Постанова № 71398271, 29.12.2017, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа № 359/10239/17

Номер провадження 3/359/4239/2017

Номер протоколу 0518/12500/17

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 грудня 2017 року суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Журавський В.В., розглянувши за участю представника митниці ОСОБА_1, за участю представника правопорушника за довіреністю, адвоката ОСОБА_2, адміністративний матеріал, який надійшов від Київської митниці ДФС, про порушення митних правил, передбачених ст. 471 МК України, відносно громадянина України ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце народження: Україна, м. Запоріжжя, проживаючого за адресою: Україна, м. Запоріжжя, вул. Верещагіна, буд. 85, працюючого приватним підприємцем, паспорт громадянина України для виїзду за кордон ЕН011499, виданий 28.05.2010, орган що видав 2301, персональний номер НОМЕР_1, -

в с т а н о в и в :

15.11.2017 року о 10 годині 40 хвилин під час проходження митного контролю в зоні митного контролю залу «Відліт» терміналу «D» ДП МА «Бориспіль» громадянин України ОСОБА_3, який відлітав з дружиною ОСОБА_4 з України до Дохи, м. Катар, рейсом QR № 296, літаком а/к «Qatar airways», своїми діями обрали канал, позначений символами зеленого кольору - «зелений коридор», тим самим, відповідно до ч. 5 ст. 366 МК України заявили про те, що переміщувані ними через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо вивезення за межі митної територію України та засвідчили про факти, що мають юридичне значення.

Після перетину пасажирами «білої лінії», яка позначає закінчення зони спрощеного митного контролю «зелений коридор», на підставі п. 4 ст. 336 та ст. 342 Митного Кодексу України пасажирам було задано питання щодо наявності в них готівкових коштів, на що вони відповіли, що мають при собі 20 000 доларів США. Після цього пасажирів було запрошено до службового приміщення митниці залу «Відліт» терміналу «D» ДП МА «Бориспіль», де ними була видана готівка в розмірі 41 855 доларів США та 24 200 гривень. Готівка знаходилась: 11 745 доларів США – у відділенні жіночої сумочки пасажирки (дружини), ручна поклажа; 30 110 доларів США та 24 200 гривень – в одному з відділень рюкзака пасажира (чоловіка), ручна поклажа.

Зазначена готівка переміщувалась без ознак приховування. Зі слів пасажирів готівка, а саме: 11 745 доларів США належить дружині, решта - 30 110 доларів США та 24 200 гривень належать чоловіку особисто.

Пасажир обрав проходження митного контролю «зеленим коридором», де передбачено наявність у громадян готівки у сумі, що не перевищує 10000 євро (чи еквівалент цієї суми в іншій валюті). Громадянці України ОСОБА_4 було пропущено 11 745 доларів США (еквівалент 10 000 євро станом на 15.11.2017, згідно курсу НБУ). З виявленої суми громадянину України ОСОБА_3 пропущено 11 000 доларів США та 19 700 гривень (еквівалент 10 000 євро станом на 15.11.2017, згідно курсу НБУ). За протоколом про порушення митних правил у громадянина України ОСОБА_3 вилучено 19 110 доларів США та 4 500 гривень.

На момент проходження митного контролю належним чином оформленої митної декларації та дозвільних документів на право вивезення готівки пасажир не надав, до моменту перетину ним «білої лінії» до інспектора митниці з приводу декларування готівки не звертався.

Таким чином, своїми діями громадянин України ОСОБА_3 під час проходження митного контролю в залі «Відліт» терміналу «D» ДП МА «Бориспіль» порушив встановлений ст. 366 МК України порядок проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю.

Зазначені дії, що полягають у переміщенні через митний кордон України громадянином України ОСОБА_3 який формою проходження митного контролю обрав проходження через «зелений коридор», готівки в обсязі, що підлягає обов’язковому письмовому декларуванню у повному обсязі з поданням банківських документів на суму яка перевищує 10 000 євро для резидентів України відповідно до Постанови Правління НБУ № 148 від 27.05.2008 р., та мають ознаки порушення митних правил, передбаченого ст. 471 МК України.

У зв’язку з чим працівниками митниці 15.11.2017 року складений протокол про порушення митних правил №0518/12500/17, на місці виявлення правопорушення в зоні митного контролю залу «Відліт» терміналу «D» ДП МА «Бориспіль».

На підставі ст. 511 МК України за протоколом №0518/12500/17 вилучено:

Долари США за курсом НБУ станом на 15.11.2017 р. за 100 доларів США – 2649-6372 гривень, кількістю 19 110 загальна вартість 506 345-67 грн.

Гривні загальною вартістю 4 500-00.

Підстав для перенесення розгляду справи, направлення матеріалів для додаткової перевірки судом не встановлено.

У судове засідання особа, яка притягується до адміністративної відповідальності громадянин України ОСОБА_3, не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Клопотань про перенесення судового засідання до суду не надходило. Разом з цим до суду направив свого представника за довіреністю. У зв’язку з чим, суддя прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, за участю представника за довіреністю.

Представник за довіреністю адвокат ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснив наступне: 15 листопаду 2017 року ОСОБА_3 який відлітав з дружиною ОСОБА_4 з України до Дохи, м. Катар, рейсом QR № 296, літаком а/к «Qatar airways», своїми діями обрали канал, позначений символами зеленого кольору - «зелений коридор», під час проходження митного контролю не задекларував готівкові грошові кошти, що перевищували дозволену суму - в розмірі 19110 доларів СІІІА та 4500 грн., що в еквіваленті по курсу НБУ склало 506345 грн. 67 коп. + 4500 = 510845 грн. 67 коп. - ця сума було в нього вилучена працівниками митниці.Вищевказані грошові кошти переміщувалися правопорушником без ознак приховування, про, що зазначено в протоколі та він припустився цього порушення у зв’язку з своєю необізнаністю про, що він зазначив в протоколі.ОСОБА_3 вину в порушенні ст. 471 МК України визнає та щиро розкаюється. Повідомив суд, що зазначені кошти є його торгівельною виручкою від господарської діяльності – протягом року. На підтвердження вищесказаного до матеріалів справи долучив довідку податкової служби про річний дохід ОСОБА_3 в розмірі 1069531 грн.

Вищевказані грошові кошти здобуті легальним шляхом, з них сплачені податки, вони задекларовані в податкових органах.Дана сума була акумулювана ФОП ОСОБА_3 для купівлі вантажного автомобіля, оскільки одним з видів діяльності підприємця є здача в оренду вантажного транспорту. В цей день, до відльоту - ОСОБА_3 оглядав вантажний автомобіль з метою купівлі, однак не дійшов згоди про купівлю. Зважаючи на те, що він вже запізнювався на рейс літака, він не встиг здати грошові кошти до банку і він поклав їх до речей, забувши, що зазначена сума перевищує дозволену для вивозу з країни.З покаранням у вигляді штрафу порушник згоден.

Що стосується конфіскації вилучених коштів, зазначив, що вилучена сума є вельми значною для правопорушника, оскільки складає половину його річного доходу - його оборотних коштів. Конфіскація цих коштів зробить неможливим подальше функціонування ОСОБА_3, як підприємця та позбавить його єдиного засобу заробітку на життя його та його родини. 17 липня 1997 року Україна ратифікувала Європейську Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод», а також Протоколи 1, 2, 4. 7. 11, які є невід'ємною частиною Конвенції, чим визнала її дію в національній правовій системі, а також обов'язковість рішень Європейського Суду з прав людини по всім питанням що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. У зв’язку з вищесказаним просив суд повернути тимчасово вилучену валюту ОСОБА_3 з застосуванням до правопорушника штрафу.

Представник митниці протокол підтримав, зазначив, що громадянин України ОСОБА_3, скоїв порушення митних правил, яке передбачене ст. 471 МК України, у зв’язку з чим просив застосувати до правопорушника адміністративне стягнення у виді штрафу з конфіскацією вилученої валюти.

Суд заслухавши думку представника митниці, представника за довіреністю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши письмові матеріали приходить до висновку про доведеність вини громадянина України ОСОБА_3 у вчиненні ним правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України, зважаючи на наступне.

Згідно протоколу про порушення митних правил від 15.11.2017 року він обрав вид митного оформлення зону спрощеного митного оформлення «зелений коридор», а тому відповідно до ч. 5 ст. 366 МК України заявив про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо вивезення за межі митної територію України та засвідчив про факти, що мають юридичне значення.

Відповідно до п. 2 розділу 2 Інструкції про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України, затвердженої постановою Правління НБУ від 27.05.2008 року № 148, Фізична особа – резидент має право вивезення за межі України готівки в сумі, що перевищує в еквіваленті 10 000 євро, здійснюється за наявності документів, що підтверджують зняття ними готівки з власних рахунків у банках, і квитанції про здійснення валютно-обмінної операції з цією готівкою (у разі здійснення такої операції) виключно на ту суму, що перевищує в еквіваленті 10 000 євро.

Диспозицією ст. 471 МК України встановлено, що правопорушенням є порушення встановленого цим Кодексом порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, тобто переміщення через митний кордон України особою, яка формою проходження митного контролю обрала проходження (проїзд) через "зелений коридор", товарів, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, або товарів в обсягах, що перевищують неоподатковувану норму переміщення через митний кордон України.

Відповідальність за порушення митних правил настає для громадянина, який обрав проходження митного контролю «зеленим» коридором, - з моменту перетину останнім «білої лінії», що позначає закінчення «зеленого» коридору. Як вбачається з протоколу про порушення митних правил громадянин України ОСОБА_3 перетнув «білу лінію», що позначає закінчення зони спрощеного митного оформлення «зелений коридор», таким чином перемістив через митний кордон України валюту, яка обмежена законодавством України, а саме в розмірі що перевищує 10 000 євро.

Таким чином, вина правопорушника доведена і підтверджується письмовими доказами: даними протоколу про порушення митних правил від 15.11.2017 р. (а.с.2-5); протоколом опитування в справі про порушення митних правил громадянина України ОСОБА_3 (а.с.6-8); даними доповідної записки щодо складання протоколу про ПМП №0518/12500/17 (а.с.9-10); переліком валюти затриманої за протоколом №0518/12500/17 від 15.11.2017 р. (а.с.11-14); описом предметів (а.с.15-16); розрахунком еквіваленту 10000 євро, щодо доларів США станом на 15.11.17 р. (а.с.17-18); копією паспорту громадянина України ОСОБА_3 (а.с.19); копією квитка (а.с.20); актом прийому-передачі матеріалів справи про порушення митних правил від 15.11.2017 р. (а.с.21); запитом на отримання довідки начальника відділу провадження у справах про ПМП ОСОБА_5 (а.с.22); довідкою про витрати митного органу в справі (а.с.23); розрахунком сум витрат, понесених Київської митницею ДФС на транспортування предметів правопорушення в справі про порушення митних правил від 15.11.2017 р. (а.с.24); подорожнім листом для обліку роботи службового автомобіля (а.с.25-26).

У відповідності з положеннями ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Згідно ст. 9 Конституції України, а також ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори» від 29 червня 2004 року, міжнародні договори, згода на обов'язковість яких дана Верховною Радою України, є часткою національного законодавства України. Також передбачається, що якщо міжнародним договором встановлені інші права, ніж ті, які передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору України. Тобто в такому випадку міжнародно-правові норми мають пріоритетне значення.

По справі встановлено, що громадянин України ОСОБА_3 15.11.2017 року під час проходження митного контролю в зоні митного контролю залу «Відліт» терміналу «D», ДП МА «Бориспіль», обрав канал позначений символами зеленого кольору - «зелений коридор». Після перетину «білої лінії» громадянином України ОСОБА_3 було видано особисто співробітникам митних органів готівку в розмірі 41 855 доларів США та 24 200 гривень. Готівка знаходилась: 11 745 доларів США – у відділенні жіночої сумочки пасажирки (дружини), ручна поклажа; 30 110 доларів США та 24 200 гривень – в одному з відділень рюкзака пасажира (чоловіка), ручна поклажа. Зазначена готівка переміщувалась без ознак приховування. Готівка, а саме: 11 745 доларів США належить дружині, решта - 30 110 доларів США та 24 200 гривень належать чоловіку особисто.

Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 № 3477-IV, регулює відносини, що виникають у зв'язку з обов'язком держави виконувати рішення Європейського суду з прав людини у справах проти України; з необхідністю усунення причин порушення Україною Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і протоколів до неї; з впровадженням в українське судочинство та адміністративну практику європейських стандартів прав людини; зі створенням передумов для зменшення числа заяв до Європейського суду з прав людини проти України.

Стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлює, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Стаття 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає: "Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів".

Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях наголошує, що держава при конфіскації майна зобов'язана додержуватися, зокрема третього критерію - правомірності позбавлення майна (балансу інтересів), визначеного ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення від 9 червня 2005 року у справі «Бакланов проти Російської Федерації»; від 15 травня 2008 року у справі «Надточій проти України»; від 06 листопада 2008 року у справі «Ізмайлов проти Російської Федерації»; від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг і Льоннрот проти Швеції»). Зазначений критерій передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між поставленою метою та засобами, які використовуються для її досягнення. ЄСПЛ вважає, що будь-яке втручання у право власності обов'язково повинне відповідати принципу пропорційності. «Справедливий баланс» має бути дотриманий між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа, про яку йдеться, несе «індивідуальний і надмірний тягар».

Згідно до практики ЄСПЛ, на підставі висновків у його рішеннях, для встановлення відповідності певного заходу принципу правомірності позбавлення володіння слід проаналізувати три критерії: 1) чи є такий захід правомірним (передбачається національним законодавством); 2) чи має позбавлення власності суспільний (громадський) інтерес; 3) чи є такий захід пропорційним поставленій меті (забезпечує справедливу рівновагу між інтересами суспільства та необхідністю додержання фундаментальних прав окремої людини). Якщо хоча б одного із зазначених критеріїв не буде дотримано, то ЄСПЛ констатує порушення державою ст. 1 Протоколу до Конвенції.

У зв'язку з наданням до суду документального підтвердження, законних шляхів, здобуття грошових коштів, за які сплачено податки та задекларованих в податкових органах, що тимчасово вилучені у громадянина України ОСОБА_3, який працює приватним підприємцем, а також факт необхідності утримання неповнолітніх дітей та родини, суд вважає, що на громадянина України ОСОБА_3, буде покладений надмірний тягар та не буде дотримано принципу справедливого балансу, в разі конфіскації вилучених грошових коштів.

Відповідно до долучених у судовому засіданні документів вбачається, що громадянин України ОСОБА_3, є фізичною особою підприємцем, який займається здачею в оренду вантажного транспорту. Законність джерела походження вилученої валюти, судом встановлено, це є заробітною платою правопорушника. Оскільки їх походження є торговельна виручка від підприємницької діяльності протягом року.

Відповідно до статті 8 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права, прийнятого 16 грудня 1966 року Генеральною Асамблеєю ООН (Міжнародний пакт ратифіковано Указом Президії Верховної Ради Української PCP N 2148-VIII від 19.10.73 ) держави, які беруть участь у цьому Пакті, визнають право кожної людини на соціальне забезпечення, включаючи соціальне страхування. Пунктом 3 статті 8 названого пакту визначено, ніщо в цій статті не дає права державам, які беруть участь у Конвенції Міжнародної організації праці 1948 року щодо свободи асоціацій і захисту права на організацію, приймати законодавчі акти на шкоду гарантіям, передбаченим у зазначеній Конвенції, або застосовувати закон так, щоб завдавалося шкоди цим гарантіям.

Оскільки, на сьогоднішній день єдиним джерелом доходу громадянина України ОСОБА_3, є отримані кошти як оплата його праці, мають для нього суттєве значення, адже вилучені кошти призначенні не тільки для продовження введення підприємницької діяльності та особистих потреб але і для утримання неповнолітніх дітей, родини, що може поставити під загрозу їх гідне людське існування.

На підставі ст. 33 Кодексу України про адміністративні правопорушення при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

Обставини, що пом'якшують є відповідальність обставин та визнання своєї вини, щире розкаяння. Він вчинив дане правопорушення вперше та з необережності, раніше до адміністративної відповідальності за вчинення аналогічних правопорушень не притягувався ст.1 КУпАП.

Обтяжуючих обставини судом не встановлено.

Провадження у справах про порушення митних правил, згідно ст. 487 Митного кодексу України, здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Статтею 23 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Однак, враховуючи характер скоєного правопорушення (вчинено з необережності), наявність пом'якшуючих відповідальність обставин (щире розкаяння винного), а також те, що своїми діями громадянин України ОСОБА_3, не завдав будь - якої значної шкоди державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, або ж установленому порядку управління, тому можна прийти до висновку, що дане правопорушення не становить великої суспільної шкоди, не завдало збитків державним або суспільним інтересам або безпосередньо громадянам, тому суд приходить до висновку, що на громадянина України ОСОБА_3, має бути накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700 гривень).

Саме застосування штрафу буде достатнім для виправлення та належної поведінки особи в подальшому, а також співмірним скоєному ним правопорушенню. За таких умов, підстав для застосування конфіскації вилученої валюти немає, адже застосування такого покарання тягне за собою порушення ст. 1 Протоколу № 1 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Відповідно до ст. 519 МК України витрати у справі про порушення митних правил відшкодовуються особою, щодо якої винесено постанову про накладення адміністративного стягнення. Витрати на зберігання майна.

Таким чином, з правопорушника громадянина України ОСОБА_3, на користь Київської митниці ДФС слід стягнути витрати, понесені Київською митницею ДФС на транспортування предметів правопорушення в справі про порушення митних правил № 0518/12500/17 до місця зберігання у розмірі 17 грн. 27 коп.

Крім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" слід стягнути з правопорушника, на якого накладено адміністративне стягнення, судовий збір в розмірі 320,00 грн.

Керуючись ст.ст. 366, 462, 471, 520 МК України, ст.ст. 23, 33, 40-1 КУпАП України,

п о с т а н о в и в :

Визнати винним громадянина України ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце народження: Україна, м. Запоріжжя, проживаючого за адресою: Україна, м. Запоріжжя, вул. Верещагіна, буд. 85, працюючого приватним підприємцем, паспорт громадянина України для виїзду за кордон ЕН011499, виданий 28.05.2010, орган що видав 2301, персональний номер НОМЕР_1, у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 700 (одну тисячу сімсот) грн. 00 коп. на користь держави (Отримувач: Державний бюджет України, Код ЄДРПОУ: 38007070, Код банку: 821018, Банк отримувача: ГУ ДКСУ у Київській обл., р/р № 31117106705004, Код КДБ: 21081100, Код виду надходжень бюджету: 050).

Вилучену валюту згідно протоколу про порушення митних правил № 0518/12500/17, а саме ОСОБА_1 США кількістю 19 110. Гривні загальною вартістю 4 500-00 - повернути громадянину України ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Стягнути з громадянина України ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце народження: Україна, м. Запоріжжя, проживаючого за адресою: Україна, м. Запоріжжя, вул. Верещагіна, буд. 85, працюючого приватним підприємцем, паспорт громадянина України для виїзду за кордон ЕН011499, виданий 28.05.2010, орган що видав 2301, персональний номер НОМЕР_1, на користь Київської митниці Міндоходів понесені витирати на транспортування до місця зберігання, предметів правопорушення в справі про порушення митних правил у розмірі 17 (сімнадцять) грн. 27 коп. (Отримувач: Київська митниця ДФС, Код ЄДРПОУ: 39470947, код банку:820172, банк отримувача: ГУ ДКСУ у Київській області, рахунок: 35213060089083).

Стягнути з громадянина України ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце народження: Україна, м. Запоріжжя, проживаючого за адресою: Україна, м. Запоріжжя, вул. Верещагіна, буд. 85, працюючого приватним підприємцем, паспорт громадянина України для виїзду за кордон ЕН011499, виданий 28.05.2010, орган що видав 2301, персональний номер НОМЕР_1, в дохід держави (Отримувач коштів: Бориспільське управління Державної казначейської служби України Київської області, код отримувача (код ЄДРПОУ): 38007070, Банк отримувача: ГУ ДКСУ у Київській області, код отримувача (МФО): 821018, рахунок отримувача: 31216206700004, код класифікації доходів бюджету: 22030001, призначення платежу: судовий збір, код ЄДРПОУ 26539653 Бориспільського міськрайонного суду) судові витрати в розмірі 320 (триста двадцять) грн. 00 коп.

Постанова суду (судді) у справі про порушення митних правил може бути оскаржена особою, стосовно якої вона винесена, представником такої особи або органом доходів і зборів, який здійснював провадження у цій справі протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.

Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови і може бути пред;явлена до виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.

Постанова суду набрала законної сили ____

Суддя: В.В. Журавський