Рішення № 71412263, 26.12.2017, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Провадження № 2/235/2289/17

Справа № 235/5039/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2017 року м. Покровськ

Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

у складі: головуючого - судді Назаренко Г.В.

при секретарі Муханової В.В.

за участю позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Донецька залізниця» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку, -

ВСТАНОВИВ:

В жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Донецька залізниця» (ПАТ «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Донецька залізниця») про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що перебувала у трудових відносинах з відповідачем з 26.09.2012р. по 07.12.2016р., працюючи в якості постачальника поїзних документів 2 розряду, спеціаліста 3, 4 розряду господарства перевезень, 07.12.2016р. була звільнений з роботи за власним бажанням у зв'язку з переведенням до іншої місцевості. 10 квітня 2017 року була прийнята в структурний підрозділ «станція Красноармійськ» регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Урзалізниця».

Відповідач заробітну плату виплатив їй не в повному обсязі, у зв'язку з чим утворилась заборгованість в сумі 10404 грн., яку позивач просила стягнути в судовому порядку. Крім того, позивач просила на підставі ст.117 КЗпП України стягнути на її користь середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні.

В судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги, просила позов задовольнити.

Представник відповідача про дату, час і місце судового засідання повідомлена належним чином, в судове засідання не з'явилась без повідомлення причин.

Суду наданий відзив, в якому відповідач послався на те, що ПАТ «Укрзалізниця» як юридична особа утворене згідно із Законом України «Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування», де визначено правові, економічні та органічні особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування, 100% акцій якого належать державі, управління і розпорядження його майном.

Відповідно до ст.2 цього Закону публічне акціонерне товариство залізничного транспорту загального користування утворюється на підставі рішення Кабінету Міністрів України на базі Державної адміністрації залізничного транспорту України та підприємств залізничного транспорту, які реорганізуються шляхом злиття.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про утворення публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» від 25.06.2014р. № 200 затверджено перелік підприємств залізничного транспорту, на базі яких утворюється ПАТ «Укрзалізниця» та встановлено строки вжиття заходів щодо їх реалізації.

В той же час, здійснення заходів щодо реалізації (інвентаризація оцінки майна) підприємств залізничного транспорту, які знаходяться на території Донецької та Луганської областей, було унеможливлено проведенням антитерористичної операції, що розпочата згідно з Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року» «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.11.2014р. № 604 «Деякі питання інвентаризації майна підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, яке розміщене на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції» встановлено, що майно (активи, власний капітал та зобов'язання) підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, їх структурних підрозділів, яке розміщене на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції, не включається до переліків і зведених актів інвентаризації майна, що затверджуються Міністерством інфраструктури відповідно до пункту 5 зазначеної постанови, а відображається в балансі (крім зобов'язань підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, їх структурних підрозділів, які розташовані на тимчасово окупованій території) і закріплюються в частині активів за публічним акціонерним товариством «Українська залізниця» на праві господарського відання до проведення його інвентаризації та оцінки відповідно до пункту 2 цієї Постанови.

Таким чином, при утворенні ПАТ «Укрзалізниця», яке зареєстроване 21.10.2015р., майно підприємств залізничного транспорту, що знаходиться на території проведення антитерористичної операції (зокрема, Державне підприємство «Донецька залізниця») у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України № 604 не включено до переліків і зведених актів інвентаризації майна, не оцінене у встановленому порядку, не включене до зведеного передавального акту та статутного капіталу ПАТ «Укрзалізниця», що свідчить про те, що права та обов'язки Державного підприємства «Донецька залізниця» не передано новоутвореному ПАТ «Укрзалізниця», а, відповідно, останнє не стало правонаступником його прав та обов'язків.

Слід зауважити, що Державне підприємство «Донецька залізниця» як юридична особа не припинала свою діяльність та не виключено з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, свої активи і зобов'язання до ПАТ «Укрзалізниця» не передавало, у керівництва ПАТ «Укрзалізниця» в особі регіональної філії «Донецька залізниця» відсутні повноваження для виплати заборгованості з виплати заборгованості заробітної плати при звільненні та відшкодуванні моральної шкоди.

