Ухвала суду № 71400523, 29.12.2017, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/18835/17

1кс/755/7124/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"29" грудня 2017 р. слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва Курило А.В., за участю секретаря Потій М.В., розглянувши клопотання слідчого Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві Вовка В.В., у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017101040000187 від 27.09.2017 року, про арешт майна,

в с т а н о в и в:

Слідчий Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві звернувся до суду із клопотання, в межах кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017101040000187 від 27.09.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.368-3 КК України, про арешт майна.

З тексту клопотання вбачається, що ОСОБА_2, будучи членом обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Голосіївський квартал» (ЄДРПОУ 39117045) - далі ОК "ЖБК "Голосіївський квартал", являючись службовою особою юридичної особи приватного права одержав для себе неправомірну вигоду за вчинення дій з використанням наданих йому повноважень в інтересах того, хто надає таку вигоду, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, за наступних обставин.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_2, є засновником та членом ОК "ЖБК "Голосіївський квартал", що підтверджується п. 2.1. статуту кооперативу затвердженого 09.12.2016 протоколом загальних зборів.

Кооператив є юридичною особою за законодавством України з дня його державної реєстрації у встановленому законодавством України порядку.

Пунктом 3.9 статуту кооперативу визначено, що у всіх випадках, що не передбачені чинним статутом, кооператив керується рішеннями членів ОСОБА_3 та вимогами чинного законодавства.

Пунктом 13 та 14.1 статуту кооперативу визначено, що вищим органом управління ОСОБА_3 є Загальні збори членів ОСОБА_3.

Пунктом 14.2 статуту кооперативу визначено, що загальні збори мають право приймати рішення з будь-яких питань діяльності кооперативу, у тому числі, що входить в компетенцію інших органів, відміняти рішення правління, голови правління і ревізора.

Крім цього, статутом кооперативу визначено, що до виняткової компетенції загальних зборів відноситься: затвердження статуту кооперативу та змін і доповнень до нього, нормативних документів кооперативу, прийняття рішень про заснування кооперативом інших юридичних осіб, обрання і дострокове припинення повноважень членів правління, голови правління та ревізора кооперативу, утримання апарату органів управління, прийняття рішень про притягнення до відповідальності, визначення розмірів оплати праці, прийняття рішень про відсторонення голови правління кооперативу, затвердження розмірів фондів кооперативу, порядок їх формування та використання, затвердження внутрішніх документів кооперативу, прийняття рішень щодо володіння, користування та розпорядження майном кооперативу.

Відповідно ч. 3 ст. 18 КК України службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також постійно чи тимчасово обіймають в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною службовою особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

Згідно статті 81 Цивільного кодексу юридична особа приватного права створюється на підставі установчих документів

З вищевказаного слідує, що ОСОБА_2 будучи членом обслуговуючого кооперативу «ЖБК «Голосіївський квартал» і згідно покладених на нього прав та обов'язків виконує організаційно-розпорядчі функції та є службовою особою юридичної особи приватного права.

Так, статутом кооперативу визначено що, він створюється для надання будівельних, ремонтних, експлуатаційних та інших послуг членам кооперативу та задоволення їх споживчих потреб на засадах взаємодопомоги та економічного співробітництва. Метою діяльності кооперативу є поліпшення житлових умов та забезпечення житлом членів кооперативу та членів їх сімей шляхом будівництва багатоквартирних житлових будинків за власні кошти членів кооперативу, в тому числі за допомогою банківського кредиту, інших коштів, а також подальшої спільної експлуатації споруд загального користування, інженерних комунікацій та під'їзних шляхів, задоволення соціальних та інших потреб членів кооперативу, надання їм послуг на основі поєднання їх особистих та колективних інтересів, поділу між ними ризиків, витрат і доходів, розвитку їх самоорганізації, самоуправління та самоконтролю.

Згідно пункту 3.9 статуту, у всіх випадках, що не передбачені чинним статутом, кооператив керується рішеннями членів кооперативу та вимогами чинного законодавства.

Відповідно до пункту 5.5 статуту, кооператив зобов'язаний забезпечувати надання послуг своїм членам кооперативу згідно з їх замовленнями в межах предмету діяльності кооперативу та без мети отримання прибутку.

У невстановлений досудовим розслідуванням час та місці у ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, виник спільний злочинний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з вимаганням за наступних обставин.

Так, 28.04.2015 між ОСОБА_5 та ОК "ЖБК "Голосіївський квартал" укладено кооперативні договори № 29 та № 30 про сплату пайового внеску за однокімнатну квартиру № 39 та двокімнатну квартиру № 38 у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1, поверх 5 (будівельна адреса об'єкта нерухомого майна).

В кінці квітня 2017 року, ОСОБА_5 на розрахунковий рахунок ОК "ЖБК "Голосіївський квартал" № 26005052621305 відкритому в ПАТ КБ "Приватбанк" були перераховані кошти та виконані зобов'язання за кооперативними договорами № 29 та № 30 про сплату пайового внеску за однокімнатну квартиру № 39 та двокімнатну квартиру № 38 у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1, поверх 5 (будівельна адреса об'єкта нерухомого майна).

Після вводу в експлуатацію зазначеного будинку йому було присвоєно поштову адресу, а саме: АДРЕСА_2.

У вересні 2017, ОСОБА_6, який є сином ОСОБА_5 діючи на підставі нотаріальної довіреності, з метою отримання правовстановлюючих документів необхідних для проведення державної реєстрації на вищезазначені об'єкти нерухомого майна, зустрівся із головою правління ОК «ЖБК «Голосіївський квартал» ОСОБА_4 та з засновниками (членами) кооперативу ОСОБА_2 та ОСОБА_3

В ході вказаної зустрічі ОСОБА_6, була висунута вимога передачі додаткових грошових коштів в розмірі 240 000 грн. у вигляді штрафних санкцій за начебто несвоєчасну оплату згідно договорів пайового внеску № 29 та № 30. Також, в ході проведення зазначеної зустрічі ОСОБА_6 було повідомлено, що у разі несплати зазначених грошових коштів, йому не будуть надані правовстановлюючі документи на квартири № 39 № 38 у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_2 та його буде виключено з числа асоційованих членів кооперативу.

В ході подальших зустрічей ОСОБА_4, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з ОСОБА_6, йому було повідомлено, що ОК "ЖБК "Голосіївський квартал" надасть правовстановлюючі документи для проведення державної реєстрації прав на нерухоме майно - квартир № 39 № 38 у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_2, за умови передачі коштів в сумі вже 110 000 гривень.

Отже ОСОБА_2, будучи членом обслуговуючого кооперативу «ЖБК «Голосіївський квартал», являючись службовою особою юридичної особи приватного права, використовуючи надані повноваження, діючи умисно, у невстановлені досудовим розслідуванням час та місці, усвідомлюючи протиправність своїх дій, будучи достовірно обізнаним із статутом кооперативу та умовами виконання договорів пайового внеску № 29 та № 30 укладених між ОК "ЖБК "Голосіївський квартал" та ОСОБА_5, реалізуючи свій злочинний умисел спрямований на одержання неправомірної вигоди для себе та третіх осіб, за попередньою змовою із ОСОБА_4 та ОСОБА_3, поєднаний з вимаганням, висунув вимогу ОСОБА_6, про те що за вчинення дій пов'язаних з отриманням правовстановлюючих документів для проведення державної реєстрації прав на нерухоме майно - квартир № 39 № 38 у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_2 та погодженням проектної документації, останньому необхідно надати кошти в розмірі 110 000 гривень.

20.12.2017, приблизно о 12 годині 30 хвилин, у підвальному приміщенні будинку за адресою: АДРЕСА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 одержали неправомірну вигоду в розмірі 110 000 грн. від ОСОБА_6 Після одержання неправомірної вигоди протиправна діяльність ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 була припинена працівниками правоохоронних органів.

ОСОБА_2 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 -3 КК України за яке передбачено позбавлення волі настрок від 3 до 7 років з позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років, з конфіскацією майна.

Слідчий в судове засідання не з'явився, подав клопотання про розгляд клопотання у його відсутність, в якому зазначив, що клопотання підтримує в повному обсязі та просить його задовольнити, накласти арешт на майно шляхом заборони його відчуження та розпорядження.

Відповідно до ст. 172 КПК України, слідчий суддя прийшов до висновку, про необхідність розгляду клопотання без повідомлення власників майна, оскільки є необхідність забезпечення арешту майна, так як існують ризики відчуження майна до прийняття судом рішення.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного.

Відповідно до п.7 ч.2 ст.131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно п. 3 ч.2 ст.170 КПК України арешт на майно накладається з метою конфіскації майна як виду покарання; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).

Відповідно до ч.5 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Крім того, відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Крім того, на підставі вимог ч.5 ст.9 КПК України, слідчий суддя враховує, що виходячи з положень Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства.

Також, у ст.1 Першого протоколу до Конвенції зазначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 р.), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 р.) ЄСПЛ зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним, тобто для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар для особи (справа «Ізмайлов проти Росії», п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 р.).

На підставі викладеного, з урахуванням мотивів клопотання слідчого про арешт майна та доданих до клопотання документів, слідчий суддя приходить до висновку, що слідчим доведено наявність достатніх підстав вважати, що мав місце факт вчинення кримінального правопорушення за ознаками злочину, передбаченого ч.4 ст.368-3 КК України та про необхідність накладення арешту на майно на підставі ч.2 ст.170 КПК України, оскільки існує обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти органи досудового розслідування з дотриманням відповідних положень національного законодавства та принципів верховенства права.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 110, 131, 170-175, 309 КПК України, -

у х в а л и в:

Клопотання слідчого Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві Вовка В.В. - задовольнити.

Накласти арешт на майно, а саме:

- на автомобіль НОМЕР_1, номер кузова "НОМЕР_3" належного на праві приватної власності ОСОБА_2, шляхом заборони відчуження майна та користування майном;

- на автомобіль НОМЕР_2, номер кузова "НОМЕР_4" належного на праві приватної власності ОСОБА_2, шляхом заборони відчуження майна та користування майном.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з моменту її проголошення.

Слідчий суддя