Постанова № 71398116, 26.12.2017, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №279/5885/14-ц Головуючий у 1-й інст. Шульга О. М.

Категорія 48 Доповідач Шевчук А. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючої судді Шевчук А.М.,

суддів: Галацевич О.М., Коломієць О.С.,

з участю секретаря судового засідання Пеклін Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі

цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя

та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, треті особи: Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», про поділ майна подружжя,

за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 31 липня 2017 року, яке ухвалене суддею Шульгою О.М. у м. Коростені,

в с т а н о в и л а:

У серпні 2014 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 Ураховуючи позовну заяву про уточнення вимог, просила, включивши до списку поділу майна боргові зобов’язання за куплений товар, поділити спільне сумісне нерухоме та рухоме майно, стягнувши з відповідача на її користь компенсацію за збільшену частку в майні в сумі 123 427 грн., та визнати розписку від 14 вересня 2012 року недійсною (а.с.40-50 т.2) Свої вимоги обґрунтовувала тим, що 07 серпня 1999 року вони із відповідачем зареєстрували шлюб. Під час шлюбу набули дві квартири у місті Коростені: №16 у буд.37 по вул. М.Грушевського та №9 у буд.3 по вул. І.Франка, автомобіль HONDA Accord, предмети домашнього вжитку та побутову техніку, контейнер на ринку та товар, який знаходиться у контейнері. Дійти згоди щодо поділу спільного майна не можуть.

У листопаді 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду з зустрічною позовною заявою до ОСОБА_1 Згідно з зустрічним позовом у редакції від 04 листопада 2016 року просив поділити майно з урахуванням боргових зобов’язань за кредитними договорами від 14 липня 2005 року, 09 грудня 2013 року та 21 січня 2014 року, виділивши ОСОБА_1 ? частини квартири АДРЕСА_1 та рухоме майно на загальну суму 541 718,25 грн., а йому виділити квартиру АДРЕСА_2, ? частину квартири АДРЕСА_1 та рухоме майно на загальну суму 479 935,61 грн., стягнувши на його користь компенсацію до рівності часток у розмірі 61 782,64 грн. (а.с.14-17 т.2). Свої вимоги обґрунтовував тим, що за час шлюбу з ОСОБА_1 уклав із Публічним акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» кредитний договір на суму 18 150 дол. США на придбання нерухомості, а з Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» - договір про відкриття рахунку на кредитну лінію в сумі 30 000 грн. та договір про відкриття кредитного рахунку на суму 50 000 грн. Усі кредитні кошти були отримані за згоди ОСОБА_1 і використані на потреби та в інтересах сім’ї.

Рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 31 липня 2017 року первісний та зустрічний позови задоволені частково. Поділено спільне сумісне майно та виділено у власність ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_3 вартістю 614 291 грн., телевізор Samsung вартістю 12 000 гривень; телевізор Samsung вартістю 1 500 гривень; телевізор LG3Д вартістю 81 000 гривень; комп’ютер вартістю 12 000 гривень, килим на підлогу розміром 3х5м вартістю 19 000 гривень; холодильник LG вартістю 6 000 гривень; пральну машину Indezit вартістю 1 500 гривень; кушетку вартістю 12 000 гривень; набір меблів у дитячу кімнату, який складається з двоярусного ліжка, шафи, комоду, столу вартістю 9 000 гривень; диван та два крісла вартістю 19 000 гривень; стільці кухонні 4 штуки загальною вартістю 4 000 гривень; стіл кухонний вартістю 4 000 гривень, а всього майна на загальну суму 795 291 гривня. Виділено у власність ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_4 вартістю 736 120 гривень; телевізор марки LG 3Д вартістю 18 000 гривень; телевізор марки Samsung вартістю 1 600 гривень; жарову шафу вартістю 3 500 гривень; панель для приготування їжі вартістю 2 500 гривень; електрокамін вартістю 7 000 гривень; ноутбук вартістю 3 000 гривень; кондиціонер вартістю 14 000 гривень; шафу – купе вартістю 7 000 гривень; ліжко двоспальне вартістю 9 000 гривень; матрац вартістю 7 000 гривень; вмонтовані кухонні меблі вартістю 9 000 гривень; газовий двоконтурний котел марки "Bonguoann" для автономного опалення вартістю 12 000 гривень; витяжку вартістю 5 000 гривень; фарфоровий посуд загальною вартістю 5 000 гривень; штори пошиті на замовлення вартістю 7 000 гривень; кутову ванну вартістю 5 000 гривень; кухонну раковину вартістю 3 000 гривень, а всього на загальну суму 854 720 гривень. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 62 400 гривень різниці вартості його частки в спільному майні подружжя. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 83 гривень вартості 1/2 частки відчуженого майна (автомобіля Honda Accord) за курсом НБУ станом на день відчуження. У задоволенні решти вимог відмовлено. Вирішено питання судових витрат.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду в частині поділу квартири АДРЕСА_5, відмови у поділі боргових зобов’язань за кредитним договором від 14 липня 2005 року, укладеним із ПАТ КБ «ПриватБанк», стягнення з нього 83 300 грн. вартості ? частки відчуженого автомобіля, включення до складу спільного майна та виділення йому газового котла для автономного опалення змінити. Поділити спільне майно, виділивши ОСОБА_1 у власність ? частини квартири АДРЕСА_6 та рухоме майно на загальну суму 641 718,25 грн., а йому виділити у власність квартиру АДРЕСА_7, ? частину квартири АДРЕСА_8 та рухоме майно, із урахуванням зобов’язань за кредитним договором від 14 липня 2005 року, на загальну суму 598 655,35 грн. Зазначає, що автомобіль Honda Accord був проданий під час шлюбу, а кошти витрачені на погашення боргів. Не погоджується з висновком суду про те, що виконання ним одноособово боргових зобов’язань за кредитним договором, укладеним із ПАТ КБ «ПриватБанк», не буде для нього обтяжливим. Він за рішенням суду сплачує аліменти на утримання дітей та забезпечує їх усім необхідним, а не тільки ОСОБА_1 Газовий же котел є невід’ємною частиною квартири та його вартість увійшла до ринкової вартості, визначеної експертом.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах ст.367 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідно до частини першої ст.60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Матеріалами справи доводиться, що 07 серпня 1999 року сторони уклали шлюб, який був зареєстрований відділом реєстрації актів громадянського стану Коростенського міськвиконкому Житомирської області, а рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 14 жовтня 2014 року, яке набрало чинності 05 грудня 2014 року, шлюб було розірвано та визначено місце проживання синів ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та Данііла, ІНФОРМАЦІЯ_2, із матір’ю – ОСОБА_1 (а.с.4, 208-209 т.1).

З письмової згоди ОСОБА_1 між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 14 липня 2005 року був укладений кредитний договір №ZRFWGF00000307, за умовами якого банк надав грошові кошти в сумі 18 150 дол. США під процентну ставку за користування кредитом, із строком повернення щомісячними платежами по 199,31 дол. США до 13 липня 2020 року (а.с.51-53 т.1).

У період перебування у шлюбі за спільні кошти, оскільки сторони належними та допустимими доказами не довели протилежного, колишнім подружжям за договорами купівлі-продажу було придбано дві квартири у місті Коростені: 14 липня 2005 року - чотирикімнатну квартиру АДРЕСА_9, а 08 квітня 2009 року - чотирикімнатну квартиру АДРЕСА_10 (а.с.168-172 т.1). Не має правового значення на ім’я кого зі сторін оформлені квартири, головне, що вони придбані у період шлюбу та за спільні кошти подружжя, а відтак є об’єктами права спільної сумісної власності сторін та підлягають поділу (ст.69 СК України, ч.3 ст.368 ЦК України).

При поділі квартир суд враховує порядок користування квартирами, що склався між сторонами після розірвання шлюбу. Сторони пояснили, що ОСОБА_2 проживає у ІНФОРМАЦІЯ_3, а ОСОБА_1 разом із дітьми проживає у ІНФОРМАЦІЯ_4. Жодна із сторін не повідомила обставин, за яких встановлений порядок не повинен бути збережений. Враховуючи також характер відносини, який склався між сторонами після розірвання та щоб не поглиблювати конфлікт між сторонами, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про доцільність виділення на праві власності кожній стороні окремої квартири, тим більше, що така можливість існує, а доводи апеляційної скарги з цього приводу надумані. За таких обставин, при поділі нерухомого майна ОСОБА_1 виділяється квартира АДРЕСА_6, а ОСОБА_2 – квартира АДРЕСА_11.

