Постанова № 71402957, 12.12.2017, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/5679/17

Провадження № 2-а/204/214/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 грудня 2017 року м.Дніпро

Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючої судді Тітової І.В.

з участю секретаря Олішевської К.Й.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Грінченко І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Дніпрі про зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

12 вересня 2017 року до суду надійшов вищевказаний адміністративний позов, у якому позивач просить зобов'язати відповідача зарахувати їй до загального стажу роботи період роботи з 03.09.1979р. по 01.12.1995р. в «ОРС Макіївського ордена Леніна металургійного заводу імені С.М. Кірова», яке 23.12.1992р. було перейменоване в «Орендне торгівельне-виробниче підприємство «Кіровець»», та період роботи з 01.12.1995р. по 01.08.1996р. в ТОВ «Валентина», а саме 16 років 10 місяців 29 днів відповідно до трудової книжки серія НОМЕР_1, і з урахуванням цього стажу здійснити перерахунок пенсії з часу її призначення тобто з 21.06.2017р.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач в червні 2017р. досягла пенсійного віку і тому звернулася до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду Україні в м.Дніпро з заявою про призначення пенсії за віком надавши при цьому всі необхідні та передбачені законом документи. Так, з 21.06.2017р. позивачу була призначена пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за наявності страхового стажу 18 років 7 місяців 29 днів із середньомісячного заробітку 2215,01грн., взятого за період з 01.07.2007р. по 30.04.2017р., у розмірі 949,00 грн. Оскільки нарахований розмір пенсії був мінімальний позивач 28.07.2017р. письмово звернулася до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду Україні в м.Дніпрі, а саме до Чечелівського відділу з питань призначення, перерахунку та виплати пенсії з проханням перерахувати пенсію. У вересні 2017р. позивач отримала відповідь від Чечелівського відділу з питань призначення перерахунку та виплати пенсії від 30.08.2017р. в якій зазначалося, що при призначенні пенсії періоди роботи які записані у трудовій книжці під номерами 1-8 не зараховано до страхового стажу у зв'язку з тим, що у трудовій книжці на титульному листі внесені зміни, які не відповідають вимогам п.2 пп.2.13 Інструкції про порядок ведення трудових книжок від 29.07.1993р. №58 із змінами і доповненнями, а саме: у першому прізвищі (ОСОБА_5) проведено не зрозумілі виправлення після літери «р». В період з 03.09.1979р. по 01.12.1995р., який не зарахований відповідачем, позивач працювала старшим продавцем в «ОРС Макіївського ордена Леніна металургійного заводу імені С.М. Кірова», яке 23.12.1992р. було перейменовано в «Орендне торгівельне-виробниче підприємство «Кіровець»», не зараховано також період її роботи з 01.12.1995р. по 01.08.1996р. де вона працювала продавцем в ТОВ «Валентина», тобто не зарахований стаж становить 16 років 10 місяців та 29 днів. Одночасно позивачу було повідомлено, що для підтвердження трудового стажу за цей період необхідно представити довідку з підприємства або ж звернутися до суду. Вважає таку відмову протиправною, оскільки виправлення у трудовій книжці не може ставитися у провину позивачу та бути підставою для не зарахування цих періодів роботи так як саме роботодавець несе обов'язок правильного заведення та подальшого ведення трудових книжок. Відповідач витребує у позивача уточнюючу довідку, про період роботи з 03.09.1979р. по 01.12.1995р. та з 01.12.1995р. по 01.08.1996р., яку у позивача немає ніякої можливості одержати, тому що підприємство у якому вона працювала у цей період, а саме «ОРС Макіївського ордена Леніна металургійного заводу імені С.М. Кірова» та ТОВ «Валентина» знаходяться у м.Макіївка Донецької області яке відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014р. № 1085, відноситься до населених пунктів на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. Навіть якщо б позивачу вдалося отримати таку довідку у м.Макіївка, вона не буде враховуватися відповідачем, оскільки, документи підготовлені чи надані органами, які знаходяться на тимчасово окупованій території України, не підлягають виконанню для нарахування пенсії. Також, позивач не погоджується з посиланням відповідача на п.17, п.18 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993р. №637, оскільки це стосується лише записів періодів роботи в трудовій книжці, а не виправлення прізвища. Факт належності книжки саме позивачу визнано відповідачем, оскільки пенсію їй призначено. Позивач має трудову книжку серія НОМЕР_1 в якій зазначені періоди її роботи з 03.09.1979р. по 01.12.1995р. в «ОРС Макіївського ордена Леніна металургійного заводу імені С.М. Кірова», яке 23.12.1992р. було перейменовано в «Орендне виробниче підприємство «Кіровець»», та період її роботи з 01.12.1995р. по 01.08.1996р. в ТОВ «Валентина», а тому трудова книжка не відсутня, відповідні записи про періоди роботи у ній зроблені чітко, без виправлень. Вищевказані обставини свідчать про неправомірність дій відповідача у частині не зарахування позивачу до стажу роботи періоду роботи з 03.09.1979р. по 01.12.1995р. та з 01.12.1995р. по 01.08.1996р. Неможливість отримати та надати уточнюючу довідку фактично позбавляє позивача набутого та гарантованого права на пенсію за зазначених умов і підстав. Такі дії Пенсійного фонду порушують її конституційні, соціальні права на пенсійне забезпечення, тому що на даний час пенсія є джерелом її доходу. Відмова позивача у зарахуванні періодів роботи до страхового стажу та позбавлення отримання справедливого та законного розміру пенсії істотно погіршує матеріальне становище позивача, призводить до непередбачених фінансових витрат на захист та відновлення її порушених прав.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі і просив задовольнити позов.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог у повному обсязі і просила в задоволенні позову відмовити. Надала суду письмові заперечення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши учасників процесу, суд встановив такі обставини.

Згідно з довідкою №7685/01-21 від 28.08.2017р., яка видана Правобережним об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України у місті Дніпрі, ОСОБА_3 знаходиться на обліку Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України у місті Дніпрі та отримує пенсію за віком при повному стажі, що становить 949грн. (а.с.5,27).

Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу серія НОМЕР_2 від 22.11.1996р. Гнилушинською сільською адміністрацією Задонського району Ліпецької області було зареєстровано шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_7, актовий запис №12, після укладення якого позивачу присвоєно прізвище - ОСОБА_6, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу (а.с.13,28).

Згідно з відповіддю Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Дніпрі від 30.08.2017р. №Я 189-1/17 при призначенні пенсії позивачу періоди роботи, які записані у трудовій книжці під номерами 1-8 не зараховано до страхового стажу у зв'язку з тим, що у трудовій книжці на титульному листі внесені зміни, які не відповідають вимогам п.2 пп.2.13 Інструкції про порядок ведення трудових книжок від 29.07.1993р. № 58 із змінами та доповненнями, а саме зміна записів у трудових книжках, зокрема, про прізвище виконується власником або уповноваженим ним органом за останнім місцем роботи на підставі документів (паспорта, свідоцтва про народження, про шлюб, про розірвання шлюбу, про зміну прізвища, ім'я, та по-батькові, тощо) і з посиланням на номер і дату цих документів. Зазначені зміни вносяться першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Однією рискою закреслюється, наприклад, колишнє прізвище або ім'я, по-батькові, дата народження і записуються нові дані з посиланням на відповідні документи на внутрішньому боці обкладинки і завіряються підписом керівника підприємстві або печаткою відділу кадрів. Як вбачається з трудової книжки позивача у першому прізвищі (ОСОБА_5) проведено незрозумілі виправлення після літери «р», які не підтверджені документально. Після виправлення неможливо достеменно стверджувати кому належала трудова книжка до зміни прізвища на ОСОБА_6. Таким чином, періоди роботи, які занесені у трудову книжку до укладення шлюбу, можливо зарахувати до страхового стажу у разі підтвердження Вашої роботи документами, зокрема, довідками, виписками із наказів, особовими рахунками і відомостями на видачу заробітної плати, іншими документами, які містять відомості про періоди роботи (а.с.33-34).

