 та накладено арешт на майно, яке було вилучене за місцем мешкання ОСОБА_5, за адресою: АДРЕСА_1, за місцем реєстрації ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2, детальний перелік якого зазначений в ухвалі, шляхом встановлення строку арешту паперових носіїв інформації на два місяці з метою виготовлення з них копій, після спливу якого оригінали документів мають бути повернені особам, в яких були вилучені. Слідчий суддя посилався на те, що вилучене майно є речовим доказом у кримінальному провадженні, а слідчим були доведені ризики, передбачені абзацом 2 ч. 1 ст. 170 КПК України. Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді представник ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 29 листопада 2017 року скасувати в частині накладення арешту на майно ОСОБА_5, та просить поновити строк на апеляційне оскарження, у зв'язку з тим, що ухвала була оголошена за відсутності власника майна та її представника, а копія ухвали отримана лише 06.12.2017 року.

З таким рішенням слідчого судді не погодилася також ОСОБА_3 та подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 29 листопада 2017 року скасувати в частині накладення арешту на майно, вилучене за адресою: АДРЕСА_2. ОСОБА_3, крім того, просить поновити строк на апеляційне оскарження, оскільки не була присутня при оголошенні оскаржуваної ухвали, а про її прийняття дізналася 11.12.2017 року з Єдиного державного реєстру судових рішень. В апеляційній скарзі ОСОБА_4 зазначає, що вилучене майно не має значення для проведення досудового розслідування, в клопотанні невмотивовано з якою метою необхідно накласти арешт на це майно, які саме експертизи планується призначити та для з'ясування яких обставин. Не обгрунтовано, для доказу якого факту можуть бути використані вилучені речі. Вилучені комп'ютери використовуються в службових цілях, у зв'язку з чим ОСОБА_5 фактично не може здійснювати господарську діяльність як керівник підприємств. Вказує, що в ході обшуку були вилучені документи, що не відносяться до діяльності тих підприємств, що фігурують в кримінальному провадженні.

