Постанова № 71396282, 27.12.2017, Апеляційний суд Сумської області

Справа №592/7753/17 Головуючий у суді у 1 інстанції - Труханова Л. М.Номер провадження 22-ц/788/1957/17 Суддя-доповідач - Собина О. І. Категорія - 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2017 року м. Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Собини О. І.,

суддів - Криворотенка В. І. , Ткачук С. С.

за участю секретаря судового засідання - Пархоменко А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Апеляційного суду Сумської області апеляційну скаргу Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради

на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 14 листопада 2017 року

у цивільній справі за позовом Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради до ОСОБА_3 про стягнення надміру виплачених коштів житлової субсидії, -

в с т а н о в и л а :

18 липня 2017 року Департамент соціального захисту населення Сумської міської ради (далі - Департамент) звернувся до суду із вказаним позовом, вимоги якого обґрунтував тим, що відповідачці на підставі її заяви була призначена субсидія з вересня 2015 року по серпень 2016 року. На момент призначення субсидії позивач не отримав від Департаменту інфраструктури міста інформацію про склад зареєстрованих осіб за місцем проживання ОСОБА_3, а тому субсидія була призначена на підставі вказаних у декларації відповідачки даних, тобто з розрахунку на двох осіб. Після перевірки обставин щодо надання відповідачкою у вересні 2015 року достовірної інформації, необхідної для призначення субсидії, з'ясувалось, що станом на 01 вересня 2015 року за адресою реєстрації ОСОБА_3 у АДРЕСА_1 зареєстровано не дві, а вісім осіб, а нарахування вартості комунальних послуг проводиться на два розподілених особових рахунки. Таким чином, оскільки відповідачка в декларації про доходи і витрати осіб, які звернулись за призначенням житлової субсидії, вказала недостовірну інформацію про склад осіб, тому виплачену субсидію у період з 01 вересня 2015 року по 30 квітня 2016 року на загальну суму 4915,80 грн. без урахування невикористаної та повернутої допомоги позивач просить стягнути з відповідачки.

Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 14 листопада 2017 року у задоволенні позову відмовлено.

Департамент з вказаним рішенням не погодився та оскаржив його в апеляційному порядку. Посилаючись на незаконність і необґрунтованість оскаржуваного рішення, просить його скасувати та ухвалити нове про задоволення позову.

При цьому вказує, що при призначенні субсидії факт родинних відносин не враховується і береться до уваги лише кількість зареєстрованих у будинку осіб, а не ознаки їх спільного проживання, тому є помилковими посилання місцевого суду на різні особові рахунки декількох сімей за однією адресою. Вважає висновки суду про те, що по АДРЕСА_1 розміщені окремі квартири не підтвердженими і безпідставними. Зазначає, що спрощений порядок призначення субсидії для домоволодінь з окремими особовими рахунками, діє лише з 01 жовтня 2015 року і реалізовується шляхом звернення заявника до комісії, яка вирішує питання призначення субсидії. Також посилається на обов'язок Департаменту запитувати інформацію про кількість зареєстрованих осіб, а не перевіряти її.

Заслухавши суддю-доповідача, думку відповідача, яка заперечила проти доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції за наявними в справі і додатково поданими доказами в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції правильно встановлено та з матеріалів справи вбачається, що у заяві від 16 вересня 2015 року ОСОБА_3 просила Департамент призначити субсидію для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг за адресою у АДРЕСА_1 (а.с. 4).

У декларації про доходи і витрати осіб, які звернулись за призначенням житлової субсидії від 16 вересня 2015 року ОСОБА_3, крім іншого, вказала загальну площу будинку (39,6 кв.м) та осіб, які у ньому зареєстровані, а саме: себе та свою матір ОСОБА_4 (а.с. 5).

Рішенням Департаменту від 13 жовтня 2015 року ОСОБА_3 була розрахована та призначена субсидія для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг на 12 місяців з вересня 2015 року по серпень 2016 року включно, щомісячно (а.с. 7-11).