Згідно з ст.46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Статтею 8 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Згідно з ч.3 ст.4 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються, зокрема: види пенсійного забезпечення, умови участі в пенсійній системі чи їх рівнях, пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат, джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Відповідно до ч.1 ст.24 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно з ч.2 ст.24 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до ст.62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно з п.2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29.07.93р. №58 заповнення трудової книжки вперше проводиться власником або уповноваженим ним органом не пізніше тижневого строку з дня прийняття працівника на роботу або прийняття студента вищого, учня професійно-технічного навчального закладу, що здобули професію (кваліфікацію) за освітньо-кваліфікаційним рівнем "кваліфікований робітник", "молодший спеціаліст", "бакалавр", "спеціаліст" та продовжують навчатися на наступному освітньо-кваліфікаційному рівні, на стажування. До трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди.

Пунктом 2.4 вищезазначеної Інструкції визначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Як випливає з відповіді відповідача від 30.08.2017р. №Я 189-1/17, позивачу не зараховано періоди роботи, які записані у трудовій книжці під номерами 1-8 до страхового стажу у зв'язку з тим, що у трудовій книжці на титульному листі внесені зміни, які не відповідають вимогам п.2 пп.2.13 Інструкції про порядок ведення трудових книжок від 29.07.1993р. № 58 із змінами та доповненнями, а саме до трудової книжки позивача у першому прізвищі (ОСОБА_5) проведено не зрозумілі виправлення після літери «р», які не підтверджені документально. (а.с.14-16, 33-34).

З трудової книжки позивача серії БТ-І №1237571 випливає, що мають місце виправлення на титульному листі, зокрема, у першому прізвищі «Дегтяреова» проведено не зрозумілі виправлення після літери «р», які не завірені підписом відповідальної особи та печаткою підприємства, що не відповідає п.2.6 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 р. № 58.

Відповідно до трудової книжки позивача серії БТ-І №1237571, позивач в період з 03.09.1979р. по 01.12.1995р. працювала в ОРС Макіївського ордена Леніна металургійного заводу імені С.М. Кірова, яке 23.12.1992р. було перейменоване в «Орендне торгівельне-виробниче підприємство «Кіровець»», яке 23.12.1994р. було перейменоване в акціонерне товариство закритого типу «Кіровець», про що у трудовій книжці зроблено записи №5-8. Дані записи не містять будь-яких виправлень (а.с.10-30).

У судовому засіданні представником позивача на підтвердження вищезазначених записів в трудовій книжці надано архівну довідку №23-01-23/2574 від 08.09.2017р. архівного відділу адміністрації м.Макіївка, згідно з якою в документах архівного фонду АТЗТ «Кіровець», що надійшли на зберігання до архівного відділу адміністрації м.Макіївка зазначено, що ОСОБА_5 прийнята старшим продавцем в магазин №30 з 03.09.1979р. і звільнена 01.12.1995р. Також, представником позивача була надана архівна довідка №23-01-23/2575-1 від 08.09.2017р. на підтвердження перейменування підприємства на якому працювала позивач (а.с.48-50).

Статтею 3 ЗУ "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" від 15.04.2014р. № 1207-VII визначено, що для цілей цього Закону тимчасово окупованою територією визначається: 1) сухопутна територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, внутрішні води України цих територій; 2) внутрішні морські води і територіальне море України навколо Кримського півострова, територія виключної (морської) економічної зони України вздовж узбережжя Кримського півострова та прилеглого до узбережжя континентального шельфу України, на які поширюється юрисдикція органів державної влади України відповідно до норм міжнародного права, Конституції та законів України; 3) повітряний простір над територіями, зазначеними у пунктах 1 і 2 цієї частини.

Архівний відділ адміністрації м.Макіївка знаходиться у м.Макіївка, Донецької області.

