Рішення № 71417801, 28.12.2017, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 822/3427/17

РІШЕННЯ

іменем України

28 грудня 2017 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Ковальчук О.К.

розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, в якому просить визнати протиправними дії головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області щодо відмови у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів Новосілецької сільської ради Деражнянського району Хмельницькій області, оформлені листом від 10.11.2017 року № Б-27429/0-14806/6-17 та зобов'язати головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області надати позивачу дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів Новосілецької сільської ради Деражнянського району Хмельницькій області.

Обґрунтовуючи вимоги, позивач зазначає, що у відмові у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, викладеній у листі від 10.11.2017 року № Б-27429/0-14806/6-17, відсутнє посилання на підстави, передбачені частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України.

Сторони в судове засідання не з'явились.

Позивач в поданому до суду клопотанні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд провести розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача подав до суду заяву, в якій просив розгляд справи провести без його участі. В поданому відзиві на позов просив відмовити у задоволені вимог ОСОБА_1 в повному обсязі.

Відповідно до частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно з частиною 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх взаємному зв'язку та сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Суд встановив, що 29.09.2017 року позивач звернувся до головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області із заявою про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га з метою подальшої передачі у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів Новосілецької сільської ради Деражнянського району Хмельницькій області.

10.11.2017 року листом № Б-27429/0-14806/6-17 відповідач повідомив позивача, що зазначена земельна ділянка знаходиться поблизу с. Літки, використовується жителями для городництва та запропонував повторно звернутись до головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області з заявою, до якої додати підтверджуючі документи про право користування цією земельною ділянкою (рішення сесії місцевої ради/архівний витяг).

Позивач, не погодившись із вказаним рішенням, звернулася до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує зазначене нижче.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

За змістом Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки; усі суб'єкти права власності рівні перед законом (частина 4 статті 13); право власності на землю гарантується, воно набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону (частина 2 статті 14).

Згідно з пунктом "б" частини 1 статті 121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Відповідно до частини 6 статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства у межах норм безоплатної приватизації подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства), забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України встановлено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

У разі, якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування.

Таким чином, за результатами розгляду заяви позивача про надання дозволу на розроблення документації землеустрою, відповідач повинен був прийняти одне з таких рішень: про надання дозволу на розроблення відповідної документації із землеустрою, або про відмову у наданні відповідного дозволу із зазначенням причин відмови.

Підставою для відмови у наданні дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Зазначений перелік підстав для відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства є вичерпним.

Суд встановив, що до заяви про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, позивач подав всі документи, передбачені нормами Земельного кодексу України, а саме: копію паспорта, копію довідки про присвоєння ідентифікаційного коду, викопіювання (графічний матеріал).

Відповідач листом від 10.11.2017 року № Б-27429/0-14806/6-17 відмовив позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, у зв'язку з тим, що вказана нею земельна ділянка перебуває у користування третіх осіб.

Під час судового розгляду відповідач не виконав вимогу суду та не надав доказів перебування вищевказаної земельної ділянки у користуванні третіх осіб.

Отже, відповідач відмовив у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою з підстав, не передбачених частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до положень статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В процесі судового розгляду спору відповідач не довів правомірності відмови, викладеної у листі від 10.112017 року № Б-27429/0-14806/6-17, тому вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Вирішуючи зазначений спір суд також враховує, що позивач 20.11.2017 року повторно звертався до головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області з проханням розглянути його звернення від 29.09.2017 року.

Однак, відповідач листом від 20.12.2017 року № Б-30867/0-16627/6-17 повторно відмовив позивачу у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою з тих самих підстав.

Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду України від 16.09.2015 року у справі № 21-1465а15.

За змістом частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись Конституцією України, Земельним кодексом України, статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

адміністративний позов ОСОБА_1 (32200, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код - НОМЕР_1) до головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області (29016, Хмельницька обл., м. Хмельницький, вул. Інститутська, 4/1, код ЄДРПОУ - 39767479) задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати відмову головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області щодо надання ОСОБА_1 дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га з метою подальшої передачі у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів Новосілецької сільської ради Деражнянського району Хмельницькій області.

Зобов'язати головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області надати дозвіл ОСОБА_1 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га з метою подальшої передачі у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів Новосілецької сільської ради Деражнянського району Хмельницькій області.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 640,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з його підписання.

Головуючий суддя /підпис/ О.К. Ковальчук "Згідно з оригіналом" Суддя О.К. Ковальчук