Рішення № 71417417, 19.12.2017, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 грудня 2017 р. № 814/1451/17 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В. В.,

за участю:

секретаря судового засідання: Єрзікова О.М.,

представника позивача: ОСОБА_1,

представників відповідача: ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні спрощеному позовному провадженні справу

за позовом:Публічного акціонерного товариства «Укрпошта», вул. Хрещатик, 22, м. Київ 1,01001 до відповідача:Управління Держпраці у Миколаївській області, вул. Маршала Василевського, 40/1, м. Миколаїв,54003 про:визнання протиправними дії та скасування постанови від 20.06.2017р. № 47 КП,

Миколаївська дирекція публічного акціонерного товариства «Укрпошта» звернулася до суду з адміністративним позовом, що містив вимоги:

визнати протиправними дії заступника начальника Управління Держпраці у Миколаївській області ОСОБА_4 у прийнятті рішення щодо накладення штрафу у розмірі 32 000 грн. на Публічне акціонерне товариство «Укрпошта» в особі Миколаївської дирекції Публічного акціонерного товариства «Укрпошта»;

скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 20.06.2017 № 47КП, винесену посадовою особою Управління Держпраці у Миколаївській області (надалі – Управління або відповідач) на Публічне акціонерне товариство «Укрпошта» в особі Миколаївської дирекції Публічного акціонерного товариства «Укрпошта».

В обґрунтування позовних вимог Миколаївська дирекція ПАТ «Укрпошта» вказала на безпідставність висновків Управління про порушення Центром поштового зв’язку (ЦПЗ) № 3 Миколаївської дирекції ПАТ «Укрпошта» норм Кодексу законів про працю України та Закону України «Про оплату праці», на недотримання відповідачем вимог Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 № 509 (надалі – Порядок № 509), та наказу Міністерства соціальної політики України від 02.02.2016 № 67 «Про затвердження форми постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами Державної служби України з питань праці» (надалі – Наказ № 67). Крім того, Миколаївська дирекція ПАТ «Укрпошта» зазначила, що відповідач наклав штраф не на суб’єкта господарювання, яким є ПАТ «Укрпошта», а на відокремлений підрозділ цього суб’єкта – Миколаївську дирекцію.

Відповідач надав письмові заперечення проти адміністративного позову (арк. спр. 51-53), в яких зазначив на доведеність фактів порушення ПАТ «Укрпошта» вимог законодавства, що регулює оплату праці. Також відповідач послався на те, що постановою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 03.07.2017 у справі № 484/1956/17 начальник ЦПЗ № 3 був визнаний винним у порушенні статті 95 КЗпП, за шо на нього було накладено адміністративне стягнення на підставі статті 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Ухвалою від 17.10.2017 суд замінив неналежного позивача у справі (Миколаївську дирекцію ПАТ «Укрпошта») належним – Публічним акціонерним товариством «Укрпошта» (надалі – Товариство або позивач).

Ухвалою від 18.10.2017 суд повернув заяву позивача про забезпечення позову.

Ухвалою від 17.11.2017 суд відмовив позивачу у задоволенні заяви про забезпечення позову.

В судовому засіданні представник Товариства вимоги адміністративного позову підтримала, представники Управління просили у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, суд

В С Т А Н О В И В:

З 15.05.2017 по 26.05.2017 посадова особа Управління провела перевірку додержання суб’єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов’язкове державне соціальне страхування, результати якої оформила актом № 14-04-078/0030 (надалі – Акт, арк. спр. 127-154).

Відповідно до Акта, найменування суб’єкта, щодо якого було проведено перевірку, - «Миколаївська дирекція Публічного акціонерного товариства «Укрпошта» Центр поштового зв’язку № 3».

В Акті зазначено таке: «… перевіркою табелів робочого часу та відомостей нарахування зарплати водіїв ЦПЗ № 3 МД ПАТ «Укрпошта» за січень 2017 року встановлено, що в порушення ст.95 КЗпПУ працівнику ОСОБА_5 який відпрацював 160 годин місячну норму робочого часу нараховано зарплати 3094,40 грн., шо не відповідає чинному законодавству ЗУ№1774 … за квітень 2017 встановлено, що працівник ОСОБА_5 відпрацював повну встановлену норму годин за квітень 2017р., яка складає 157 год., відповідно до відпрацьованого часу нараховано заробітної плати 3036,38 грн.».

Постановою від 20.06.2017 № 47 КП про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами (надалі – Постанова, арк. спр. 10) заступник начальника Управління, з посиланням на встановлені Актом порушення, відповідно до абзацу четвертого частини другої статті 265 КЗпП, наклав на Товариство а особі Миколаївської дирекції штраф в сумі 32 00 грн. (десятикратний розмір мінімальної заробітної плати).

При прийнятті рішення суд виходив з такого.

Відповідно до абзацу четвертого частини другої статті 265 КЗпП, за недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці відповідальність (у вигляді штрафу у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення) несуть юридичні та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю. Оскільки Миколаївська дирекція Товариства не є юридичною особою, суд погодився з позивачем в тому, що Управління безпідставно вказало у Постанові, що штраф накладається на Товариство в особі Миколаївської дирекції.

Також суд визнав обґрунтованими доводи Товариства про те, що Постанова не відповідає затвердженій Наказом № 67 формі. Так, у Постанові відсутня інформація: код ЄДРПОУ, місцезнаходження, телефон суб’єкта господарювання.

Щодо тверджень Управління про допущені Товариством порушення суд дійшов таких висновків.

Згідно з Постановою, Товариство порушило статті 3, 31 Закону України від 24.03.1995 № 108/95-ВР «Про оплату праці» (надалі – Закон № 108) та статтю 95 КЗпП.

Відповідно до статті 3 Закону № 108 та статті 95 КЗпП, мінімальна заробітна плата – це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці. Мінімальна заробітна плата встановлюється одночасно в місячному та погодинному розмірах. Розмір мінімальної заробітної плати встановлюється і переглядається відповідно до статей 9 і 10 Закону України «Про оплату праці» та не може бути нижчим від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов’язковою на всій території України для підприємств, установ, організацій усіх форм власності і господарювання і фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці.

Згідно зі статтею 31 Закону № 108, розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати. При обчисленні розміру заробітної плати працівника для забезпечення її мінімального розміру не враховуються доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров’я, за роботу в нічний та надурочний час, роз’їзний характер робіт, премії до святкових та ювілейних дат. Якщо нарахована заробітна плата працівника, який виконав місячну норму праці, є нижчою за законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати, роботодавець проводить доплату до рівня мінімальної заробітної плати, яка виплачується щомісячно одночасно з виплатою заробітної плати. Якщо розмір заробітної плати у зв’язку з періодичністю виплати її складових є нижчим за розмір мінімальної заробітної плати, проводиться доплата до рівня мінімальної заробітної плати. У разі укладення трудового договору про роботу на умовах неповного робочого часу, а також при невиконанні працівником у повному обсязі місячної (годинної) норми праці мінімальна заробітна плата виплачується пропорційно до виконаної норми праці. Мінімальна заробітна плата у погодинному розмірі застосовується на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та у фізичних осіб, які використовують найману працю, у разі застосування погодинної оплати праці.

Статтею 8 Закону України від 21.12.2016 № 1801-VIII «Про Державний бюджет України на 2017 рік» було установлено у 2017 році (з 1 січня) мінімальну заробітну плату:

у місячному розмірі – 3 200 грн.;

у погодинному розмірі – 19,34 грн.

Згідно з наказом ЦПЗ № 3 від 20.12.2016 № 796 «Про розміри заробітної плати працівників Центру поштового зв’язку № 3 Миколаївської дирекції УДППЗ «Укрпошта» (арк. спр. 122-123), з 01.01.2017 для водіїв автотранспортних засобів були встановлені годинні тарифні сітки та застосовувалася погодинна оплата праці.

Як вказано у Постанові, водій 3 класу ЦПЗ № 3 ОСОБА_5: у січні 2017 року відпрацював 160 годин робочого часу (норма – 159 годин), за що йому було нараховано 3 094,40 грн. заробітної плати (з урахуванням доплати до мінімальної заробітної плати, як передбачено статтею 31 Закону № 108, в сумі 117,40 грн.); у квітні 2017 року - 157 годин робочого часу (норма – 152 години), за що йому було нараховано 3 036,38 грн. заробітної плати (з урахуванням доплати до мінімальної заробітної плати, як передбачено статтею 31 Закону № 108, в сумі 326,73 грн.).

Таким чином, Товариство нарахувало ОСОБА_5 заробітну плату за січень та квітень 2017 року у розмірі не нижчому, ніж розмір мінімальної заробітної плати: 160х19,34=3 094,40 грн.; 157х19,34=3 036,38 грн.

За твердженнями Управління, Товариство не доплатило ОСОБА_5 за січень 2017 року 105,60 грн. (3 200 – 3 094,40), за квітень 2017 року – 163,62 грн. (3 200 – 3036,38).

Доводи відповідача суд визнав хибними.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05.05.2010 № 330 «Про визначення та застосування мінімальної заробітної плати в погодинному розмірі», мінімальна заробітна плата в погодинному розмірі визначається виходячи з розміру мінімальної заробітної плати на місяць та середньомісячної норми тривалості робочого часу при 40-годинному робочому тижні.

Саме так було визначено мінімальну зарплату в погодинному розмірі на 2017 рік: 3 200 грн. х 12 міс/1986 годин=19,34 грн. (1986 – норма тривалості робочого часу в розрахунку на рік). Таким чином, для працівників з погодинною оплатою праці розмір мінімальної заробітної плати повинен визначатися шляхом множення мінімальної зарплати в погодинному розмірі на місячну норму робочого часу, і для таких працівників місячний розмір мінімальної заробітної плати змінюється щомісяця в залежності від норми робочого часу та може бути менше або більше ніж 3 200 грн.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про недоведеність відповідачем фактів порушення позивачем норм КЗпП та Закону № 108 та, відповідно, про неправомірність застосування до Товариства фінансової санкції.

Враховуючи це, Постанова підлягає визнанню протиправною та скасуванню.

Стосовно посилань відповідача на постанову Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 03.07.2017 у справі № 484/1956/17 (надалі – постанова суду, арк. спр. 62) як на підставу для звільнення Управління від доказування правомірності Постанови, суд зазначив таке.

Постановою суду начальник ЦПЗ № 3 ОСОБА_6 був притягнутий до адміністративної відповідальності на підставі частини першої статті 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення (порушення вимог законодавства про працю).

Відповідно до частини четвертої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції до 15.12.2017), постанова суду у справі про адміністративний проступок, яка набрала законної сили, є обов’язковою для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалена постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою. Аналогічні положення закріплені в частині шостій статті 78 чинної редакції Кодексу адміністративного судочинства України.

Предметом розгляду у цій справі є не правові наслідки дій начальника ЦПЗ № 3 ОСОБА_6, а законність рішення суб’єкта владних повноважень щодо притягнення юридичної особи до фінансової відповідальності.

Обставини, що були встановлені Первомайським міськрайонним судом (щодо розміру зарплати ОСОБА_5 у січні та квітні 2017 року), визнаються сторонами і підтверджуються матеріалами цієї справи, а правова оцінка дій ОСОБА_6 не є обов’язковою для цього адміністративного суду.

Висновком про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу суд надав оцінку і діям заступника начальника Управління Держпраці у Миколаївській області. Дії відповідача можуть бути предметом судового розгляду за умови, що порушення прав, свобод та інтересів особи є наслідком саме цих дій. В даному випадку права позивача були порушені постановою про накладення штрафу, тобто рішенням відповідача, тому підстави для задоволення позовних вимог про визнання незаконними дій відповідача «у прийнятті рішення щодо накладення штрафу» відсутні.

Керуючись статтями 9, 77, 139, 241 -246, 250, 257 , 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Укрпошта» (вул. Хрещатик, 22, м. Київ, 01001, код 25382899) до Управління Держпраці у Миколаївській області про визнання протиправними дій; скасування постанови від 20.06.2017 № 47 КП задовольнити частково.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Миколаївській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 20.06.2017 № 47 КП.

3. В задоволенні позовної вимоги про визнання дій заступника начальника управління Держпраці у Миколаївській області ОСОБА_4 у прийнятті рішення щодо накладення штрафу у розмірі 32 000 грн. на Публічне акціонерне товариство «Укрпошта» в особі Миколаївської дирекції публічного акціонерного товариства «Укрпошта» відмовити.

4. Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства «Укрпошта» судовий збір у сумі 1 600 грн., сплачений платіжним дорученням від 17.07.2017 № 99, за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Миколаївській області.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду , або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Птичкіна

Дата підписання рішення суддею 03.01.2018