Постанова № 71434324, 03.01.2018, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 750/8487/17 Провадження № 22-ц/795/94/2018 Головуючий у I інстанції - Карапута Л. В. Доповідач - Шарапова О. Л.Категорія - цивільна

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 січня 2018 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

Головуючого-судді: ШАРАПОВОЇ О.Л.

суддів: БЕЧКА Є.М.,ЄВСТАФІЇВА О.К.

при секретарі: ГЕРАСИМЕНКО Ю.О.

за участю: ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Чернігівобленерго» на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 14 листопада 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Чернігівобленерго» про стягнення моральної та матеріальної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з ПАТ «Чернігівобленерго» у відшкодування моральної шкоди 10 830.5 грн. та у відшкодування матеріальної шкоди 43 085 грн. грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що він звернувся до ПАТ «Чернігівобленерго» за поясненнями з приводу розбіжностей між рахунками за вересень 2014 року та жовтень 2014 року, але йому не змогли пояснити причину цих розбіжностей. В подальшому представники енергопостачальника без попередження 24 листопада 2014 року направили бригаду для заміни електролічильника. З урахуванням загрози відключення за неіснуючий борг у нього виникла необхідність перевірки правильності відображення енергопостачальником показань електролічильника та розрахунків витрат електроенергії. 09 грудня 2014 року він звернувся з заявою до Чернігівських міських електричних мереж про надання йому копій з його ж особистого рахунку за період з 01 січня 2014 року по грудень 2014 року, а 16 грудня 2014 року подав заяву про надання йому копій робочих відомостей про зняття контролером показників електролічильника за той же період. 08 січня 2015 року він отримав відповідь на запит від 09 грудня 2014 року; йому відмовлено у задоволенні запиту від 16 грудня 2014 року з посиланням на те, що йому надано таблицю розрахунків про використання та оплату спожитої електроенергії помісячно за 2014 рік. В порушення приписів Закону України « Про доступ до публічної інформації» відповідач з запізненням надав відповідь на його звернення від 09 грудня 2014 року, не мотивовано не надав йому відповіді на звернення від 16 грудня 2014 року, відповідач припинив електропостачання до його будинку і він був вимушений нести витрати на відновлення електропостачання в будинку і всі ці дії відповідача спричинили моральні страждання. Для відновлення електропостачання у своєму будинку він вимушений був придбати генератор електростанції вартістю 37080 грн., бочку металеву вартістю 830 грн., лійку бензинову вартістю 80 грн. , каністру металеву вартістю 615 грн., масло моторне вартістю 720 грн., бензин вартістю 3760 грн., а всього ним було витрачено 43085 грн.

Рішенням Деснянського районного суду міста Чернігова від 14 листопада 2017 року позовні вимоги задоволено частково: стягнуто з ПАТ «Чернігівобленерго» на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 5000 грн. та у відшкодування матеріальної шкоди 43085 грн. 00 коп.

В апеляційній скарзі ПАТ «Чернігівобленерго» просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги полягають в тому, що рішення суду є незаконним. Особа, яка подала апеляційну скаргу, посилається на те, що вимоги про відшкодування моральної шкоди позивач обґрунтовував виключно ненаданням йому відповіді на запити від 09 грудня 2014 року та 16 грудня 2014 року, а не відключенням його будинку від мережі електропостачання в період з 16 лютого 2015 року по 25 лютого 2015 року. Особа, яка подала апеляційну скаргу, вказує на те, що в деліктних правовідносинах на позивача покладається обов»язок довести факт заподіяння моральної шкоди та її розмір, а позивач суду таких доказів не надав. Особа, яка подала апеляційну скаргу, зазначає, що за приписами законодавства електропостачальник у разі тимчасового припинення електропостачання несе відповідальність у розмірі двократної вартості недовідпущеної електричної енергії, а станом на лютий 2015 року, за документами товариства, позивач мав заборгованість за спожиту електроенергію, а судове рішення про відсутність такої заборгованості було відсутнє. Особа, яка подала апеляційну скаргу, посилається на те, що відповідно до положень статей 4, 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі мають право на відшкодування моральної шкоди тільки у разі її заподіяння небезпечною для життя і здоров'я людей продукцією у випадках, передбачених законом. Особа, яка подала апеляційну скаргу, вказує на те, що п. 1.2. Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЕ № 28 від 31 липня 1996 року визначено, що збитками споживача є вартість пошкодженого устаткування, недоотримана вигода від реалізації недовиробленої продукції, втрати від екологічних наслідків і травматизму та втрати здоров'я, які виникли внаслідок обмеження чи припинення постачання електричної енергії з вини постачальника електричної енергії або електропередавальної організації та вартість робіт, необхідних для відновлення устаткування та технологічних процесів. Особа, яка подала апеляційну скаргу, посилається на те, що за приписами законодавства відновлення електропостачання споживача здійснюється протягом 3 днів у містах та 7 днів у сільській місцевості після усунення порушень і оплати споживачем заборгованості, а в даному випадку період відключення становив з 16 лютого 2015 року по 25 лютого 2015 року і товариство мало до ОСОБА_1 претензії щодо заборгованості в розмірі 10596.53 грн. Особа, яка подала апеляційну скаргу, вказує на те, що відповідно до ст. 24 ЗУ «Про електроенергетику» електропостачальник не несе відповідальності за майнову шкоду, заподіяну споживачу або третім особам внаслідок припинення або обмеження електропостачання, здійсненого у встановленому порядку.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Встановлено, що ОСОБА_1 є споживачем електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1.