ОСОБА_3 в апеляційній скарзі посилається на те, що клопотання слідчого грунтується лише на припущеннях. В протоколі обшуку вказано, що вилучені документи стосуються справи № 922/952/13-г, яка розглядається господарським судом Харківської області, та відповідно не можуть мати відношення до юридичних осіб, визначених ухвалою слідчого судді. Вилучене майно слідчим не оглядалося тому не може бути речовим доказом. В клопотанні слідчого відсутні посилання на необхідність проведення експертного дослідження з вилученою технікою. Слідчим суддею не враховано вимоги п. 6 ч. 2 ст. 173 КПК України. З посиланням на рішення Європейського суду з прав людини вважає, що вилучення комп'ютерної техніки при проведенні обшуку є порушенням Конвенції про захист прав людини і основних свобод.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення власника майна та представника власників майна, які підтримали клопотання про поновлення апеляційного строку та апеляційну скаргу, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали провадження, колегія суддів приходить до висновку про необхідність задоволення клопотань апелянтів щодо поновлення строку на апеляційне оскарження та встановила підстави для часткового задоволення апеляційних скарг. З наданих суду матеріалів встановлено, що адвокат ОСОБА_4 - представник власників майна ОСОБА_5 та ОСОБА_3 був присутній у судовому засіданні 29.11.2017 року під час розгляду клопотання про арешт майна вказаних осіб. Однак, даних про те, що представник був присутній під час оголошення прийнятого слідчим суддею рішення матеріали не містять. Зокрема, вказана обставина не спростована змістом журналу судового засідання від 29.11.2017 року. (а.с. 249) Враховуючи, що власники майна не були присутні під час розгляду клопотання про арешт їх майна, а посилання ОСОБА_4, що копія оскаржуваної ухвали була ним отримана 06.12.2017 року також не спростовані, колегія суддів вважає за можливе задовольнити клопотання про поновлення строків апеляційного оскарження. Відповідно до змісту клопотання, СВ СУ ГУНП в Харківській області проводиться досудове розслідування по кримінальному провадженню внесеному 10 лютого 2017 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017220000000142, за підозрою ОСОБА_6, ОСОБА_5 у скоєнні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190. ч. 5 ст. 191 КК України, за підозрою ОСОБА_7 у скоєнні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, щодо шахрайських дій службових осіб ТОВ «СТОРГОВ» СДРПОУ 36226048 , ТОВ «ІНВЕСТОР-3» СДРПОУ 37681992, ТОВ «ПАРК РЕАЛ ЕСТЕЙТ» СДРПОУ 37660417, ТОВ «Інвестор-1» СДРПОУ 37681937, та ТОВ «ІНВЕСТІЦІЙНА КОМПАНІЯ «НКМ5» СДРПОУ 37263562, які за попередньою змовою, шляхом обману, під приводом проведення аукціону з продажу майна боржників, заволоділи грошовими коштами та правом на майно, що належить ТОВ «Планета Комфорт» СДРПОУ 37998142, ТОВ «КУА «ФІНЕКС-КАПІТАЛ» СДРПОУ 34333275 та громадянину ОСОБА_8, спричинивши при цьому останнім шкоду в особливо великих розмірах. 24.11.2017 року за місцем мешкання ОСОБА_3, ОСОБА_5 та інших осіб були проведені обшуки, в результаті яких було вилучене майно, належне вказаним особам. Звертаючись з клопотанням про арешт вилученого майна, слідчий посилався на відповідність цього майна ознакам речових доказів, вказав, що електронні носії інформації можуть містити документи в електронному вигляді, які мають значення для кримінального провадження. Діючим КПК України визначено,що клопотання про арешт майна має відповідати вимогам ст. 171 КПК України. У випадку коли клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, слідчий суддя повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу. В клопотанні слідчого, а також в ухвалі слідчого судді взагалі не викладено обставин вчинення кримінальних правопорушень, не конкретизована роль кожного з учасників, які причетні до їх вчинення. Слідчий лише вказав на стійкість зв'язків між підозрюваними у кримінальному провадженні та особами, яких було залучено до вчинення кримінального правопорушення. Проте, яке відношення має ОСОБА_3 до вчинених кримінальних правопорушень слідчим не зазначено, не обгрунтовано, для доказу яких фактів може бути використане вилучене в неї майно, враховуючи, що її роль в даному кримінальному провадженні слідчим не конкретизована. Слідчий посилається на те, що кримінальними правопорушеннями потерпілим спричинено шкоду в особливо великих розмірах. Однак, в чому вона виражена та її розмір слідчим не вказано. Відповідно до змісту клопотання, за місцем мешкання ОСОБА_5 був вилучений великий обсяг документів, при цьому, органом досудового розслідування не наведено обгрунтувань щодо необхідності накладення арешту на все це майно, його значення саме в цьому кримінальному провадженні. Слідчим суддею вказані обставини не були враховані під час розгляду клопотання, тому апеляційний суд приходить до висновку про необхідність повернення клопотання в частині накладення арешту на майно ОСОБА_3 та ОСОБА_5 прокурору для усунення вищезазначених недоліків. Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Клопотання ОСОБА_3 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 29 листопада 2017 року задовольнити, вказаний строк поновити.

Клопотання представника власника майна ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 29 листопада 2017 року задовольнити, вказаний строк поновити.

Апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 задовольнити частково.

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 29 листопада 2017 року, якою задоволено клопотання слідчого у кримінальному провадженні № 12017220000000142 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 191 КК України та накладено арешт на майно скасувати в частині накладення арешту на майно, що було вилучене за місцем мешкання ОСОБА_3 та ОСОБА_5 і клопотання в цій частині повернути прокурору для усунення невідповідностей вимогам ст. 171 КПК України, встановивши для цього строк протягом 72 годин з моменту отримання копії повного тексту цієї ухвали.

В решті вказану ухвалу залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді