Постанова № 71427227, 04.01.2018, Апеляційний суд Вінницької області

Провадження №22-ц/772/155/2018

Категорія:

Головуючий у суді 1-ї інстанції Заярний А. М.

Доповідач :Зайцев А. Ю.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 січня 2018 рокуСправа № 130/2446/17м. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області у складі:

Головуючого судді : Зайцева А.Ю.,

суддів: Панасюка О.С., Шемети Т.М.,

за участю секретаря судового засідання: Куленко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за скаргою ОСОБА_2 про визнання неправомірною та скасування постанови Жмеринського міськрайонного відділу виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області від 04 серпня 2017 року,

за апеляційною скаргою ОСОБА_2на ухвалу Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 23 жовтня 2017 року про відмову у відкритті провадження, -

в с т а н о в и л а :

У жовтні 2017 року ОСОБА_2 звернувся в суд зі скаргою про визнання неправомірною та скасування постанови Жмеринського міськрайонного відділу виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області від 04 серпня 2017 року.

Ухвалою Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 23 жовтня 2017 року відмовлено у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_2 про визнання неправомірною та скасування постанови Жмеринського міськрайонного відділу виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області від 04 серпня 2017 року.

Не погоджуючись із ухвалою суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність і необґрунтованість ухвали суду, просив ухвалу суду скасувати та постановити нову ухвалу, якою задовольнити його вимоги.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення ОСОБА_2, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає, що вона підлягає задоволенню частково виходячи з наступного.

Постановляючи ухвалу про відмову у відкритті провадження, суддя зазначив наступні підстави: скарга подана з пропуском строку, передбаченого ч. 1 ст. 385 ЦПК України, заяви про його поновлення скаржник не надав.

Однак такий висновок суду є передчасним та суперечить нормам процесуального закону, з огляду на наступне.

Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи (ст.383 ЦПК України, що діяла на час постановлення ухвали).

Скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод (ч.1 ст.385 ЦПК України в редакції чинній на час постановлення ухвали).

Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом (ч.2 ст.385 ЦПК України в редакції чинній на час постановлення ухвали).

Практика касаційної інстанції щодо розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця скеровує на те, що якщо оскаржуються дії чи рішення з чітко визначеним строком оскарження і при цьому скарга подана з пропущенням встановленого строку та відсутнє клопотання про поновлення цього строку, суддя має право залишити скаргу без розгляду на стадії відкриття провадження у справі, що відповідає положенням статей 11, 72 ЦПК України щодо диспозитивності цивільного судочинства, при цьому заявнику роз'яснюється його право на подання клопотання про поновлення пропущеного строку. Якщо зі скарги чітко не вбачається чи пропущений строк звернення до суду, то суд може вчинити такі процесуальні дії: залишити скаргу без руху та запропонувати заявнику усунути недолік скарги й зазначити з посиланням на відповідні докази дату, коли йому стало відомо про порушення свого права чи свободи.

У разі, якщо подано клопотання про поновлення строку на оскарження рішення, дії чи бездіяльності державного виконавця, то у будь-якому випадку це клопотання вирішується в судовому засіданні відповідно до вимог статті 73 ЦПК. При вирішенні питання про те, які підстави можна вважати поважними для поновлення строку звернення до суду з відповідною скаргою, суд має керуватися тим, що вичерпного переліку таких підстав ЦПК не містить, вони у кожному конкретному випадку залежать від певних ситуацій. При цьому судом також має враховуватися прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує справедливий судовий розгляд, та розглядає виконання судового рішення як завершальну частину розгляду справи.

Відповідно до ч.1 ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Судом не було достеменно встановлено коли отримував ОСОБА_2 оскаржувану постанову від 04 серпня 2017 року. З заяви про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження (а.с. 9) слідує, що 17 жовтня 2017 року ОСОБА_2 звертався до Жмеринського ВДВС м. Вінниця ГТУЮ у Вінницькій області з вимогою про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження та отримав копію постанови, а 20 жовтня 2017 року останнім було подано скаргу про визнання неправомірною та скасування постанови Жмеринського міськрайонного відділу виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області від 04 серпня 2017 року. В матеріалах справи відсутні будь-які відомості, що ОСОБА_2 відповідно до встановленого Законом України «Про виконавче провадження» порядку було направлено оскаржувану постанову.

Звертаючись в суд зі скаргою ОСОБА_2 вказував, що оскаржувану постанову отримав 17 жовтня 2017 року, однак такі доводи судом досліджені не були. Натомість суддя помилково вважав, що ОСОБА_2 отримав оскаржувану постанову 04 серпня 2017 року: така інформація в матеріалах справи відсутня.

Крім того, відмова у відкритті провадження за скаргою є процесуально невірним результатом вирішення судом питання пропущення процесуального строку, адже в такому разі суд може лише залишити скаргу без розгляду.

Отже, висновок суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження поданої скарги є необґрунтованим.

Разом з тим, вимоги апеляційної скарги про вирішення скарги по суті задоволенню не підлягають, оскільки судом першої інстанції скарга по суті розглянута не була та не приймалося рішення з цього приводу.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Ураховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення вимог апеляційної скарги, скасування ухвали про відмову у відкритті провадження та направлення матеріалів для вирішення питання про відкриття провадження на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 379, 381-384 ЦПК України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Ухвалу Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 23 жовтня 2017року - скасувати, передати питання про відкриття провадження за скаргою на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Підпис А. Ю. Зайцев

Судді: Підпис О.С. Панасюк

Підпис Т. М. Шемета

Згідно з оригіналом

Головуючий А. Ю. Зайцев