Відповідно до частини першої ст.70 СК України у разі поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. Апеляційний суд не збільшує частки ОСОБА_1, хоча із нею проживають неповнолітні сини, враховуючи ту обставину, що батько дітей не відстороняється від обов’язку їх утримання.

Окрім квартир під час шлюбу за спільні кошти сторони набули на праві спільної сумісної власності й інше майно, яке відноситься до рухомого: телевізор «Samsung» вартістю 12 000 грн., телевізор «Samsung» вартістю 1 500 грн., телевізор «LG 3Д»вартістю 18 000 грн., комп’ютер вартістю 12 000 грн., холодильник «LG» вартістю 6 000 грн., пральну машину «Indezit» вартістю 1 500 грн., кушетку вартістю 12 000 грн., стільці кухонні лаковані у кількості 4 шт. на суму 4 000 грн., стіл кухонний дерев’яний вартістю 4 000 грн., телевізор «Samsung» вартістю 1 600 грн., шафу для смаження вартістю 3 500 грн., панель для приготування їжі вартістю 2 500 грн., електрокамін чорного кольору вартістю 7 000 грн., ноутбук вартістю 3 000 грн., шафу-купе у коридор вартістю 7 000 грн., ліжко двоспальне сірого кольору вартістю 9 000 грн., матрац вартістю 7 000 грн., вмонтовані кухонні меблі вартістю 9 000 грн., витяжку вартістю 5 000 грн., фарфоровий посуд на суму 5 000 грн., штори пошиті за індивідуальним замовленням вартістю 7 000 грн., кутову ванну вартістю 5 000 грн., кухонну раковину вартістю 3 000 грн., вмонтовану шафу вартістю 7 000 грн., диван та два крісла жовтого кольору вартістю 19 000 грн., килим для підлоги розміром 3х5 м вартістю 19 000 грн. Даний перелік майна не заперечується сторонами, а його вартість визначена за погодженням між ними.

Набір меблів у дитячу кімнату, який складається з двоярусного ліжка, шафи, комоду, столу, вартістю 9 000 грн., не включається до переліку майна, що підлягає поділу, а залишається тому з колишнього подружжя, із ким проживають діти. За рішенням суду про розірвання шлюбу діти залишилися проживати із матір’ю, а тому ОСОБА_1 залишається й відповідне майно, яке було придбано для дітей.

Колегія суддів не включає до вищевказаного переліку кондиціонер вартість 14 000 грн. та газовий двоконтурний котел марки «Bonguoann» вартість 12 000 грн., оскільки за висновком судової будівельно-технічної експертизи від 12 червня 2015 року №СЕ-4-1-011/15 квартира, що виділяється ОСОБА_2 обладнана автономним опаленням (на кухні встановлений двоконтурний котел), а також в квартирі наявний кондиціонер. Вартість відповідного обладнання увійшла до ринкової вартості відповідної квартири, а відтак вартість кондиціонера та котла не може бути урахована при поділі двічі.

Апеляційний суд також при поділі рухомого майна враховує й побажання сторін. Так, ОСОБА_1 просить виділити ОСОБА_2 диван і два крісла жовтого кольору та килим для підлоги, оскільки це майно знаходиться у квартирі, у якій проживає ОСОБА_2 У квартирі, що виділяється ОСОБА_4, також знаходяться вмонтовані меблі, які були придбані саме для цієї квартири та штори, пошиті за замовленням. Сторони погодили залишення дизайнерських речей у квартирі, що виділяється ОСОБА_2, а тому такі речі також розподіляються останньому.

Договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, створює обов’язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї (ч.4 ст.65 СК України).

У пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» судам роз’яснено, що до складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов’язаннями, що виникли в інтересах сім'ї (ч.4 ст.65 СК України).

Висновком судової будівельно-технічної експертизи від 12 червня 2015 року №СЕ-4-1-011/15 визначено, що ринкова вартість квартири АДРЕСА_12 614 291 грн., а ринкова вартість квартири АДРЕСА_13 - 736 120 грн. (а.с.161 зворот т.1). ОСОБА_2 виділяється нерухоме майно, вартість якого більша на суму 121 829 грн. (736 120 -614 291 = 121 829). До рівності часток у нерухомому майні підлягає доплаті різниця, що складає 60 914 грн. 50 коп. (121 829 грн.: 2 = 60 914,50 грн.).

