
Справа № 750/9910/17
Провадження № 2-а/750/24/18
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 січня 2018 року м.Чернігів
Деснянський районний суд м. Чернігова у складі:
головуючого - судді Логвіної Т.В.,
за участі секретаря - Примак Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Чернігівської міської ради про зобов'язання вчинити певні дії,-
в с т а н о в и в:
13.10.2017 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про зобов'язання відповідача розглянути на найближчому пленарному засіданні його заяву про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,0686 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1 та у разі відмови в задоволенні заяви ухвалити мотивоване рішення з належним обґрунтуванням такої відмови.
Сторони в судове засідання не з'явилися, надійшли заяви про розгляд справи у їх відсутність, позивач позов підтримує, представник відповідача у задоволенні позову просить відмовити.
Судом встановлено такі факти і відповідні їм правовідносини.
07.07.2017 року позивач звернувся до відповідача з письмовою заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,0686 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1.
Листом від 04.08.2017 року, підписаним начальником Управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради, позивачу повідомлено, що для можливості розгляду питання надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 йому необхідно звернутись з клопотанням до міської ради після затвердження проекту детального плану території групи житлових кварталів «Лісковиця».
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 140 Конституції України та ст. 71 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» територіальні громади, органи та посадові особи місцевого самоврядування самостійно реалізують надані їм повноваження.
Відповідно до ч. ч. 6, 7 ст. 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Згідно частини 3 статті 123 Земельного кодексу України орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановлених законом порядку.
Таким чином, Земельний кодекс України визначає чіткий перелік підстав для відмови особі в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, при цьому зобов'язує орган державної влади або орган місцевого самоврядування у випадках ухвалення рішення про відмову в надані такого дозволу належним чином мотивувати причини цієї відмови.
Відповідно до п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.
В зв'язку з тим, що відповідач у визначеному Законом порядку не розглянув заяву позивача і не ухвалив по цій заяві рішення, вважається, що він допустив протиправну бездіяльність, а тому пред'явлений позов підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 2, 9, 241-246, 255, 295 КАС України, суд
в и р і ш и в:
позов задовольнити.
Зобов'язати Чернігівську міську раду (місцезнаходження юридичної особи: вул. Магістратська, буд. 7, код ЄДРПОУ 34339125) розглянути на найближчому пленарному засіданні заяву ОСОБА_1 ( місце проживання: АДРЕСА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1) щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,0686 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1, в разі відмови в її задоволенні ухвалити мотивоване рішення з належним обґрунтуванням причини такої відмови.
Стягнути з Чернігівської міської ради (місцезнаходження юридичної особи: вул. Магістратська, буд. 7, код ЄДРПОУ 34339125) на користь ОСОБА_1 640 грн у відшкодування судових витрат, за рахунок відповідних бюджетних асигнувань.
Рішення суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 30 днів з дня його проголошення в порядку, встановленому статтею 295 КАС України.
Суддя
Судове рішення № 71433857, Деснянський районний суд м. Чернігова було прийнято 03.01.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 750/9910/17. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: