Ухвала суду № 71400163, 06.12.2017, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/9682/15-ц

провадження № 2/753/201/17

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про залишення уточнень до позовної заяви без руху

"06" грудня 2017 р. Дарницький районний суд м. Києва

в складі: головуючого-судді: ЛЕОНТЮК Л.К.

за участю секретаря: АВДЄЄНКО А.А.

сторін:

представника позивача КРАВЧУК А.Б.

представників відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю " Квітка експрес " до ОСОБА_6, ОСОБА_7, Товариства з обмеженою відповідальністю " Доставка квітів " УФЛ ", ОСОБА_8, Міністерство економічного розвитку та торгівлі, ОСОБА_9, фізичної особи - підприємця ОСОБА_6, Товариства з обмеженою відповідальністю " Служба доставки квітів та подарунків " ЮФЛ " треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю « Інтернет Інвест », Товариство з обмеженою відповідальністю « Дабл - Ю Нет Україна » про заборону вчиняти певні дії, стягнення збитків, зобов'язання вчинити певні дії, відшкодування моральної шкоди, визнання недійсним свідоцтва на знак для товарів і послуг про заборону вчиняти певні дії, стягнення збитків, зобов'язання вчинити певні дії, відшкодування моральної шкоди, визнання недійсним свідоцтва на знак для товарів і послуг

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Дарницького районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю " Квітка експрес " до ОСОБА_6, ОСОБА_7, Товариства з обмеженою відповідальністю " Доставка квітів " УФЛ ", ОСОБА_8, Міністерство економічного розвитку та торгівлі, ОСОБА_9, фізичної особи - підприємця ОСОБА_6, Товариства з обмеженою відповідальністю " Служба доставки квітів та подарунків " ЮФЛ " треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю « Інтернет Інвест », Товариство з обмеженою відповідальністю « Дабл - Ю Нет Україна ».

12 вересня 2017 року за вх. № 44061 до загальної канцелярії суду від представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю " Квітка Експрес " - Кравчук Анни Борисівни надійшла заява про уточнення позовних вимог, а саме замінити відповідача Державну службу інтелектуальної власності України на Міністерство економічного розвитку та торгівлі.

В судовому засіданні 06 грудня 2017 року встановлено, що позивач в заяві про уточнення змінила заявлені позовні вимоги.

Зазначена уточнена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог ст. 119 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 119 ЦПК України, позовна заява повинна містити: найменування суду, до якого подається заява; ім'я ( найменування ) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання ( перебування ) або місце знаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі; зміст позовних вимог; ціну позову щодо вимог майнового характеру; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування; перелік документів, що додаються до заяви.

В позовній заяві має містись посилання, зокрема, на те, до кого пред"явлений позов; що саме вимагає позивач (предмет позову); обставини, на яких ґрунтується вимога (матеріально-правова підстава позову); зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину.

Згідно із ч. 7 ст. 119 ЦПК України, у разі пред'явлення позову особами, які діють на захист прав, свобод та інтересів іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

Позов у цивільному судочинстві - це вимога заінтересованої особи до суду про здійснення правосуддя у цивільних справах на захист прав та інтересів, порушених чи оспорюваних іншою особою. У такій вимозі до суду вміщується також вимога до відповідача. Елементи позову: предмет, підстава, зміст.

Предметом позову є та його частина, яка характеризує матеріально - правову вимогу позивача до відповідача, щодо якої він просить ухвалити судове рішення ( спірне право позивача та спірний обов"язок відповідача ). Вона опосередковується спірними правовідносинами - суб'єктивним правом і обов'язком позивача і відповідача. Предмет позову повинен мати правовий характер і випливати з певних матеріально-правових відносин. Предмет позову характеризується певним змістом, а в багатьох випадках і окремим об'єктом. Тому необхідно відрізняти предмет позову в його безпосередньому розумінні від матеріального об'єкта або матеріального предмета позову.

Підставу позову складають обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги: юридичні факти матеріально - правового характеру, що визначаються нормами матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, їх виникнення, зміну, припинення; доказові факти, що тісно пов'язані з фактами матеріально - правового характеру, на підставі яких можна зробити висновок про їх наявність чи відсутність. Це факти з приводу подання позову, які покликані обґрунтувати необхідність захисту прав чи інтересів позивача.

Як вбачається з матеріалів заяви, у позовній заяві відсутнє правове обґрунтування з посиланням на конкретні норми цивільного законодавства, які регулюють данні цивільно-правові відносини.

Тому позивачу слід уточнити зміст позовної заяви з посиланням на конкретні норми чинного законодавства України та зазначенням доказів порушення її прав.

Зміст позовних вимог повинен бути конкретизований.

Суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову, а за вказаних обставин для судового розгляду позивачам не визначені ні суть позовних вимог, ні їх правові підстави, що позбавляє можливості з'ясувати предмет спору та межі доказування.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України « Про судовий збір » необхідно сплатити, судовий збір який сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та не майнового характеру ( ч. 5 ст. 119 ). У разі коли в позовній заяві об"єднано дві і більше вимог майнового та не майнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу.

Зі змісту заяви вбачається що позивачем заявлено вимог не майнового характеру 10 вимог та майнового характеру 12.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України « Про судовий збір »за подання до суду позовної заяви не майнового характеру: юридичною собою - 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Відповідно до п. 1 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру юридичною особою сплачується судовий збір в розмірі 1. 5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.

Ціна позову - це грошовий вираз майнових вимог позивача. Ціна позову визначається лише до майнових вимог, тобто тих вимог, які мають грошову оцінку. Ціна позову має важливе значення, насамперед, для правильного визначення судового збору, що підлягає сплаті під час звернення до суду. Адже неправильне визначення може призвести до необґрунтованого відкриття провадження в справі або навпаки до необґрунтованої вимоги у відкритті провадження.

Документом про сплату судового збору є квитанція установи банку або відділення зв"язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення. Оригінал такої квитанції додається до всіх позовних заяв, апеляційних та касаційних скарг, інших судових документів, що направляються до судової інстанції.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України « Про судовий збір » необхідно сплатити, судовий збір який сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та не майнового характеру ( ч. 5 ст. 119 ). У разі коли в позовній заяві об"єднано дві і більше вимог майнового та не майнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу.

В роз'ясненнях, викладених у Постанові Пленуму Верховного Суду України N 2 від 12 червня 2009 року « Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції » зазначено, що суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

Зміст позовних вимог - це певна форма захисту, яку просить позивач від суду. Під підставами позову, як вказує Верховний суд України, слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги. Виклад обставин та підстав також необхідний для визначення тотожності позову, захисту відповідача від позову, зміни позову позивачем і, найголовніше, - для визначення предмета доказування по даній справі.

Відповідно ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст. 4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно ч. 3 ст. 27 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати свої процесуальні обов'язки.

Відповідно до ч. 2 ст. 31 ЦПК України крім прав та обов'язків, визначених у статті 27 цього Кодексу, позивач має право протягом усього часу розгляду справи збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитися від позову, а відповідач має право визнати позов повністю або частково. До початку розгляду судом справи по суті позивач має право шляхом подання письмової заяви змінити предмет або підставу позову, а відповідач - пред'явити зустрічний позов.

Чинним ЦПК України не передбачено подання до суду заяви про уточнення позовних вимог.

Разом з цим суд звертає увагу позивача, що збільшення або зменшення розміру позовних вимог передбачає зміну обсягу пред"явлених позивачем матеріально - правових вимог.

Крім того, реалізуючи передбачене ст. 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та особисто обирає спосіб його захисту, таким чином підлягає з'ясуванню чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача. Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Тому позивачу необхідно привести вказану заяву у відповідність до вимог чинного ЦПК України, конкретизувати свої позовні вимоги.

Крім того, реалізуючи передбачене ст. 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та особисто обирає спосіб його захисту, таким чином підлягає з'ясуванню чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача. Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Статтею 2 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що рішення Європейського суду з прав людини є обов'язковими для виконання Україною. Вказаний Закон прямо закріплює, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.

Згідно ст. 120 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

Враховуючи викладене та керуючись, ст.ст. 119, 121, 122, ЦПК України, суддя,

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю " Квітка експрес " про уточнення позовних вимог у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю " Квітка експрес " до ОСОБА_6, ОСОБА_7, Товариства з обмеженою відповідальністю " Доставка квітів " УФЛ ", ОСОБА_8, Міністерство економічного розвитку та торгівлі, ОСОБА_9, фізичної особи - підприємця ОСОБА_6, Товариства з обмеженою відповідальністю " Служба доставки квітів та подарунків " ЮФЛ " треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю « Інтернет Інвест », Товариство з обмеженою відповідальністю « Дабл - Ю Нет Україна » про заборону вчиняти певні дії, стягнення збитків, зобов'язання вчинити певні дії, відшкодування моральної шкоди, визнання недійсним свідоцтва на знак для товарів і послуг про заборону вчиняти певні дії, стягнення збитків, зобов'язання вчинити певні дії, відшкодування моральної шкоди, визнання недійсним свідоцтва на знак для товарів і послуг - залишити без руху.

Строк для усунення недоліків не може перевищувати п'яти днів з дня отримання даної ухвали.

Роз'яснити заявнику, що у випадку не виконання вимог даної ухвали в строк, заява буде вважатися неподаною та повернута позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДЯ Л.К. ЛЕОНТЮК