Зі службової записки головного спеціаліста відділу прийняття рішень Департаменту Єрмоленко О.Я. від 17 жовтня 2016 року вбачається, що при призначенні субсидії громадянину ОСОБА_6 було з'ясовано, що за адресою його реєстрації у будинку по АДРЕСА_1 зареєстровано 8 осіб, у тому числі і відповідачка, якій вже призначено субсидію на загальних підставах, проте з розрахунку на двох осіб. Також з'ясовано, що на вказаний будинок є одна будинкова книга, а особові рахунки розділені (а.с.12).

Довідкою про склад сім'ї та розмір платежів за житлово-комунальні послуги Центру надання адміністративних послуг у м. Суми Сумської міської ради від 26 жовтня 2016 року підтверджується, що станом на 01 вересня 2015 року по АДРЕСА_1 зареєстровано вісім осіб, з яких співвласниками будинку є 4 особи, у тому числі і ОСОБА_3, з якою також зареєстрована її мати - ОСОБА_4 (а.с. 15).

З технічного паспорта на житловий будинок по АДРЕСА_1, а також з рахунків за житлово-комунальні послуги, листа ТОВ «Сумигаз Збут» від 02 листопада 2017 року та листа ПАТ «Сумиобленерго» від 08 листопада 2017 року вбачається, що будинок фактично складається з 4 окремих квартир та двох самостійних входів, з яких ОСОБА_3 займає квартиру № 2, загальною площею 44,6 кв.м, житловою - 39,6 кв.м., яка має відокремлені особові рахунки для сплати за комунальні послуги, відкриті на ім'я ОСОБА_3 Інші співвласники та споживачі комунальних послуг (ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_9), які зареєстровані у цьому будинку, мають окремі поштові адреси та окремі рахунки для оплати послуг (а.с. 38-43).

На підставі розпорядження Департаменту від 01 лютого 2017 року вказано повернути суму субсидії, перерахованої надміру внаслідок подання ОСОБА_3 документів з недостовірними відомостями (а.с. 20).

З довідки про перерахунок призначеної ОСОБА_3 субсидії від 06 лютого 2017 року вбачається, що розмір виплаченої субсидії, який підлягає поверненню складає 9604,31 грн. (а.с. 21), а за відрахуванням невикористаної субсидії у сумі 5376,41 грн., сума субсидії, яка підлягає поверненню складає 4915,80 грн. (а.с. 23), яку позивач у повідомленні від 16 лютого 2017 року просив відповідачку повернути Департаменту у строк до 01 липня 2017 року (а.с. 24), чого вона не зробила.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції встановив, що відповідачці ОСОБА_3 надаються послуги з електро- і газопостачання, централізованого постачання холодної води, вивезення побутових відходів за адресою у АДРЕСА_1 за окремими особовими рахунками, а тому дійшов висновку про те, що нарахування оплати за житлово-комунальні послуги здійснювалось в тій кількості, яка використовувалась саме відповідачкою та членом її сім'ї, а не іншими співвласниками житлового будинку, які мають окремі особові рахунки. Протилежного позивач не довів, як і не довів, що ОСОБА_3 приховала та свідомо подала недостовірні дані про доходи та майновий стан осіб, які були зареєстровані у житловому приміщенні по АДРЕСА_1, що вплинуло на визначення права на субсидію.

Колегія суддів повністю погоджується з вказаними висновками з наступних підстав.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, Департамент, як на правову підставу для задоволення своїх вимог та стягнення коштів, посилався на ст.ст. 1212, 1215 ЦК України.

Відповідно до положення ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Таким чином, однією з умов застосування положень вказаної статті обов'язково має бути відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов'язків (ст. 11 ЦК України).

Відповідно до п. 2 Положення про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 21 жовтня 1995 року № 848 у редакції від 23 вересня 2015 року, яка діяла з 01 жовтня 2015 року (далі - Положення), право на отримання адресної безготівкової субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, а також субсидії готівкою на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива (далі - субсидія) поширюється на громадян, які проживають у житлових приміщеннях (будинках) державного та громадського житлового фонду, в тому числі у гуртожитках, - на оплату користування житлом; приватного житлового фонду та фонду житлово-будівельних (житлових) кооперативів - на оплату утримання житла; житлового фонду незалежно від форм власності - на оплату комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива.

