Ухвала суду № 71397024, 02.01.2018, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

02.01.2018 р. Справа № 914/2284/17

Господарський суд Львівської області у складі судді Манюка П.Т., розглянувши матеріали заяви приватного акціонерного товариства “Львівобленерго”, м. Львів

про зустрічне забезпечення позову

у справі № 914/2284/17

за позовом: Приватного підприємства Агрофірми “Хлібодар”, с. Торки Радехівського району Львівської області,

до відповідача: Приватного акціонерного товариства “Львівобленерго”, м. Львів

про скасування оперативно-господарської санкції.

встановив:

В провадженні Господарського суду Львівської області перебуває справа № 914/2284/17 за позовом приватного підприємства Агрофірми “Хлібодар” (позивач) до приватного акціонерного товариства “Львівобленерго” (відповідач, заявник) про скасування оперативно-господарської санкції.

Ухвалою суду від 19.12.2017 було задоволено заяву приватного підприємства Агрофірма «Хлібодар» про забезпечення позову у справі № 914/2284/17 шляхом зобов’язання приватного акціонерного товариства «Львівобленерго» відновити постачання електроенергії приватному підприємству Агрофірма «Хлібодар» до вирішення справи по суті.

22.12.2017 на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла заява приватного акціонерного товариства “Львівобленерго” про зустрічне забезпечення позову.

Як зазначає відповідач, відповідно до ст.ст. 177, 195 ГПК України строк розгляду справи судом першої інстанції може становити 120 днів, тобто 4 місяці. За цей період позивач може спожити електричної енергії на 35 891, 84 грн. Також, для відновлення електропостачання (повторного підключення) заявник має вжити комплекс заходів і понести витрати у розмірі 1 175, 50 грн.

Таким чином, відповідач припускає, що збитки, спричинені забезпеченням позову можуть становити 37 067, 34 грн.

Суд проаналізувавши заяву про зустрічне забезпечення позову не вбачає підстав для її задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ГПК України, заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв’язку із забезпеченням позову.

Стаття 73 ГПК України визначає, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст. 76 ГПК України).

Суд зазначає, що адекватність заходу забезпечення позову та зустрічного забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається їх відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з майнових наслідків заборони/ зобов’язання відповідача вчиняти певні дії.

Так, зокрема, заява обгрунтовується тим, що як свідчить аналіз споживання електричної енергії позивачем у 2017 році, в середньому приватне підприємство Агрофірма “Хлібодар” використовує електричну енергію на суму 8 972, 96 грн на місяць (рахунок за січень - 18 223, 14 грн, лютий - 9 128, 33 грн, березень – 8 327, 23 грн, квітень – 7 756, 92 грн, травень – 7 489, 74 грн, червень – 7 696, 24 грн, липень - 7 408, 38 грн, серпень 10 009, 49 грн, вересень – 7 245, 61 грн, жовтень – 7 549, 34 грн, грудень – 7 868, 19 грн, тому заявник припускає, що за час розгляду справи судом, позивач може спожити електричної енергії на 35 891, 84 грн, що спричинить збитки приватному акціонерному товариству “Львівобленерго” на цю суму.

Однак, як вбачається із матеріалі справи та не заперечується сторонами, у позивача відсутня заборгованість перед відповідачем за спожиту електроенергію. Наявний борг у розмірі 48 693, 56 грн (визначений рішеннями господарських судів у справі № 914/386/17), нарахований приватному підприємству Агрофірмі “Хлібодар” за результатами розгляду акта про порушення правил користування електроенергією від 02.11.2016 № 028302 та застосування до останнього оперативно - господарської санкції у вигляді нарахування обсягу та вартості недоврахованої електричної енергії, скасування якого є предметом розгляду справи № 914/2248/17.

Згідно із ст. 1 Закону України «Про електроенергетику», постачання електричної енергії - господарська діяльність, пов'язана з наданням електричної енергії споживачеві за допомогою технічних засобів передачі та розподілу електричної енергії на підставі договору.

Відповідно до статуту відповідача (розміщений на веб-сайті, режим доступу: http://www.loe.lviv.ua/ua/korp_info) метою його діяльності є одержання прибутку шляхом забезпечення потреб споживачів в електричній енергії та в інших товарах, роботах, і послугах, відповідно до предмета діяльності в умовах функціонування Об'єднаної енергетичної системи України. Предметом діяльності відповідача є здійснення підприємницької діяльності з купівлі, виробництва, транспортування, передачі, постачання та збуту електричної та теплової енергії споживачам, на оптові ринки, іншим постачальникам, у тому числі: виробництво електричної енергії; передача електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами; постачання електричної енергії за регульованим тарифом; комбіноване виробництво теплової та електричної енергії; виконання робіт і надання послуг юридичним та фізичним особам з розробки і видачі технічних умов на електропостачання та теплопостачання об'єктів, оперативно - технічного та ремонтно - експлуатаційного обслуговування зовнішніх електричних мереж та внутрішніх мереж теплопостачання, електропостачання і електроосвітлення житлових, громадських будівель та інших будівель невиробничого призначення.

З огляду на вищенаведене, заявником не подано належних і допустимих доказів того, що забезпечення позову, вчинене судом ухвалою від 19.12.2017, безумовно спричинить відповідачу збитки у розмірі 37 064, 34 грн, оскільки, постачання електричної енергії споживачам є господарською діяльністю і джерелом прибутку приватного акціонерного товариства “Львівобленерго”, розмір якого, в тому числі, прямо пропорційно залежить від кількості спожитої електроенергії позивачем.

Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується господарським судом протягом десяти днів після подання такого клопотання. Копія ухвали про зустрічне забезпечення направляється учасникам справи не пізніше наступного дня після її постановлення (ч. 4 ст. 141 ГПК України).

Керуючись ст. ст. 141, 234 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Львівської області

постановив:

1. У задоволенні заяви приватного акціонерного товариства «Львівобленерго» про зустрічне забезпечення позову у справі № 914/2284/17 відмовити повністю.

2. Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення.

3. Ухвалу про зустрічне забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Ухвала про зустрічне забезпечення може бути оскаржена разом із ухвалою про забезпечення позову або окремо.

Суддя Манюк П.Т.