Ухвала суду № 71412407, 28.12.2017, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/12015/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 грудня 2017 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Шепетко І.О., за участю секретаря судових засідань – ОСОБА_1, представника власника майна – ОСОБА_2, розглянувши клопотання слідчого відділу розслідування злочинів загально кримінальної спрямованості СУ ГУНП в Закарпатській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3, погоджене прокурором Дочинець В.І., про накладення арешту на майно, -

В С Т А Н О В И В:

Слідчий відділу розслідування злочинів загально кримінальної спрямованості СУ ГУНП в Закарпатській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 за погодженням з прокурором Прокуратури Закарпатської області звернувся до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з клопотанням про накладення арешту на майно, яке доопрацьоване згідно з ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області.

З внесеного клопотання та матеріалів, доданих до нього, встановлено, що Головним управлінням Національної поліції в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12017070000000172, відомості про яке внесено до ЄРДР 16.08.2017 за ч. 3 ст. 292, ч. 3 ст. 185 КК України.

16 серпня 2017 року ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні ними кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 292 КПК України.

23 серпня 2017 року ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні ними кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

05.12.2017 на підставі ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області. від 01.12.2017 у справі № 308/12146/17, проведено обшук будинку № 15 по вул. Тичини в с. Розівка Ужгородського району Закарпатської області за місцем реєстрації ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, в ході якого виявлено та вилучено: мобільний телефон марки «Samsung», IMEI 358855/05/177017/5, з SIM-карткою оператора стільникового зв’язку ТОВ «Лайфселл»; мобільний телефон марки «Nokia», IMEI 355152/06/148056/2; мобільний телефон марки «Nokia», IMEI 354644/05/835349/8, з SIM-карткою оператора стільникового зв’язку ПрАТ «Київстар»; мобільний телефон марки «Samsung», IMEI 353762/07/792076/5; мобільний телефон марки «Nokia», IMEI 1 – 3537150788/2688, IMEI 2 – 3537150788/2696, з SIM-карткою оператора стільникового зв’язку ПрАТ «Київстар»; мобільний телефон марки «Nokia», IMEI 354644/05/861357/8, без акумулятора, з SIM-карткою оператора стільникового зв’язку ТОВ «Лайфселл»; мобільний телефон марки «Nokia», IMEI 355757/06/998732/5, з SIM-карткою оператора стільникового зв’язку ПрАТ «Київстар»; мобільний телефон марки «Nokia», IMEI 351929/05/847969/7; мобільний телефон марки «Nokia», IMEI 1 – 359194/05/151316/4, IMEI 2 – 359194/05/151317/2, з SIM-картками операторів стільникового зв’язку ПрАТ «Київстар» та «TravelSIM»; мобільний телефон марки «Nokia», IMEI 354644/05/835535/2; мобільний телефон марки «Nokia», IMEI 359562/01/391057/1; пластиковий тримач до SIM-картки оператора стільникового зв’язку ТОВ «Лайфселл» з номером абонента +380936499907.

05 грудня 2017 року вилучені в ході проведення зазначеного вище обшуку речі, у відповідності до ст. ст. 98 – 100 КПК України, визнані речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні, адже підозрювані, або ж інші особи, які також можуть бути причетними до вчинення вищевказаних кримінальних правопорушень, зокрема й вищевказаний заставодавець ОСОБА_9 при готуванні до вчинення цих чи інших однорідних кримінальних правопорушень, або ж безпосередньо в період їх вчиненні, могли використовувати для спілкування (телефонних розмов, SMS чи/та MMS-повідомлень, або ж листування за допомогою електронної пошти, тощо) між собою вищевказані SIM-картки операторів стільникового зв’язку чи/та мобільні термінали (телефони) в яких вони виявлені, а тому зазначені речі (телефони та SIM-картки) могли зберегти в собі відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Клопотання мотивоване тим, що арешт вищезазначеного майна необхідний з метою забезпечення збереження речових доказів, завданням арешту є запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження зазначеного майна.

А тому з урахуванням наведеного, слідчий просить накласти арешт на майно (речі), яке було виявлене та вилучене в ході проведення вищеописаного обшуку будинку № 15 по вул. Тичини в с. Розівка Ужгородського району, Закарпатської області, за місцем реєстрації ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме на: мобільний телефон марки «Samsung», IMEI 358855/05/177017/5, з SIM-карткою оператора стільникового зв’язку ТОВ «Лайфселл»; мобільний телефон марки «Nokia», IMEI 355152/06/148056/2; мобільний телефон марки «Nokia», IMEI 354644/05/835949/8, з SIM-карткою оператора стільникового зв’язку ПрАТ «Київстар»; мобільний телефон марки «Samsung», IMEI 353762/07/792076/5; мобільний телефон марки «Nokia», IMEI 1 – 3537150788/2688, IMEI 2 – 3537150788/2696, з SIM-карткою оператора стільникового зв’язку ПрАТ «Київстар»; мобільний телефон марки «Nokia», IMEI 354644/05/861357/8, без акумулятора, з SIM-карткою оператора стільникового зв’язку ТОВ «Лайфселл»; мобільний телефон марки «Nokia», IMEI 355757/06/998732/5, з SIM-карткою оператора стільникового зв’язку ПрАТ «Київстар»; мобільний телефон марки «Nokia», IMEI 351929/05/847969/7; мобільний телефон марки «Nokia», IMEI 1 – 359194/05/151316/4, IMEI 2 – 359194/05/151317/2, з SIM-картками операторів стільникового зв’язку ПрАТ «Київстар» та «TravelSIM»; мобільний телефон марки «Nokia», IMEI 354644/05/835535/2; мобільний телефон марки «Nokia», IMEI 359562/01/391057/1; пластиковий тримач до SIM-картки оператора стільникового зв’язку ТОВ «Лайфселл» з номером абонента +380936499907. А також заборонити ОСОБА_9 чи іншим власникам або ж користувачам, ким би вони не були, розпоряджатись цим майном.

У судове засідання слідчий не з’явився, через канцелярію суду надійшла заява про розгляд клопотання за його відсутності, оскільки бере участь у проведенні заходів по охороні громадського порядку за межами м. Ужгород.

На підставі ч. 1 ст. 172 КПК України, слідчий суддя вважає можливим розглянути клопотання за відсутності слідчого.

Представник власника майна – ОСОБА_2 в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечила, просила відмовити у такому з наступних підстав. Так, в ухвалі слідчого судді про надання обшуку за адресою: Закарпатська область, Ужгородський район, с. Розівка, вул. Тичини, буд. 15, зазначено, що такий надається з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення та відшукання речових доказів, а саме: знарядь та засобів, за допомогою яких підозрюваними здійснено пошкодження магістрального нафтопродуктопроводу та викрадення з нього нафтопродуктів, чи/та їх частин (дрилів, свердл, кранів, насосів, манометрів, шлангів високого тиску тощо). В той же час, вилучені речі (мобільні телефони) не є знаряддям чи засобом злочину, що розслідується. Окрім того, гр. ОСОБА_9 не має жодного відношення до даного кримінального провадження, вона, всього-на-всього, є заставодавцем. Майно, яке було вилучене в ході обшуку належить не їй, а ОСОБА_10

Заслухавши пояснення та дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

З внесеного клопотання та матеріалів, доданих до нього, встановлено, що Головним управлінням Національної поліції в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12017070000000172, відомості про яке внесено до ЄРДР 16.08.2017 за ч. 3 ст. 292 (Пошкодження об'єктів магістральних або промислових нафто-, газо-, конденсатопроводів та нафтопродуктопроводів), ч. 3 ст. 185 КК України (Крадіжка).

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, українець, громадянин України, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, за попередньою змовою з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, українцем, громадянином України, уродженцем ІНФОРМАЦІЯ_6, зареєстрованим за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_7, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_8, українцем, громадянином України, уродженцем ІНФОРМАЦІЯ_6, зареєстрованим за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_9 (підпорядковане Шевченківському району м. Львова), вул. Незалежності України, буд. № 56, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_10, українцем, громадянином України, уродженцем ІНФОРМАЦІЯ_11, зареєстрованим за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_12 та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_13, українцем, громадянином України, уродженцем ІНФОРМАЦІЯ_6, зареєстрованим за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_14, дата та час досудовим розслідуванням, на даний час, не встановлені, знаходячись в гірській місцевості, а саме над місцем пролягання 331 кілометру ділянки 43 траси 1 магістрального нафтопродуктопроводу що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Прикарпатзахідтранс», ідентифікаційний код юридичної особи 13990932 (далі – ТОВ «Прикарпатзахідтранс»), що проходить поряд з селом Сіль, Великоберезнянського району, Закарпатської області, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів та з метою протиправного заволодіння чужим майном, а саме дизельним паливом, що знаходиться у володінні ТОВ «ПрикарпатЗахідтранс», за допомогою заздалегідь заготовлених знарядь та засобів, розкопали ґрунт в місці залягання зазначеного нафтопродуктопроводу, після чого, шляхом електрозварювання додаткового кустарного обладнання з патрубку та кульового крану, не передбаченого технологією промислової експлуатації магістрального нафтопродуктопроводу, а також на завершальному етапі – свердління в тілі труби магістрального нафтопроводу наскрізного отвору, здійснили пошкодження вищевказаного об’єкту магістрального нафтопродуктопроводу.

