Ухвала суду № 71400083, 28.12.2017, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/793/756/17 Справа № 712/15339/17 Категорія: ст. 179 КПК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2017 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого суддів ОСОБА_2 ОСОБА_3Биби Ю. В., ОСОБА_4Дмитренка М. І.

при секретарі Єгорової С.А.

за участю прокурораОСОБА_5, ОСОБА_6захисникаОСОБА_7підозрюваної ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 на ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 12 грудня 2017 року про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов’язання відносно

ОСОБА_8, 25.08.1983р.н., уродженки ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_2, непрацюючої, не одруженої, яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимої,

підозрюваної у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 357 КК України,-

в с т а н о в и л а :

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 12.12.2017 року було відмовлено в задоволенні клопотання старшого слідчого Черкаського відділу поліції ГУНП в Черкаській області ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно ОСОБА_8, 25.08.1983р.н., підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 357 КК України. Застосовано до підозрюваної ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання.

Старший слідчий Черкаського відділу поліції ГУНП в Черкаській області ОСОБА_9 клопотання мотивував тим, що в СВ Черкаського ВП ГУНП в Черкаській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження № 12014250050003289 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 357 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що у період з 13.10.2014 по лютий 2015 року ОСОБА_8, 25.08.1983р.н., умисно, з корисливих мотивів, шляхом обману, який виразився у повідомленні неправдивих відомостей потерпілим щодо можливості сприяти їм у придбанні житла, та зловживання довірою, яке виразилось у недобросовісному, всупереч домовленостей, використання довіри потерпілих, яка обумовлювалась дружніми зв’язками з ними, перебуваючи за адресою АДРЕСА_1, заволоділа грошовими коштами потерпілого ОСОБА_10, 07.12.1984р.н. та потерпілої ОСОБА_11, 06.08.1985р.н., на загальну суму 430 220 гривень 00 копійок, за наступних обставин.

Так, у вказаний період часу ОСОБА_8, неодноразово приходила за місцем проживання ОСОБА_10 та ОСОБА_11, а саме за адресою АДРЕСА_2, та знаходячись за вищевказаною адресою, увійшовши в довіру до останніх через дружні стосунки з ними, а також зарекомендувавши себе як впливову людину в м. Черкаси, завідомо не бажаючи виконувати обумовлені з потерпілими домовленості, під приводом надання допомоги із придбання житла для останніх, участі у торгах з продажу квартири, здійснення повної оплати вартості квартири за адресою АДРЕСА_3 через торги, здійснення оплати у розмірі 10 % за придбання квартири та повної оплати вартості квартири, яка знаходилась за адресою: АДРЕСА_4 через торги, а також виселення людей, які проживають у квартирі за адресою АДРЕСА_3, попросила у потерпілих грошові кошти, повідомляючи завідомо неправдиві відомості про те, що останній ці грошові кошти потрібні на вищевказані цілі та потреби.

В подальшому, перебуваючи за адресою АДРЕСА_4, повіривши на слово, та отримавши від ОСОБА_8 документи на квартиру, що знаходиться за адресою АДРЕСА_3, а саме договір іпотеки № PML-F02/010/2008 від 15.02.2008, договір купівлі-продажу нерухомого майна від 15.02.2008, витяг з державного реєстру правочинів, заяву від імені ОСОБА_12, витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно, кредитний договір ML-F02/010/2008 від 15.02.2008, договір № F02/37/08/1 від 15.02.2008 та Додаток № 1 до кредитного договору від 15.02.2008 про умови погашення кредитної заборгованості, а також розписку, написану та підписану ОСОБА_8 в якості підтвердження її намірів виконувати взяті на себе зобов’язання, ОСОБА_11 та ОСОБА_10, будучи введеними в оману розмовами про зобов’язання, які покладені на ОСОБА_8, добровільно передавали останній грошові кошти, а саме у сумі 150000 гривень 13.10.2014 для придбання квартири за адресою АДРЕСА_3, участі у торгах (аукціонах), здійснення оплати вартості квартири через торги (аукціон), 10700 доларів США (відповідно до довідки НБУ 61-0050/70479 від 17.10.2017 189 720 гривень) та 87000 гривень 21.10.2014 для здійснення повної оплати вартості квартири за адресою АДРЕСА_3, через торги (аукціон), здійснення оплати у розмірі 10 % за придбання квартири та повної оплати вартості квартири за адресою: АДРЕСА_4 через торги (аукціон), а також 3 500 гривень у лютому 2015 року (більш точної дати та часу встановити не виявилось можливим) для виселення людей, які проживають у квартирі за адресою АДРЕСА_3, а всього 430 220 гривень 00 копійок, якими ОСОБА_8 діючи умисно, протиправно, із корисних спонукань, переслідуючи мету наживи, незаконно заволоділа, завідомо усвідомлюючи неможливість виконання покладених на неї обов’язків та не маючі на меті повертати вищевказані грошові кошти.

30.11.2017 ОСОБА_8, 25.08.1983р.н., повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190, ч.3 ст.357 КК України, яке є особливо тяжким злочином.

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 12 грудня 2017 року, прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_6 звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 12 грудня 2017 року скасувати та задовольнити клопотання слідчого СВ Черкаського відділу поліції ГУНП в Черкаській області ОСОБА_9 про обрання міри запобіжного заходу відносно ОСОБА_8 у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Заслухавши доповідача, доводи прокурора про задоволення апеляційної скарги, підозрюваної ОСОБА_8 та її захисника про безпідставність апеляційної скарги прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Так, у відповідності до ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим, кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Частиною 1 статті 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Постановляючи ухвалу про застосування відносно ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов’язання слідчий суддя місцевого суду виходив з того, що підозрювана ОСОБА_8 не є суспільно небезпечною особою, має постійне місце проживання, раніше не судима. Крім того сама підозрювана ОСОБА_8 зобов’язалася з’являтися на виклик слідчого. Також при вирішенні клопотання суд враховує ту обставину, що при розгляді клопотання був відсутній захисник підозрюваної, якому надано доручення представляти її інтереси лише 07.12.2017 року, що є порушенням її права на захист. А тому, суддя місцевого суду вважає, що підозрюваній ОСОБА_8 необхідно застосувати більш м’який запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання, з покладенням на неї обов’язків, передбачених ст.194 КПК України.

Постановляючи ухвалу про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов’язання щодо ОСОБА_8, слідчий суддя місцевого суду по суті дійшов до вірного висновку про відмову в задоволенні клопотання органу досудового розслідування про застосування до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Так як, ОСОБА_8 не є суспільно небезпечною особою, має постійне місце проживання, раніше не судима.

Посилання прокурора, як на підставу застосування до останньої міри запобіжного захисту у вигляді цілодобового домашнього арешту, на те, що ОСОБА_8 може переховуватися від органів досудового розслідування, суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим шляхом, незаконно впливати на свідків, потерпілих у даному кримінальному провадженні, є помилковими, оскільки на думку колегії суддів, що з урахуванням обставин кримінального правопорушення, даних про особу та ризиків, передбачених ст.177 КПК, визначений запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання є достатньою мірою гарантування виконання ОСОБА_8 покладених на неї обов’язків та не є завідомо непомірними для неї.

Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя врахувавши дані про особу підозрюваної, її поведінку та спосіб життя, обставин події кримінального провадження, прийшов до вірного висновку застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов’язання відносно ОСОБА_8 та у зв’язку із наведеним апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржувана ухвала підлягає залишенню без змін.

Враховуючи указане вище та керуючись ст. ст.177, 178, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 залишити без задоволення.

Ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 12 грудня 2017 року про застосування відносно підозрюваної ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов’язання без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий :

Судді :