Рішення № 71412179, 26.12.2017, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

233 № 233/5460/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2017 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Мартиненко В. С.

за участі секретаря судового засідання Вареніченко В. А.,

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

третьої особи ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Костянтинівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Костянтинівської міської ради, треті особи - ОСОБА_3, ОСОБА_4, про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась з відповідним позовом, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла її мати ОСОБА_5. Після її смерті відкрилась спадщина у вигляді 1/2 частини будинку № АДРЕСА_1. Інших спадкоємців першої черги, окрім неї, немає. У встановлений законом шестимісячний строк для прийняття спадщини вона не звернулась, в зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на об'єкт нерухомості, оскільки тривалий час не могли їх знайти після смерті спадкодавця. За викладених обставин вважає, що причини пропуску строку прийняття спадщини є поважними та просить встановити додатковий строк для прийняття спадщини.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, просили їх задовольнити. Позивач пояснила, що після смерті матері в межах шестимісячного строку восени 2015 року зверталася до Костянтинівської державної нотаріальної контори для прийняття спадщини, проте консультант надав їй усну відповідь щодо відмови у вчинені нотаріальної дії через відсутність оригіналу правовстановлюючого документу щодо права власності померлої на 1/2 будинку. Оригінали документів, що були необхідні, вони знайшли тільки через два роки, оскільки померла при житті їй сховала. Крім того, позивач тяжко хворіла, перенесла операцію. Тому вважає, що пропустила строк для звернення для прийняття спадщини з поважних причин.

Представник відповідача - Костянтинівської міської ради в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Третя особа ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився був повідомлений про день та час розгляду справи належним чином.

Третя особа ОСОБА_3 в судовому засіданні не заперечувала проти задоволення позовних вимог та пояснила, що вона є внучатою племінницею померлої ОСОБА_5 Хоча з померлою мала одну адресу реєстрації місця проживання, проте фактично спільно з нею не проживала, оскільки спірний будинок поділений на 2 квартири: в одній проживає вона разом із сім'єю, в іншому проживала померла, спільного побуту з померлою не вела. Крім того, визнала обставини, викладені в позовній заяві та повідомлені позивачем в судовому засіданні.

З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази, подані на їх підтвердження, суд дійшов до висновку про можливість задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року в місті Костянтинівка Донецької області померла ОСОБА_5, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2, актовий запис № 997 від ІНФОРМАЦІЯ_1 року, складений відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Костянтинівці реєстраційної служби Костянтинівського міськрайонного управління юстиції у Донецькій області.

Позивач у справі ОСОБА_1 є донькою померлої ОСОБА_5, що підтверджується копією свідоцтва про народження позивача серії НОМЕР_3 від 10.02.1953 року ( актовий запис № 208 від 10.02.1953 року складений Костянтинівським міським ЗАГС), копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_4 від 20.07.1974 року (актовий запис № 545 від 20.07.1974 року складений Костянтинівським будинком щастя Донецької області), де зазначено дошлюбне прізвище «ОСОБА_1».

Після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина, яка складалась з 1/2 частини будинку № АДРЕСА_1, яка належала померлій на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого Костянтинівською державною нотаріальною конторою 20 грудня 1991 року, копія якого долучена до матеріалів справи.

При зверненні до Костянтинівської державної нотаріальної контори за отриманням свідоцтва про право на спадщину позивачу ОСОБА_1 було відмовлено, що підтверджується повідомленням державного нотаріуса Костянтинівської державної нотаріальної контори Ізмайлової В.Б. від 03 листопада 2017 року. Відмова обґрунтована тим, що позивач пропустив строк для прийняття спадщини.

Згідно із наданої КП «Костянтинівське міське бюро технічної інвентаризації Костянтинівської міської ради» інформації, право приватної спільної часткової власності на житловий будинок № АДРЕСА_1 зареєстровано по 1/2 частці за ОСОБА_7 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 11.06.2008 р., виданого Костянтинівською ДНК за р/№3-773 та ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 20.12.1991 року, виданого Костянтинівською ДНК за р/№1-4843.

