Рішення № 71411969, 26.12.2017, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/14445/17

2-а/357/1100/17

Категорія 87

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 грудня 2017 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді – Ярмола О. Я. ,

при секретарі – Ліщинська О. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в м.Біла Церква, справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини А2167 про визнання дій протиправними та стягнення грошової компенсації,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом мотивуючи тим, що він проходив військову службу в Збройних силах України. Відповідно до наказу командувача військ оперативного командування «Північ» № 112 від 15.12.2015 року був звільнений з військової служби у запас за пунктом «б» (за станом здоров'я). З 25.12.2015 року його виключено із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення. При звільненні в запас позивачу не було виплачено грошову компенсацію вартості речового майна, яке він не отримав під час проходження служби. Відповідно до довідки від 08.01.2016 року за № 171 сума заборгованості по виплаті цієї грошової компенсації складає 20 553,69 грн. 18.09.2017 року позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату вищезазначеної грошової допомоги, але до цього часу грошей не отримав, а тому просив суд визнати незаконними такі дії відповідача та стягнути компенсацію за неотримане речове майно в розмірі 20 553 грн. 69 коп.

/Даний позов зареєстрований в Білоцерківському міськрайонному суді 29.11.2017 року, а тому згідно з п.12 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України від 03.10.2017р. заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання чинності, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Позовні заяви, які подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу та справи, які надійшли та перебувають у провадженні суду не підлягають передачі до іншого суду в зв’язку з набранням чинності КАС України від 03.10.2017 р. та встановленням нових правил розмежування юрисдикції окружних адміністративних і місцевих сідів./

Представник позивача в судове засідання не з’явився, подав суду заяву в якій вказав, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить суд проводити розгляд справи без його участі.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про час розгляду справи повідомлений належним чином, заяв, клопотань, заперечень на позов до суду не надходило.

Оглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу в Збройних силах України. Відповідно до наказу командувача військ оперативного командування «Північ» № 112 від 15.12.2015 року був звільнений з військової служби у запас за пунктом «б» (за станом здоров'я) частини восьмої статті 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу».

Наказом командира військової частини польова пошта В 0849 (по стройовій частині) від 25.12.2015 року № 370, позивача виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення і направлено для зарахування на військовий облік до Білоцерківського об'єднаного міського військового комісаріату Київської області.

Судом встановлено, що позивач при проходженні військової служби у визначені строки не отримав речове майно, вартість якого складає 20 553,69 грн., що підтверджується довідкою від 25.12.2015 року № 22 про вартість речового майна, що належить до видачі (а.с.9).

Встановлено, що 18.09.2017 року позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату вищезазначеної грошової допомоги, але до цього кошти не виплачено.

Не погоджуючись з такими діями відповідача та вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Згідно наказу Міністра Оборони України від 29.04.2016 року за № 232, (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 26.05.2016 року, за №767/28897) військовослужбовці, які звільняються в запас або відставку, за їх бажанням отримують речове майно, яке не було ними отримане під час проходження служби, або грошову компенсацію за нього, виходячи із закупівельної вартості такого майна.

Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Положенням про порядок речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2004 № 1444 , Порядком виплати військовослужбовцям Збройних сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 № 178 (далі по тексту - Порядок) .

Відповідно до ч. 5 ст. 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Частиною 1 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно із ст. 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Згідно пунктів 27-28 Положення про порядок речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2004 № 1444, військовослужбовці, звільнені у запас або відставку з правом носіння військової форми одягу, за бажанням можуть отримати речове майно, яке вони не отримали під час звільнення, або грошову компенсацію за нього за цінами на день підписання наказу про звільнення. Зазначеним особам, звільненим у запас або відставку після закінчення строку контракту, за належне їм, але не отримане протягом дії контракту речове майно виплачується грошова компенсація пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати закінчення контракту, або видається речове майно на суму грошової компенсації.

Військовослужбовцям, які звільняються у запас або відставку без права носіння військової форми одягу, виплачується грошова компенсація за неотримане речове майно або за їх згодою видається речове майно на суму грошової компенсації пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання речового майна до дати підписання наказу про звільнення або закінчення контракту.

