Постанова № 71427957, 04.01.2018, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №289/1556/17 Головуючий у 1-й інст. Сіренко Н. С.

Категорія 43 Доповідач Миніч Т. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 січня 2018 року апеляційний суд Житомирської області в складі:

Головуючого судді Миніч Т.І.

суддів: Трояновської Г.С.,

Павицької Т.М.

секретаря судового засідання Кучерявого О.В.

з участю сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_2

на ухвалу Радомишльського районного суду Житомирської області від 25 вересня 2017 року під головуванням судді Сіренко Н.С.

за заявою ОСОБА_3 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про виділ частки нерухомого майна в окремий об'єкт нерухомості та припинення права спільної часткової власності,

в с т а н о в и в :

У серпні 2017 року ОСОБА_3 подав до суду заяву про забезпечення його позову у справі за позовом до ОСОБА_2 про виділ частки нерухомого майна в окремий об'єкт нерухомості та припинення права спільної часткової власності. Просив заборонити відповідачу та будь-яким іншим особам за її замовленням проводити будівельні та демонтажні роботи, а також змінювати конфігурацію житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 у м. Радомишль Житомирської області. В обґрунтування заяви зазначав, що 10.06.2017 року відповідач без його згоди та достатніх правових підстав самочинно із залученням третіх осіб демонтувала суміжну стіну в спірному будинку, фактично захопивши кімнату, у якій він проживає. Оскільки відповідач не завершив розпочату зміну конфігурації даного будинку, вважав, що існує реальна загроза зміни конфігурації будинку без його погодження, що може у подальшому призвести до порушення його прав та унеможливить або ускладнить виконання рішення суду в даній справі.

Ухвалою Радомишльського районного суду Житомирської області від 25 вересня 2017 року задоволено заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову. Заборонено ОСОБА_2 та будь-яким іншим особам за її замовленням проводити будівельні та демонтажні роботи у житловому будинку з господарськими будівлями і спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, м. Радомишль, Житомирська область, а саме у квартирі №2 приміщенні №1 - веранді (загальна площа 11,3 кв. м.), №2 - кухні (загальна площа 6,2 кв.м.), №3 - кімнаті (житлова площа 8,8 кв.м.), загальна площа 26,3 кв.м., житлова площа 8,8 кв.м. Заборонено відповідачу та будь-яким іншим особам за її замовленням змінювати конфігурацію вказаного житлового будинку.

У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_2 порушує питання про скасування зазначеної ухвали, посилаючись на порушення судом норм процесуального права. Просить справу направити до суду першої інстанції для продовження її розгляду. Посилається на те, що є власником 7/8 частин оспорюваного житлового будинку та має всі правові підстави щодо його володіння і користування на свій розсуд, у тому числі проводити поточний та капітальний ремонт. Проте, судом при винесенні ухвали взято до уваги лише інтереси позивача та не враховано, що її права також можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. У зв'язку з чим, на думку апелянта, судом було грубо порушено її процесуальні права.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до п.9 ч.1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, прийнятого 28.11.2017 року № 221-222, який набрав чинності 15.12.2017 року, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що у серпні 2017 року ОСОБА_3 через свого представника звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 Просив виділити йому в натурі 1/8 частину житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, в окремий об'єкт нерухомості, та припинити право спільної часткової власності між ним та відповідачем на зазначений об'єкт нерухомості. Разом з даним позовом ОСОБА_3 подав заяву про забезпечення позову шляхом заборони вчинення відповідачем або іншими особами певних дій.

Відповідно до вимог ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

З п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" вбачається, що розглядаючи заяву, суд з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, має пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

В даному випадку судом встановлено, що ОСОБА_3 на праві приватної власності належить 1/8 ідеальна частка спірного житлового будинку та 1/8 ідеальна частка земельної ділянки площею 0,0715 з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку. Ці обставини встановлені рішенням Радомишльського районного суду Житомирської області від 21.10.2013 року та договорами дарування частини житлового будинку і земельної ділянки від 15.08.2017 року (а.с. 5-8, 19, 21).

ОСОБА_3, ОСОБА_4 (мати позивача) та ОСОБА_2 проживають у спірному житловому будинку.

З наданих позивачем суду копій відповідей на звернення ОСОБА_4 до ГУ НП в Житомирській області від 24.05.2017 року № 3011/218/01-17, від 20.06.2017 року №3610/218/02-17, від 14.07.2017 року №4178/218/02-17 та від 01.08.2017 року №4628/218/01-17 вбачається, що він, його мати та відповідач перебувають у неприязних відносинах, постійно конфліктують та сперечаються через розподіл спадкового майна (а.с.14 зворот, 15, 15 зворот, 16).

У поданій заяві про забезпечення позову позивач посилається на те, що 10.06.2017 року ОСОБА_2 без його згоди та достатніх правових підстав самочинно із залученням третіх осіб демонтувала суміжну стіну спірного будинку, фактично захопивши кімнату, у якій він проживає. Вважає, що такі дії відповідача можуть привести до необхідності відновлення попередньої конфігурації будинку, що в свою чергу може ускладнити чи взагалі унеможливити виконання рішення суду.

Цих обставин відповідач не заперечує, обумовлюючи вчинення таких дій необхідністю проведення ремонту в будинку.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що між сторонами виник спір та існує загроза утруднення виконання можливого рішення суду, а тому є підстави для забезпечення позову. Обраний спосіб забезпечення позову є співмірним із заявленими позовними вимогами та не порушує права ОСОБА_2

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Оскаржувана ухвала постановлена судом першої інстанції з дотриманням норм процесуального права, підстав для її скасування апеляційний суд не вбачає.

Керуючись ст.ст.258,259, 367, 368, 374, 375 ЦПК України, суд -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу Радомишльського районного суду Житомирської області від 25 вересня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Головуючий Судді:

Повний текст постанови складений 04.01.2018 року.