Відповідно до довідки КП «СЄЗ» від 19.10.2017 року, копія якої додана до матеріалів справи, в будинку № АДРЕСА_1 з 24.02.1966 р. була зареєстрована ОСОБА_5, яка була знята з реєстрації 17.10.2017 року в зв'язку зі смертю. Крім неї в будинку зареєстровані внучаті племінники ОСОБА_4 та ОСОБА_3, їх діти. Реєстрацію місця проживання за вказаною адресою ОСОБА_4 та ОСОБА_3 підтверджує також інформація, надана відділом реєстрації Костянтинівської міської ради від 05.12.2017 р. Відповідно до довідки №167 від 29.11.2017р., виданої КП «Служба єдиного замовника» на момент смерті ОСОБА_5 у належному їй житловому приміщенні окрім неї ніхто не був зареєстрований.

Згідно інформаційної довідки зі Спадкового реєстру, наданої Костянтинівською державною нотаріальною конторою, відомості про спадкову справу на ім'я ОСОБА_5 - відсутні.

Згідно з копією технічного паспорту спірного будинку, він має два окремих входи, та відповідно розділений на дві окремі частини. Щодо двох частин будинку маються різні особові рахунки для сплати комунальних послуг, що підтверджується відповідними копіями квитанцій, доданими до матеріалів справи. З копій плану з газопостачання спірного будинку вбачається, що газ було проведено окремо для кожної квартири.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснила, що є власником другої половини спірного будинку, який фактично розділений на дві половини. В належній їй половині проживає її донька з сім'єю. Померла є її тіткою. З позивачем - двоюрідні сестри. Наприкінці свого життя ОСОБА_5 мала неадекватну поведінку, із спільних документів на будинок забрала документи, що підтверджують її право власності на 1/2 частину будинку, які позивач тривалий час шукала після її смерті.

Відповідно до ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу). Статтею 1221 ЦК України встановлено, що місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Частиною 3 статті 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Зі змісту статей 1268, 1269, 1270 ЦК України випливає, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

З наведених норм права випливає, що спадкоємець п'ятої черги ОСОБА_3, хоча мала спільне зареєстроване місце проживання з померлою ОСОБА_5, проте спадщину не прийняла оскільки постійно з померлою не проживала, а вони мешкали в різних квартирах одного будинку, які виділені в натурі, але належним чином не зареєстровані.

Згідно з ч.1, ч. 3 ст. 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1277 ЦК України у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням, зобов'язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою. Заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини.

З матеріалів справи вбачається, що оскільки після смерті ОСОБА_5 спадщина не була прийнята іншими спадкоємцями, належним відповідачем по справі має бути територіальна громада за місцем знаходження нерухомого майна, що входить до складу спадщини, а саме: Костянтинівська міська рада.

Враховуючи те, що встановлений законом шестимісячний строк для прийняття спадщини позивач пропустила через те, що отримала хибну консультацію в нотаріальній конторі, а саме: щодо неможливості прийняти спадщину у разі відсутності у позивача правовстановлюючих документів на будинок, та через її стан здоров'я, а також враховуючи те, що спадщина після смерті ОСОБА_5 до теперішнього часу ніким не прийнята, суд дійшов до висновку про те, що позивач пропустила вказаний строк з поважних причин, а отже ОСОБА_1 слід визначити додатковий строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 в один місяць з моменту набрання рішенням законної сили, що є достатнім строком для подання нею заяви про прийняття спадщини.

Керуючись ст. ст. 259, 265, 354-355, п.п.15.5 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Костянтинівської міської ради, треті особи - ОСОБА_3, ОСОБА_4, про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 року у м. Костянтинівка Донецької області, додатковий строк у 1 (один) місяць з дня набуття цим рішенням законної сили для прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року у місті Костянтинівка Донецької області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Донецької області через Костянтинівський міськрайонний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2, РНОКПП НОМЕР_1. Відповідач: Костянтинівська міська рада, місцезнаходження: Донецька обл., м. Костянтинівка, вул. Олекси Тихого (Правобережна), буд. 260, ЄРДПОУ 04052790.

Суддя