Рішення № 71436739, 28.12.2017, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

"28" грудня 2017 р.

Справа 642/6023/17

Провадження № 2-а/642/574/17

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 грудня 2017 року м. Харків

Суддя Ленінського районного суду м. Харкова Бородіна О.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Харківського обласного військового комісаріату, Міністерства оборони України про визнання протиправною бездіяльності та зобов"язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить суд визнати протиправною відмову Міністерства оборони України в призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»; скасувати рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань пов"язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум про відмову у призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, оформлене п. 10 протоколу № 78 від 21.07.2017 року; зобов"язати Міністерство оборони України прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 16 Закону України « Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей» та Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні( або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №975 від 25.12.2013 р., у зв"язку із встановленням йому третьої групи інвалідності в розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дате встановлення інвалідності, та надіслати вказане рішення Харківському обласному військовому комісаріату для видання наказу про виплату такої допомоги ОСОБА_1; зобов"язати Міністерство Оборони України подати звіт про виконання судового рішення протягом 45 днів з дня набрання ним чинності; зобов"язати Харківський обласний комісаріат повторно направити документи ОСОБА_1 щодо призначення одноразової грошової допомоги розпоряднику бюджетних коштів - Міністерству оборони України.

В обгрунтуваня позову зазначено, що позивач ОСОБА_1 проходив строкову військову службу у Збройних силах СРСР з 21.04.1982 р. по 26.07.1984 р., з них приймав участь у бойових діях в складі діючої армії в Демократичній Республіці Афганістан в складі в/ч 2066, що підтверджується військовим квитком, архівною довідкою, довідкою Київського РВК м Харкова.

Згідно витягу з протоколу № 2656 від 01.11.2013 р. Засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв"язку захворювань, поранень контузій. Травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця - отримані сержантом у відставці ОСОБА_1 під час проходження військової служби поранення голови, правої ноги (контузія головного мозку - 1983 р.), та наступні захворювання - пов"язані з виконанням обов"язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

Позивачу первинно встановлена третя група інвалідності з 19.02.2014 р. внаслідок поранення, контузії та захворювань, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії. Зважаючи на це, позивач звернувся до Харківського ОВК із заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги, надавши всі необхідні документи. Розглянувши подані документи, Комісія МО України з розгляду питань пов"язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб звільнених з військової служби 29.07.2016 року прийняла рішення, оформлене п. 10 протоколу № 61, про повернення документів позивача на доопрацювання у зв"язку з тим, що позивач проходив службу у Прикордонних військах КДБ СРСР.

Вказане рішення було оскаржене позивачем до суду. Постановою Київського районного суду м. Харкова від 21.04.2017 року у справі № 640/3242/17, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.06.2017 року, позов ОСОБА_1 був задоволений. Визнано протиправним та скасовано рішення МО України про повернення без розгляду на доопрацювання документів щодо призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги як інваліду третьої групи з 19.02.2014 року, інвалідність якого настала внаслідок поранення, контузії, захворювання, пов"язанихз виконанням обов"язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, оформлене протоколом засідання Комісії МОУ від 29.06.2016 року № 61 п. 10. Зобов"язано МО України розглянути питання про призначення та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, як інваліду ІІІ групи з 19.02.2014 року, інвалідність якого настала внаслідок поранення, контузії, захворювання, пов"язанихз виконанням обов"язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, у відпоідності з Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні( або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №975 від 25.12.2013 р. та ст.ст. 16 - 16-3 ЗУ « Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей» у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму на дату встановлення інвалідності.

Листом № 2074/ВСЗ від 07.08.2017 р. Харківський ОВК повідомив позивача про рішення Комісії МО України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги від 21.07.2017 р. № 78, п.10, прийняте на виконання вказаних судових рішень. Рішення було прийнято про відмову в призначенні допомоги ОСОБА_1, на підставі того, що він проходив службу в Прикордонних військах КДБ СРСР, та Міністерство Оборони України не здійснювало розрахунок під час звільнення позивача з Прикордонних військ КДБ СРСР, тому витрати, пов"язані із виплатою одноразової грошової допомоги мають здійснюватися Державною прикордонною службою України. Таке рішення відповідача по справі ОСОБА_1 вважає протиправним, оскільки повністю проігноровано судові рішення, якими встановлено право позивача на отримання допомоги, та таке рішення порушує його права.

Представник Міністерства Оборони України у наданих до суду письмових запереченнях проти заявленого позову зазначив, що позивач всупереч вимогам п. 11 Порядку №975 не представив документи, що свідчать про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, а також зазначено, що ОСОБА_1 проходив службу у прикордонних військах, тому виплату повинен здійснювати Державною прикордонною службою України, у зв'язку з чим комісією МО з розгляду питань, пов"язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги ... було прийнято рішення про відмову у призначенні допомоги. Таким чином позовні вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Представником Харківського обласного військового комісаріату також були надані письмові заперечення проти позову, в яких відповідач зазначив, що питання щодо призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 вже було предметом розгляду суду, та провадження у даній відносно вимог до Харківського обласного військового комісаріату підлягає закриттю.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 29 листопада 2017 року відкрито скорочене провадження у справі у відповідності до ст.183-2 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент звернення до суду з позовом).

Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 №2147-VIII Кодекс адміністративного судочинства України викладено у новій редакції від 15.12.2017.

Відповідно до пункту 10 Розділу VII "ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ" Кодексу адміністративного судочинства (в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII) справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Враховуючи зазначене, справу слід розглядати у відповідності до норм Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 15.12.2017.

У новій редакції відсутня аналогічна норма, що дозволяє розглядати справу в порядку скороченого провадження. Главою 10 розділу ІІ КАС України в редакції від 15.12.2017 передбачено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Зокрема, ч.5 ст. 262 КАС України встановлено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно з п. 2. ч.1 ст. 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб»єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов»язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Враховуючи вищевикладене та керуючись п. 10 розд. Розділу VII "ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ" Кодексу адміністративного судочинства(в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII), суд зазначає, що на момент судового розгляду справа підлягає розгляду в порядку спрощеного провадження за правилами, визначеними ч. 5 ст. 262, п. 4 ч. 1 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши письмові докази у їх сукупності вважає заявлені позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 проходив строкову військову службу у Збройних силах СРСР з 21.04.1982 р. по 26.07.1984 р., з них приймав участь у бойових діях в складі діючої армії в Демократичній Республіці Афганістан в складі в/ч 2066, яка входила до складу Прикордонних військ КДБ СРСР. що підтверджується військовим квитком, архівною довідкою, довідкою Київського РВК м Харкова.

Відповідно до копії витягу № 2656 від 01 листопада 2013 року з засідання Центральної військово-лікарської комісії МО України по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця, поранення (контузія) та захворювання позивача пов'язані з виконанням ним обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії. З даного витягу вбачається, що позивач має множинні поранення голови, правої ноги (контузія головного мозку - 1983 р.), що підтверджено висновком фахівця з питань судово-медичної експертизи № 1870/ж від 22.10.13 року, виданим Київським міським клінічним бюро СМЕ, наслідком яких стали шкіряні рубці у зазначених анатомічних областях, що в подальшому призвело до розвитку ряду захворювань викладених у висновку.

Згідно з копією довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією, серії 10 ААБ № 201366 від 19 лютого 2014 року, позивачу встановлено третю групу інвалідності. Причина інвалідності поранення, контузія, такі, що пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

Позивач звернувся до Харківського обласного військового комісаріату із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з отриманням третьої групи інвалідності внаслідок отримання поранення, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби.

Розглянувши подані документи, Комісія МО України з розгляду питань пов"язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб звільнених з військової служби 29.07.2016 року прийняла рішення, оформлене п. 10 протоколу № 61, про повернення документів ОСОБА_1 на доопрацювання у зв"язку з тим, що він проходив службу у Прикордонних військах КДБ СРСР.

Вказане рішення було оскаржене позивачем до суду.

Постановою Київського районного суду м. Харкова від 21.04.2017 року у справі № 640/3242/17, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.06.2017 року, позов ОСОБА_1 був задоволений. Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії МО України про повернення без розгляду на доопрацювання документів щодо призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги як інваліду третьої групи з 19.02.2014 року, інвалідність якого настала внаслідок поранення, контузії, захворювання, пов"язанихз виконанням обов"язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, оформлене протоколом засідання Комісії МОУ від 29.06.2016 року № 61 п. 10. Зобов"язано МО України розглянути питання про призначення та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, як інваліду ІІІ групи з 19.02.2014 року, інвалідність якого настала внаслідок поранення, контузії, захворювання, пов"язанихз виконанням обов"язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, у відпоідності з Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні( або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №975 від 25.12.2013 р. та ст.ст. 16 - 16-3 ЗУ « Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей» у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму на дату встановлення інвалідності.

