Ухвала суду № 71407021, 02.01.2018, Літинський районний суд Вінницької області

Літинський районний суд Вінницької області

Справа № 137/1/18

У Х В А Л А

"02" січня 2018 р.

Літинський районний суд Вінницької області

в складі слідчого судді Желіховського В.М. при секретарі Голота О.В. за участю прокурора Самборської І.М. слідчого Додукало П.А. особи відносно якої розглядається клопотання ОСОБА_1 адвокатів ОСОБА_2 та ОСОБА_3Л, розглянувши у судовому засіданні в залі суду в смт. Літині клопотання старшого слідчого СВ Літинського відділення поліції Калинівського відділу ГУНП у Вінницькій області капітан поліції ОСОБА_4 про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, одруженого, не працюючого, громадянина України, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України в межах кримінального провадження за № 12017020210000428,-

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшло клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 В клопотанні зазначається, що досудовим розслідуванням установлено, що ОСОБА_1, 31 грудня 2017 року близько 01 години 00 хвилин спільно, за попередньою змовою із ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_8, відповідно до розробленого плану, приїхали на автомобілі НОМЕР_1 до охоронюваної території по вул. Сосонське Шосе, 6 в смт. Літин Вінницької області, яка належить ТОВ «Остер», де реалізуючи свої злочинні наміри, спрямовані на вчинення розбійного нападу, з метою заволодіння чужим майном, вдягнувши на голови маски з отворами для очей, проникли до приміщення для охорони, де в цей час перебував охоронник ТОВ «Остер» ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_9, житель ІНФОРМАЦІЯ_10. У подальшому, реалізуючи свій злочинний умисел застосували до охоронника фізичне насильство, у вигляді нанесення ударів кулаками по обличчю, після чого зв’язавши його руки та ноги за допомогою прозорої клейкої стрічки, попрямували до складських приміщень, де зберігались засоби захисту рослин. Продовжуючи свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном, за допомогою спеціального автомобіля – маніпулятор, проламали цегляну стіну у одному із складських приміщень та здійснили спробу винести звідти поліпропіленові каністри ємністю 1 літр кожна із засобами захисту рослин. Під час вчинення вказаних протиправних дій, у даному приміщенні спрацювала тривожна сигналізація, в наслідок чого, останні залишили місце злочину, забравши із собою три поліпропіленові каністри з післясходовим гербіцидом «Мілагро», ємністю 1 літр кожна та у подальшому були затримані працівниками поліції.

Вина ОСОБА_1 доводиться: протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від ОСОБА_9 від 31.12.2017; протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від ОСОБА_10 від 31.12.2017; протоколом огляду місця події, а саме території ТОВ «Остер»; показами свідків та потерпілих; протоколом огляду автомобіля від 31.12.2017; протоколом огляду місця події від 31.12.2017, а саме території де знаходився автомобіль; протоколом перегляду відеозапису з камер відео спостереження від 01.01.2018; протоколами затримання осіб за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення та іншими зібраними доказами у їх сукупності.

ОСОБА_1 31.12.2017 оголошено про підозру у скоєнні особливо тяжкого злочину, відповідальність за який передбачена ч. 3 ст. 187 КК України. Відповідальність за інкриміноване ОСОБА_1 діяння передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років.

Крім того, сам факт вчинення ОСОБА_1 відносно потерпілого ОСОБА_9 насильницьких дій, які виразились у нанесенні тілесних ушкоджень та зв’язуванні потерпілого свідчить про зневажливе ставлення ОСОБА_5 до існуючих в суспільстві норм поведінки та моралі. Навіть після вчиненого кримінального правопорушення ОСОБА_1 вину у вчиненому не визнає та не розкаюється, співпрацювати із органом досудового розслідування відмовляється, стверджує про той факт, що він мав лише завантажити товар.

Після вчинення кримінального правопорушення та спрацювання охоронної сигналізації, ОСОБА_1 разом із своїми спільниками, одразу ж кинули зв’язаного та безпорадного потерпілого, не зважаючи на те, що останній знаходився в безпорадному стані, потребував медичної допомоги, був зв’язаний протягом 2 годин. Навіть, не зважаючи на те, що ОСОБА_1 разом із своїми спільниками обливали потерпілого водою, вони залишили його у відкритому приміщенні, що свідчить про те, що йому було байдуже на наслідки, які могли бути спричиненні здоров’ю потерпілого та бажання уникнути від кримінальної відповідальності. Після зупинення працівниками поліції автомобіля, на якому пересувались зловмисники, останні нервували, намагались будь яким чином відкупитись та пропонували грошову винагороду в розмірі 1000 доларів США та золотого ланцюжка, що свідчить про бажання будь-яким способом уникнути від кримінальної відповідальності. Крім того, ОСОБА_1 разом зі спільниками пересувався на автомобілі з реєстраційними номерами, які не відповідають дійсності (відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії СХО 728795 на автомобіль Mercedes-Benz 2222», державний реєстраційний номер вказаного автомобіля НОМЕР_2, що відрізняється від реєстраційного номера, який перебував на автомобілі в момент затримання). Також усі спільники ОСОБА_1 вказали на той факт, що ОСОБА_5 наказав їм залишити в дома свої мобільні телефони та роздав їм нові в яких відсутній номер IMEI. Також в ході огляду автомобіля було виявлено та зафіксовано ще три державних реєстраційних номери на автомобіль. Даний факт свідчить про те, що зловмисники ретельно готувались до вчинення злочину, розробили відповідний злагоджений план та мали намір вчинення не одного такого злочину. Також, враховуючи те, що деякі спільники ОСОБА_1 вказують на наявність ще кількох осіб, які пересувались на автомобілі ВАЗ, свідчить про те, що перебуваючи на волі, ОСОБА_1 разом з вказаними особами може продовжувати вчиняти кримінальні правопорушення. Крім того, на камерах відео спостереження зафіксовано участь у вчиненні кримінального правопорушення осіб, які були у масках з прорізями для очей та у камуфльованих костюмах, однак під час огляду автомобіля виявлено та вилучено лише одну маску та один камуфльований костюм, що свідчить про те, що перебуваючи на волі ОСОБА_1 може сховати або спотворити речі, які мають значення для кримінального правопорушення.

Після затримання та доставки ОСОБА_1 до Літинського ВП, останній поводив себе зухвало, та демонстративно і зневажливо показував своє ставлення до вчиненого, наголошував, про те, що ніякого злочину не вчиняв, а приїхав лише випадково. Крім того, у ході проведення досудового розслідування існує інформація, що ОСОБА_1 причетний до вчинення аналогічних злочинів на території Вінницької області, що підтверджує той факт, що він разом із спільниками, проживають у м. Одеса, а на вчинення злочину приїхали в смт. Літин, Вінницької області, при цьому достовірно знаючи місце розташування складів де зберігаються засоби захисту рослин, наявність лише одного охоронника. При цьому, установлено, що останні знали місця де можна сховати автомобіль, подалі від людей.

Все це свідчить про відсутність соціально-стримуючих чинників, які підтверджують, що він буде ухилятись від слідства і суду та продовжувати злочинну діяльність.

Аналізуючи матеріали кримінального провадження, та беручи до уваги те, що всі учасники вчинення кримінального правопорушення проживають в ІНФОРМАЦІЯ_11, а деякі з них являються родичами підозрюваного ОСОБА_1 , на яких він може чинити тиск, невизнання останнім вини у інкримінованому йому злочині, свідчить, що існує декілька ризиків зазначених в ст. 177 КПК України, що підозрюваний може - переховуватись від органу досудового розслідування та суду; вчиняти інші кримінальні правопорушення; незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні.

Вважають, що існує декілька ризиків що підозрюваний може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення та незаконно впливати на свідків. Тому просять обрати відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Прокурор Самборська І.М. та слідчий Додукало П.А. в судовому засіданні клопотання підтримали та просили обрати відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки наявна обгрунтована підозра у вчиненні вказаного кримінального правопорушення та ризики передбачені ст.177 КПК України.

