Ухвала суду № 71436709, 03.01.2018, Київський районний суд м. Харкова

Справа№ 640/20549/17

н/п 2-а/640/162/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" січня 2018 р. Суддя Київського районного суду м. Харкова Колесник С.А., перевіривши адміністративний позов ОСОБА_1 до Київського об’єднаного управління пенсійного фонду України м.Харкова про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії, -

встановив:

29.12.2017 року до суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Київського об’єднаного управління пенсійного фонду України м.Харкова про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії.

Як вбачається з позовної заяви та з відмітки штампу Київського районного суду м. Харкова, позовна заява ОСОБА_1 надійшла до суду 29 грудня 2017 року.

У зв'язку із цим суддя зазначає, що 03 жовтня 2017 року Верховною Радою України прийнято Закон України №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", який набрав чинності 15 грудня 2017 року.

Таким чином, дана справа повинна розглядатись за правилами, що діють після набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03 жовтня 2017 року.

Згідно з частиною першою статті 6 КАС України в редакції від 15.12.2017 року, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до частини другої статті 171 КАС України в редакції від 15.12.2017 року суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду чи відмови у відкритті провадження у справі.

Розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали, суддя зазначає наступне.

Частиною першою статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: 1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; 2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спорах між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; 4) спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; 5) за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб'єкту законом; 6) спорах щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму; 7) спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації; 8) спорах щодо вилучення або примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності; 9) спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов'язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб; 10) спорах щодо формування складу державних органів, органів місцевого самоврядування, обрання, призначення, звільнення їх посадових осіб; 11) спорах фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони", за винятком спорів, пов'язаних із укладенням договору з переможцем переговорної процедури закупівлі, а також зміною, розірванням і виконанням договорів про закупівлю; 12) спорах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів охорони державного кордону у справах про правопорушення, передбачені Законом України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень".

Статтею 20 Кодексу адміністративного судочинства України визначено розмежування предметної юрисдикції адміністративних судів.

Частиною першою статті 20 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні: 1) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності; 2) адміністративні справи, пов'язані з виборчим процесом чи процесом референдуму, щодо: оскарження рішень, дій чи бездіяльності дільничних виборчих комісій, дільничних комісій з референдуму, членів цих комісій; уточнення списку виборців; оскарження дій чи бездіяльності засобів масової інформації, інформаційних агентств, підприємств, установ, організацій, їх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації та інформаційних агентств, що порушують законодавство про вибори та референдум; оскарження дій чи бездіяльності кандидата у депутати сільської, селищної ради, кандидатів на посаду сільського, селищного голови, їх довірених осіб; 3) адміністративні справи, пов'язані з перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України, щодо: примусового повернення в країну походження або третю країну іноземців та осіб без громадянства; примусового видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України;затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України; продовження строку затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України; затримання іноземців або осіб без громадянства до вирішення питання про визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового захисту в Україні; затримання іноземців або осіб без громадянства з метою забезпечення їх передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; 4) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, визначених пунктами 1 - 3 частини першої цієї статті.

Згідно з частиною 2 статті 20 Кодексу адміністративного судочинства України окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною першою цієї статті.

Як вбачається із поданої позовної заяви, позивач оскаржує дії об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова з приводу перерахунку пенсії.

Враховуючи викладене, суддя приходить до висновку про те, що дана справа відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 Кодексу адміністративного судочинства України предметно підсудна ОСОБА_2 окружному адміністративному суду, а не місцевому загальному суду як адміністративному суду.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У розумінні вищевказаних положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Київський районний суд при розгляді цієї справи не є судом, встановленим законом, оскільки не наділений повноваженнями розглядати таку категорію справ.

Частиною першою статті 318 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил юрисдикції (підсудності), визначених статтями 20, 22, 25 - 28 цього Кодексу.

Отже, з аналізу вказаної норми слідує, що рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил юрисдикції (підсудності), визначених, зокрема, статтею 20 Кодексу адміністративного судочинства України.

Водночас, варто зазначити, що Кодексом адміністративного судочинства України в редакції Закону України №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року не врегульовано дії суду при вирішенні питання про відкриття провадження у справі у випадку встановлення недотримання позивачем правил предметної підсудності.

З урахуванням викладеного та зважаючи на те, що аналогії процесу немає, суддя приходить до висновку, що позивач в порушення п.4 ч.5 ст. 160 КАС України не обґрунтував своє звернення до місцевого загального суду як адміністративного суду з позовом до відповідача, а тому суддя застосовує ч.ч.1,2 ст. 169 КАС України та залишає позовну заяву без руху.

Одночасно позивачу пропонується ознайомитись з розмежуванням предметної юрисдикції адміністративних судів, встановленою статтею 20 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 15 грудня 2017 року.

Про залишення позовної заяви без руху суддя постановляє ухвалу.

Керуючись ст.ст.169-171, 240, 248, 293, 294 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 15.12.2017 року, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Київського об’єднаного управління пенсійного фонду України м.Харкова про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Встановити позивачеві строк на усунення недоліків шляхом приведення позовної заяви у відповідність до вимог статей 105, 106 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 15.12.2017 року - протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз’яснити позивачеві, якщо позивач усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона буде вважатися поданою у день первинного її подання до адміністративного суду.

В разі невиконання вказаної ухвали судді у встановлений строк, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачеві, що не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву, не пізніше наступного дня після її постановлення.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

До утворення апеляційних судів в апеляційних округах їх повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Суддя С.А.Колесник