Рішення № 71419640, 03.01.2018, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 712/15392/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 січня 2018 року м. Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого/судді - Троян Т.Є.

при секретарі - Шмагайло Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 12 грудня 2017 року звернулася до суду із позовом, в якому просить визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не проведення їй перерахунку пенсії з 01 грудня 2017 року відповідно до статті 37-1 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ, пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 № 865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» і підпункту 2 пункту 6 Порядку та умов визначення заробітної плати для обчислення пенсії державного службовця, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 19.06.2013 № 426 державного службовця, призначеної в розмірі 88 відсотків заробітної плати державного службовця відповідно посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з врахуванням підвищення з 01.12.2015 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», якою встановлені нові розміри посадових окладів працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери та довідки УПФ України в м. Черкасах Черкаської області від 01.12.2017 № 19916/07 про складові заробітної плати, із збереженням розміру пенсії на момент виходу на пенсію в розмірі 88 відсотків, премій та інших виплат, із збереженням проценту нарахування пенсії на момент виходу на пенсію в розмірі 88 відсотків, провести нарахування та здійснити виплату заборгованості, що виникне внаслідок такого перерахунку, з урахуванням раніше проведених виплат, без зміни визначення індексації пенсії (базового місяця для проведення індексації пенсії) в результаті перерахунку та звернути рішення до негайного виконання.

В обґрунтування доводів поданого позову ОСОБА_1 зазначає, що вона перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області та отримує пенсію державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року; останнім її місцем роботи перед виходом на пенсію була посада заступника начальника відділу з виплати пенсії Управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси.

Вона зверталась до відповідача із заявою про перерахунок пенсії державного службовця у зв'язку із підвищенням розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України та у зв'язку із зміною мінімальної заробітної плати, проте отримала лист-відповідь без прийняття рішення у формі окремого документу про перерахунок або про відмову в перерахунку пенсії у порядку, визначеному ч. 5 ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Крім того, відповідно до ст. 37-1 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року (із урахуванням змін) умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 426 від 19 червня 2013 року затверджено Порядок та умови визначення заробітної плати для обчислення пенсії державного службовця, відповідно до п.п.2 п. 6 якого, у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України або у зв'язку із зміною мінімальної заробітної плати, заробітна плата для перерахунку пенсії, призначеної у тому числі до набрання Законом України "Про державну службу" від 17 листопада 2011 року, пенсіонерам визначається на підставі поданої заяви та необхідних документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати державного службовця, який займає посаду державної служби відповідної підгрупи та рангу за останньою посадою державної служби, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок. Ця постанова КМУ діяла в період із 1 січня 2016 року по 22 липня 2016 року і втратила чинність на підставі постанови КМУ № 465 від 22 липня 2016 року "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України".

Не зважаючи на підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, підвищення розміру мінімальної заробітної плати у 2016 році, після її звернення до відповідача щодо перерахунку нарахованої їй пенсії, останнє протиправно відмовило в цьому, до того ж порушило ч. 5 ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки не прийняло належним чином оформленого рішення за результатами розгляду її звернення у визначений останнім Законом строк.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засіданні не з'явилася, скерувала до суду відзив, в якому просила відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі, вважає що в Управління на момент звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії не було правових підстав для здійснення перерахунку пенсії, а тому Управління діяло відповідно до норм чинного законодавства.

Заслухавши позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 п. 10 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України прийнятого Законом України 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, який набрав чинності 15.12.2017 р., справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Суд ухвалив, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії розглянути в порядку спрощеного позовного провадження.

Згідно частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Згідно ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 ст. 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частинами 1, 2 ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію, призначену на підставі статті 37 Закону України «Про державну службу» в розмірі 88 % від сум заробітної плати.

07 грудня 2017 року ОСОБА_1 звернулась до відповідача із заявою про перерахунок пенсії державного службовця у зв'язку із підвищенням розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень КМУ та із зміною мінімальної заробітної плати.

Листом УПФ України в місті Черкасах Черкаської області від 08 грудня 2017 року за № 382/І-10 їй було відмовлено у задоволенні її заяви із посиланням на те, що набрання чинності постановою КМУ № 426 від 19 червня 2013 року мало відбутись одночасно із набрання чинності Законом України "Про державну службу" від 17 листопада 2011 року, тобто з 1 січня 2016 року, проте останній так і не набрав чинності, оскільки 10 грудня 2015 року було прийнято новий Закону України "Про державну службу", який не передбачав перерахунку пенсій непрацюючим державним службовцям. Тобто Закон України "Про державну службу" від 17 листопада 2011 року(згідно із Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року) визнано таким, що втратив чинність з 31 грудня 2015 року, а відтак постанова КМУ № 426 від 19 червня 2013 року також не набрала чинності. Крім того, постанова КМУ № 292 від 6 квітня 2016 року набрала чинності одночасно із Законом України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року, який не передбачає перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям.

Частиною 1 статті 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 37 Закону № 3723-ХІІ у редакції, яка була чинною станом на 1 травня 2013 року, на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Пенсія державним службовцям у частині, що не перевищує розміру пенсії із солідарної системи, що призначається відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", виплачується за рахунок коштів Пенсійного фонду України. Частина пенсії, що перевищує цей розмір, виплачується за рахунок коштів Державного бюджету України.

Статтею 37-1 Закону № 3723-ХІІ у редакції станом на 1 травня 2013 року, передбачалось, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Пунктом 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року № 865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» визначався порядок визначення заробітної плати для перерахунку пенсій пенсіонерам, яким пенсія призначена відповідно до Закону України «Про державну службу». від 16 грудня 1993 №3723 - XII.

Пунктом 5 вказаної постанови КМУ № 865 було передбачено перерахунок пенсій з місяця підвищення розміру заробітної плати працюючого державного службовця на підставі поданої заяви та довідок, виданих державними органами за останнім місцем роботи. Форма довідок про заробітну плату, що подається для призначення (перерахунку) пенсій державним службовцем, стверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Міністерством соціальної політики України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013 «Про порядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно - правових актів» було внесено зміни до постанови КМУ № 865, зокрема вилучено пункт 4 постанови щодо порядку визначення заробітної плати для перерахунку пенсій державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України, щодо підвищення заробітної плати працюючим державним службовцям пункт 5 викладено в новій редакції, зокрема: форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Міністерством соціальної політики.

Тобто, з п.5 виключено те, що форма довідки застосовується для перерахунку пенсії державного службовця, ця форма передбачена лише для призначення пенсії.

Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно - правових актів» визначено, що у межах видатків на оплату праці, затверджених у кошторисах органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, органів прокуратури та інших органів, за рахунок виплат, пов'язаних з індексацією, надбавок, доплат, премій підвищуються на 25 відсотків посадові оклади керівних працівників, спеціалістів і службовців, розміри яких затверджено.

Проте на час звернення ОСОБА_1 до відповідача із заявою про перерахунок, чинне законодавство вже не передбачало можливості перерахунку пенсії непрацюючого державного службовця у зв'язку із підвищенням заробітної плати працюючих державних службовців.

Крім того, відповідно до п.5 Прикінцевих положень Закону України від 02.03.2015 №213 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» з 1 червня 2015 року скасовані норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії (щомісячне довічне грошове утримання) призначаються відповідно до законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народного депутата України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про судову експертизу», «Про Національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.

У зв'язку з викладеним, з 1 червня 2015 року пенсії в порядку та на умовах, визначених вищезазначеними законами, не призначаються, раніше призначені пенсії не перераховуються.

Суд вважає, що відмова відповідача провести такий перерахунок позивачу обґрунтована, оскільки з 01 травня 2016 року набрав чинності новий Закон України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ.

Відповідно до п.п.1 п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIIІ, Закон України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року № 3723- XII втратив чинність, крім, ст. 37, щодо права на пенсію державного службовця, стаття 37-1, щодо перерахунку пенсій державним службовцям, на яку посилається відповідач у позові про перерахунок пенсії з 1 грудня 2016 року, втратила чинність з 01 травня 2016 року.

Крім того, позивач звернулася до суду з вимогою перерахунок пенсії з 01 грудня 2017, в період дії Закону України «Про державну службу» від 01 грудня 2015 № 889-VІІІ, яким перерахунок пенсії державним службовцям взагалі не передбачено.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України та законами України.

Враховуючи вищенаведене, провести перерахунок пенсії державного службовця з урахуванням підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям з 01 грудня 2017 року, як того вимагала позивач, управління не мало жодних підстав.

Суд також зауважує, що відмова відповідача у перерахунку пенсії позивача не призвела до зменшення розміру її пенсії державного службовця, яку вона отримувала до цього, і не є звуженням обсягу вже набутих нею прав та/або позбавленням її права на соціальний захист.

Посилання позивача на те, що призначена їй пенсія має бути перерахована відповідно до постанови КМУ № 426 від 19 червня 2013 року, є необґрунтованими, оскільки ця постанова втратила чинність 6 серпня 2016 року, а із заявою про перерахунок пенсії позивач звернулась до відповідача 07 грудня 2017 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналіз правових положень чинного законодавства та обставин справи дають підстави для висновку про те, що УПФУ в місті Черкасах Черкаської області, відмовляючи позивачу у перерахунку пенсії державного службовця, діяло на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України.

За наведених обставин, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 72, 77, 242-246, 250, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головуючий: Т.Є. Троян