Пунктом 7 Положення передбачено, що субсидія розраховується виходячи з кількості зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) осіб (осіб, які фактично проживають), яким нараховується плата за житлово-комунальні послуги, у тому числі осіб, призваних на строкову військову службу.

Отже, діючими на час призначення ОСОБА_3 субсидії нормами Положення була передбачена можливість отримання такої субсидії зареєстрованим у будинку особам, які споживають житлово-комунальні послуги, за що їм нараховується відповідна плата.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та не спростовано позивачем, нарахування ОСОБА_3 плати за житлово-комунальні послуги здійснюється із розрахунку житлової площі її квартири у будинку та двох проживаючих у ній осіб.

При зверненні Управління соціального захисту населення Сумської міської ради із заявою про призначення субсидії ОСОБА_3 не приховувала та не подавала недостовірні дані про свої доходи та майновий стан, що відповідно до п. 20 Положення, могло вплинути на встановлення права на субсидію.

Зокрема, заявниця надала відомості, зазначивши себе власницею будинку по АДРЕСА_1, загальною опалювальною площею 39,6 кв.м, а не власницею всього будинку, загальна площа якого становить 164,3 кв.м, що вбачається з технічного паспорта на цей будинок. Отже, відповідачкою подано відомості відносно частини житлової площі будинку, яка їй належить на праві спільної часткової власності та відповідає її 24/100 частині у праві власності на будинок від загальної площі всього будинку. Житлово-комунальні послуги надаються та споживаються відповідачкою та її матір'ю саме відносно належної їй площі житла, що також вбачається з рахунків на оплату спожитих послуг за відокремленими особовими рахунками.

Таким чином, звертаючись до Управління соціального захисту населення, відповідачка вказала відомості, що стосуються лише її частини житлового будинку, де проживають та зареєстровані дві особи: вона та її мати, на підставі яких їй було надано субсидію на житлово-комунальні послуги як співвласниці домоволодіння на окремий особовий рахунок та виходячи з фактично займаної площі.

За вказаних вище обставин, посилання заявника апеляційної скарги на те, що відповідачкою свідомо подані документи з недостовірними відомостями є безпідставними, а відтак при отриманні субсидії недобросовісності з боку набувача не було.

Крім того, на час призначення відповідачці субсидії (13 жовтня 2015 року) п. 7 Положення діяв у редакції Постанови Кабінету Міністрів України № 752 від 23 вересня 2015 року, абзацом 5 якого було передбачено право на призначення субсидії за особами, зареєстрованими у житловому приміщенні (будинку), які сплачують за житлово-комунальні послуги на розділені особові рахунки, виходячи з кількості зареєстрованих осіб, які сплачують за послуги на такі рахунки, на підставі рішення районної, районної у мм. Києві і Севастополі держадміністрації та виконавчого органу міської і районної ради або утвореної ними комісії та акта обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства.

Отже, правова підстава для призначення субсидії на розділені особові рахунки станом на 13 жовтня 2015 року вже існувала, тому наслідки прийняття позивачем рішення про надання ОСОБА_3 субсидії на загальних підставах по причині неотримання відомостей про кількість зареєстрованих у будинку осіб свідчать про неналежне виконання службовими особами своїх посадових обов'язків та перекладання відповідальності за прийняті рішення на громадян - отримувачів субсидії.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки призначена ОСОБА_3 субсидія за період з вересня 2015 року по серпень 2016 року була отримана нею правомірно, а тому підстави для застосування положень ст. 1212 ЦК України відсутні.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, яким у досить повному обсязі з'ясовані права та обов'язки сторін, обставини справи, доводи сторін перевірені та їм дана належна оцінка, порушень норм матеріального та процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування чи зміни рішення не встановлено, справа розглянута в межах позовних вимог і на підставі наданих сторонами доказів, тому апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду є законним і обґрунтованим, і його слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 367; 374, ч. 1, п. 1; 375; 382-384 ЦПК України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради відхилити.

Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 14 листопада 2017 року у даній справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня її проголошення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 02 січня 2018 року.

Головуючий -

Судді -