Згідно п. 2 зазначеного Положення, метою речового забезпечення є задоволення потреб військовослужбовців в обмундируванні, взутті, натільній білизні, теплих і постільних речах, спорядженні, спеціальному одязі, предметах індивідуального захисту, тканинах, нагрудних та нарукавних знаках і знаках розрізнення, санітарно-господарському майні, спортивному інвентарі та лазнево - пральному обслуговуванні особового складу.

Відповідно до п. 242 Указу Президента України від 03.12.2012 №672/2012 «Про Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України» особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, позивач проходив службу у Військовій частині А 2167. Речове майн згідно переліку зазначеному у довідці від 25.12.2015 № 22, позивачу не видавалось.

Порядком виплати військовослужбовцям Збройних сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 № 178 визначений механізм виплати компенсації особам офіцерського, старшинського, сержантського і рядового складу (військовослужбовців строкової військової служби, курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети, кафедри, відділення військової підготовки).

Пунктом 3 цього Порядку передбачено, що грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі: звільнення з військової служби та у разі загибелі (смерті) військовослужбовця.

Відповідно до п. 4 вказаного Порядку грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації, у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал, якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсацій.

Як вбачається з матеріалів справи та не спростовано відповідачем, позивачем було надано всі передбачені Порядком документи для отримання компенсації за неотримане речове майно.

Таким чином, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 має право на компенсацію за неотримане речове майно в розмірі 20 553 грн. 69 коп.

Суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч. 1 ст. 6 КАС України).

Верховенство права є найважливішим принципом правової держави. Змістом цього принципу є пріоритет (тобто верховенство) людини, її прав та свобод, які визнаються найвищою соціальною цінністю в Україні. Цей принцип закріплено у ст. 3 Конституції України.

Окрім того, права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Як зазначено в п. 4.1 Рішення Конституційного суду України від 02.11.2004 р. N 15-рп/2004 суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях визначив окремі ознаки принципу верховенства права у розбудові національних систем правосуддя та здійсненні судочинства, яких мають дотримуватись держави - члени Ради Європи, що підписали Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Суд бере до уваги правову позицію Європейського суду з прав людини, яка викладена в справі «Пономарьов проти України» (пункт 40 мотивувальної частини рішення від 3 квітня 2008 року), в якому Суд наголосив, що «право на справедливий судовий розгляд», яке гарантовано п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду.

У справі «Сокуренко і Стригун проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що «стаття 6 Конвенції не зобов'язує держав - учасників Конвенції створювати апеляційні чи касаційні суди. Однак там, де такі суди існують, необхідно дотримуватись гарантій, визначених у статті 6» (пункт 22 мотивувальної частини рішення від 20 липня 2006 року).

Аналіз наведених правових положень та вищезазначених обставин справи дає підстави суду для висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в частині виплати ОСОБА_1 компенсації за неотримане речове майно в розмірі 20 553 грн. 69 коп.

Згідно із ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб’єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Проте, в даному випадку Військовою частиною А-2167 не доведено правомірності своїх дій, які виразились у невиплаті ОСОБА_1 компенсації за неотримане речове майно в розмірі 20 553 грн. 69 коп., відповідно до норм чинного законодавства.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги, щодо не виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за неотримане майно підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст. 8,19,22 Конституції України, п.1 ст. 9-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та їх сімей», Постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 року № 178, наказом Міністра Оборони України від 29.04.2016 року за № 232, ст.ст. 2,6,19,77,78,242-246,250,293,295 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини А2167 щодо не виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за неотримане майно.

Стягнути з В\Ч А2167 на користь ОСОБА_1 в рахунок компенсації за неотримане речове майно 20 553 грн. 69 коп. (двадцять тисяч п’ятсот п’ятдесят три гривні шістдесят дев’ять копійок).

Стягнути з В\Ч А2167 в дохід держави судові витрати по справі в сумі 1600 грн..

Рішення може бути оскаржено до Київського адміністративного апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення суду виготовлено 02.01.2018 року.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні скарги подаються учасниками справи через Білоцерківський міськрайонний суд.

Суддя ОСОБА_2