Ухвала суду № 71425288, 26.12.2017, Верховний Суд (діє з 15.12.2017)

ВЕРХОВНИЙ СУД

УХВАЛА

26.12.2017

Київ

К/9901/200/17

812/560/17

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Бившевої Л.І., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДФС у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного 21 липня 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2017 року у справі за позовом Приватного підприємства «Азуріт» до Головного управління ДФС у Луганській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: Сєвєродонецька міська рада, про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДФС у Луганській області 12 грудня 2017 року подало до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу на постанову Луганського окружного адміністративного 21 липня 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2017 року.

Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» від 2 червня 2016 року № 1401-VIII, який набрав чинності з 30 вересня 2016 року, статтю 125 Конституції України викладено в редакції, згідно з якою Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України.

Згідно з пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VIII, який набрав чинності з 30 вересня 2016 року, з дня початку роботи Верховного Суду у складі, визначеному цим Законом, Верховний Суд України, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищий господарський суд України, Вищий адміністративний суд України припиняють свою діяльність та ліквідуються у встановленому законом порядку.

Відповідно до пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VIII, який набрав чинності з 30 вересня 2016 року, постановою Пленуму Верховного Суду від 30 листопада 2017 року № 2 «Про визначення дня початку роботи Верховного Суду» днем початку роботи Верховного Суду визначено 15 грудня 2017 року.

Законом України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII, який набрав чинності з 15 грудня 2017 року, Кодекс адміністративного судочинства викладено в новій редакції.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19 грудня 2017 року суддею-доповідачем у справі визначено суддю Верховного Суду Бившеву Л.І.

Відповідно до підпункту 12 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII, який набрав чинності з 15 грудня 2017 року) заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання ним чинності, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Перевіряючи, чи подана касаційна скарга з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності новою редакцією Кодексу адміністративного судочинства України, суддя зважає на таке.

Відповідно до частини п’ятої статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Відповідач до касаційної скарги не додав документа про сплату судового збору.

Органи доходів і зборів не належать до суб’єктів, визначених у статті 5 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року № 3674-VI (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) звільнених від сплати судового збору.

Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року № 3674-VI( в редакції, чинній на час подання касаційної скарги) за подання касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

За змістом оскарженої ухвали суду апеляційної інстанції позивач звернувся з позовом 14 квітня 2017 року.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року № 3674-VI (у редакції, чинній на час подання позову) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 1 січня 2017 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 1 600 грн (стаття 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» від 21 грудня 2016 року № 1801-VIII).

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (у редакції, чинній на час подання позову) за подання адміністративного позову майнового характеру юридичною особою ставка становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 600 грн).

За змістом оскаржених судових рішень у справі подано позов майнового характеру. Сума визначеного грошового зобов’язання за спірним податковим повідомленням-рішенням становить 361 958,15 грн.

Таким чином, ставка судового збору, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, становить 5 429,37 грн (361 958,15 х 1,5 % = 5 429,37), а ставка судового збору, що підлягає сплаті за подання касаційної скарги, становить 6 515,24 (5 429,37 х 120 % = 6 515,24).

Відповідно до частини другої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VII) до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Згідно з положенням частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VII) суддя-доповідач, встановивши, що касаційну скаргу подано без додержання вимог, встановлених законом, дійшла висновку про необхідність залишення касаційної скарги без руху з наданням строку для усунення недоліків, протягом якого відповідач має надати/надіслати суду касаційної інстанції документ про сплату судового збору у встановлених законом порядку та розмірі.

Керуючись статтею 332, підпунктом 12 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, –

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Луганській області залишити без руху.

Встановити десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху для усунення зазначених в ухвалі недоліків.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.

Суддя Л.І. Бившева