На підставі наведеного представник відповідача Пинзіна Ю.О. просила відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Заслухавши стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача, дослідивши письмові докази, суд вважає, що в задоволенні позову необхідно відмовити з наступних підстав.

Судом встановлені такі фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.

Позивач працювала у ВП «Станція Ясинувата» СП «Донецька дирекція залізничних перевезень» РФ «Донецька залізниця» ПАТ «Українська залізниця» в якості постачальника поїзних документів 2, 3 розрядів господарства перевезень, сигналіста 3, 4 розряду господарства перевезень з 26 вересня 2012р. (наказ № 202/ос від 26.09.2012р.) по 7 грудня 2016 року (наказ № 60/ос від 07.12.2016р.), звільнена за власним бажанням у зв'язку з переїздом до іншої місцевості за ст.38 КЗпП України, що підтверджується копією трудової книжки НОМЕР_2 (а.с.6-11).

Згідно довідки про заборгованість із виплати заробітної плати працівнику ОСОБА_1 станом на 01.07.20116р., передавального акту заборгованості із виплати заробітної плати від 17.07.2017р. начальника та бухгалтера ВП «Станція Ясинувата» та розрахунків заробітної плати на ім'я ОСОБА_1 за лютий, березень, квітень, травень, червень 2016 року заборгованість із виплати заробітної плати працівнику ОСОБА_1 станом на 17.07.2017р. складає 10404,26 грн., в тому числі податки 2159,66 грн. (а.с.12, 14-19).

Згідно ч.1 ст.94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до ч.1 ст.115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Як передбачено ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначеній у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

У відповідності до ст.117 ПЗпП у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

23 лютого 2012 року Верховною Радою України був прийнятий Закон України «Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування» №4442-1У з наступними змінами і доповненнями (далі - Закон № 4442), який визначає правові, економічні та організаційні особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування, 100 відсотків акцій якого належить державі, управління і розпорядження його майном та спрямований на забезпечення економічної безпеки і захисту інтересів держави.

Згідно до ч.ч.1, 3, 4 ст.2 зазначеного Закону утворення Товариства здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України відповідно до законодавства з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Товариство утворюється як публічне акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, на базі Державної адміністрації залізничного транспорту України, а також підприємств, установ та організацій залізничного транспорту загального користування, які реорганізовуються шляхом злиття. Товариство є правонаступником усіх прав і обов'язків Державної адміністрації залізничного транспорту України та підприємств залізничного транспорту.

Статут ПАТ «Українська залізниця» затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015р. № 735.

Постановою Кабінету Міністрів України № 200 від 25.06.2014р. було утворено публічне акціонерне товариство «Українська залізниця», 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, на базі Державної адміністрації залізничного транспорту, підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, які реорганізовуються шляхом злиття, згідно з додатком 1, куди входить, зокрема, й ДП «Донецька залізниця».

Згідно зазначеної постанови КМУ заходи щодо припинення Укрзалізниці та підприємств, зазначених у додатку 1, повинні бути вжиті до 31 грудня 2015 року.

На часткову зміну пункту 5 постанови КМУ від 25.06.2014р. № 200 була прийнята постанова КМУ від 12.11.2014р. № 604 «Деякі питання інвентаризації майна підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, яке розміщене на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції», пунктом 1 якої установлено, що майно (активи, власний капітал та зобов'язання) підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, їх структурних підрозділів, які розміщені на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції, не включається до переліків і зведених актів інвентаризації майна, що затверджується Міністерством інфраструктури відповідно до пункту 5 зазначеної постанови, а відображається в балансі (крім зобов'язань підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, їх структурних підрозділів, які розташовані на тимчасово окупованій території) і закріплюється в частині активів за публічним акціонерним товариством «Українська залізниця» на праві господарського відання до проведення його інвентаризації та оцінки відповідно до пункту 2 цієї постанови.

Згідно ст.1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» період проведення антитерористичної операції триває до дати набрання чинності Указом Президента про завершення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Відповідно до наказу керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України від 07.10.2014р. № 33/6/а «Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення» Донецьку і Луганську області з 7 квітня 2014 року визначено районами проведення антитерористичної операції.

ДП «Донецька залізниця» знаходиться в зоні проведення антитерористичної операції, а тому на неї поширюється дія постанови КМУ від 12.11.2014р. № 604 «Деякі питання інвентаризації майна підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, яке розміщене на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції».

Положеннями ч.1 ст.104 ЦК України передбачено, що юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.

Згідно ч.2 ст.104 ЦК України юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.106 ЦК України злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюється за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади. Законом може бути передбачено одержання згоди відповідних органів державної влади на припинення юридичної особи шляхом злиття або приєднання.

Статтею 107 ЦК України передбачено порядок припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу та перетворення, відповідно до якого кредитор може вимагати від юридичної особи, що припиняється, виконання зобов'язань якої не забезпечено, припинення або дострокового припинення виконання зобов'язання, або забезпечення виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом.

Після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), які мають містити положення про правонаступництво щодо всіх зобов'язань юридичної особи, що припиняється, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюють ся сторонами.

Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом.

Підписані головою і членами комісії з припинення юридичної особи та затверджені учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про припинення юридичної особи, примірники передавального акта та розподільчого балансу передаються в орган, який здійснює державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, за місцем її державної реєстрації, а також в орган, який здійснює державну реєстрацію юридичної особи-правонаступника, за місцем її державної реєстрації.

Порушення положень частин другої та третьої цієї статті є підставою для відмови у внесенні до єдиного державного реєстру запису про припинення юридичної особи та державної реєстрації створених юридичних осіб-правонаступників.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Міністерства юстиції України станом на дату ухвалення судом рішення в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутні відомості про припинення ДП «Донецька залізниця» як юридичної особи, а 25 листопада 2014 року внесені відомості про знаходження підприємства у стадії припинення.

Системний аналіз зазначених вище нормативно-правових актів дає підстави суду вважати, що ПАТ «Українська залізниця» не стало остаточним правонаступником майна, а також прав і обов'язків ДП «Донецька залізниця», оскільки процедура реорганізації підприємств залізничного транспорту, розташованих на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції та передача всіх їх прав та обов'язків до ПАТ «Українська залізниця» призупинена на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 604 від 12.11.2014р. до завершення проведення антитерористичної операції.

Враховуючи наведене, ДП «Донецька залізниця» самостійно несе відповідальність за фінансовими та господарськими зобов'язаннями, а тому позовні вимоги про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні пред'явлені позивачем до ПАТ «Українська залізниця» безпідставно.

Згідно ст.141 ЦПК України у зв'язку з відмовою в задоволенні позову понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору відшкодуванню не підлягають.

Відповідно до ст.ст.104, 106 ЦК України, ст.ст.94, 115-117, 237-1 КЗпП України, ст.2 Закону України «Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування», постанови Кабінету Міністрів України «Про утворення публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» № 200 від 25.06.2014р., постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014р. № 200, постанови Кабінету Міністрів України від 12.11.2014р. № 604 «Деякі питання інвентаризації майна підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, яке розміщене на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції», керуючись ст.ст.13, 19, 81, 263-269 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Донецька залізниця» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, повністю або частково до Апеляційного суду Донецької області через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або в разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Позивач: ОСОБА_1, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1.

Відповідач: Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця», м. Київ, Печерський район, вулиця Тверська, будинок 5, код ЄДРПОУ: 40075815.

Дата складання повного судового рішення - 2 січня 2018 року.

Суддя Г.В. Назаренко