Рішення № 71412926, 27.12.2017, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 310/4214/17

2-а/310/145/17

РІШЕННЯ

Іменем України

27 грудня 2017 року м.Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого: судді – Черткової Н.І.,

при секретарі судового засідання - Димовій Л.В.,

за участю позивача – ОСОБА_1, представника відповідача –ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Бердянського об’єднаного управління пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Бердянського об’єднаного управління пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити дії. При подальшому розгляді справи позивач уточнив свої позовні вимоги, посилаючись на наступні обставини. Позивач вказав, що він є громадянином України, який втратив своє здоров'я, будучи учасником ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС. На ліквідацію аварії призивався Бердянським міськвійськоматом і знаходився з 09.10.1987 р. по.29.02.1988 р. та отримав дозу облучения 9,9 БЕР. Має нагороди начальника УС ЧАЕС ОСОБА_3, а також нагороди командирів в/ч 93631 ОСОБА_4 та ОСОБА_5

Позивач вказав, що після ліквідації аварії первинними документами були: табель виїздів на роботу у зону відчуження, довідка обліку робочого часу та заробітку у зоні відчуження з військової частини № 93631 від 01.03.1988 року, які надавались спочатку, начальнику ЖЕУ № 5 та начальнику об'єднання Костиніч, а потім до відділу кадрів та бухгалтерії, де позивачу згідно цих документів та постанови Ради Міністрів УРСР та Укрпрофради від 10.06.1986 року № 207-7 нараховувалась заробітна плата у трьохкратного розмірі у березні 1988 року за роботу на офіцерській посаді-старшини роти з 15.11.1987 р. по 29.02.1988 р. на третьому енергоблоці Чорнобильської АЕС.

Позивач вказав, що відкорегований заробіток після перевірки справи в Управлінні праці соціального захисту населення Запорізької ОДА за роботу у зоні відчуження з 09.10.1987 року по 29.02.1988 року з доданням збереженого заробітку місцем роботи згідно Постанови КМУ від 30.05.1987 року за №523 за чотири повні місяці роботи в зоні відчуження склав 3007 карбованців, але йому виплачувалась державна пенсія без урахування заробітку у зоні відчуження, тому за захистом своїх законних прав він звернувся до суду.

ОСОБА_1 зазначив, що ця аварія негативно відзначилося на стані його здоров'я: став хворіти з 10 листопада 1994 року, згідно огляду МСЕК йому було встановлено групу інвалідності, а з 15.03.1995 року була встановлена II група інвалідності.

Позивач вказав, що з того часу, як він став інвалідом ІІ групи І категорії з 15.03.1995 року він мав право отримувати державну пенсію у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та щомісячну додаткову пенсію у розмірі 75 % виходячи з розміру мінімальних пенсій за віком з урахуванням прожиткового мінімуму, але у м. Бердянську це виявилось неможливим. ОСОБА_1 неодноразово звертався до УПФУ в м. Бердянську про перерахування пенсії згідно вимог діючого законодавства України, але йому було відмовлено, у зв'язку з тим, що підприємство, в якому він працював при ліквідації аварії на ЧАЕС, було ліквідовано без правонаступника, а довідка, яка надавалась йому за формою, затвердженою листом Міністра соціального захисту населення від 27.02.1986 року за № 013-241-013-2 за роботу у зоні відчуження, вважалася недійсною, так як підприємство «Житлосервіс-2А» тільки зберігало первинні документи ліквідованого підприємства ЖЄУ №5 в повному обсязі, але не було правонаступником, тому довелося за захистом своїх прав звернутися до суду.

Постановою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 10 грудня 2010 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного_

фонду України у м. Бердянську Запорізької області про визнання дій неправомірними по відмові у перерахунку пенсії, зобов'язання здійснити перерахунок пенсії, був задоволений частково та визнано протиправними дії Управління Пенсійного Фонду у м. Бердянську Запорізької області по відмові у перерахунку основної додаткової пенсії, як учаснику ліквідації аварії на ЧАЕС І категорії, інваліда ІІ групи, зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у м. Бердянську Запорізької області нарахувати з 19.02.2007 року та виплатити ОСОБА_1 державну пенсію у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та щомісячну додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров»ю у розмірі 75%, виходячи з розміру мінімальних пенсій за віком, з урахуванням розміру прожиткового мінімуму, встановленого ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування». В іншій частині позову було відмовлено.

В постанові Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 10.12.2010 року в резолютивній частині не було вказано кінцевого періоду нарахування пенсії позивачу , так як суддя враховувала той факт, що інвалідність встановлена безстроково, тому призначення та виплата йому пенсії повинні носити безстроковий характер. Начальник Управління Пенсійного фонду України у м. Бердянську Запорізької області не погодився виконувати рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 10.12.2010 року та звернувся з апеляційною скаргою до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду. З апеляційною скаргою до Дніпропетровського апеляційного суду звернувся і позивач 28.10.2011 року.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2011 року постанова Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 10.12.2010 року в частині нарахування та виплати основної та додаткової пенсії у відповідності ст.ст.50,54 «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 01.01.2008 року по 22.05.2008 року скасовано, в іншій частині залишено без змін. Після винесення постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2011 року позивачу була за червень 2011 року Управлінням Пенсійного фонду України у м. Бердянську Запорізької області нарахована державна пенсія у розмірі 7040 грн. 60 коп., а надавалося до виплати тільки у розмірі 1642 грн. 60 коп. Постанова Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 10.12.2010 року та Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2011 року виносились без обмеження кінцевого строку нарахування пенсії позивачу. Після отримання виконавчого листа позивач погодився з постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2011 року і не звертався з касаційною скаргою до Вищого адміністратиного суду України, незважаючи на те, що він в своєму позові і в апеляційній скарзі до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду просив суд зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у м. Бердянську Запорізької області здійснити перерахунок та виплату пенсії у передбачених ст. 50 та ч.4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірах, а саме - 8 мінімальних пенсій за віком та щомісячну додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров'ю у розмірі 75%, виходячи з розміру мінімальних пенсій за віком, з урахуванням розміру прожиткового мінімуму, встановленого ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування», починаючи саме з 15.03.1995 року, тобто з моменту встановлення II групи інвалідності.

Постанова Бердянського міськрайонного суду від 10.12.2010 року набрала законної сили 18.07.2011 року. Борг по державній пенсії згідно цієї постанови повинен бути виплачений позивачу згідно розрахунку УПФУ в м. Бердянську № 203507 від 25.08.2011 р. ще до вересня 2011 року, поки з державного бюджету України на 2011 рік надходили кошти Пенсійному фонду України на виконання рішень судів, який не являвся власником коштів, але здійснював лише розподіл таких коштів.

Позивач вказав, що з 23.07.2011 року йому не стали нараховувати і пенсії згідно постанови Бердянського міськрайонного суду від 10.12.2010 року у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75% виходячи з розмірів мінімальної пенсії за віком.

Позивач зазначив, що відповідач умисно не виконував постанову Бердянського міськрайонного суду від 10 грудня 2010 року, Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2011 року та умисно включав його в додаткову відомість згідно розрахунку УПФУ в Бердянську за № 203507 від 25.08.2011 року на виплату державної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, згідно постанов цих судів, так вважав, що за його касаційною скаргою до Вищого адміністративного України постанова Бердянського міськрайонного суду від 10 грудня 2010 року та Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від червня 2011 року будуть скасовані.

Позивач вказав, що коли справа за № 2а-9695/10, згідно касаційної скарги Управління пенсійного фонду України у м. Бердянську та Бердянському районі Запорізької області знаходилась у Вищому адміністративному суді позивачу згідно постанови КМУ № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи повинна була виплачуватись пенсія з заробітку у зоні відчуження, розпорядження Управлінням пенсійного фонду України у м. Бердянську Запорізької області від 27.12.2011 року була нарахована пенсія середнього заробітку за часи роботи у зоні відчуження у розмірі 3836 коп., а виплачувалась пенсія без урахування заробітку за час роботи у відчуження у розмірі 2096 грн.

