Ухвала суду № 71423370, 03.01.2018, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

____________________________

У Х В А Л А

03 січня 2018 року Справа 923/1176/17

Господарський суд Херсонської області у складі судді Задорожної Н.О., розглянувши заяву Приватного підприємства "Щасливе дитинство" про забезпечення позову справі

за позовом: Приватного підприємства "Щасливе дитинство", м. Херсон

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТМЕНЕДЖМЕНТ", м. Херсон

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Відділ примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, м. Київ

про визнання права власності на майно та зняття з нього арешту

без участі представників сторін

в с т а н о в и в:

Приватне підприємство “Щасливе дитинство” звернулося до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Інвестменеджмент” про визнання права власності на касові бокси у кількості 3 одиниць та зняття з цього рухомого майна арешту і виключення його з постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника від 19.12.2017 року, в рамках виконавчого провадження № 55360993, що увійшло до зведеного виконавчого провадження № 55384345.

Одночасно з поданим позовом, позивач подав заяву про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчих документів, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку відносно ТОВ “Інвестменеджмент” у рамках зведеного виконавчого провадження № 55384345.

Обґрунтовуючи необхідність забезпечення позову, заявник зазначив, що в ході виконавчого провадження № 55384345 за примусовим виконанням наказу №910/17002/16, виданого 21.03.2016 Господарським судом м. Києва, 19.12.2017 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_1, здійснений опис і арешт майна боржника ТОВ “Інвестменеджмент” за адресою: м. Херсон, вул. Суворова, 12.

13.12.2017 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_1 об’єднано виконавчі провадження №№55360993 та 55361094 у зведене виконавче провадження № 55384345.

До переліку описаного та арештованого майна включено касовий бокс_02, касовий бокс_03, касовий бокс_04, яке належить позивачеві на підставі договору поставки № 39 від 04.12.2017.

На підтвердження зазначених обставин матеріали позовної заяви містять копії договору, постанов про опис та арешт майна, про об’єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження.

Зазначені обставини викликають обґрунтоване побоювання заявника про те, що, до вирішення спору по суті і набранням рішенням по цій справі законної сили, на майно, яке належить позивачу на праві приватної власності і увійшло до опису та арешту майна відповідача, буде здійснено стягнення в рамках зведеного виконавчого провадження №55384345. А тому існує необхідність здійснити заходи щодо забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчих документів, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку відносно ТОВ “Інвестменеджмент” у рамках зведеного виконавчого провадження №55384345.

Згідно ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити заходи забезпечення позову за переліком, який наведений в ч. 1 ст. 137 цього ж Кодексу.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (ч. 2 ст. 136 ГПК України).

Отже, інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання подальшого судового рішення або ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

В п. п. 1, 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 16 “Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову” роз’яснено, що при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Отже, позивач, обираючи захід забезпечення позову - шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчих документів, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку, переліку цих документів не навів, документального підтвердження, що стягнення в межах зведеного виконавчого провадження № 55384345 відбувається за виконавчими документами за якими стягнення здійснюється у безспірному порядку не надав, наявність зв'язку між обраним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги не обґрунтував.

Натомість копії постанов про опис та арешт майна, про об’єднання виконавчих проваджень підтверджують, що виконавче провадження №55360993, що увійшло у зведене виконавче провадження №55384345, відкрите на примусове виконання наказу №910/17002/16, виданого 20.12.2016 Господарським судом м. Києва. Зазначена обставина спростовує доводи заявника щодо співмірності обраного заходу забезпечення позову, вжиття якого може спричинити порушення прав та охоронюваних законом інтересів учасників зведеного виконавчого провадження № 55384345, що не є учасниками даного судового процесу.

Враховуючи викладене, оцінивши розумність, обґрунтованість і адекватність вимог заявника щодо забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчих документів, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку, керуючись ст. 136, 137, 140, 235, 255, 256, суд

п о с т а н о в и в:

1. Відмовити в задоволенні заяви ПП “ Щасливе дитинство” про забезпечення позову.

2.Копії даної ухвали надіслати сторонам у справі.

Ухвала, відповідно до ст. 235, 256 ГПК України, набирає законної сили з дати підписання суддею та може бути оскаржена протягом десяти днів.

Ухвалу підписано 03.01.2018

Суддя Н.О. Задорожна