Ухвала суду № 71426972, 04.01.2018, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/54/18

Провадження № 2/161/1032/18

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

04 січня 2018 року місто Луцьк

Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Подзіров А.О., вивчивши матеріали позовної заяви Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

29 грудня 2017 року Публічне акціонерне товариство «Брокбізнесбанк» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості у розмірі 45 096,83 доларів США, що за курсом станом на 31 жовтня 2017 року становить 1 209 920,44 грн.

Позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України), а тому її необхідно залишити без руху, з наступних підстав.

Пунктами 9 та 10 частини третьої статті 175 ЦПК України визначено, що позовна заява повинна містити:

попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв’язку із розглядом справи;

підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Позивачем вищенаведена норма процесуального закону не виконана, що є недоліком позовної заяви який слід виправити шляхом надання суду:

1) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв’язку із розглядом справи;

2) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Крім того, частиною четвертою статті 177 ЦПК України визначено, що До позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Всупереч вищенаведеній нормі процесуального закону, позивачем не додано доказ сплати судового збору.

Натомість, позивач заявив клопотання про звільнення або відстрочення сплати судового збору, яке мотивує тим, що АТ «Брокбізнесбанк» знаходиться в процедурі ліквідації та виведення з банківського ринку, а отже не отримує доходів та не взмозі сплатити судовий збір.

Вирішуючи вказане клопотання, суд зазначає наступне.

Суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

У частині першій та третій статті 136 ЦПК України визначено, що якщо у встановлений судом строк судові витрати не будуть сплачені, заява відповідно до статті 257 цього Кодексу залишається без розгляду, або витрати стягуються за судовим рішенням у справі, коли сплата судових витрат була відстрочена або розстрочена до ухвалення цього рішення.

З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов’язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Вказана норма кореспондується з положеннями статті 8 Закону України «Про судовий збір» (далі – Закон), відповідно до якої, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім’ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров’ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Системний аналіз положень статті 136 ЦПК України та статті 8 Закону свідчить, що законодавець в останньому визначив вичерпний перелік категорій осіб та спорів, в яких може ставиться питання про відстрочення, зменшення або звільнення від сплати судового збору. При цьому Закон України «Про судовий збір» є спеціальним законом, який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, а отже його норми є спеціальними відносно інших процесуальних норм.

Однак у розглядуваному випадку, позивач не відноситься до переліку осіб, які мають право на відстрочення, зменшення або звільнення від сплати судового збору з підстав визначених у пунктах 1 та 2 часини першої статті 8 Закону, а предметом спору не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров’ю, а тому відсутні будь-які підстави для його звільнення або відстрочення сплати судового збору. З наведених мотивів суд відмовляє у задоволенні клопотання позивача про звільнення або відстрочення сплати судового збору.

Статтею 4 Закону визначено, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи визначену позивачем ціну позову у 1 209 920,44 грн., належний до сплати судовий збір становить 1,5 % від цієї суми, тобто 18 148,81 грн.

Отже, для усунення недоліку позивачу необхідно надати доказ сплати судового збору у розмірі 18 148,81 грн.

Сплату судового збору можливо провести за наступними реквізитами:

Отримувач коштів - УДКСУ у м.Луцьку (м.Луцьк) 22030101;

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38009628;

Банк отримувача - ГУДКСУ у Волинській області;

Код банку отримувача (МФО) - 803014;

Рахунок отримувача – 31214206700002;

Код класифікації доходів бюджету - 22030101 ;

Призначення платежу – «*;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Луцький міськрайонний суд Волинської області».

Також пунктом 8 частини третьої статті 175 ЦПК України визначено, що позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

А частиною першою статті 177 ЦПК України передбачено, що позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

Всупереч вищенаведеним нормам процесуального закону, позивач не додав до позову, а також в примірниках позову та матеріалів для відповідача, копії паспортів відповідачів, довідок про присвоєння їм ідентифікаційних номерів, а також виписки з ЄДРПОУ щодо банку. Вказані документи вказані позивачем як додатки до позовної заяви, однак фактично виявилися відсутніми при розкритті поштового відправлення, в якому надійшов позов, про що складений відповідний акт канцелярією суду. Позивачу слід усунути цей недолік шляхом надання копій цих документів для суду, а також для відповідачів.

Частиною першою статті 185 ЦПК України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З врахуванням вищенаведеного, позовну заяву необхідно залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків – десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На підставі наведеного, керуючись ч.1 ст. 185 ЦПК України, суддя, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання позивача про звільнення або відстрочення сплати судового збору – відмовити.

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості - залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність виправити у строк, що не перевищує десяти днів з дня отримання ним копії ухвали недоліків позовної заяви шляхом:

1) надання попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв’язку із розглядом справи;

2) надання підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;

3) надання доказу сплати судового збору у розмірі 18 148,81 грн;

4) надання для суду, а також для відповідачів, копії паспортів відповідачів, довідок про присвоєння їм ідентифікаційних номерів, а також виписки з ЄДРПОУ щодо банку, які зазначені у додатка до позову, однак які фактично не були надіслані на адресу суду.

Роз'яснити позивачу, що у випадку невиконання вимог суду у зазначений строк, позовна заява буде вважатися неподаною та її буде повернуто.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_3