Окрім того, після пошкодження вищевказаного нафтопродуктопроводу ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, шляхом під’єднання розгалуженої системи шлангів високого тиску, однією із сторін до вищезазначеного кульового крану, привареного до трубопроводу, а іншою – опущеною до ємності, синього кольору, об’ємом 3000 (три тисячі) літрів, що знаходилась в будинку № 63 в с. Сіль, яка в свою чергу за допомогою спеціальних отворів (кранів) та пластикового шлангу з розгалуженнями була об’єднана з п’ятьма ідентичними ємностями, шляхом паралельного наповнення цих ємностей, здійснювали викрадення нафтопродукту (дизельного палива), що знаходиться у володінні ТОВ «Прикарпатзахідтранс».

Про підозру у вчиненні вищезазначених кримінальних правопорушень повідомлено: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8

05.12.2017 року на підставі ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області. від 01.12.2017 у справі № 308/12146/17, проведено обшук будинку № 15 по вул. Тичини в с. Розівка Ужгородського району Закарпатської області за місцем реєстрації ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, в ході якого виявлено та вилучено: мобільний телефон марки «Samsung», IMEI 358855/05/177017/5, з SIM-карткою оператора стільникового зв’язку ТОВ «Лайфселл»; мобільний телефон марки «Nokia», IMEI 355152/06/148056/2; мобільний телефон марки «Nokia», IMEI 354644/05/835349/8, з SIM-карткою оператора стільникового зв’язку ПрАТ «Київстар»; мобільний телефон марки «Samsung», IMEI 353762/07/792076/5; мобільний телефон марки «Nokia», IMEI 1 – 3537150788/2688, IMEI 2 – 3537150788/2696, з SIM-карткою оператора стільникового зв’язку ПрАТ «Київстар»; мобільний телефон марки «Nokia», IMEI 354644/05/861357/8, без акумулятора, з SIM-карткою оператора стільникового зв’язку ТОВ «Лайфселл»; мобільний телефон марки «Nokia», IMEI 355757/06/998732/5, з SIM-карткою оператора стільникового зв’язку ПрАТ «Київстар»; мобільний телефон марки «Nokia», IMEI 351929/05/847969/7; мобільний телефон марки «Nokia», IMEI 1 – 359194/05/151316/4, IMEI 2 – 359194/05/151317/2, з SIM-картками операторів стільникового зв’язку ПрАТ «Київстар» та «TravelSIM»; мобільний телефон марки «Nokia», IMEI 354644/05/835535/2; мобільний телефон марки «Nokia», IMEI 359562/01/391057/1; пластиковий тримач до SIM-картки оператора стільникового зв’язку ТОВ «Лайфселл» з номером абонента +380936499907.

05.12.2017 року Постановою слідчого відділу розслідування злочинів загально кримінальної спрямованості СУ ГУНП в Закарпатській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 вищезазначене майно визнано речовими доказами по кримінальному провадженню №12017070000000172 від 16.08.2017 р.

18.12.2017 року ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області клопотання слідчого відділу розслідування злочинів загально кримінальної спрямованості СУ ГУНП в Закарпатській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3, погоджене прокурором Дочинець В.І., про накладення арешту на майно у зв’язку з недодержанням вимог ст. 171 КПК України – повернено прокурору Дочинець В.І. для усунення недоліків.

26.12.2017 року слідчий відділу розслідування злочинів загально кримінальної спрямованості СУ ГУНП в Закарпатській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 за погодженням з прокурором Прокуратури Закарпатської області повторно звернувся до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з клопотанням про накладення арешту на майно.

Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об’єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об’єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відтак, не зрозуміло яке відношення мають речі, вилучені в ході обшуку до кримінального провадження, в рамках якого подане клопотання. Слідчим не доведено, що таке майно відповідає критеріям ст. 98 КПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно з ч. 1 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

З'ясувавши всі обставини, з якими закон пов'язує можливість накладення арешту з потребами кримінального провадження, враховуючи, що слідчим не доведеного необхідність накладення арешту, слідчий суддя приходить до висновку, що у задоволенні клопотання необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 131-132, 170, 171-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя –

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання слідчого відділу розслідування злочинів загально кримінальної спрямованості СУ ГУНП в Закарпатській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3, погоджене прокурором Дочинець В.І., про накладення арешту на майно – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Закарпатської області протягом п’яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_11