Ухвала суду № 71423156, 03.01.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

03.01.2018

Справа № 910/23724/17

Суддя Спичак О.М., розглянувши

позовну заяву Державного підприємства «Хлібна база № 76» Державного агентства резерву України

до Державного агентства резерву України

про стягнення 4 379 509,54 грн

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Хлібна база № 76» Державного агентства резерву України звернулося до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до Державного агентства резерву України про стягнення 4 379 509,54 грн

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на наступне.

Положеннями ч. 1 ст. 172 ГПК України унормовано, що позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.

Такі приписи згаданих норм мають на меті забезпечення, як конституційних засад змагальності сторін та рівності усіх учасників процесу перед законом і судом (п. п. 2, 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України), так і аналогічних приписів ст. 7 Господарського процесуального кодексу України.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 87 Рішення у справі “Салов проти України” від 06.09.2005 року).

У Рішенні у справі “Надточий проти України” від 15.05.2008 року зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Абзацом 27 пункту 2 Правил надання послуг поштового зв’язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 передбачено, що документом, який підтверджує надання послуг поштового зв’язку є розрахунковий документ встановленої відповідно до Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).

За змістом п. 61 Правил надання поштового зв’язку, затверджених Постановою №270 від 05.03.2009 Кабінету Міністрів України, у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.

За таких обставин належним доказом надіслання копії позовної заяви з доданими до неї документами учасникам справи є опис вкладення відправленої поштової кореспонденції, засвідчений підписом працівника відділення поштового зв’язку та відбитком календарного штемпеля цього відділення, а також розрахунковий документ поштової установи.

Разом з тим, позивач всупереч вищезазначеному, не надав суду доказів в підтвердження направлення на адресу відповідача копії позовної заяви з доданими до неї документами, що в свою чергу, є порушенням вимог ст. 164 Господарського процесуального кодексу України.

Також в п. 2 ч. 2 ст. 164 ГПК України зазначено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

При цьому, у п. 2.21. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013р. “Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України” зазначено, що платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява оплачується судовим збором. Відповідні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.

Як вбачається з наданих суду матеріалів, позивачем, в якості доказу сплати судового збору в розмірі 65 692,64 грн, додано до позовної заяви ксерокопію платіжного доручення № 1334 від 28.12.2017, що, в силу зазначених вище вимог, не є належним доказом сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі.

У п. 10 ч. 3 ст. 162 ГПК України зазначено, що позовна заява повинна містити підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд встановив, що вона не містить підтвердження про те, що позивачем не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Згідно ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, позовна заява Державного підприємства «Хлібна база № 76» Державного агентства резерву України підлягає залишенню без руху.

Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 162, 164, 172, 174, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд –

УХВАЛИВ:

1. Залишити позовну заяву Державного підприємства «Хлібна база № 76» Державного агентства резерву України без руху.

2. Встановити Державному підприємства «Хлібна база № 76» Державного агентства резерву України строк на усунення недоліків позовної заяви по 15.01.2018 (включно).

3. Встановити Державному підприємства «Хлібна база № 76» Державного агентства резерву України спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом:

- подання до суду письмової заяви, яка буде містити підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав; докази направлення цієї заяви відповідачу;

- подання належних доказів направлення позовної заяви та доданих до неї документів на офіційну адресу відповідача;

- подання на адресу суду оригіналу платіжного доручення № 1334 від 28.12.2017.

4. Згідно ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Дана ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Спичак О.М.