Ухвала суду № 71424063, 22.12.2017, Верховний Суд (діє з 15.12.2017)

ВЕРХОВНИЙ СУД

УХВАЛА

22.12.2017

Київ

К/9901/26/17

804/7388/16

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Ханової Р.Ф., перевіривши касаційну скаргу Дніпровської митниці Державної фіскальної служби України на постанову Дніпровського апеляційного адміністративного суду від 9 листопада 2017 року у справі № 804/7388/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Птахокомплекс Дніпровський» до Дніпровської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови в митному оформленні,

в с т а н о в и в :

До Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду 15 грудня 2017 року надійшла касаційна скарга Дніпровської митниці Державної фіскальної служби України на постанову Дніпровського апеляційного адміністративного суду від 9 листопада 2017 року у справі № 804/7388/16.

Згідно відслідковування дати передання документів до об’єкту поштового зв’язку за штрих-кодом, вказаним на конверті, касаційну скаргу відправлено 9 грудня 2017 року, тобто до набрання чинності КАС України в редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ (далі – Закон № 2147-VІІІ).

Пунктом 12 частини першої Розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України (в редакції, що діє з 15.12.2017 року) передбачено, що заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання ним чинності, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Перевіряючи касаційну скаргу на відповідність вимогам процесуального закону, які діяли на час її подання, суд дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на наступне.

Відповідно до частини третьої статті 214 КАС України в редакції Закону України від 13 липня 2017 року № 2136-VІІІ до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 213 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.

Так, Дніпровська митниця ДФС звернулась з вищезазначеною касаційною скаргою на постанову Дніпровського апеляційного адміністративного суду від 9 листопада 2017 року у справі № 804/7388/16, при цьому порушує питання про відстрочення сплати судового збору у розмірі 3 307,20 грн. з причин незадовільного майнового стану, посилаючись на частину першу ст.88 КАС України, ст.8 Закону України «Про судовий збір», Рекомендацію R(81)7 Комітету міністрів Ради Європи державам-учасникам відносно шляхів доступу до правосуддя від 14 травня 1981 року, практику Європейського суду з прав людини під час застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду.

Положеннями частини першої ст.88 КАС України, в редакції на час звернення з касаційною скаргою, які кореспондуються з приписами частини першої, другої ст.8 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що єдиною підставою для зменшення розміру належних для оплати судових витрат, звільнення від їх оплати, відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка контролюючого органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо).

При цьому, особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з частиною першою ст.71 КАС України, в редакції на час звернення з касаційною скаргою, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий/фінансовий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Викладені в касаційній скарзі аргументи не містять в собі підстав для задоволення заявленого клопотання, оскільки, по-перше, відповідно до чинної на час подання касаційної скарги редакції Закону України "Про судовий збір", Дніпровська митниця ДФС не наділена пільгами щодо сплати судового збору, а по-друге, дане клопотання не містить доказів про відсутність на рахунках Дніпровської митниці ДФС коштів для сплати судового збору на четвертий квартал 2017 року.

Відповідно до частини п'ятої статті 213 КАС України в редакції Закону України від 13 липня 2017 року № 2136-VІІІ до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року № 3674-VI (далі - Закон №3674-VI) встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до статті 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2017 рік” з 1 січня 2017 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 1600 грн.

Згідно з підпунктом 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI (в редакції, що діяла на час подання касаційної скарги), за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду судовий збір сплачується у розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

За змістом пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI (у редакції, яка була чинна в момент звернення позивача до суду), за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб’єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З матеріалів касаційної скарги та доданих до неї матеріалів убачається, що позивач є юридичною особою, звернувся до суду в 2017 році та заявив позов немайнового характеру.

Згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» станом на 01 січня 2017 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1600,00 гривень.

Таким чином, ставка судового збору, що підлягає сплаті за звернення з цією касаційною скаргою, складає 3 840,00 грн. = 120% х (1600 грн.х2).

За таких обставин, відповідно до правил статей 169, 332 КАС України касаційну скаргу слід залишити без руху та встановити заявнику строк для усунення недоліків шляхом надання документу про сплату судового збору.

Щодо повноважень представника відповідача.

Частиною четвертою статті 213 КАС України в редакції Закону № 2136-VІІІ передбачено, що касаційна скарга підписується особою, яка її подає, або її представником, який додає оформлений належним чином документ про свої повноваження.

На час звернення відповідача з касаційною скаргою вимоги до оформлення документів щодо підтвердження повноважень представника визначались частиною першою статті 58 КАС України в редакції Закону № 2136-VІІІ, яка визначала, що повноваження представників, які беруть участь в адміністративному процесі на основі договору, на здійснення представництва в суді повинні бути підтверджені довіреністю. Оригінали довіреностей або засвідчені підписом судді копії з них приєднуються судом до справи.

Заявником касаційної скарги додана копія довіреності, яка є неналежною в розумінні зазначеної норми, оскільки не є оригіналом, що є підставою для залишення касаційної скарги без руху зі встановленням строку для усунення цього недоліку шляхом надання оригіналу довіреності представника відповідача, який підписав касаційну скаргу.

Встановлюючи відповідачу строк для усунення недоліків касаційної скарги, суд виходить з положень частини третьої статті 3 КАС України в редакції Закону № 2147-VІІІ, яка передбачає, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до Закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

З урахуванням вищезазначених положень, заявник касаційної скарги повинен виправити її недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху шляхом надання суду касаційної інстанції наступні документи: оригінал довіреності представника відповідача, який підписав касаційну скаргу, документ про сплату судового збору (оригінал квитанції) в сумі 3 840,00 грн. за наступними реквізитами: отримувач коштів: УДКСУ у Печерському районі. рахунок отримувача: 31213207700007, код ЄДРПОУ: 38004897. Код банку отримувача: 820019, Банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, Код класифікації доходу бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 101)».

Керуючись ст. 332, п. 12 ч. 1 Розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України в редакції Закону № 2147-VІІІ, суд -

у х в а л и в:

Відмовити в задоволенні клопотання Дніпровської митниці Державної фіскальної служби України про відстрочення сплати судового збору.

Касаційну скаргу Дніпровської митниці Державної фіскальної служби України на постанову Дніпровського апеляційного адміністративного суду від 9 листопада 2017 року у справі № 804/7388/16 залишити без руху.

Встановити особі, що подала касаційну скаргу, десятиденний строк для усунення виявлених недоліків касаційної скарги з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху шляхом надання суду касаційної інстанції: оригінал довіреності представника відповідача, який підписав касаційну скаргу, документ про сплату судового збору (оригінал квитанції) в сумі 3 840,00 грн.

Після усунення недоліків касаційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду.

Роз’яснити заявнику касаційної скарги, що у разі невиконанні вимог цієї ухвали касаційна скарга буде повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Р.Ф. Ханова