Рішення № 71423400, 14.12.2017, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.12.2017 Справа № 917/1992/17

за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Віді-Страхування", а/с 31, м.Київ-194

до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Саламандра-Україна", вул. Пушкіна, 47 , м. Полтава, 36000

про стягнення 25 134,17 грн,

Суддя Киричук О.А.

Представники сторін:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача: ОСОБА_1, довіреність №138/16 від 21.12.2016

Розглядається позов про стягнення 25134,17 грн витрат по сплаті страхового відшкодування.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що сплативши страхове відшкодування Страхувальнику позивач отримав право вимоги до особи, яка має відповідати за наслідки дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП), а оскільки відповідальним є відповідач, який застрахував цивільно-правову відповідальність власника наземного транспортного засобу, винного у ДТП, то саме відповідач зобов'язаний спалити зазначену суму.

07.12.2017 від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача.

14.12.2017 від відповідача через канцелярію суду надійшов відзив, в якому Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Саламандра-Україна" визнає позовні вимоги в межах суми 13 500,22 грн, в решті позовних вимог просить відмовити.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

В судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, оцінивши надані докази, суд встановив:

18 жовтня 2016 року між Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія "ВіДі-Страхування" (Страховик) та ОСОБА_2 (Страхувальник) укладений Договір добровільного страхування наземного транспорту CLAU № 8076, об'єктом страхування якого є транспортний засіб «Toyota Аuris», д/н НОМЕР_1.

Відповідно до п. 1.3 Договору Страховик зобов'язувався у разі настання страхового випадку здійснити виплату страхового відшкодування в порядку і на умовах, визначених цим договором, а Страхувальник (ОСОБА_2Л.) зобов'язувався своєчасно і в повному обсязі сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Як зазначає позивач, 30 квітня 2017 року по пр-ту Леся Курбаса, 1-Б у м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля "Toyota", д/п АА 7107 ІГГ, яким керував ОСОБА_3 та автомобіля НОМЕР_2, яким керувала ОСОБА_4.

26 червня 2017 року постановою Святошинського районного суду м. Києва водія ОСОБА_4 визнано винною у спричиненні ДТП, вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (порушення правил дорожнього руху, що призвело до пошкодження транспортних засобів) та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Таким чином, ОСОБА_4 є винною у спричиненні пошкоджень автомобілю "Toyota", д/н АА 7 І 07 НТ.

Частиною 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

17 травня 2017 року до ТДВ "СК "ВіДі-Страхування" із заявою про виплату страхового відшкодування (вх. № 15/04/9.01/0821.17) звернулася ОСОБА_2 у зв'язку з ДТП, яка є страховим випадком згідно з умовами Договору.

01 червня 2017 року ТДВ "СК "ВіДі-Страхування" на підставі Страхового акту № КР-012342 від 29 травня 2017 року та розрахунку суми страхового відшкодування до нього, виходячи з Рахунку № ВДиС-0018123 від 04 травня 2017 року, Акту виконаних робі і № ВДиСА-011585 від 26 травня 2017 року, враховуючи дані Звіту про визначення вартості матеріального збитку № 3284 від 20 травня 2017 року, здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 25 134,17 грн, що підтверджуються платіжним дорученням № 1543 від 01 червня 2017 року.

Згідно з ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика (ТДВ "СК "ВіДі-Страхування"), який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат" переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяні збитки.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4 на момент ДТП була застрахована у Приватному акціонерному товаристві "Страхова компанія "Саламандра-Україна" (надалі відповідач, ПрАТ "СК "Саламандра-Україна") за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК/5262222 (надалі - Поліс), за яким останнє взяло на себе обов'язок здійснити відшкодування шкоди, заподіяної третім особам внаслідок експлуатації автомобіля НОМЕР_2, особою, відповідальність якої застрахована (ОСОБА_4І.).

На підставі вищевикладеного, позивач 28 липня 2017 року звернувся до відповідача з заявою про страхове відшкодування (вих. № 15/04/8.04/202-17 від 28.07.2017) щодо сплати страхового відшкодування в розмірі 25 134,17 грн, яку відповідач отримав 02 серпня 2017 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 0319406192543.

Станом на 23.11.2017 відповідачем страхове відшкодування у розмірі 25 134,17 грн не сплачено, що стало підставою для звернення позивача з позовом про їх стягнення.

Відповідач, заперечуючи проти позову зазначає, що розрахунок позивача щодо розміру страхового відшкодування, що підлягає стягненню з відповідача не відповідає вимогам закону та є завищеним.

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, в тому числі, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Частиною 2. ст. 1187 Цивільного кодексу України, передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з п. 1 ст. 352 Господарського кодексу України, страхування - це діяльність спеціально уповноважених державних організацій та суб'єктів господарювання (страховиків), пов'язана з наданням страхових послуг юридичним особам або громадянам (страхувальникам) щодо захисту їх майнових інтересів у разі настання визначених законом чи договором страхування подій (страхових випадків), за рахунок грошових фондів, які формуються шляхом оплати страхувальниками страхових платежів.

За змістом положень ч. 1 ст. 355 Господарського кодексу України об'єкт страхування, види обов'язкового страхування, а також загальні умови здійснення страхування, вимоги до договорів страхування та порядок здійснення державного нагляду за страховою діяльністю визначаються ЦК України, цим Кодексом, законом про страхування, іншими законодавчими актами.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про страхування", страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

У статті 16 Закону України "Про страхування" визначено, що договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст. 979 Цивільного кодексу України за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно з положеннями ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до абзацу 3 частини першої ст. 988 Цивільного кодексу України страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків, інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.

Судом встановлено, що за Договором добровільного страхування Товариство з обмеженою відповідальністю "Страхова компанія "Віді-Страхування" взяло на себе додаткові зобов'язання щодо відшкодування можливих збитків, пов'язаних з відновлювальним ремонтом застрахованого транспортного засобу без урахування фізичного зносу.

У зв'язку із настанням страхового випадку, на виконання умов Договору добровільного страхування Товариства з обмеженою відповідальністю "Страхова компанія "Віді-Страхування" виплатило страхове відшкодування у розмірі 25 134,17 грн, що підтверджують розрахунки страхового відшкодування; платіжне доручення № 1543 від 01.06.2017.

Згідно з ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, які страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Як зазначалося вище судом, цивільно-правова відповідальність водія автомобіля НОМЕР_2 ОСОБА_4 на момент ДТП була застрахована у Приватному акціонерному товаристві "Страхова компанія "Саламандра-Україна", відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК/5262222.

Відповідно до частини 2 ст. 999 ЦК України до відносин, що випливають із обов'язкового страхування, застосовуються положення цього кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства, а ст. 2 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" також передбачено, що відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом "Про страхування" цим та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них. Якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.

Статтею 29 Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Відповідно до ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач вважає, що оскільки він здійснив виплату страхового відшкодування за Договором добровільного страхування CLAU № 8076 від 18.10.2016 у розмірі 25 134,17, то саме така сума і підлягає стягненню з ПрАТ "СК "Саламандра-Україна" як зі страховика винної у дорожньо-транспортній пригоді особи.

Однак, як роз'яснено в постанові Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 № 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди", при стягненні на користь потерпілого вартості пошкодженого майна враховується зношеність пошкодженого майна. Розрахунок зношеності проводиться відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фондом державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 за № 1074/8395).

Зазначеної правової позиції також дотримується Вищий господарський суд України в Постанові від 06 квітня 2016 року у справі № 910/25583/15.

Відповідно до п. 1.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів від 24.11.2003 № 142/5/2092, фізичний знос КТЗ (його складників) - утрата вартості КТЗ (його складників), яка зумовлена частковою або повною втратою первісних технічних та технологічних якостей КТЗ (його складників) порівняно з вартістю нового подібного КТЗ (його складників).

Відповідно до п. 3.9 Методики, Фізичний знос обумовлюється погіршенням технічного стану КТЗ унаслідок експлуатаційного зносу його складників. Фізичний знос ураховується як втрата вартості КТЗ, що виникає в процесі його експлуатації.

Як вбачається зі Звіту про визначення вартості матеріального збитку № 3284 від 20.05.2017 вартість матеріального збитку, завданого власнику пошкодженого транспортного засобу Тойота, д.н.з. НОМЕР_1 з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складає 14 010,22 грн.

Згідно з п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Крім того, відповідно до ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Як вбачається з умов Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності АК/5262222 франшиза складає 510 грн.

З урахуванням вищенаведених норм чинного законодавства, вимоги позивача щодо відшкодування суми страхової виплати у розмірі 25 134,17 грн, яка включає вартість фізичного зносу та суму франшизи, є неправомірними та такими, що суперечать положенням Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", який є спеціальним до регулювання спірних правовідносин.

Отже, розмір страхового відшкодування, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача складає 13 500,22 грн (14 010,22 грн - 510 грн).

Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі статтею 33 цього ж Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 ГПК України).

Частиною 1 ст. 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а згідно ч. 2 цієї ж статті ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно положень ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Таким чином, суд дійшов висновку про задоволення позову частково.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Саламандра-Україна", вул. Пушкіна, 47, м. Полтава, 36000 (код ЄДРПОУ 13934129) на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Віді-Страхування", а/с 31, м. Київ-194 (п/р 26509301956 в ПАТ "Ощадбанк" філія – Головне управління по м. Києву та Київській області, МФО 322669, код ЄДРПОУ 35429675) 13 500,22 грн страхового відшкодування, 859,40 грн судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 19.12.2017

Суддя Киричук О.А.