Листом № 2074/ВСЗ від 07.08.2017 р. Харківський ОВК повідомив позивача про рішення Комісії МО України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги від 21.07.2017 р. № 78, п.10, прийняте на виконання вказаних судових рішень. Рішенням Комісії МО України було відмовлено в призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1, на підставі того, що він проходив службу в Прикордонних військах КДБ СРСР, та Міністерство Оборони України не здійснювало розрахунок під час звільнення позивача з Прикордонних військ КДБ СРСР, тому витрати, пов"язані із виплатою одноразової грошової допомоги мають здійснюватися Державною прикордонною службою України.

Згідно з ч. 5 ст. 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Суд не погоджується із ствердженням відповідача про те, що виплата одноразової грошової допомога позивачу має здійснюватись Державною прикордонною службою України, виходячи з наступного.

Позивача було призвано на строкову службу наказом Міністра оборони колишнього СРСР та перебував на військовому обліку у відповідному РВК МО України, причинний зв'язок поранення, отриманого позивачем під час виконання обов'язків військової служби в період перебування в Афганістані - встановлено військово-лікарською комісією Міністерства оборони України.

Згідно п. 1 ч. 1 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 21.03.1989 №10224-ХІ «Про виведення із складу Збройних Сил СРСР прикордонних, внутрішніх і залізничних військ» - прикордонні, внутрішні і залізничні війська виведені зі складу Збройних Сил СРСР. Отже, на день звільнення позивача із строкової служби прикордонні війська входили до вкладу Збройних Сил СРСР.

У відповідності до п. п. 1, 2 Постанови Верховної Ради України від 24.08.1991 р. «Про військові формування на Україні», Верховна Рада України постановила підпорядкувати всі військові формування, дислоковані на території республіки, Верховній Раді України. Утворено Міністерство оборони України.

Згідно з ст.4 Закону України «Про правонаступництво», органи держави влади і управління, органи прокуратури, суди та арбітражні суди, сформовані на підставі Конституції (Основного Закону) Української РСР, діють в Україні до створення органів державної влади і управління, органів прокуратури, судів та арбітражних судів на підставі нової Конституції України.

Згідно п. 2 постанови КМУ від 02.01.1992 року №3 «Питання Державного комітету у справах державного кордону України» з наступними змінами - Державний комітет у справах охорони державного кордону України є правонаступником колишнього Управління військ Західного прикордонного округу КДБ СРСР.

Тобто, Державний комітет у справах охорони державного кордону України (нині Державна прикордонна служба України) у 1992 р. став правонаступником лише тієї частини прикордонних військ КДБ СРСР, що базувалась на території України.

Позивач же проходив службу у прикордонних військах колишнього СРСР та перебував на обліку у Середньоазіатському прикордонному окрузі КДБ СРСР, до якого Державний комітет у справах охорони державного кордону України не мав відношення.

Також, зважаючи, що позивач проходив службу саме у Збройних Силах СРСР, які на той час були підпорядковані та знаходились на фінансовому забезпеченні МО СРСР, правонаступником якого в подальшому стало МО України, та в силу ст.16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» і Порядку № 975 - обов'язок щодо призначення та виплати позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням йому IІI групи інвалідності внаслідок травми, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби, покладений саме на МО України.

За таких обставин ствердження відповідача про те, що витрати, пов'язані з виплатою одноразової грошової допомоги позивачу мають здійснюватись Державною прикордонною службою України - безпідставні та протиправні.

Крім того, рішення відповідача про відмову у призначенні позивачу одноразової грошової допомоги від 21.07.2017 року, протокол № 78, п. 10, прийняте з тієї ж підстави, що й попереднє рішення про направлення документів позивача на доопрацювання від 29.07.2016 року, протокол № 61, п. 10, а саме проходження заявником військової служби в Прикордонних військах КБД СРСР. Та це рішення Комісії МО України вже визнане протиправним чинним судовим рішенням - постановою Ктївського районного суду м. Харкова від 21.04.2017 року у справі № 640/3242/17 та ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.06.2017 року. Цими ж рішеннями обгрунтоване право позивача на отримання вказаної одноразової грошової допомоги.