10 липня 2012 року Вищий адміністративний суд України відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Управління пенсійного фонду України у м. Бердянську та Бердянському районі Запорізької області на постанову Бердянського міськрайонного суду від 10 грудня 2010 року та Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2011 року у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України у м. Бердянську та Бердянському районі Запорізької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії. Відповідач не погодився виконувати і ухвалу Вищого адміністративного суду України та звернувся з заявою про роз'яснення судового рішення. Бердянський міськрайонний суд повинен був відповідно до ч. 1 ст.170 КАС України, якщо це рішення було не зрозумілим для відповідача, роз'яснити своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

05 червня 2012 року позивач звернувся до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду з заявою про роз'яснення постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2011 року у справі 2а-9695/10 з зазначенням кінцевої дати, до якої потрібно провести перерахунок пенсії, але Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 10 грудня 2013 року відмовив у роз'ясненні постанови Дніпропетровського Апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2011 року.

Поки справа №2а-9695/10 знаходилась за касаційною скаргою боржника у Вищому адміністративному суді України, позивач звернувся до Міністерства соціальної політики України, а також до Кабінету Міністрів України, так як згідно первинних документів з військової частини № 93631 від 01.03.1988 року він мав право отримувати в Україні гідну державну пенсію за роботу у зоні відчуження з того часу, як став інвалідом III групи з 10 листопада 1994 року (інвалідність пов'язана з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації аварії на ЧАЕС), аз 15.03.1995 згідно витягу з акту огляду у МСЕК йому було встановлено II групу інвалідності, але підприємство, з якого він призивався міськвійськоматом, було ліквідовано без правонаступника.

Згідно витягу з єдиного державного реєстру про підприємство, з якого позивача було відряджено, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.09.2012 № 886 було підтверджено ліквідацію підприємства без правонаступника, що дало йому право розгляду заяви на засіданні регіональної та центральної комісії Міністерства соціальної політики України і тільки 21.11.2016 року він отримав довідку про заробітну плату працівників за роботу у зоні відчуження в 1986-1990 роках.

Згідно цієї довідки про заробітну плату працівників за роботу у зоні відчуження та згідно первинних документів з військової частини 93631 позивач мав право отримувати гідну державну пенсію з того часу, як став інвалідом II групи І категорії з 15.03.1995 р., так як інвалідність була пов'язана з ліквідацією аварії на ЧАЕС, але згідно довідки Запорізької регіональної комісії від 21.11.2016 року тільки з 01.12.2016 року відповідач повинен виплачувати державну пенсію з заробітку у зоні відчуження у розмірі 3348 грн. Відповідач не тільки умисно не виконував постанови судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій, а також порушував норми права, які регулюють спірні відносини. Відповідач відмовився виконувати ухвалу Бердянського міськрайонного суду від 31 травня 2016 року, яка набрала чинності 16 червня 2016 року, в добровільному порядку.

В судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі. Представник відповідача- Бердянського об’єднаного управління пенсійного фонду України в Запорізькій області в судовому засіданні позовні вимоги не визнав у повному обсязі. Суд, заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши письмові матеріали справи, вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

Встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Бердянському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області та отримує пенсію по інвалідності II групи внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, призначену відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Згідно постанови Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 10.12.2010 року у справі № 2а-9695/10, зміненої Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом 14.06.2011, відповідачем нараховано ОСОБА_1 з 19.02.2007 року (з урахуванням строків позовної давності) відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796- XII від 28.02.1991 р. державну та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75%, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, визначеного залежно від розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суму - 192066,92 грн.

Згідно ухвали Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 02.09.2011 р. роз'яснено постанову суду від 10.12.2010 р. у справі № 2а-9695/10, що перерахунок пенсії необхідно провести до змін в законодавстві, що регулюють спірні правовідносини або зміни соціального статусу особи.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» № 3491-VI від 14.06.2011 року встановлено, що у 2011 році норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.

На виконання пункту 7 цього Закону Кабінетом Міністрів України 06.07.2011 року прийнято постанову за № 745, яка набрала чинності 23.07.2011 р. і діяла до 01.01 2012 р.

Встановлено, що саме за цих підстав розрахунок доплати за рішенням суду виконано по 22.07.2011 року.

Судом встановлено, що оскільки постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду надійшла до управління 02.09.2011 року, а ухвала про роз'яснення судового рішення - 06.09.2011 року, перерахунок пенсії виконано у вересні 2011. Списки на виплату пенсії та доплат до неї згідно рішень суду на вересень місяць були вже сформовані, тому доплата за рішенням суду по справі №2а-9695/10 за періоди з 19.02.2007р. по 31.12.2007р., з 22.05.2008 р. по 22.07.2011 р., яка склала 192066,99 грн., нарахована ОСОБА_1 на відомість станом на 24.10.2011 року.

