Ухвала суду № 71405653, 02.01.2018, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

02.01.2018

Справа №639/6643/17

Провадження №2/639/2556/17

УХВАЛА

02 січня 2018 року суддя Жовтневого районного суду м. Харкова Труханович В.В. розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Жовтневого районного суду м. Харкова знаходиться цивільна справа № 639/6643/17 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя.

29 грудня 2017 року ОСОБА_1 звернулась до Жовтневого районного суду м. Харкова із зустрічною позовною заявою до ОСОБА_2 про визнання права особистої приватної власності на автомобіль та ? частину квартири.

Разом із зустрічним позовом ОСОБА_1 подала до суду заяву про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя, в якій просила суд накласти арешт на автомобіль марки NISSAN TEANA, легковий седан – В, 2008 року випуску, чорного кольору, д.н. НОМЕР_1; вжити заходи забезпечення позову до набрання чинності рішенням у даній справі, заборонити будь-яким особам у будь-який спосіб вчиняти будь-які дії щодо автомобіля марки NISSAN TEANA, легковий седан – В, 2008 року випуску, чорного кольору, д.н. НОМЕР_1; заборонити органам та посадовим особам, які здійснюють державну реєстрацію, реєстрацію відчудження у будь-який спосіб на автомобіль марки NISSAN TEANA, легковий седан – В, 2008 року випуску, чорного кольору, д.н. НОМЕР_1, до набрання судовим рішення законної сили у даній справі; вилучити у відповідача, ОСОБА_2 або у будь-яких можливих осіб транспортний засіб – автомобіль марки NISSAN TEANA, легковий седан – В, 2008 року випуску, чорного кольору, д.н. НОМЕР_1, комплект ключів від зазначеного транспортного засобу, свідоцтво про реєстрацію вказаного транспортного засобу САТ 351754, та передати їх на зберігання ОСОБА_3 або на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору, до набрання судовим рішенням законної сили у даній справі.

Свою заяву обґрунтовує тим, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до утруднення або неможливості виконання судового рішення.

Суддя, дослідивши матеріали справи, вважає, приходить до наступного висновку.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Частиною 2 статті 149 ЦПК України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Пунктом 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 N 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз’яснено, що згідно з п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Відтак, підставою для накладення арешту на майно відповідача є докази, що свідчать про наявність такого майна (грошей), їх належність особі на праві власності. Також докази повинні свідчити про фактичне знаходження майна (грошей) у особи.

Отже, особи, які беруть участь у справі в цивільному процесі, при використанні механізму забезпечення позову повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами. Заявник клопотання про забезпечення позову також повинен зазначити відомості щодо наявності, найменування, місцезнаходження рухомого та нерухомого майна у відповідного учасника процесу, до якого заходи забезпечення позову будуть застосовані, а також доказів вартості такого майна.

З матеріалів справи вбачається, що автомобіль марки NISSAN TEANA, легковий седан – В, 2008 року випуску, чорного кольору, д.н. АХ 0755ЕС, належить на праві власності заявнику – ОСОБА_1, будь яких доказів того, що автомобіль знаходиться у володінні чи користуванні іншої особи суду надано не було. Не було надано доказів того, що автомобіль знаходиться у позивача ОСОБА_2 та що він перешкоджає відповідачу ОСОБА_1 у користуванні даним автомобілем чи яким небудь іншим чином приховує його.

Враховуючи вище викладене, а також те, що в порушення вимог ЦПК України заявником ОСОБА_1 не було доведено факт знаходження майна у ОСОБА_2 та факт того що неприйняття вказаного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, суддя, приходить до висновку, що у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 149, 153 ЦПК України, п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 N 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», суддя

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя В.В. Труханович