Ухвала суду № 71421254, 23.11.2017, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11/774/45/17 Справа № 433/1269/12 Головуючий у 1 й інстанції - Лукінова К. С. Доповідач - Коваленко В.Д.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 листопада 2017 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати по кримінальним справам апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Коваленко В.Д.,

суддів Онушко Н.М., Кондакова Г.В.,

прокурора Тучі С.А.,

потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3,

представника потерпілих - адвоката Новік С.М.,

обвинуваченого ОСОБА_5,

адвоката Лашко А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу першого заступника прокурора Дніпропетровської області Соскова Р.М. на постанову Покровського районного суду Дніпропетровської області від 13 вересня 2017 року, щодо

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_2,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Покровського районного суду Дніпропетровської області від 13 вересня 2017 року ОСОБА_5 було звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, на підставі п. «в» ч.1 ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22.12.2016 року, та закрито кримінальну справу.

В обґрунтування свого рішення суд першої інстанції послався на ті обставини, що ОСОБА_5 є батьком неповнолітньої ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, не позбавлений батьківських прав і відповідно до положень п. «в» ч.1 ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році» є її суб'єктом, оскільки до вступу в законну силу Закону про амністію вчинив з необережності злочин, передбачений ст. 286 ч. 2 КК України, що відповідно до ст. 12 КК України не є особливо тяжким та відповідно до матеріалів кримінального провадження не перебував під час вчинення злочину у стані алкогольного або у стані, викликаному вживанням наркотичних або інших одурманюючих засобів.

В судовому засіданні просив застосувати до нього амністію та був ознайомлений з наслідками її застосування. Тому, виходячи з вищенаведеного, ОСОБА_5 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності в зв'язку з даним актом амністії.

В апеляційній скарзі:

- прокурор просить оскаржувану постанову скасувати, у зв'язку з істотним порушенням кримінально-процесуального закону та неправильним застосуванням кримінального закону, та призначити новий судовий розгляд в суді першої інстанції.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги прокурор посилається на ті обставини, що під час судового розгляду суд мав перевірити: чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа; чи містить це діяння склад злочину і якою статтею Закону України про кримінальну відповідальність він передбачений; чи винна обвинувачена особа у вчиненні цього злочину; чи підлягає підсудний покаранню за вчинений ним злочин та інші вимоги, передбачені цією статтею. Дійшовши переконання про винність особи у вчиненні злочину, суд, на його думку, повинен був визнати винним ОСОБА_5 у вчиненні вказаного злочину, призначити йому покарання у межах санкції ч. 2 ст. 286 КК України та від призначеного покарання звільнити на підставі акта амністії. Однак суд в постанові зазначив лише норму закону про кримінальну відповідальність, та в чому обвинувачується ОСОБА_5 органом досудового слідства.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, прокурора, який підтримав доводи апеляції, думку потерпілих та їх представника, які вимоги апеляційної скарги підтримали, думку обвинуваченого та його захисника, які вважали за необхідне залишити ухвалу суду без змін, вивчивши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.

За вимогами ст. 323 КПК України (1960 року), судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до вимог ст. 367 КПК України (1960 року), підставами для скасування судового рішення є істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону та неправильне застосування кримінального закону.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 370 КПК України (1960 року), істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законний, обґрунтований і справедливий вирок чи постанову.

Згідно з вимогами п. 3 ч. 1 ст. 371 КПК України (1960 року), неправильним застосуванням кримінального закону, що тягне за собою скасування судового рішення, вважається неправильне тлумачення закону, яке суперечить його точному змісту.

Відповідно до п. в ч. 1 ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році», звільненню від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, підлягають особи, визнані винними у вчиненні умисного злочину, який не є тяжким або особливо тяжким відповідно до ст. 12 Кримінального кодексу України, які не позбавлені батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років, дітей-інвалідів та/або повнолітніх сина, дочку, визнаних інвалідами.

Згідно з ч. 2 ст. 86 КК України, ч. 2 ст. 3 Закону України «Про застосування амністії в Україні», законом про амністію особи, визнані винними у вчиненні злочину обвинувальним вироком суду, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили, можуть бути повністю або частково звільнені від відбування покарання. Установивши в стадії судового розгляду кримінальної справи наявність акта амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, суд, за доведеності вини особи, постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування покарання.

Всупереч зазначеним вимогам закону, суд при вирішенні питання про закриття кримінальної справи відносно ОСОБА_5, у зв'язку з застосуванням акта амністії, не виконав вимоги ст. 324 КПК України (1960 року), а саме: не перевірив чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа; чи містить це діяння склад злочину і якою статтею закону України про кримінальну відповідальність він передбачений; чи винна обвинувачена особа у вчиненні цього злочину; чи підлягає підсудний покаранню за вчинений ним злочин та інші вимоги, передбачені цією статтею, а лише зазначив норму закону про кримінальну відповідальність, в чому обвинувачується ОСОБА_5 органом досудового слідства

Як вбачається зі змісту постанови суду, дійшовши переконання про винність особи у вчиненні злочину, суд не визнав ОСОБА_5 винним у вчиненні злочину, не призначив йому покарання у межах санкції ч. 2 ст. 286 КК України, а лише від призначеного покарання звільнив на підставі вказаного акта амністії.

Тому. на думку колегії суддів, апеляція прокурора підлягає задоволенню, а постанова суду, не може бути визнана законною, та підлягає скасуванню, а матеріали справи направленню до суду першої інстанції, для розгляду в іншому складі.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України (1960 року), ст.11 Перехідних положень до Кримінального процесуального кодексу України (2012 року), колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу першого заступника прокурора Дніпропетровської області Соскова Р.М. - задовольнити.

Постанову Покровського районного суду Дніпропетровської області від 13 вересня 2017 року щодо ОСОБА_5, обвинуваченого у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, - скасувати, а матеріали справи направити на новий розгляд до суду першої інстанції, в іншому складі.

Постанова оскарженню не підлягає.

Судді:

Коваленко В.Д. Онушко Н.М. Кондаков Г.В.