Згідно із чинним законодавством фінансування доплат за рішенням суду особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, проводяться за рахунок коштів Державного бюджету України.

З вересня 2011 року коштів на здійснення виплат за рішенням суду особам, які мають статус ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС, до управління Пенсійного фонду в м. Бердянську та Бердянському районі не надходило.

З 01.01.2012 року розмір державної та додаткової пенсії регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 р. № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», розмір пенсії позивача з 01.01.2012 року в розмірі відшкодування фактичних збитків у мінімальному розмірі складав 2136,90 грн. Пенсія обчислена та виплачувалась згідно норм чинного законодавства.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2014 № 440, яка набрала чинності 23.09.2014 року, затверджено Порядок погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою.

Рішення подаються до управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції в Запорізькій області для подальшого їх виконання органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, без участі Пенсійного фонду.

Згідно з вищевказаним порядком до органу Пенсійного фонду Україн, який визнано боржником за рішенням суду, управління державної виконавчої служби головних територіальних управлінь юстиції в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - управління ДВС) надсилають повідомлення про прийняття рішення для обліку в реєстрі рішень, виконання яких гарантується державою, та копію рішення, за яким він є боржником. Протягом 10 робочих днів з дня отримання копії відповідного рішення та повідомлення від управління ДВС орган ПФУ має надіслати на адресу відповідного управління ДВС довідку про здійснення нарахування на виконання рішення суду (далі - довідка), за формою, встановленою цим Порядком.

Таким чином, згідно з Порядком, орган Пенсійного фонду України лише надає на вимогу відповідного управління державної виконавчої служби довідку про здійснення нарахування на виконання рішення суду.

Так, на виконання пункту 10 Порядку та повідомлення відділу Примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції в Запорізькій області від 14.11.2014 за № 10/2-16/9451, яке надійшло до управління 28.11.2014 року, у встановлені терміни надано довідку за №11092/07 від 04.12.2014 р. про здійснення нарахування на виконання рішення

суду на суму 192066,99 грн. Згідно з Порядком погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2014 № 440, яка набрала чинності 23.09.2014 р., та повідомленням відділу примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції в Запорізькій області від 14.11.2014 за № 10/2-16/9451, яке надійшло до управління 28.11.2014 р., у встановлені терміни управлінням надано довідку від 04.12.2014 р. за № 11092/07 про здійснення ОСОБА_1 нарахування на виконання рішення суду на суму 192066,99 грн.

Встановлено, що на підставі заяви ОСОБА_1 про перерахунок пенсії від 29.11.2016 управлінням проведено перерахунок пенсії позивачу на підставі довідки про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, затвердженої заступником голови облдержадміністрації - головою регіональної комісії ОСОБА_6

21.11.2016 року перерахунок пенсії проведено зі строків, встановлених ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Встановлено, що сума пенсійної виплати станом на 01.08.2017 року становить 3374,33 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, з огляду на відсутність правової норми, яка б передбачала здійснення таких виплат органами Пенсійного фонду України, об'єднаним управлінням не вчинено будь-яких протиправних дій.

Таким чином, суд, оцінивши усі докази в їх сукупності, вважає позовні вимоги не обгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 3, 5 - 8, 77, 242, 243-246, 250, 255 КАС України , суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Бердянського об’єднаного управління пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправними дії Бердянського об'єднаного Управління пенсійного Фонду України в Запорізькій області щодо нарахування виплати йому державної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у меншому розмірі ніж передбачено Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ та Постановою Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи» №1210 від 23.11.2011 року, яка набрала чинності з 01.01.2012 року, за період з 23.07.2011 року по 21.11.2016 року та про зобов'язання Бердянського об'єднаного Управління пенсійного Фонду України в Запорізькій області провести йому нарахування та виплату (з урахуванням проведених виплат) державної та додаткової пенсії у відповідності до положень Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ та згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2011 року № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 23.07.2011 року по 21.11.2016 року,- відмовити. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюєтьсяз дня складання повного судового рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Повний текст рішення буде виготовлено 03 січня 2018 року.

Cуддя: