Ухвала суду № 71424217, 26.12.2017, Верховний Суд (діє з 15.12.2017)

ВЕРХОВНИЙ СУД

УХВАЛА

26.12.2017

Київ

К/9901/1234/17

805/3473/16-а

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Ханової Р.Ф., перевіривши касаційну скаргу Мар`їнської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС України у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 15 листопада 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2017 року у справі №805/3473/16 за позовом Публічного акціонерного товариства "Красногорівський вогнетривкий завод" до Мар`їнської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС України у Донецькій області про скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в :

До Верховного Суду 19 грудня 2017 року надійшла касаційна скарга Мар`їнської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС України у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 15 листопада 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2017 року у справі №805/3473/16.

Згідно відбитку поштового штампу на конверті касаційна скарга подана 14 грудня 2017 року, тобто до набрання чинності КАС України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року №2147-VІІІ (далі – Закон №2147-VІІІ).

Пунктом 12 частини першої Розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України (в редакції, що діє з 15.12.2017 року) передбачено, що заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання ним чинності, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Одночасно скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, зі змісту якого вбачається, що відповідачем оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції отримано 20 лютого 2017 року. В обгрунтування зазначеного клопотання заявник посилається на надмірне робоче навантаження, брак робочого часу і відсутність коштів на сплату судового збору, як на поважні підстави пропуску строку касаційного оскарження. Жодних доказів на підтвердження зазначених доводів не надає.

Оцінивши доводи, викладені в клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження, суд виходить із наступного.

Частиною 4 ст.214 КАС України (в редакції Закону від 13.07.2017 р.) передбачалось, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених статтею 212 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.

Відповідно до ч.3 ст.3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Приписами частини 3 статті 332 КАС України (в редакції Закону від 03.10.2017р.) передбачено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або підстпви, вказані нею у заяві, визнані неповажними.

Суд, враховуючи тривалість часу, який минув між проголошенням оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції та поданням касаційної скарги відповідачем, відсутність жодних доказів, які підтверджують викладені в заяві обставини, вважає доводи скаржника щодо пропуску строку касаційного оскарження неповажними.

Крім того, неможливість сплати судового збору податковим органом є невмотивованим, спростовується відомостями наведеними у Додатку № 3 до Державного бюджету України на 2017 рік, а також наявністю коштів виділених органам Державної фіскальної служби для сплати судового збору в обсязі 710 млн. грн., з яких за даними Державної казначейської служби України використано 554784253 грн. станом на 15 грудня 2017 року, внаслідок чого, за будь-яких умов причини несплати судового збору визнаються судом неповажними.

Відтак, підстави вказані ДПІ у заяві слід визнати неповажними, що обумовлює надання, у відповідності до частини 3 статті 332 КАС України (в редакції від 3.10.2017р.), можливість вказати інші підстави для поновлення строку.

Крім того, касаційна скарга відповідача не відповідає й іншим вимогам процесуального закону, які діяли на час її подання.

Відповідно до норм ч.2 ст.214 та ч.5 ст.213 КАС України в редакції від 13 липня 2017 року відсутність в матеріалах касаційної скарги доказів сплати судового збору є підставою для залишення її без руху. В межах спірних правовідносин позивачем було заявлено майнові вимоги на загальну суму в 118812,05 грн., відтак сума судового збору за подання касаційної скарги складає 2138,62 грн. Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: УДКСУ у Печерському районі; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897; банк отримувача ГУ ДКСУ у м.Києві; код банку отримувача (МФО) 820019; рахунок отримувача 31213207700007; код класифікації доходів бюджету 22030102.

В порушення ч.4 ст.213 КАС України в редакції від 13 липня 2017 року касаційна скарга підписується особою, яка її подає, або її представником, який додає оформлений належним чином документ про свої повноваження. Частинами 1, 3 та 7 ст.56 КАС України від 13 липня 2017 року встановлені вимоги до підтвердження повноважень особи яка підписала зокрема касаційну скаргу від імені юридичної особи.

Долучена до матеріалів скарги ксерокопія довіреності від 24.11.2017р. №4271/8/05-38-10-013 без відбитку підпису та печатки, засвідчена не встановленою особою, є неналежною в розумінні зазначених норм, оскільки не є оригіналом, що є підставою для залишення касаційної скарги без руху зі встановленням строку для усунення цього недоліку шляхом надання оригіналу довіреності представника відповідача, який підписав касаційну скаргу.

З урахуванням вищезазначених положень, заявник касаційної скарги повинен виправити її недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху шляхом надання суду касаційної інстанції: оригіналу довіреності представника відповідача, який підписав касаційну скаргу, документу про сплату судового збору, заяву про поновлення строку із зазначенням інших причин його пропуску. У разі невиконання вимог цієї ухвали, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 КАС України.

Керуючись ст.ст. 332, 333 п.12 ч.1 Розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України в редакції Закону №2147-VІІІ, суд

у х в а л и в:

Касаційну скаргу Мар`їнської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС України у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 15 листопада 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2017 року у справі №805/3473/16 залишити без руху.

Встановити скаржнику строк тривалістю 10 днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.

Роз’яснити заявнику касаційної скарги, що у разі невиконанні вимог цієї ухвали, буде відмовлено у відкритті касаційного провадження.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя Р.Ф. Ханова