Постанова № 7141445, 07.12.2009, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а-6837/09/1370

07 грудня 2009 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі :

головуючого судді - Качур Р.П.,

за участю секретаря судового засідання - Дрозди І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Миколаївському районі до Приватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 527, 52 грн.

За участю представників сторін :

від позивача : Алексєєв О.Б. (довіреність № 5659/01-13 від 04.12.2009 року)

від відповідача : не зявилися

ВСТАНОВИВ:

26 жовтня 2009 року Управління Пенсійного фонду України в Миколаївському районі Львівської області звернулося з позовом до Приватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 527, 52 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно п. 6 ч. 2 ст. 17 Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” страхувальник зобовязаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески, а відповідачем по справі заходів спрямованих на погашення заборгованості по сплаті не вжито і створено заборгованість перед УПФ в Миколаївському районі в розмірі 527, 52 грн.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не зявився, вимоги ухвали суду не виконав, причини неявки не повідомив, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений.

В судовому засіданні 07.12.2009 року проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Суд, враховуючи неявку відповідача без поважних причин, належним чином повідомленого про дату, час та місце проведення судового засідання, вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній доказів, відповідно до ст. 71 КАС України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд виходив з наступного.

Приватний підприємець ОСОБА_1 зареєстрований Миколаївською районною державною адміністрацією за № 122 від 30 вересня 1996 року про, що свідчить Свідоцтво про державну реєстрацію субєкта підприємницької діяльності-фізичної особи.

Відповідно до п. 6 ст. 20 Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” і п. 5 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України 19.12.2003 року № 21-1, страхувальники зобовязані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Згідно поданних відповідачем до УПФ України в Миколаївському районі Львівської області розрахунків сум страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, що підлягали сплаті за період з липня 2009 року по серпень 2009 року нараховані страхові внески в розмірі 887, 04 грн., з них в розмірі 33, 2% - 836, 64 грн., в розмірі 05-2% - 50, 40 грн.

Відповідачем частину боргу було погашено в розмірі 359, 52 грн. які згідно ч. 5 ст. 106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», шляхом перерозподілу було зараховано на погашення даного боргу, а саме на 33, 2% - 334, 32 грн., на 0, 5-2% - 25, 20 грн. Недоїмка складає 527, 52 грн., про що свідчить Картка особового рахунку страхувальника юридичної особи або фізичної особи, яка має найманих працівників. Загальна сума, що підлягає стягненню станом на момент розгляду справи становить 527, 52 грн.

Не сплативши вказаної заборгованості Приватний підприємець ОСОБА_1 порушив вимоги п.п. 6, 12 ст. 20 Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування”, згідно яких страхувальники зобовязані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення.

Беручи до уваги те, що суми страхових внесків до Пенсійного фонду України в Миколаївському районі відповідачем у встановлені законодавством строки не сплачено, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується поданими ним розрахунками, доказів повного погашення заборгованості станом на момент розгляду справи відповідачем не надано, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача субєкта владних повноважень, повязаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

П О С Т А Н О В И В :

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_1 в РВ «АВАЛЬ» МФО 380805, код ЄДРПОУ 2046413473) на користь управління Пенсійного фонду України в Миколаївському районі Львівської області (Львівська область, м. Миколаїв, пл. Ринок, 18, ЗКПО 22361460 МФО 385190, р/р 25601307322 в Миколаївському відділенні ощадного банку № 6533) борг в розмірі 527, 52 грн.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, визначеному ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови виготовлено 09 грудня 2009 року

Суддя (підпис) Р.Качур

З оригіналом згідно

Суддя Р.Качур