Судом також не приймаються доводи представника МО України викладені у письмових запереченнях із ствердженням відповідача, що ОСОБА_1 не подано документ про обставини поранення, оскільки як вже було зазначено, ці доводи спростовані названими судовими рішеннями.

Виходячи з викладеного вище, суд вважає висновки, викладені в рішенні Комісії МО України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги від 21.07.2017 р. № 78 п. 10, є такими, що суперечать вимогам закону, а тому вимоги позивача в цій частині є обґрунтованими

Таке рішення Комісії Міністерства оборони України є протиправним та підлягає скасуванню із зобов'язанням останнього розглянути у встановленому порядку та строки заяву та документи позивача ОСОБА_1 щодо нарахування та виплати одноразової грошової допомоги як інваліду третьої групи, відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 з прийняттям рішення про призначення одноразової грошової допомоги.

У відповідності з п. 13 Порядку № 975 - після прийняття рішення за результатами розгляду документів заявника - розпорядник бюджетних коштів надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови. Зважаючи, що рішення комісією МО України приймається за результатами розгляду документів заявника, а такі документи повернуті Харківському ОВК - необхідно зобов"язати Харківський ОВК повторно направити документи позивача щодо одноразової грошової допомоги розпоряднику бюджетних коштів - Міністерству Оборони України.

Позивач, звертаючись до суду із позовом, порушив питання, що стосуються здійснення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі.

Відповідно до ч.1 ст.267 КАС України (в редакції що діяла на момент звернення до суду) суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Враховуючи, що встановлення судового контролю за виконанням судового рішення є правом, а не обов'язком суду, а також приписи ст. 14 КАС України щодо обов'язковості судових рішень, ст.287 КАС України щодо процесуальної можливості сторони виконавчого провадження оскаржити дії державного виконавця у процесі виконання судового рішення, суд не вбачає підстав для встановлення контролю за виконанням даного рішення шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання.

З врахуванням встановлених під час судового розгляду справи обставин, суд приходить до висновку, що позивачем обрано належний спосіб захисту порушеного права, а тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України ( в редакції що діяла на момент подання позову) , якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору за подання позовної заяви на підставі п. п. 8, 13 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", в матеріалах справи відсутні документально підтверджені судові витрати, то відповідно ст. 94 КАС України ( в редакції що діяла на момент подання позову) судовий збір не підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Харківського обласного військового комісаріату в дохід держави.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 19, 22, 58, 64 Конституції України, ст.ст. 257, 241-245, 262, 263, 295, 297 КАС України, ст.ст.1-3, 16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Постановою КМУ № 975 від 25.12.2013 року "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплат одноразової грошової допомоги", суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Харківського обласного військового комісаріату, Міністерства оборони України про визнання протиправною бездіяльності та зобов"язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Міністерства оборони України в призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Скасувати рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань пов"язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум про відмову у призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, оформлене п. 10 протоколу № 78 від 21.07.2017 року.

Зобов"язати Міністерство оборони України прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 16 Закону України « Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей» та Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні( або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №975 від 25.12.2013 р., у зв"язку із встановленням йому третьої групи інвалідності, в розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, та надіслати вказане рішення Харківському обласному військовому комісаріату для видання наказу про виплату такої допомоги ОСОБА_1.

Зобов»язати Харківський обласний військовий комісаріат повторно направити документи ОСОБА_1 щодо призначення одноразової грошової допомоги розпоряднику бюджетних коштів - Міністерству оборони України.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Судові витрати віднести за рахунок держави.

Рішення за результатами спрощеного провадження може бути оскаржено сторонами, а також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного шляхом подачі апеляційної скарги стороною, або іншою особою, яка брала участь у справі, у тридцятиденний строк з моменту отримання копії рішення.

Рішення, прийняте у спрощеному провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточним.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (стаття 297 Кодексу адміністративного судочинства України).

При цьому, у відповідності до підпункту 15.5. пункту 15 Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя О.В.Бородіна