Отже, з наведеного вбачається, що дія ЗУ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» не поширюється на територію Донецької області.

Частиною 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Неприпустимість визнання деяких документів, які були видані на території, неконтрольованій законною владою, недійсними та такими, що не набули законної сили, підтверджується практикою Європейського суду з прав людини, яка викладена в рішенні у справі "Лоізіду проти Туреччини".

Європейський Суд з прав людини дійшов висновку, що за наявності фактично існуючих незаконних утворень на території неконтрольованій законною владою міжнародне право визнає законність деяких юридичних домовленостей та дій, наприклад, реєстрація народження, смерті або шлюбу, наслідки яких можуть бути проігноровані лише на шкоду жителям тієї чи іншої території.

Таким чином, архівна довідка №23-01-23/2574 від 08.09.2017р. і архівна довідка №23-01-23/2575-1 від 08.09.2017р., видана архівним відділом адміністрації м.Макіївка відповідають вимогам чинного законодавства України.

Відтак, записи про спірний період роботи, що здійснені з 03.09.1979р. по 01.12.1995р., засвідчені відповідною печаткою підприємства і дефектів їх вчинення не мають. Факт роботи позивача у період з 03.09.1979р. по 01.12.1995р. підтверджується відомостями трудової книжки, які були внесені відповідно до чинного законодавства і архівними довідками №23-01-23/2574 від 08.09.2017р., №23-01-23/2575-1 від 08.09.2017р.

З трудової книжки серії БТ-І №1237571 випливає, що позивач з 01.12.1995р. по 01.08.1996р. працювала продавцем в ТОВ «Валентина», про що у трудовій книжці зроблено записи №9 і №10. Записи про прийняття позивача на роботу і звільнення з роботи не містять посилання на накази про її зарахування на роботу. (а.с.10,30).

Відповідно до п.2.4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29.07.93р. №58 визначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Записи №9-10 в трудовій книжці позивача засвідчені відповідною печаткою ТОВ «Валентина» і підписом директора підприємства.

Ведення трудових книжок працівників підприємства, усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), оскільки записи до трудової книжки вносяться виключно власником або уповноваженим ним органом, наявність неправильно занесених записів до трудової, не може ставитись в провину власнику трудової книжки.

Отже, в цьому випадку суд встановлено, що факт роботи позивача у період з 01.12.1995р. по 01.08.1996р. підтверджується записами в трудовій книжці.

Таким чином, суд доходить висновку, що дії відповідача, які полягають у незарахуванні періодів роботи, які записані у трудовій книжці під номерами 1-8 до страхового стажу у зв'язку з тим, що у трудовій книжці на титульному листі внесені змін, які не відповідають вимогам п.2 пп.2.13 Інструкції про порядок ведення трудових книжок від 29.07.1993 №58 і не зарахування періоду роботи занесеного до трудової книжки під №9-10, оскільки при записах проігноровані п.2.4 Інструкції є неправомірними, оскільки суперечать Конституції та законам України.

Виходячи з вищезазначеного, суд доходить висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Крім того, відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, тож судовий збір підлягає стягненню з Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України у місті Дніпрі на користь позивача.

Керуючись ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

п о с т а н о в и в:

Зобов'язати Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду Україні в м.Дніпрі зарахувати ОСОБА_3 до загального стажу роботи період роботи з 03.09.1979р. по 01.12.1995р. в «ОРС Макіївського ордена Леніна металургійного заводу імені С.М. Кірова», яке 23.12.1992р. було перейменоване в «Орендне торгівельне-виробниче підприємство «Кіровець»», та період роботи з 01.12.1995р. по 01.08.1996р. в ТОВ «Валентина», а саме 16 років 10 місяців 29 днів відповідно до трудової книжки серія НОМЕР_1, і з урахуванням цього стажу здійснити перерахунок пенсії з часу її призначення тобто з 21.06.2017р.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Дніпрі на користь ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 640 (шістсот сорок)грн.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено 14 грудня 2017 року.

Суддя І.В. Тітова