Ухвала суду № 71425659, 28.12.2017, Верховний Суд (діє з 15.12.2017)

ВЕРХОВНИЙ СУД

УХВАЛА

28.12.2017 Київ К/9901/612/17 734/3757/16-а Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Берназюка Я.О.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_2

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2017 року

у справі за позовом ОСОБА_2

до Управління пенсійного фонду України в Козелецькому районі Чернігівської області

про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Касаційна скарга, що подана 14 грудня 2017 року, не відповідає вимогам частини 5 статті 213 КАС України (в редакції чинній на момент подачі касаційної скарги), частини 4 статті 330 (в редакції чинній на момент винесення цієї ухвали), оскільки до неї не доданий документ про сплату судового збору.

В касаційній скарзі скаржником заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору, розглядаючи яке необхідно виходити з наступного.

Згідно з приписами частини 2 статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, на момент подачі касаційної скарги до суду) розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. У відповідності до частини 1 статті 88 цього Кодексу враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Аналогічні за змістом приписи містились і у статті 8 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, чинній на момент подачі касаційної скарги).

Аналіз такого законодавчого регулювання дає підстави зробити висновок про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану, сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

При цьому особа, яка звертається до суду з таким клопотанням, має враховувати, що обставини, які вона вказує в обґрунтування підстав для відстрочення сплати судового збору повинні носити тимчасовий характер, а у клопотанні необхідно зазначити про точний або орієнтовний час, коли такі перешкоди відпадуть з наданням відповідних доказів і вказівкою на термін, у який скаржник зможе здійснити оплату судового збору, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

У скарзі скаржник просить про відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення судом касаційної інстанції посилаючись на те, що пенсія є єдиним джерелом його існування.

Проте, скаржник не надав жодних доказів свого майнового стану і не навів у клопотанні інших доводів, які б свідчили про відсутність можливості оплати ним судового збору у зазначеному вище розмірі.

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, яка була чинна на момент звернення позивача до суду) ставка судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, становить 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.

При цьому, як передбачено частиною 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір», у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до підпункту 2 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», у вищевказаній редакції, за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду сума судового збору становить 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» станом на 01 січня 2016 року місячний розмір мінімальної заробітної плати становив 1378 грн.

Як вбачається з оскаржуваного судового рішення, у даній справі позов містить одну вимогу немайнового характеру.

Таким чином, ставка судового збору, що підлягає сплаті за звернення з цією касаційною скаргою, складає 661,44 грн.

Виходячи з наведеного, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати строк для усунення згаданого вище недоліку, шляхом подання доказів або документу про відсутність можливості оплати судового збору або документ про сплату судового збору в сумі 661,44 грн., який підлягає зарахуванню на розрахунковий рахунок 31213207700007, отримувач коштів: УДКСУ у Печерському районі, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897, код банку отримувача: 820019, банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, код класифікації доходу бюджету: 22030102, Судовий збір за позовом ОСОБА_2, Верховний Суд.

У випадку не усунення недоліків, касаційна скарга буде повернута скаржнику відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України.

Керуючись статтями 169, 330, 332, 355, 359, пунктом 12 частини 1 Перехідних положень КАС України,

УХВАЛИВ:

1. Залишити касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2017 року без руху та надати строк для усунення недоліків 10 днів з моменту вручення цієї ухвали.

2. Надіслати ОСОБА_2 копію ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

4. Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Я.О. Берназюк