Ухвала суду № 71424704, 28.12.2017, Верховний Суд (діє з 15.12.2017)

ВЕРХОВНИЙ СУД

УХВАЛА

28.12.2017

Київ

К/9901/1009/17

804/5008/17

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Хохуляка В.В., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДФС у Дніпропетровській області) на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 5 грудня 2017 року у справі № 804/5008/17 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фортуна Фінанс» до ГУ ДФС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в :

19 грудня 2017 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ГУ ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 5 грудня 2017 року у справі № 804/5008/17. Касаційна скарга подана до набрання чинності Кодексом адміністративного судочинства України (далі – КАС України) в редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ (далі – Закон № 2147-VІІІ).

За змістом частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Разом з тим підпунктом 12 пункту 1 Розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року) передбачено, що заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання ним чинності, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Перевіряючи касаційну скаргу на відповідність вимогам процесуального закону, які діяли на час її подання, суд дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на наступне.

Відповідно до частини третьої статті 214 КАС України в редакції Закону України від 13 липня 2017 року № 2136-VІІІ до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 213 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.

Згідно частини п’ятої статті 213 КАС України в редакції Закону № 2136-VІІІ до касаційної скарги додаються документ про сплату судового збору та копії судових рішень, що оскаржуються.

Проте, в супереч цим вимогам, до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору у розмірі, передбаченому Законом України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року № 3674-VI та копії оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Обґрунтовуючи несплату судового збору ГУ ДФС посилається на відсутність відповідного фінансування та зазначає, що до 1 вересня 2015 року органи державної фіскальної служби були звільнені від сплати судового збору на підставі статті 5 Закону України «Про сплату судового збору» від 8 липня 2011 року, а тому при поданні апеляційних та касаційних скарг щодо перегляду рішень за такими справами ставка судового збору має дорівнювати нулю.

Відповідно до частини першої статті 133 КАС України (в редакції, що діє з 15.12.2017 року) суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Однак неможливість сплати судового збору податковим органом є невмотивованим, спростовується відомостями наведеними у Додатку № 3 до Державного бюджету України на 2017 рік, а також наявністю коштів виділених органам державної фіскальної служби для сплати судового збору в обсязі 710 млн. грн., з яких за даними Державної казначейської служби України використано 554784253 грн. станом на 15 грудня 2017 року, внаслідок чого, за будь-яких умов причини несплати судового збору визнаються судом неповажними.

За змістом підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду судовий збір сплачується у розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Згідно постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2017 року, яка міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень, розмір судового збору, який підлягав сплаті при поданні позовної заяви становив 1600, 00 грн.

Таким чином, за подання касаційної скарги ГУ ДФС повинна надати суду документ про сплату судового збору у розмірі 1920,00 грн (1600, 00 грн х 120%).

Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: УДКСУ у Печерському районі, 22030102, р/о 31213207700007, банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, код класифікації доходів бюджету - 22030102; код банку отримувача - 820019; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897 (у графі платіжного доручення «Призначення платежу» зазначається «Судовий збір (Верховний Суд)».

Крім того, частиною четвертою статті 213 КАС України в редакції Закону № 2136-VІІІ передбачено, що касаційна скарга підписується особою, яка її подає, або її представником, який додає оформлений належним чином документ про свої повноваження.

Також, частиною сьомою статті 56 КАС України унормовано, що законним представником органу, підприємства, установи, організації в суді є його керівник чи інша особа, уповноважена законом, положенням, статутом.

Згідно з частини третьої статті 58 КАС України довіреності від імені особи публічного права видаються за підписом керівника або іншої уповноваженої на те особи і засвідчуються печаткою такої особи публічного права (за наявності).

Проте заявник не надав належним чином оформлений документ про свої повноваження.

З урахуванням наведеного заявник касаційної скарги повинен надати суду касаційної інстанції документ про сплату судового збору у визначеному розмірі, копії оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій, а також належним чином оформлений документ, що підтверджує повноваження особи, яка підписала касаційну скаргу.

На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 248, 332, підпунктом 12 пункту 1 Розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України в редакції Закону № 2147-VІІІ, суд -

у х в а л и в:

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 5 грудня 2017 року у справі № 804/5008/17 залишити без руху.

Встановити особі, що подала касаційну скаргу, десятиденний строк для усунення виявлених недоліків касаційної скарги з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху шляхом надання суду касаційної інстанції документа про сплату судового збору, копії оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій, а також належним чином оформлений документ, що підтверджує повноваження особи, яка підписала касаційну скаргу.

Після усунення недоліків касаційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду.

Роз’яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде вважатись неподаною та повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Хохуляк