Ухвала суду № 71431999, 04.01.2018, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/63/18

Провадження № 1-кп/520/183/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.01.2018 року

Київський районний суд міста Одеси у складі

головуючого судді Чаплицького В.В.,

за участю секретаря Сницерева А.С.,

провівши в м.Одесі підготовче судове засідання у кримінальному провадженні внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12014160480001333 від 10 квітня 2014 року відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в м.Одесі, громадянина України, українця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.109, ч.2 ст.110, ч.1 ст.14, ч.1 ст.294 КК України,

сторони кримінального провадження: прокурор Богомолов Ю.Ю.,

захисник Балашова О.В.,

ВСТАНОВИВ:

Київським районним судом міста Одеси розглядається обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12014160480001333 від 10 квітня 2014 року відносно ОСОБА_2, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.109, ч.2 ст.110, ч.1 ст.14, ч.1 ст.294 КК України.

До обвинуваченого ОСОБА_2 ухвалою слідчого судді застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, дію якого було продовжено до 12 січня 2018 року.

Під час підготовчого судового засідання прокурор заявив клопотання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, мотивуючи своє клопотання тим, що існують реальні підстави вважати, що обвинувачений може: переховуватися від суду, що підтверджується відсутністю в нього міцних родинних зв'язків; відсутністю постійної роботи і джерела доходів; тяжкістю покарання, яке передбачене санкцією статті, за якою йому повідомлено про підозру; наявністю в нього кримінальних зв'язків серед кола радикально налаштованих осіб; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадження та вчинити інше кримінальне правопорушення, що підтверджується можливою причетністю підозрюваного ОСОБА_2 до інших злочинів проти основ національної безпеки України; тим, що ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.294 КК України, у кримінальному провадженні № 12014000000000380 від 16.09.2014 року.

Захисник обвинуваченого - адвокат Балашова О.В. заперечувала проти розгляду клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу обвинуваченому, так як це суперечить положенням ст.315 КПК України.

Разом з тим, надавши документи, які характеризують ОСОБА_2, захисник просила відмовити в задоволенні клопотання прокурора вказавши на те, що прокурором не доведено існування жодних ризиків, передбачених ст.177 КПК України.

Обвинувачений підтримав свого захисника та додав, що йому же обрано даний запобіжний захід, але прокурор в порушення діючого КПК України знову звернувся з клопотанням про обрання вже застосованого запобіжного заходу, тому в задоволенні клопотання прокурора слід відмовити.

Суд, заслухавши учасників судового провадження, зазначає, що відповідно до ч.1 ст.315 КПК України, якщо під час підготовчого судового засідання не будуть встановлені підстави для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини третьої статті 314 цього Кодексу, суд проводить підготовку до судового розгляду. Питання, які вирішуються під час підготовки до судового розгляду, та клопотання, які підлягають розгляду у зв'язку з підготовкою до судового розгляду визначені в ч.2 ст.215 КПК України.

Розгляд клопотання про обрання запобіжного заходу передбачено окремо ч.3 ст.315 КПК України та не відноситься до питань, які вирішуються при підготовці до судового розгляду відповідно до ч.2 ст.315 КПК України.

Так, суд, вважає, що на даній стадії судового провадження можливо розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу обвинуваченому та доцільно застосувати до обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжний захід у виді тримання під вартою, так як судовий розгляд по кримінальному провадженню не розпочинався, в судовому засіданні не допитані свідки, а тому існують ризики незаконного впливу з боку обвинуваченого на свідків, та переховування обвинуваченого від суду. Крім того, враховуючи особу обвинуваченого, те, що він обвинувачується у скоєнні декількох кримінальних правопорушень, суд вважає, що існує ризик, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України.

Крім того, суд вважає, що відповідно до ч.3 ст.315 КПК України, суд може лише обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. Таким чином, клопотання про обрання обвинуваченому запобіжного заходу на даній стадії судового провадження не суперечить діючому законодавству.

Також, прокурор просить направити обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_2 до Апеляційного суду Одеської області для направлення подання до Верховного Суду для визначення територіальної підсудності, встановленої ч.1 ст.32 КПК України.

Захисники Балашова О.В. та обвинувачений ОСОБА_2 вважали, що обвинувальний акт необхідно направити для вирішення питання підсудності, так як він очевидно не підсуден Київському районному суду міста Одеси.

Вислухавши думку учасників судового провадження, вивчивши обвинувальний акт, суд приходить до наступного.

Відповідно до п.4 ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення зокрема про направлення обвинувального акту до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження.

Частиною 1 статті 32 КПК України визначено, що кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. У разі якщо було вчинено кілька кримінальних правопорушень, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено більш тяжке правопорушення, а якщо вони були однаковими за тяжкістю, - суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено останнє за часом кримінальне правопорушення. Якщо місце вчинення кримінального правопорушення встановити неможливо, кримінальне провадження здійснюється судом, у межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування.

Аналізуючи положення ч.1 ст.34 КПК України суд зазначає, що лише у випадку, якщо місце вчинення кримінального правопорушення встановити неможливо, кримінальне провадження здійснюється судом, у межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування. Іншого для встановлення підсудності розгляду судом кримінального провадження у межах територіальної юрисдикції якого закінчено провадження Законом не передбачено.

Також, відповідно до правил, встановлених ч.1 ст.32 КПК України, у разі якщо було вчинено кілька кримінальних правопорушень, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено більш тяжке правопорушення.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.34 КПК України кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду, якщо до початку судового розгляду виявилося, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил територіальної підсудності.

Частиною 3 статті 34 КПК України визначено, що питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів, а також про направлення провадження з одного суду апеляційної інстанції до іншого вирішується колегією суддів Верховного Суду за поданням суду апеляційної інстанції або за клопотанням сторін чи потерпілого не пізніше п'яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала.

ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні декількох кримінальних правопорушень, а саме, передбачених ч.1 ст.109, ч.2 ст.110 та ч.1 ст.14, ч.1 ст.294 КК України.

Кримінальні правопорушення, передбачені ч.1 ст.109 та ч.2 ст.110 КК України, тобто більш тяжкі ніж кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.14, ч.1 ст.294 КК України, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_2 було вчинено на території міста Миколаїв.

Таким чином, враховуючи положення ч.1 ст.32 КПК України, суд вважає, що кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12014160480001333 від 10 квітня 2014 року відносно ОСОБА_2, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.109, ч.2 ст.110, ч.1 ст.14, ч.1 ст.294 КК України, не підсудне Київському районному суду міста Одеси.

Також, суд зазначає, що відповідно до вимог п.6 ч.2 ст.412 КПК України судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо порушено правила підсудності.

Суд також виходить з практики застосування ч.1 ст.32 КПК України Апеляційним судом Одеської області у справах № 11-п/758/523/16 (ухвала від 25.10.2016 року) та № 11/785/781/17 (ухвала від 28.12.2017 року).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.32, 34, 314 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Застосувати до ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на шістдесят днів, тобто до 03 березня 2018 року.

Направити обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12014160480001333 від 10 квітня 2014 року відносно ОСОБА_2, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.109, ч.2 ст.110, ч.1 ст.14, ч.1 ст.294 КК України до Апеляційного суду Одеської області для направлення подання до Верховного Суду для визначення територіальної підсудності, встановленої ч.1 ст.32 КПК України.

Копія ухвали вручається обвинуваченому його захиснику, прокурору, та направляється уповноваженій особі в місце ув'язнення обвинуваченого.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Чаплицький В. В.