В листопаді 2014 року позивач отримав попередження Чернігівських міських електричних мереж про припинення постачання електричної енергії до житлового будинку у зв»язку із заборгованістю за надані послуги.

09 грудня 2014 року позивач звернувся до Чернігівських міських електричних мереж про надання йому даних особового рахунку за період з січня по грудень 2014 року та 08 січня 2015 року отримав відповідь на своє звернення.

16 грудня 2014 року позивач звернувся до Чернігівських міських електричних мереж про надання йому копій робочих відомостей про зняття контролером показників електролічильника за 2014 рік, але йому відмовлено у наданні цих даних, що підтверджується листом від 15 січня 2015 року.

16 лютого 2015 року житловий будинок позивача був відключений від електромережі. Після розгляду даного питання на комісії інформаційно-консультаційного центру ПАТ «Чернігівобленерго» 17 лютого 2015 року, рішенням якого було визнано відключення з порушенням вимог діючого законодавства, 25 лютого 2015 року було відновлено постачання електричної енергії до житлового будинку позивача.

30 березня 2015 року житловий будинок позивача повторно був відключений від електромережі.

Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 11 червня 2015 року, яке залишене без змін ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 23 липня 2015 року, визнані незаконними дії ПАТ «Чернігівобленерго» з приводу безпідставного припинення постачання електричної енергії ОСОБА_1 16 лютого 2015 року та 30 березня 2015 року за адресою : АДРЕСА_1.

Постановою головного державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби м. Чернігова від 22 липня 2016 року у зв»язку з фактичним виконанням закінчене виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 2/750/515/16 від 13 червня 2016 року про зобов»язання ПАТ «Чернігівобленерго» по особовому рахунку на ім»я ОСОБА_1 за спожиту електроенергію за адресою : АДРЕСА_1, виключити суму боргу в розмірі 10 533.96 грн. та зазначити наявну на день вдключення електропостачання ( 30.03.15 року) переплату в сумі 512.25 грн.

Позивачем у зв'язку з припиненням 16 лютого 2015 року постачання електричної енергії були придбані генератор електростанції вартістю 37080 грн. бочка металева вартістю 830 грн., лійка бензинова вартістю 80 грн., каністра металева вартістю 615 грн. , масло моторне вартістю 720 грн., бензин вартістю 3760 грн. ( а.с. 132, 133).

В ході розгляду справи сторони не оспорювали, що придбані позивачем товарно-матеріальні цінності є необхідними для забезпечення житлового будинку позивача електричною енергією.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що припинення електропостачання в будинку позивача проведене неправомірно; для відновлення електропостачання позивачем понесені збитки на загальну суму 43085 грн.; неправомірними діями товариства позивачу заподіяні моральні страждання.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, який узгоджується з матеріалами справи та приписами законодавства.

Доводи апеляційної скарги про те, що вимоги про відшкодування моральної шкоди позивач обґрунтовував виключно ненаданням йому відповіді на запити від 09 грудня 2014 року та 16 грудня 2014 року, а не відключенням його будинку від мережі електропостачання в період з 16 лютого 2015 року по 25 лютого 2015 року, не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, виходячи з наступного.

За змістом ст.. 25 Закону України « Про звернення громадян» громадянину можуть бути відшкодовані моральні збитки, завдані неправомірними діями або рішеннями органу чи посадової особи при розгляді скарги.

ОСОБА_1 16 грудня 2014 року звертався до Чернігівських міських електричних мереж про надання йому копій робочих відомостей про зняття контролером показників електролічильника за 2014 рік, але йому відмовлено у наданні цих даних.

Згідно з Типовою робочою інструкцією контролера показники лічильника фіксуються контролером та засвідчуються підписом споживача.

Копії робочих відомостей по житловому будинку позивача не були надані ОСОБА_1, що призвело до безпідставного нарахування заборгованості за електричну енергію та відключення будинку споживача, тобто спричинило моральні страждання.

Доводи апеляційної скарги про те, що в деліктних правовідносинах на позивача покладається обов»язок довести факт заподіяння моральної шкоди та її розмір, а позивач суду таких доказів не надав, апеляційний суд до уваги не приймає, оскільки суд першої інстанції, з урахуванням приписів ст.. 25 Закону України « Про звернення громадян», обґрунтовано дійшов висновку, про те, що позивачу були заподіяні моральні страждання.

Доводи апеляційної скарги про те, що за приписами законодавства електропостачальник у разі тимчасового припинення електропостачання несе відповідальність у розмірі двократної вартості недовідпущеної електричної енергії, а станом на лютий 2015 року, за документами товариства, позивач мав заборгованість за спожиту електроенергію, а судове рішення про відсутність такої заборгованості було відсутнє, апеляційний суд до уваги не приймає, оскільки позивач, з урахуванням приписів ст.. 22 ЦК України, має право на відшкодування збитків; заборгованість за спожиту електроенергію станом на 01 грудня 2014 року була нарахована відповідачем безпідставно, що підтверджується письмовими доказами по справі.

Доводи апеляційної скарги про те, що відповідно до положень статей 4, 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі мають право на відшкодування моральної шкоди тільки у разі її заподіяння небезпечною для життя і здоров'я людей продукцією у випадках, передбачених законом, не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, оскільки суд першої інстанції, з урахуванням приписів ст.. 25 Закону України « Про звернення громадян», обґрунтовано дійшов висновку, про те, що позивачу були заподіяні моральні страждання.

Доводи апеляційної скарги про те, що п. 1.2. Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЕ № 28 від 31 липня 1996 року визначено, що збитками споживача є вартість пошкодженого устаткування, недоотримана вигода від реалізації недовиробленої продукції, втрати від екологічних наслідків і травматизму та втрати здоров'я, які виникли внаслідок обмеження чи припинення постачання електричної енергії з вини постачальника електричної енергії або електропередавальної організації та вартість робіт, необхідних для відновлення устаткування та технологічних процесів, не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, оскільки позивач, з урахуванням приписів ст.. 22 ЦК України, має право на відшкодування збитків.

Доводи апеляційної скарги про те, що за приписами законодавства відновлення електропостачання споживача здійснюється протягом 3 днів у містах та 7 днів у сільській місцевості після усунення порушень і оплати споживачем заборгованості, а в даному випадку період відключення становив з 16 лютого 2015 року по 25 лютого 2015 року і товариство мало до ОСОБА_1 претензії щодо заборгованості в розмірі 10596.53 грн., не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, оскільки рішенням суду, яке набрало законної сили, визнані незаконними дії товариства по припиненню постачання електричної енергії до житлового будинку позивача у вказаний період; заборгованість за спожиту електроенергію станом на 01 грудня 2014 року була нарахована відповідачем безпідставно, що підтверджується письмовими доказами по справі.

Доводи апеляційної скарги про те, що відповідно до ст. 24 ЗУ «Про електроенергетику» електропостачальник не несе відповідальності за майнову шкоду, заподіяну споживачу або третім особам внаслідок припинення або обмеження електропостачання, здійсненого у встановленому порядку, апеляційний суд до уваги не приймає, оскільки рішенням суду, яке набрало законної сили, визнані незаконними дії товариства по припиненню постачання електричної енергії до житлового будинку позивача.

При зверненні з апеляційною скаргою ПАТ «Чернігівобленерго» сплатило судовий збір в сумі 1600 грн., а мало сплатити 1408 грн. ( 1280 грн. Х 110%), а тому надмірно сплачена сума судового збору у розмірі 192 грн. підлягає поверненню товариству.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382, 384, 390 ЦПК України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Чернігівобленерго» - залишити без задоволення.

Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 14 листопада 2017 року - залишити без змін.

Повернути Публічному акціонерному товариству «Чернігівобленерго» судовий збір в сумі 192 грн., сплачений згідно платіжного доручення № 857 від 24 листопада 2017 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий:Судді: