Ухвала суду № 71424167, 26.12.2017, Верховний Суд (діє з 15.12.2017)

ВЕРХОВНИЙ СУД

УХВАЛА

26.12.2017

Київ

К/9901/866/17

810/1154/17

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Ханової Р.Ф., перевіривши касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на постанову Київського окружного адміністративного суду від 23 червня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2017 року у справі №810/1154/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Стейт Оіл» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в :

До Верховного Суду 19 грудня 2017 року надійшла касаційна скарга Офісу великих платників податків ДФС на постанову Київського окружного адміністративного суду від 23 червня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2017 року у справі №810/1154/17.

Згідно відбитку поштового штампу на конверті касаційна скарга подана 14 грудня 2017 року, тобто до набрання чинності КАС України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ (далі – Закон № 2147-VІІІ).

Пунктом 12 частини першої Розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України (в редакції, що діє з 15.12.2017 року) передбачено, що заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання ним чинності, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Перевіряючи касаційну скаргу на відповідність вимогам процесуального закону, які діяли на час її подання, суд дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на наступне.

Відповідно до частини третьої статті 214 КАС України в редакції Закону України від 13 липня 2017 року № 2136-VІІІ до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 213 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.

Відповідно до частини п’ятої статті 213 КАС України в редакції Закону № 2136-VІІІ до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Згідно з частиною 2 статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону від 3.10.2017р.) до касаційної скарги яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку для усунення недоліків та сплати судового збору.

Відтак з огляду на приписи частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI) та враховуючи ціну позову скаржник повинен сплатити судовий збір в розмірі 3119, 65 грн. на рахунок для зарахування сплати судового збору: отримувач коштів: УДКСУ у Печерському районі. рахунок отримувача: 31213207700007, код ЄДРПОУ: 38004897. Код банку отримувача: 820019, Банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, Код класифікації доходу бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 101)».

Щодо повноважень представника відповідача.

Частиною четвертою статті 213 КАС України в редакції Закону № 2136-VІІІ передбачено, що касаційна скарга підписується особою, яка її подає, або її представником, який додає оформлений належним чином документ про свої повноваження.

На час звернення відповідача з касаційною скаргою вимоги до оформлення документів щодо підтвердження повноважень представника визначались частиною першою статті 58 КАС України в редакції Закону № 2136-VІІІ, яка передбачала, що повноваження представників, які беруть участь в адміністративному процесі на основі договору, на здійснення представництва в суді повинні бути підтверджені довіреністю. Оригінали довіреностей або засвідчені підписом судді копії з них приєднуються судом до справи.

Долучена до матеріалів справи ксерокопія довіреності не є належною довіреністю юридичної особи, оскільки не є оригіналом (п.1 ч. 1 ст. 59 КАС України в редакції Закону № 2147-VІІІ), нею не зазначені повноваження особи яка за законом, має право на її видачу (ч. 3 ст. 55, ч. 3 ст. 59 КАС Українив редакції Закону № 2147-VІІІ), вона не відповідає вимогам копії довіреності засвідченої у визначеному законом порядку (ч. 6 ст. 59 КАС України в редакції Закону № 2147-VІІІ).

Щодо обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу.

Пунктом 4 частини другої статті 213 КАС України в редакції Закону № 2136-VІІІ передбачено, що у касаційній скарзі зазначаються обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає порушення норм матеріального чи процесуального права.

Відповідач, подаючи касаційну скаргу, посилався на порушення норм матеріального та процесуально права. Однак касаційна скарга містить виключно викладення обставин справи та перелік норм, які на думку особи, яка подала касаційну скаргу було порушено судами попередніх інстанцій, зокрема статті 69, 86, 159 КАС України. В той же час, у скарзі відсутні будь-які обґрунтування того, в чому саме полягає порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Виходячи з вищевикладеного, відповідач вимогу пункту 4 частини 2 статті 213 КАС України в редакції Закону № 2136-VІІІ не виконав.

Встановлюючи відповідачу строк для усунення недоліків касаційної скарги, суд виходить з положень частини третьої статті 3 КАС України в редакції Закону № 2147-VІІІ, яка передбачає, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до Закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Частина друга статті 332 КАС України в редакції Закону № 2147-VІІІ встановлює, що до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 169 КАС України в редакції Закону № 2147-VІІІ, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З урахуванням вищезазначених положень, заявник касаційної скарги повинен виправити її недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху шляхом надання суду касаційної інстанції: оригіналу довіреності представника відповідача, який підписав касаційну скаргу, документу про сплату судового збору, обґрунтування касаційної скарги із зазначенням того, у чому полягає порушення норм матеріального та процесуального права судами першої та апеляційної інстанцій.

Керуючись ст. 169, ст. 332, п. 12 ч. 1 Розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України в редакції Закону № 2147-VІІІ, суд -

у х в а л и в:

Касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на постанову Київського окружного адміністративного суду від 23 червня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2017 року у справі №810/1154/17 залишити без руху, надавши скаржнику строк тривалістю десять днів для усунення виявлених недоліків касаційної скарги з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Після усунення недоліків касаційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду.

Роз’яснити заявнику касаційної скарги, що у разі невиконанні вимог цієї ухвали, касаційну скаргу буде повернуто.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Р.Ф. Ханова