Рішення № 71398757, 26.12.2017, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/12490/17

Провадження № 2/369/4467/17

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

26.12.2017 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі головуючої судді Ковальчук Л.М., при секретарі Завойській В.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_2 про відшкодування в порядку регрес витрат, пов'язаних виплатою страхового відшкодування,

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2017 року позивач ОСОБА_1 (транспортне) страхове бюро України звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про відшкодування в порядку регрес витрат, пов'язаних виплатою страхового відшкодування, посилаючись на те, що 14.09.2014 року на 20 год. 20 хв. в м. Києві по автодорозі Київ-Бишів Києво-Святошинського району Київської області, водій ОСОБА_2 керуючи автомобілем марки «Форд Фієста» з державним номерни знаком 051 28НК, здійснив зіткнення з транспортним засобом «ДЕУ», з державним номерним знаком АА1749АС під керуванням водія ОСОБА_3.

На дату скоєння цієї пригоди водій ОСОБА_2 не мав чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Вина відповідача у скоєнні вищезазначеної ДТП підтверджується постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22.09.2014 року.

В результаті зазначеної ДТП був пошкоджений автомобіль «ДЕУ», з державним номерним знаком АА1749АС, що належить ОСОБА_3

Розмір завданих збитків, згідно Звіту № 785 від 28.10.14 року, завданої власнику транспортного засобу «ДЕУ», з державним номерним знаком АА1749АС, внаслідок ДТП від 14.09.2014р., становить 9 833,43 грн. за пошкоджений транспортний засіб.

Зазначена шкода особисто винуватцем ДТП не була відшкодована потерпілій особі. Власник пошкодженого автомобіля з метою отримання відшкодування звернувся до Моторного (транспортного) страхового бюро України з відповідною заявою, до якої було додано копію полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/1381623 (термін дії з 07.05.2014р. по 06.05.2015р.)

Договірних зобов'язань між МТСБУ, потерпілою особою та відповідачем не виникало.

У зв'язку з настанням події, передбаченої п.п. «а» п. 41.1 ст. 41 Закону, МТСБУ 12.11.2014р. здійснило виплату відшкодування потерпілій особі в розмірі 8 194, 53 грн.

Крім того, МТСБУ було відшкодовано витрати на встановлення розміру збитків та збір документів по справі у розмірі 830,00 грн.

Таким чином, МТСБУ виконало покладений на нього Законом обов'язок по відшкодуванню шкоди заподіяної з вини власника транспортного засобу, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Враховуючи вище викладене, позивач МТСБУ просив суд прийняти рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України кошти в розмірі понесених витрат в розмірі 9 024, 53 грн. та стягнути з відповідача судові витрати.

У судове засідання представник позивача ОСОБА_1 (транспортного) страхового бюро України не з'явився, повідомлявся належним чином, до суду надійшла заява у якій позивач просив справу розглянути в його відсутність, позов підтримав та просив його задовольнити.

У судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з'явився, повідомлявся належним чином причини не явки суду не відомі.

Суд, вислухавши думку учасників процесу, дослідивши письмові матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 14.09.2014 року на 20 год. 20 хв. в м. Києві по автодорозі Київ-Бишів Києво-Святошинського району Київської області, сталася дорожньо-транспортна подія за участю водія ОСОБА_2 та водія ОСОБА_3

Відповідно до постанови Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22.09.2014 року 14 вересня 2014 року приблизно о 20 годині 20 хвилин по автодорозі Київ-Бишів Києво-Святошинського району Київської області, водій ОСОБА_2, керуючи автомобілем марки «FOR FIESTA» державний номер 051 28 НК, виїжджаючи на головну дорогу, а саме на автодорозі Київ-Бишів, не переконався, що це буде безпечно, не надав перевагу в русі автомобілю НОМЕР_1, який рухався в напрямку с. Гнатівка. В результаті чого, сталося зіткнення між автомобілями та в наслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження.

Вказаною постановою, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Відповідно до Звіту № 785 про оцінку автомобіля DAEWOO LANOS 1.5і, номерний знак НОМЕР_2, вартість відновлювального ремонту автомобіля DAEWOO LANOS 1.5і, номерний знак НОМЕР_2 складає: 9833,43 грн. Вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля DAEWOO LANOS 1.5і, номерний знак НОМЕР_2, в результаті його пошкодження при ДТП, складає: 9833,43 грн.

27.10.2014 року водій ОСОБА_3 звернувся до ОСОБА_1 (транспортного) страхового бюро України із заявою про здійснення відшкодування оціненої шкоди заподіяної результаті дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 14.09.2014 року.

Наказом МТСБУ від 06.11.2014 року № 5740 фінансовому управлінню необхідно сплатити відшкодування на рахунок ОСОБА_3 підлягає сума до сплати 8 194,53 грн., за шкоду заподіяну в результаті дорожньо-транспортної пригоди.

Виплата страхового відшкодування підтверджується платіжним дорученням № 8196 від 12 листопада 2014 року з якого вбачається, що МТСБУ сплачено страхове відшкодування згідно наказу № 5740 від 06.11.14 р. ОСОБА_3 у розмірі 8194,53 грн. та платіжним дорученням № 8177 від 11 листопада 2014 року МТСБУ сплачено за послуги аварійних комісарів згідно рах. № 24681 від 28.10.2014 року ОСОБА_4 СКР НОМЕР_3, код НОМЕР_4 без ПДВ.

Відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.

Відповідно до вимог ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов’язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов’язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до вимог п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27 березня 1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що відповідно до ст.ст. 440, 450 ЦК України шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню у повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Відповідно до вимог п. 22.1. ст. 22 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до вимог ст. 29 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов’язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди також додаються витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Як вбачається з матеріалів справи, внаслідок настання страхового випадку МТСБУ виплатило страхове відшкодування у розмірі 9 024,53 грн. на користь ОСОБА_3, оскільки в результаті дорожньо-транспортної пригоди було завдано шкоди автомобілю.

За правилами ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до вимог ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

За правилами ст. 38 Закону України Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлене право страховика після виплати страхового відшкодування подати регресний позов до особи, яка заподіяла шкоду.

Відповідно до вимог п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27 березня 1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» оскільки в силу ст. 452 ЦК України особа, яка відповідає за шкоду, заподіяну з вини іншого, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи, не буде суперечити закону пред’явлення за вибором потерпілого вимог про відшкодування шкоди безпосередньо до винної особи, якщо за законом межі відповідальності останньої і особи, яка за неї відповідає, однакові. З винної особи за регресною вимогою стягується сума майнових витрат, понесених на виконання зобов’язання по відшкодуванню шкоди, а якщо законом встановлено межі відшкодування або межі відповідальності винної особи, то з неї витрати стягуються в цих межах. Регресна вимога може бути пред’явлена протягом трьох років, з дня виконання зобов’язання про відшкодування шкоди (відшкодування в натурі, виплати суми періодичних платежів тощо).

Згідно ст. 39 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» ОСОБА_1 (транспортне) страхове бюро України є єдиним об'єднанням страховиків, які здійснюють обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 38 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов: до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Оскільки в судовому порядку було встановлено вину ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, що призвело до дорожньо-транспортної пригоди та пошкодження автомобіля, суд дійшов висновку, що вимога позивача ОСОБА_1 (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу, є законною та обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню.

За правилами ст. 141 ЦПК України судові витрати по справі слід стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача МТСБУ.

Керуючись п.п. 2, 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27 березня 1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», ст.ст. 6, 22, 29, 38, 39 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 979, 993, 1191 Цивільного кодексу України, ст. ст. 12, 81, 141, 259, 268, 284, ЦПК України, п. 15.5 Розділу ХІІІ «Перехідних положень» Цивільного процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, на користь ОСОБА_1 (транспортного) страхового бюро України (код ЄДПОУ 21647131, р/р 2600101284871 в АТ «Укрексімбанк, м. Київ, МФО 322313) суму сплаченого страхового відшкодування в розмірі 9 024,53 грн., та понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 600 грн..

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня вручення повного заочного рішення суду.

Суддя Ковальчук Л.М.