Адвокати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та підозрюваний ОСОБА_1 просили в задоволенні клопотання відмовити, оскільки в судовому засіданні слдічий та прокурор не довели суду про наявність ризиків передбачених кримінально-процесуальним кодексом, а також причетність ОСОБА_1 до даної події. Вивчивши документи, які є у матеріалах клопотання, вислухавши думку учасників процесу, суд приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що наявна обгрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 187 КК України та 31.12.2017 року останнього повідомлено про підозру. Підозра обґрунтовується витягом з ЄРДР, протоколами огляду місця події, протоколом допиту потерпілого, протоколом про прийняття заяви.

Суд враховує, що ОСОБА_11 характеризується посередньо за місцем реєстрації, одружений, проживає разом з дружиною та на утриманні має неповнолітніх дітей.

Враховуючи, що ОСОБА_11 зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_12, фактично проживає в м.Одеса та вчинив злочин на території Вінницької області, тому такі обставини, а також загроза покарання від 7 до 12 років позбавлення волі дає суду підстави вважати, що ОСОБА_11 може переховуватися від органів досудового слідства та суду, впливати на свідків та потерпілого та вчиняти інші правопорушення тобто наявні ризики передбачені ст.177 КПК України.

Згідно ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу

Пункт 4 ч.2 ст.183 КПК України передбачає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований окрім, як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад 5 роки.

Застосування до ОСОБА_1, більш м’якого запобіжного заходу не дасть змоги забезпечити виконання ним покладених обов’язків. Зокрема, не підлягають до застосування щодо ОСОБА_1 запобіжні заходи у виді особистого зобов’язання через можливість останнього ухилитись від слідства та суду, у виді особистої поруки у зв’язку з відсутністю поручителів, які заслуговують на довіру. Неможливо застосувати до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, у зв’язку з тим, що останній може впливати на свідків та інших підозрюваних кримінального правопорушення та залякувати потерпілого, для зміни показів останнім, які можуть вплинути на подальший хід досудового розслідування та уникнення підозрюваного від кримінальної відповідальності. А також той факт, що підозрюваний ОСОБА_1 проживає в іншій області, та в силу викладених ризиків може ухилятись від слідства та суду, а також продовжить вчиняти нові злочини. Оскільки ОСОБА_1 вчинив злочин із застосуванням насильства, при поставленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді взяття під варту, суд має право не визначити розмір застави.

Рішенням Конституційного Суду України від 08 липня 2003 року, визнано конституційною норму про те, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу разом з іншими обставинами враховується тяжкість злочину у вчиненніякого підозрюється, обвинувачується особа.

Враховуючи, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року (Конвенція), а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).

Правова позиція Європейського суду з даного питання викладена у справі «Москаленко проти України» остаточне рішення від 20 травня 2010 року п 34. передбачає, Суд вважає, щообґрунтована підозра щодо вчинення заявником тяжкого злочину могла первісно виправдовувати його тримання під вартою. Необхідність забезпечити належний хід провадження (зокрема, для отримання показань свідків) також була достатньою підставою для первісного тримання заявника під вартою. Аналогічна позиція викладена у рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі "Харченко проти України" де зазначено, що на етапі розгляду питання щодо взяття заявника під варту аргументами на користь такого рішення стали серйозність звинувачень, пред'явлених заявникові, та ризик його втечі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши учасників судового розгляду, суд вважає, шо з метою попередження можливості ОСОБА_1 переховуватись від слідства та суду, продовжувати злочинну діяльність, незаконно впливати на свідків, потерпілого, інших підозрюваних знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, забезпечення виконання процесуальних дій, а тому суд вважає необхідним клопотання задовольнити та обрати відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою. На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 176-184, 193, 194, 196, 198 КПК України, слідчий суддя -

У Х В А Л И В :

Клопотання задовільнити. Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк до 60 днів тобто 01.03.2018 року. Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Вінницької області протягом п’яти діб після проголошення.

С Суддя: ОСОБА_12