Рішення № 71436330, 26.12.2017, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/15633/17

н/п 2/640/3507/17

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2017 року Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Бородіної Н.М.,

за участю секретаря Давіденко Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «АТ «Науково-дослідний інститут радіотехнічних вимірювань» про стягнення середнього заробітку за час затримки виплат, -

встановив:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся у суд з позовом до відповідача, ПАТ «АТ «Науково-дослідний інститут радіотехнічних вимірювань», про стягнення середнього заробітку за час затримки виплат при звільненні в сумі 95268,26 грн., посилаючись на ст.ст. 116, 117 КЗпПУ.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що він працював у відповідача, у січні 2015р. був звільнений, однак під час звільнення йому не виплатили заборгованість по заробітній платі в сумі 17934,37 грн., тому з відповідача підлягає стягненню середній заробіток за період з січня 2015р. по день подання позову у суд.

Відповідач - ПАТ «АТ «Науково-дослідний інститут радіотехнічних вимірювань», у судовому засідання не з'явився, про час місце розгляду справи повідомлявся належним чином, в поданих запереченнях оспорював суму середнього заробітку за час затримки виплат позивачу при звільненні, при цьому зазначаючи, що в нараховану плату позивачу включені - компенсація за затримку виплати заробітної плати та виконання державних обов'язків, які під час розрахунку на підставі Постанови №100 не враховуються. Також у позивача був встановлений дводенний робочий тиждень, що також впливає на розрахунок.

Судом ухвалою відмовлено в задоволені клопотання відповідача про призначення експертизи, а також на підставі заяви позивача ухвалено про заочний розгляд справи .

Суд дослідивши матеріали справи, вважає що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи із наступного.

Відповідно до записів у трудової книжки позивач працював на ПАТ «АТ «Науково-дослідний інститут радіотехнічних вимірювань» в період з 01.07.2013р. по 12.01.2015р., остання посада оператор котельні. Звільнений на підставі п.1 ст. 40 КЗпП - за скороченням штату працівників.

Відповідно до ч.1 ст. 116 КЗпП при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Надані документи свідчать, що 13.04.2016р. Київським районним судом м.Харкова був прийнятий судовий наказ про стягнення з ПАТ «АТ «Науково-дослідний інститут радіотехнічних вимірювань» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі за період з жовтня 2013р. по березень 2015р. в сумі 17934,37 грн.

Наказ перебуває на примусовому виконанні у Київському ВДВС м.Харкова ГТУЮ та за відомостями виконавчої служби станом на 18.04.2017р. вказана сума залишається не стягнутою. На час розгляду даної справи, доказів виплати вказаної суми відповідачем позивачу, суду не надано .

Таким чином, на день звільнення позивача відповідачем не була виплачена заборгованість по заробітній платі в сумі 17934,37 грн., яка підтверджується судовим наказом та не оспорюється сторонами.

Відповідно до ст. 117 КЗпП в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Відповідачем не надані докази сплати позивачу у день його звільнення належної йому суми в розмірі 17934,37 грн.

Таким чином, аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що передбачений частиною 1 статті 117 КЗпП України обов'язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, при цьому визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.

Отже, непроведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 Кодексу, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Після ухвалення судового рішення про стягнення заборгованості із заробітної плати роботодавець не звільняється від відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України, а саме виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, тобто за весь період невиплати власником або уповноваженим ним органом належних працівникові при звільненні сум.

Здійснення відповідних розрахунків визначено в Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100. З урахуванням норм Порядку, зокрема абзацу 3 пункту 2 Порядку, середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана виплата, тобто дню звільнення працівника з роботи.

Відповідно до пункту 5 розділу ІV Порядку основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно з пунктом 8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - календарних днів за цей період.

Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (абзац 2 пункту 8 Порядку).

Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства (абзац 3 пункту 8 Порядку).

Крім того, положеннями розділу ІІІ Порядку передбачені виплати, які підлягають і не підлягають урахуванню (зокрема, одноразові виплати, соціальні виплати, окремі види премій тощо) при обчисленні середньої заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплати за час вимушеного прогулу (правова позиція ВСУ викладена у справі № 6-419цс16)

Згідно поданих розрахункових листів позивача за листопад та грудень 2014р., які узгоджуються із персоніфікованими даними на позивача з пенсіонного фонду : за листопад позивачу нарахована заробітна плата в розмірі 2968,37грн., з них 44,51 грн.- компенсація за затримку виплати заробітної плати; за грудень позивачу нарахована заробітна плата в сумі 3058,51 грн., з них 2077 грн. - компенсація за затримку виплати заробітної плати .

За п. 4 розділу ІІІ Постанови №100 при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження згідно з чинним законодавством, не враховується компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати.

Таким чином, сума нарахована позивачу як компенсація за затримку виплати заробітної плати при розрахунку в даному випадку не враховується.

Включення до нарахованої позивачу заробітної плати інших сум, які входять до переліку п. 4 розділу ІІІ Постанови №100, суду не надно.

Згідно наказну директора ПАТ «АТ «Науково-дослідний інститут радіотехнічних вимірювань» №138 від 28.10.2013р. з додатком, в період з 01.01.2014р. по 31.12.2014р. на підприємстві встановлений в тому числі для позивача дводенний робочий тиждень (понеділок, вівторок).

Виходячи з наведеного, середньоденна заробітна плата позивача складає - 283,14 грн. (5096,62 : 18), а середній заробіток за затримку остаточного розрахунку при звільненні за період з січня 2015р. по жовтень 2017р. складає 84092,50 грн. (18:2; 9х33х283,14)

Судовий збір підлягає стягненню з відповідача в дохід держави, пропорційна задоволених вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 212, 213, 215, 225,226 ЦПК України, суд -

вирішив :

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ПАТ «АТ «Науково-дослідний інститут радіотехнічних вимірювань» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки належних при звільнені виплат в сумі 84092 грн. 50 коп.

В решті позову відмовити.

Стягнути з ПАТ «АТ «Науково-дослідний інститут радіотехнічних вимірювань на користь держави судовий збір в сумі 840 грн. 92 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Бородіна Н.М.

Повний текс виготовлений та підписаний 03.01.2018р.