Ухвала суду № 71409099, 02.01.2018, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/7523/17

Провадження № 2/591/890/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

2 січня 2018 року м. Суми

Суддя Зарічного районного суду м. Суми Шелєхова Г.В., розглянувши матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 до ОСОБА_2, третя особа – Служба у справах дітей Сумської міської ради про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на дитину,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом. Разом з цим просить відстрочити сплату судового збору до прийняття рішення по справі, посилаючись на те, судовий збір є об’єктивною перешкодою у реалізації його права на звернення до суду.

Заява про відстрочення сплати судового збору не підлягає задоволенню, оскільки позивачем не надано жодного доказу на її обгрунтування. Відсутні довідки про доходи, документи на підтвердження того, що позивач несе значні фінансові витрати у зв’язку з лікуванням.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Згідно положень пункту 1 ст. 6 Конвенції Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини, сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду.

ЄСПЛ у рішенні по справі «FC Mretebi проти Грузії», заява №38736/04 (і не тільки ЄСПЛ, а і КПЛ ООН, справа Няккяляйярви проти Фінлянді) звернув увагу на необхідність забезпечення належного балансу між, з одного боку, інтересами держави у забезпеченні розумного суду та, з іншого боку, інтересами заявника у відстоюванні своїх вимог через суд.

Враховуючи вищевикладене, заява є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 136 ЦПК України, ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір»,-

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення відмовити у зв’язку з необґрунтованістю.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Г.В.Шелєхова