ОСОБА_2 виділяється рухомого майна на суму 119 600 грн., а ОСОБА_1 – на суму 71 000 грн. Сума майна, що виділяється ОСОБА_2 перевищує на 48 600 грн. (119600 – 71 000 = 48 600). Різниця, що підлягає доплаті до рівності часток у рухомому майні складає 24 300 грн. (48 600 грн.: 2 = 24 300 грн.).

За таких обставин, ОСОБА_2 належало б доплатити ОСОБА_1 різницю до рівності часток у майні в сумі 85 214 грн. 50 коп. (60 914,50 грн. + 24 300 = 85 214,50 грн.).

Разом із тим, колегія суддів приймає до уваги ті обставини, що сума одержаних ОСОБА_2 за кредитним договором від 14 липня 2005 року №ZRFWGF00000307 коштів була використана в інтересах та на потреби сім'ї (для придбання квартири АДРЕСА_9), а тому виконані, після припинення шлюбних відносин, ОСОБА_2 зобов’язання за кредитним договором, які сплачені за рахунок його коштів на погашення спільного боргу, підлягають врахуванню при поділі майна. Так, із довідки ПАТ КБ «ПриватБанк», яка приєднана до матеріалів справи, вбачається, що після розірвання шлюбу та до 18 грудня 2017 року ОСОБА_2 у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором сплатив 166 906 грн. 30 коп. (сума обрахована з урахуванням курсів валюти на день внесення платежів), а відтак підлягає зарахуванню половина від цієї суми, тобто 83 453 грн.15 коп. (166 906,30 : 2 = 83 453,15).

Провівши взаємозалік, колегія суддів приходить до висновку, що із урахуванням виконаних боргових зобов’язань за кредитним договором остаточно належить стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 до рівності часток у спільній сумісній власності різницю в сумі 1 761 грн. 35 коп. (85 214,50 – 83 453,15 = 1 761,35).

Подальше виконання зобов’язань за кредитним договором не позбавляє ОСОБА_2 права на пред’явлення вимоги до ОСОБА_1 про відшкодування половини сплачених за кредитним договором коштів, оскільки на даному етапі можуть бути врахуванні лише виконані зобов’язання, а не зобов’язання, що підлягають до виконання в майбутньому.

Зобов’язання за кредитним договорами, укладеними ОСОБА_2 із Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» - договір про відкриття рахунку на кредитну лінію в сумі 30 000 грн. та договір про відкриття кредитного рахунку на суму 50 000 грн. не можуть бути враховані при поділі майна, зважаючи на ті обставини, що хоча договори укладалися за час перебування сторін у шлюбі, але ОСОБА_2 не довів належними та допустимими доказами, що отримував кошти за згодою ОСОБА_1 та вона була обізнана з цього приводу і кошти були використані на потреби та в інтересах сім'ї, що відповідає положенням частини другої ст.65 СК України.

У період шлюбу (30 жовтня 2012 року) за спільні кошти сторонами був придбаний автомобіль НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2 (а.с.9,66,69 т.1, а.с.68 т.2). Даний автомобіль ОСОБА_2 продав 25 червня 2014 року за 149 000 грн., що підтверджується довідкою-рахунком, яка приєднана до матеріалів справи. Відчуження відбулося за період шлюбу, але всупереч положень частини першої ст.65 СК України, оскільки ОСОБА_2 не довів, що він розпорядився об’єктом права вільної сумісної власності за згодою ОСОБА_1, а отримані ним кошти використав на потреби та в інтересах сім'ї.

У пункті 30 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» судам роз’яснено, що у випадку коли при розгляді вимоги про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого подружжя і не в інтересах сім'ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі.

За таких обставин, апеляційний суд стягує з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 половину від вартості за проданий автомобіль – 74 500 грн.

Торгівельний контейнер №3-140 не може бути предметом поділу у зв’язку з тим, що ОСОБА_1 не надала правовстановлюючих документів на нього та технічного паспорту. Що ж стосується товару за накладними, то підлягає поділу наявне майно на час розгляду справи, а доказів того, що дане майно є наявним та знаходиться в контейнері у матеріалах справи немає.

Не підлягає до задоволення й вимога про визнання розписки від 14 вересня 2012 року недійсною, оскільки не доведені підстави, які б потягли визнання договору недійсним.

Не підлягає до задоволення й вимога про зобов’язання повернути іграшки у зв’язку з тим, що не вказано які саме іграшки підлягають поверненню.

З огляду на вищевикладене, відповідно до ст.376 ЦПК України, апеляційний суд скасовує рішення суду першої інстанції в частині задоволення первісного та зустрічного позовів, а також розподілу судових витрат та постановляє у цій частині нове рішення, залишаючи у решті рішення суду першої інстанції, яким відмовлено у задоволенні вимог як первісного, так і зустрічного позовів, - без змін.

Судові витрати присуджуються сторонам пропорційно до розміру задоволених вимог відповідно до ст.141 ЦПК України. Так, вимоги ОСОБА_1 задовольняються на 37%, а вимоги ОСОБА_2 на 44%.

Керуючись ст.ст.259,268,367-368,374,376,381-384 ЦПК України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 31 липня 2017 року в частині задоволення первісного і зустрічного позовів, розподілу судових витрат скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення.

Визнати спільною сумісною власністю подружжя та поділити нерухоме і рухоме майно, виділивши на праві власності:

- ОСОБА_1, яка проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3: квартиру АДРЕСА_14 вартістю 614 291 грн., телевізор «Samsung» вартістю 12 000 грн., телевізор «Samsung» вартістю 1 500 грн., телевізор «LG 3Д»вартістю 18 000 грн., комп’ютер вартістю 12 000 грн., холодильник «LG» вартістю 6 000 грн., пральну машину «Indezit» вартістю 1 500 грн., кушетку вартістю 12 000 грн., стільці кухонні лаковані у кількості 4 шт. на суму 4 000 грн., стіл кухонний дерев’яний вартістю 4 000 грн., а всього майна на загальну суму 685 291 грн.;

- ОСОБА_2, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4: квартиру АДРЕСА_4 вартістю 736 120 грн., телевізор «Samsung» вартістю 1 600 грн., шафу для смаження вартістю 3 500 грн., панель для приготування їжі вартістю 2 500 грн., електрокамін чорного кольору вартістю 7 000 грн., ноутбук вартістю 3 000 грн., шафу-купе у коридор вартістю 7 000 грн., ліжко двоспальне сірого кольору вартістю 9 000 грн., матрац вартістю 7 000 грн., вмонтовані кухонні меблі вартістю 9 000 грн., витяжку вартістю 5 000 грн., фарфоровий посуд на суму 5 000 грн., штори пошиті за індивідуальним замовленням вартістю 7 000 грн., кутову ванну вартістю 5 000 грн., кухонну раковину вартістю 3 000 грн., вмонтовану шафу вартістю 7 000 грн., диван та два крісла жовтого кольору вартістю 19 000 грн., килим для підлоги розміром 3х5 м вартістю 19 000 грн., а всього майна на загальну суму 855 720 грн.

Із урахуванням виконаних боргових зобов’язань за кредитним договором від 14 липня 2005 року № ZRFWGF00000307, які виникли в інтересах сім'ї, стягнути з ОСОБА_2, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4, на користь ОСОБА_1, яка проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3, до рівності часток у спільній сумісній власності різницю в сумі 1 761 грн. 35 коп.

Стягнути з ОСОБА_2, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4, на користь ОСОБА_1, яка проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3, 74 500 грн., що є половиною від вартості відчуженого автомобіля НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2.

Стягнути з ОСОБА_2, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4, на користь ОСОБА_1, яка проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3, витрати, понесені на сплату судового збору в сумі 1 397 грн. 05 коп., та витрати, пов’язані з проведенням судової експертизи в розмірі 2 501 грн.

Стягнути з ОСОБА_1, яка проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3, на користь ОСОБА_2, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4, витрати, понесені на сплату судового збору в сумі 9 670 грн. 14 коп.

У решті судове рішення залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Повний текст постанови складений 31 грудня 2017 року.

Головуюча Судді: